Президентська комунікація та війна 2022 року

Abstract

Дослідники, які займаються політичними комунікаціями, мають справу з актуальним питанням: як пояснити президентське спілкування. Вони шукають чітку підставу для розуміння президентських комунікацій у час політичних зрушень, коли традиційні меседжі більше не працюють. Президент стикається з новим політичним середовищем, де доступність та емоційність виступів створюють видимі сигнали як для української, так і закордонної аудиторії. У статті проаналізовані етикетні формули промов В. Зеленського щодо війни 2022 року. Пропонується основа для розуміння того, чому ці виступи збільшують президентський успіх. Такий підхід базується на судженні, що українське суспільство в умовах агресії треба розглядати у зміненій реальності. Коли нація переходить від миру до війни, навіть сталі форми етикету зазнають смислової трансформації, унаочнюють взаємозв’язок війни як соціальнополітичного явища та його лінгвістичну об’єктивацію. Унаслідок слова Президента під час війни почують більш прихильно, ніж у мирний час. Фігури етикету автор описує як незалежні, але смислоформувальні компоненти виступів. Проаналізовано форми «звертання», «подяка», «завершення промови» у площині демократичного чи офіційного контакту та репрезентовані стандартними або ситуативними засобами. Автор розмежовує мовний матеріал на 2 групи. Перша – звернення до українців, де обстежені етикетні форми звертання, ментальний сценарій подяки та форма завершення виступів Слава Україні. Друга – офіційні промови, у яких дипломатичний етикет балансує на межі офіційності / неофіційності. У президентській комунікації зареєстровано адресації, що втілюють національні, соціальні, політичні, гендерні ознаки; надають особам, подіям оцінного опису, впливають на емоції. Зроблено висновок, що вибір етикетних форм обґрунтовується позицією комунікативної відповідальності Президента.