dc.contributor.author |
Колоїз, Жанна Василівна |
|
dc.date.accessioned |
2017-01-23T11:58:21Z |
|
dc.date.available |
2017-01-23T11:58:21Z |
|
dc.date.issued |
2014 |
|
dc.identifier.citation |
Колоїз Ж. В. Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць / Ж. В. Колоїз // Типологія та функції мовних одиниць : науковий журнал. – Луцьк, 2014. – № 2. – С. 127–138. |
uk |
dc.identifier.uri |
http://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/0564/548 |
|
dc.identifier.uri |
https://doi.org/10.31812/0564/548 |
|
dc.description |
1. Алефиренко Н. Ф. Фразеология и паремиология : [учеб. пособ. для бакалав. ур. фил. образ.] / Н. Ф. Алефиренко, Н. Н. Семененко. – М. : Флинта: Наука, 2009. – 344 с.
2. Важеніна О. Бурлескно-травестійні традиції І. П. Котляревського в мові химерної прози Є. П. Гуцала [Електронний ресурс] / О. Важеніна. – 2011. – Режим доступу : http://litmisto.org.ua/?p=9126
3. Гуцало Є. П. Позичений чоловік. Приватне життя феномена [роман-дилогія] / Євген Пилипович Гуцало. – К. : Рад. письменник, 1982. – С. 5–324.
4. Колоїз Ж. В. Українська пареміологія [навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл.] / Колоїз Ж. В., Малюга Н. М., Шарманова Н. М.; за ред. Ж. В. Колоїз. – Кривий Ріг : ТО «ЦЕНТР-ПРИНТ», 2012. – 349 с.
5. Пермяков Г. Л. Основы структурной паремиологии / Г. Л. Пермяков.– М. : Наука, 1988. – 224 с.
6. Українські приказки, прислів’я і таке інше / [уклав М. Номис / упоряд., приміт. та вступна ст. М. М. Пазяк]. – К. : Либідь, 1993. – 768 с. |
|
dc.description.abstract |
У статті йдеться про паремії як одиниці, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним. Власне паремії розглядаються як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, які формують прагматичний центр висловлювань, найбільш повно й абсолютно недвозначно віддзеркалюють суть ситуацій, становлять одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації оповіді, відповідно, набувають особливої естетичної значущості, увиразнюють позитивну чи негативну оцінку створюваних автором ситуацій. Досліджуються стилістичні ресурси, на яких ґрунтується художність, поетичність власне паремій, передусім акцентується на метафорі, антитезі, гіперболі. Наголошується й на тому, що задля посилення художньої виразності письменник вдається до трансформації форми відповідних одиниць, яка зазвичай спричиняє й ті чи ті семантичні модифікації, що загалом актуалізує значення усталеного виразу, оновлює експресивність, осучаснює образність. |
uk |
dc.language.iso |
uk |
uk |
dc.publisher |
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
uk |
dc.subject |
паремія |
uk |
dc.subject |
пареміологічна одиниця |
uk |
dc.subject |
текст |
uk |
dc.subject |
стилістичні ресурси |
uk |
dc.subject |
художні особливості |
uk |
dc.subject |
трансформація |
uk |
dc.title |
Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць |
uk |
dc.type |
Article |
uk |