Abstract:
У статті приділяється увага проблемі лінгвістичного статусу паралінгвальних фразеологізмів.
Розглядаються стійкі вирази, які зафіксували в своїй структурі або семантичному діапазоні
особливості невербального спілкування, позначені їх диференціальні ознаки, простежується зв'язок між
компонентами фразем і загальним фразеологічним значенням.
Description:
1. Крейдлин Г. Е. Невербальная семиотика в ее соотношении с вербальной: автореф. дис. ... д-ра филол. наук.
М., 2000. 68 с.
2. Лепешаў І. Я. Фразеалагічны слоўнік беларускай мовы: у 2-х т. Мінськ: Беларуская энцыклапедыя імя
П. Броўкі, 2008. Т. 2. 704 с.
3. Петровська Л. Є. Відображення невербальних засобів спілкування у болгарській фразеології: дис. канд. ...
філол. наук. К., 2006. 196 с.
4. Ройзензон Л. И., Абрамец И. В. Совмещенная омонимия в сфере фразеологии // Вопросы языкознания.
1969. № 2. С. 54–63.
5. Словник фразеологізмів української мови / уклад. В. М. Білоноженко та ін. К.: Наукова думка, 2003. 1104 с.
6. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. М.:
Школа «Языки русской культуры», 1996. 288 с.
7. Филиппов А. В., Кутловская А.С. Звуковой язык и «язык» жестов // Лингвистический сборник. М.: МОПИ,
1975. Вып. ІІІ. С. 14–33.
8. Фразеологический словарь русского языка [свыше 4000 слов. статей] / под ред. А. И. Молоткова. М.:
Советская энциклопедия, 2-е изд. 1968. 543 с.
