Состав и функции цветообозначений в поэтической речи Леонида Мартынова

Abstract

У статті схарктеризовано склад і функції кольоропозначень у поетичному мовленні Л. Мартинова. Під час дослідження було встановлено наступне: домінування ахроматичних кольорів (білий, чорний), хроматичні кольори (червоний, зелений, голубий) менш поширені; характерне для кольорової лексики переважання прикметників; використання кольоропозначень у номінативній функції, функції обмеженого сполучання та у складі різних тропів (епітетів, метафор, порівнянь).

У статті на прикладі роману «Бертран із Лангедоку» визначено та схарактеризовано стилістичні прийоми, які використовуються в історичних творах Олени Хаєцької. Встановлено, що в цьому романі головним є прийом стилізації під лицарський роман, притаманний літературі епохи Середньовіччя, для якого було характерним високе, «облагороджене» слово на тлі зображення середньовічної концепції кохання, ввічливості, гречності, по відношенню як до жінки, так і до чоловіка. З метою досягнення подібної куртуазності авторка використовувала застарілу лексику в номінативностилістичній функції, а також різноманітні стилістичні прийоми (висока лексика, евфемізми, інверсія).