Методика розвитку емоційного інтелекту засобами духовної арт-терапії

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглядаються проблеми розвитку емоційного інтелекту школярів. З’ясували, що термін «емоційний інтелект» запровадили вчені початку 1990-х років. Проаналізували вплив духовності педагога на емоційний інтелект учня і зрозуміли, що перед українською школою залишається не розв’язаною проблема духовного формування учня. Саме професія вчителя формує в учнях вольові якості і сприяє засвоєнню навичок культури поведінки та спілкування засобами мистецтва і арт-терапії. Зрозуміли зв’язок кольорів з емоційно-вольовою сферою дитини. Дослідили роль арт-терапії в сучасній освіті і усвідомили, що арт-терапевтичні методики орієнтуються на той факт, що кожна людина (незалежно від того, чи вона обізнана у мистецтві), має приховані здібності проектування власних внутрішніх конфліктів у візуальному вигляді. Теоретично обґрунтували значущість Духовної арт-терапії у формуванні емоційного інтелекту учнів, чим довели, що Духовна арт-терапія – це система всебічного дослідження і усвідомлення актуальних потреб людини та зони найближчого розвитку шляхом синтезу психології, образотворчого мистецтва та християнства. Методика виступає як комплексна технологія, особлива культура підтримки і допомоги дитині у вирішенні завдань емоційно-особистісного розвитку, духовного виховання, соціалізації. Розробили авторську модель навчальної програми з розвитку емоційного інтелекту школярів засобами Духовної арт-терапії, яка дає змогу вчителю образотворчого мистецтва що уроку відкривати учням особливий спосіб сприйняття подій оточуючого світу через символічні зображення і водночас пізнавати учасниками себе на рівні внутрішнього життя та міжособистісних відносин. Робота в умовах війни підкреслює те, що систематична арт-терапевтична робота щодо підтримки власного ресурсного стану та підвищення кваліфікації з питань кризової психології є необхідною умовою якості надання психологічної допомоги учасникам освітнього процесу. Усі ці якості вкрай необхідні для свідомого використання власних ресурсів енергії у вигляді активності під час досягнення креативних, творчих цілей.