Педагогічне коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності

Abstract

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове наукове вирішення проблеми педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності, обґрунтовано педагогічні умови щодо забезпечення процесу коригування, розроблено модель, діагностувальну та апробовано експериментальну методики педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності, що надало можливість дійти висновків. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити модель, педагогічні умови та методику педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності (активізація позитивної настанови вихователів ЗДО на коригування мовлення дітей п’ятого року життя, створення активного комунікативно-мовленнєвого середовища, залучення батьків до активної взаємодії); сутність феномену «педагогічне коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності»; виявлено критерії з відповідними показниками (фонетичний з показниками: звуковимова, фонематичний слух, виразність мовлення; граматичний з показниками: морфологічна правильність мовлення, синтаксична правильність мовленнєвих висловів, наявність оцінно-контрольних 3 дій; лексичний із показниками: семантична правильність, нормативність уживання лексики); схарактеризовано рівні (достатній, середній, низький) розвитку мовлення дітей п’ятого року життя; розроблено модель педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності; уточнено поняття «корекція», «коригування», «нормативність мовлення», «мовленнєві помилки», «комунікативна діяльність», «комунікативна діяльність дітей п’ятого року життя», «комунікативна діяльність як засіб коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя». Практична значущість дослідження полягає в розробці й експериментальній апробації діагностичної та експериментальної методик педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності; презентації авторської розробки «Мовленнєва розминка»; розробленні системи роботи з вихователями (Майстер-клас на тему «Мовленнєва розминка, як інструмент профілактики та подолання мовленнєвих помилок у дошкільників», адресна листівка з прикладом мовленнєвої розминки, Методичні рекомендації «Мовленнєва розминка як сучасна форма розвитку мовлення дошкільника (з прикладами)», збірник ігор «Граматика для дошкільнят»); розробленні програми роботи з батьками (Круглий стіл для батьків вихованців, пам’ятка для батьків з прикладами ігор); циклу занять навчально-коригувальної спрямованості; систематизації добірки ігор із Питайликом, які стимулювали дітей до оцінноконтрольної діяльності. Матеріали дослідження можуть бути використаними в закладах вищої педагогічної освіти, фахової передвищої освіти; у викладанні фахових і психолого-педагогічних дисциплін у змісті фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти; у діагностуванні й коригуванні мовленнєвих помилок у дітей вихователями закладів дошкільної освіти; у розробленні посібників, підручників для студентів і фахівців галузі дошкільної освіти. Результати дисертаційного дослідження можуть бути рекомендовані 4 студентам для написання тез доповідей, рефератів, курсових і кваліфікаційних робіт; викладачам закладів вищої освіти; слухачам курсів підвищення кваліфікації; аспірантам під час підготовки наукових статей, написання посібників, методичних рекомендацій тощо. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, схарактеризовано методи роботи, розкрито наукову новизну, практичну значущість дисертації, подано відомості щодо апробації та впровадження одержаних результатів, загальну кількість публікацій, структуру й обсяг дисертації. У першому розділі «Теоретичні засади педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності» проаналізовано стан дослідження проблеми педагогічного коригування мовленнєвих помилок у сучасній педагогічній науці, визначено сутність та структуру феномену «педагогічне коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності», уточнено поняття «корекція», «коригування мовлення», «нормативність мовлення», «комунікативна діяльність як засіб удосконалення мовлення». Під педагогічним коригуванням мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності розуміємо процес науково обґрунтованих і методично правильних дій з боку дорослого (вихователя, батьків), спрямований на виправлення мовленнєвих помилок, які допускаються дітьми у процесі спілкування як з дорослими, так і однолітками, серед знайомих людей та незнайомців. Комунікативну діяльність як засіб коригування мовленнєвих помилок розуміємо як процес спілкування дітей з дорослими та однолітками у педагогічно-доцільному активному комунікативно-мовленнєвому середовищі, керівна роль у якому належить дорослому, та яка спрямована на коригування мовлення дітей. У другому розділі «Експериментально-дослідна робота з педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року 5 життя у процесі комунікативної діяльності» визначено критерії і показники, схарактеризовано рівні розвитку мовлення дітей п’ятого року життя, обґрунтовано педагогічні умови коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності, розроблено й апробовано діагностичну та експериментальну методики; представлено модель педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності, наведено результати констатувального і прикінцевого етапів дослідження. Під педагогічними умовами розуміємо сукупність спеціально організованих заходів (обставин) і видів діяльності, що забезпечують можливість ефективного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя в процесі комунікативної діяльності. На формувальному етапі експерименту було розроблено модель педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності, яка охоплювала мету, методологічні підходи, принципи, етапи, педагогічні умови, критерії, засоби, форми, методи, результат педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності. Метою першого, інформаційно-настановного(підготовчого) етапу, було вироблення позитивної настанови вихователів груп загального розвитку для дітей п’ятого року життя та їх батьків на коригування мовленнєвих помилок у процесі комунікативної діяльності та набуття необхідних знань щодо сутності понять «мовленнєві помилки», «нормативність мовлення», «комунікативна діяльність», «педагогічне коригування», усвідомлення значущості формування мовленнєвої компетентності для майбутнього випускника ЗДО та планування комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя; алгоритм підготовки і проведення заходів, спрямованих на коригування мовленнєвих помилок. Другий етап, імітаційно-практичний передбачав вироблення у дітей навичок правильної і чіткої звуковимови, граматичної правильності мовлення 6 за зразком педагога. Змістовим аспектом роботи на другому етапі були розроблені нами методичні рекомендації «Мовленнєва розминка, як сучасна форма розвитку мовлення дошкільника» з прикладами, а також посібника «Граматика для дошкільнят» (збірник ігор, спрямованих на профілактику та коригування мовленнєвих помилок). Третій – репродуктивно-коригувальний етап мав на меті закріплення навичок нормативного мовлення у дітей, а також формування у них здатності до оцінно-контрольної діяльності в комунікативно-ігровій. Змістове наповнення другого етапу забезпечував розроблений цикл занять із Павучкомзвуковичком коригувальної спрямованості. Метою четвертого – оцінно-контрольного – стало занурення дошкільників в оцінно-контрольну мовленнєво-коригувальну комунікативну діяльність. Упродовж цього етапу дітям були запрпоновані мовленнєві ігри та вправи оцінно-коригувальної спрямованості. Підтверджено, що впровадження моделі та експериментальної методики педагогічного коригування мовленнєвих помилок у дітей п’ятого року життя у процесі комунікативної діяльності сприяло досягненню позитивних змін у рівнях розвитку мовлення дітей п’ятого року життя експериментальної групи порівняно з контрольною.