Концепт «Україна» в духовних рефлексіях письменників української діаспори: міфопоетичний аспект

Abstract

У статті розглядається реалізація концепту «Україна» в літературі для дітей та юнацтва письменників української діаспори. Цей концепт є домінантним у концептосфері «Свого» українців. Батьківщина, рідний край, Україна – типові образи, що знаходять в літературі різноманітні вияви духовних рефлексій українських письменників ХХ ст. Причини денаціоналізації, пробудження самосвідомості, історична пам’ять, пізнання свого коріння – це ті питання, що зараз максимально хвилюють українське суспільство. Орієнтованість письменників української діаспори, з одного боку, на збереження колективного минулого до часу, коли Україна позбудеться свого колоніального стану за радянських часів, та передачу знання про минуле майбутнім поколінням, з іншого, свідчить про міфологізацію українського досвіду у творах, написаних для дітей та молоді. В основі міфосвіту дитячої літератури української діаспори лежить триєдність: минуле-сучасне-майбутнє. Минулий світ презентований через образ історичної Батьківщини – України-Русі та козацької України. У відображенні історико-героїчного змісту письменники надавали перевагу жанрам легенди та казки. У творах про Київську Русь, або княжу Україну, з одного боку, відображена сакральність буття Руси-України, а, з іншого, – розкриваються події, що призвели до її втрати: міжусобні чвари князів, зовнішні війни. Охоронцями ідеї первинного сакрального світу України як могутньої, величної, впливової держави постає і козацтво. Збереження сакрального простору, свого, власне українського у митців – то не лише об’єднання супроти ворога, а й єднання земель під одним прапором – держаним символом України. У тріаді минуле-сучасне-майбутнє важливу роль відіграє мотив відновлення втраченої пам’яті. В умовах відірваності від національного коріння образ євшан-зілля ставав чинником пробудження самосвідомості для українців в екзилі. У легендах, казках та оповіданнях для дітей та молоді простежується ідея наступності: зберегти минуле для майбутнього та побудови нового світу у незалежній квітучій Україні.

The article deals with the implementation of the “Ukraine” concept in the literature for children and youth of Ukrainian Diaspora writers. This is a dominant concept in “The Self” concept scope of Ukrainians. Such notions as Motherland, the native land, Ukraine are the typical images, which have various manifestations of spiritual reflections of Ukrainian writers in the literature of the twentieth century. Among the problems that are now of the greatest concern to Ukrainian society should be distinguished the following: the reasons of denationalization, the awakening of consciousness, historical memory and national root understanding. On the one hand the Ukrainian Diaspora writers focus on preserving the collective past until the time when Ukraine gets rid of its colonial state in Soviet period, and transferring the knowledge about the past to future generations. On the other hand the certain mythologization of Ukrainian experience can be traced in their works written for children and youth. The basis of the mythology in the literature for children and youth of the Ukrainian Diaspora writers is represented by the triad of the past, the present and the future. The past is shown through the image of the historical native land (Ukraine Rus and Cossack Ukraine). The writers tend to use the genres of legends and fairy tales while reflecting the historical heroic content. The works about Kyiv Rus or Reigning Ukraine reveal both the sacredness of the Ukraine Rus existence and the events causing its loss such as the feud of the princes and external wars. The idea of the Ukraine primary sacred world as a powerful, majestic, influential state is guarded by the Cossacks. Preserving the sacred own, actually Ukrainian space the writers understand not only as the unification against the enemy, but also as the unification of lands under the one flag, the state symbol of Ukraine. An important role in the triad of the past, the present and the future is given to the motive of the lost memory recovery. In the conditions of separation from the national roots, the image of Yevshan-potion becomes a key factor in the consciousness awakening for Ukrainians being in away from their Motherland. The idea of inheritance is traced in legends, fairy tales and stories for children and youth, which preserves the past for the future and builds a new world in an independent prosperous Ukraine.