Організація самостійної роботи у майбутніх фахівців сфери обслуговування в процесі проєктування логістичних систем

Abstract

У рамках дисертації проведено всебічний аналіз проблеми, що вивчалася в контексті педагогічної теорії та практики. Визначено основні терміни, які були об’єктом дослідження, а також розроблено й експериментально перевірено модель організації самостійної роботи майбутніх фахівців у сфері обслуговування під час проєктування логістичних систем. Теоретичний аналіз наукових джерел в контексті дослідження підтверджує, що готовність майбутніх фахівців у сфері обслуговування до самостійної роботи під час проєктування логістичних систем є важливою складовою їх професійної готовності. Розкриття сутності основних понять, таких як «підготовка», «професійна освіта», «самостійна робота», «організація самостійної роботи», «логістика», «логістична система», «проєктування логістичної системи», зумовило теоретичне обґрунтування самої сутності поняття організації самостійної роботи майбутніх фахівців у сфері обслуговування в процесі проєктування логістичних систем. Цей процес є складною частиною професійної підготовки, в ході якої здійснюється освоєння знань, умінь і навичок у сфері проєктування, планування та ефективної організації самостійної роботи. Цей аспект характеризується мотивованим, ціннісним ставленням до професійної діяльності й здатністю до критично-аналітичної рефлексії. У широкому розумінні самостійна робота студентів майбутніх фахівців сфери обслуговування – це їхня активна діяльність, спрямована на глибоке, всебічне оволодіння знаннями з надання туристичних і готельно-ресторанних послуг, практичними навичками самоосвіти у професійній діяльності й навичками дослідника; здатність налагоджувати зв’язки і здійснювати комунікацію; готовність до особистого і професійного саморозвитку. У вузькому розумінні самостійна робота майбутніх фахівців сфери обслуговування являє собою активну діяльність здобувачів, спрямовану на самостійний пошук наукових знань, генерувати інноваційні бізнес-ідеї, перетворюючи їх на нові технології з метою формування вмінь проєктування логістичних систем, здатність: оперативно оцінювати перспективи нових ринкових можливостей; формулювати цілі й перемикатися на альтернативні стратегії їх досягнення, до критичної оцінки власних переваг і недоліків. Забезпечення ефективності організації самостійної роботи майбутніх фахівців сфери обслуговування в процесі проєктування логістичних систем потребувало виокремлення критеріїв, показників і рівнів, які уможливлять процес перевірки сформованості окресленої проблеми. Беручи за основу ключові компоненти структури організації самостійної роботи майбутніх фахівців сфери обслуговування в процесі проєктування логістичних систем було розглянуто критерії та показники її діагностики: мотиваційноорієнтаційний (показники: присутність зацікавленості у професійній діяльності, виявлення потреб у володінні вміннями і навичками організації самостійної роботи, а також характер мотивації для особистого професійного розвитку); інформаційно-змістовий (показники: загальна теоретична освіта про основи та особливості самостійної роботи, її різновиди і характеристики; знання різних форм, засобів й методів для ефективної організації самостійної праці); операційно-діяльнісний (показники: вміння, навички ефективної організації самостійної роботи в контексті власної професійної діяльності; розвинені комунікативні та організаторські здібності.); оцінно-рефлексивний (показники: здатність до передбачення та адекватної оцінки власної готовності до проведення самостійної роботи і оцінки її результатів, формування рефлексивного підходу; втілення потреб майбутнього фахівця сфери обслуговування у власному особистісному розвитку під час проведення самостійної роботи). На основі визначених критеріїв і показників організації самостійної роботи виділено такі рівні її сформованості: високий, середній, низький. Побудовано модель організації самостійної роботи майбутніх фахівців сфери обслуговування у процесі проєктування логістичних систем, основу якої складають чотири взаємопов’язані блоки: цільовий, теоретичний, організаційно-процесуальний, оцінно-результативний. Визначені та обґрунтовані педагогічні умови, дотримання яких сприяє досягненню ефективності організації самостійної роботи майбутніх фахівців сфери обслуговування в процесі проєктування логістичних систем: ознайомлення майбутніх фахівців сфери обслуговування із роллю й місцем логістичних систем в організації самостійної роботи через збагачення змісту спеціальних дисциплін знаннями з основ логістики; реалізація комплексу сучасних інноваційних технологій спрямованих на формування самостійності майбутніх фахівців сфери обслуговування; оволодіння майбутніми фахівцями сфери обслуговування методичними прийомами організації самостійної роботи в процесі проєктування логістичних систем. Задля перевірки ефективності розробленої моделі та визначених педагогічних умов проведено експериментальне дослідження, в ході якого були задіяні контрольна група (100 осіб) і експериментальна група (108 осіб). На основі результатів констатуального етапу експерименту, який спрямований на визначення готовності майбутніх фахівців у сфері обслуговування до самостійної роботи, встановлено, що жоден з компонентів цієї готовності не досягає високого рівня. Загальний підсумок показав, що 45,4% студентів у експериментальній групі (та 44,8% у контрольній) мають низький рівень готовності, 42,2% студентів у експериментальній групі (та 43,2% у контрольній) – середній, тоді як лише 11,4% студентів у експериментальній групі (та 10,8% у контрольній) показали високий рівень готовності до самостійної роботи. Ці дані вказують на необхідність підвищення рівня готовності майбутніх фахівців у сфері обслуговування до самостійної роботи через вдосконалення професійної підготовки. Враховуючи результати констатуального етапу експерименту, було проведено формувальний етап, основна мета якого полягала в експериментальній перевірці впровадження моделі організації самостійної роботи майбутніх фахівців сфери обслуговування під час проєктування логістичних систем. Формувальний етап експериментальної роботи включав три послідовні етапи: мотиваційно-цільовий, змістово-діяльнісний та результативно-аналітичний. Після проведення цього етапу було виявлено, що у студентів експериментальної групи спостерігається збільшення високого рівня готовності до організації самостійної роботи з 11,4% до 42% і незначний ріст середнього рівня з 43,2% до 49,7%, тоді як низький рівень зменшився з 45,6% до 8,2%. У контрольній групі такі зміни не були статистично значущими: високий рівень – 19%, середній – 45,8%, низький – 35,6%. Отримані результати підтвердили позитивну динаміку зростання загального рівня готовності до самостійної роботи у студентів експериментальної групи, в той час як в контрольній групі, яка використовувала традиційні методики, ця динаміка виявилася слабкою. Використано статистичний метод 2-критерію Пірсона для перевірки статистичної достовірності отриманих результатів. Порівняльний аналіз якісних і кількісних показників готовності майбутніх фахівців у сфері обслуговування до самостійної роботи в обох групах, а також аналіз динаміки цих результатів, підтвердив виправданість впровадження запропонованої моделі організації самостійної роботи в процесі проєктування логістичних систем та ефективність визначених педагогічних умов. Таким чином, досягнута основна мета наукового пошуку і всі визначені дослідницькі завдання успішно виконані. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні рекомендацій щодо формування вмінь самостійної роботи у майбутніх фахівців сфери обслуговування в процесі організації та проєктування логістичних систем взагалі та під час вивчення курсу «Логістика в галузі» зокрема. Окремі положення дисертації можуть бути покладені до концептуальної основи програм з професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності 015 Професійна освіта (Сфера обслуговування), а саме при вивченні організації логістичних систем у ресторанному господарстві; результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі, на етапі розроблення методичних матеріалів, для підвищення кваліфікації фахівців сфери обслуговування і проведення науково-педагогічних досліджень.