Abstract:
У статті аналізується феномен інтелектуальної комунікації і доводиться, що її наявність сприяє ефективності наукового пізнання. Особлива увага приділяється специфіці налагодження інтелектуальної комунікації у сфері соціального пізнання.
Description:
[1] Баженов Л.Б. Размышления при чтении Поппера // Вопросы философии. – 2002. – № 4. – С. 159-169.
[2] Гжегорчик А. Духовная коммуникация в свете идеала ненасилия // Вопросы философии. – 1992. – № 3. – С. 54-64.
[3] Гофман А.Б. Семь лекций по истории социологии. – М.: Книжный дом «Университет», 1997.
[4] Загороднюк В. Класична раціональність і постнекласична наука // Генеза. – 1995. – № 1. – С. 14-28.
[5] Іщенко Ю. Класичне і некласичне у філософії Маркса // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 1-2. – С.47-67.
[6] Кохановский В.П. Основы философии науки. – Ростов н/Д: Феникс, 2005.
[7] Марксистская философия в XIX веке. – Кн. 2. – М.: Наука, 1979.
[8] Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1955. – Т. 4. – С. 419-459.
[9] Маркс К., Энгельс Ф. Предисловие к переизданию «Манифеста Коммунистической партии» // Маркс К., -Энгельс Ф. Сочинения. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1955. – Т. 18.
[10] Науменко Т.В. Социология массовых коммуникаций в структуре социологического знания // Социс. – 2003. – № 10. – С. 39-46.
[11] Норман Г.Э. Карл Поппер о ключевых проблемах науки XX века // Вопросы философии. – 2003. – № 5. – С. 96-102.
[12] Нугаев Р.М. Смена базисных парадигм: концепция коммуникативной рациональности // Вопросы философии. – 2001. – № 1. – С. 114-122.
[13] Овчинников Н. Ф. Карл Поппер – наш современник, философ XX века // Вопросы философии. – 1992. –.№ 8. – С. 40-48.
[14] Ойзерман Т.И. Догматизация марксизма и внутренне присущий марксизму догматизм // Вопросы философии. – 2003. – № 2. – С. 31-41.
[15] Ойзерман Т.И. Опыт критического осмысления диалектического материализма // Вопросы философии. – 2000. –.№ 2. – С. 3-31.
[16] Поппер К. Нищета историцизма // Вопросы философии. –1992. – № 8. – С. 49-79; № 9. – С. 22-48; № 10. – С. 29-58.
[17] Поппер К. Открытое общество и его враги. – М.: Феникс, 1992. – Т.2.
[18] Поппер К. Что такое диалектика? // Вопросы философии. – 1995. – № 1. – С. 118-138.
[19] Рокмор Т. Об открытии Маркса после марксизма / / Вопросы философии. – 2000. – № 1. – С. 28-36.
[20] Руткевич А.М. Спор о позитивизме в немецкой социологии // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 59-64.
[21] Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. – 1989. – № 10. – С. 3-18.
[22] Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки: Проблемные дискуссии. – М.: Политиздат, 1986.
[23] Щедрина Т.Г. Коммуникативное пространство русского философского сообщества (опыт реконструкции философского архива Густава Шпета) // Вопросы философии. – 2003. – № 8. – С. 106-118.
[24] Щедровицкий Г.П. Интеллект и коммуникация // Вопросы философии. – 2004. – № 3. – С. 170-183.
[25] Энгельс Ф. Анти-Дюринг. Переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом. – М.: Политиздат, 1983.