DSpace Repository

Принцип розуміння як методологічна платформа еколого-дискурсивної освітньої парадигми

Show simple item record

dc.contributor.author Балута, Галина Анатоліївна
dc.contributor.author Абдула, Андрій Іванович
dc.contributor.author Baluta, Halyna
dc.contributor.author Abdula, Andrii
dc.date.accessioned 2021-04-08T10:50:53Z
dc.date.available 2021-04-08T10:50:53Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.citation Балута Г., Абдула А. Принцип розуміння як методологічна платформа еколого-дискурсивної освітньої парадигми. Вісник Львівського університету. Серія "Філософсько-політологічні студії". 2020. № 30. С. 9-16. uk
dc.identifier.issn Print 2307-1664
dc.identifier.issn Online 2663-5615
dc.identifier.uri http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4278
dc.identifier.uri https://doi.org/10.30970/pps.2020.30.1
dc.description 1. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. Київ : Лібра, 2001. 400 с. 2. Єрмоленко А. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування природи : монографія. Київ : Лібра, 2010. 416 с. 3. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии / сост. И. Касавин ; общ. ред. и вступ. ст. М. Кисселя. Пер с англ. Москва : Прогресс, 1990. 716 с. 4. Хабермас Ю. От картин мира к жизненному миру. Москва : Идея-Пресс, 2011. 128 с. 5. Попова І. Освітня парадигма екобезпечного розвитку трансформаційного суспільства : автореф. дис. … докт. філософ. наук: 09.00.10. Київ, 2016. 36 с. 6. Callicott J. Baird In defense of the land ethic : essays in environmental philosophy. New York : State University of New York Press, 1989. 7. Головко Б. Філософська антропологія. Київ, 1997. 239 с. 8. Соммэр С.Д. Мораль XXI века. Москва : Кодекс, 2013. 480 с. 9. Хайдеггер М. Бытие и время. Харьков : Фолио, 2003, 503 с. 10. Матурана У., Варела Ф. Древо познания: биологические корни человеческого понимания. Москва : Прогресс-Традиция, 2001. 224 с. 11. Коротков Е., Носова Т. Диагностическое познание. Эпистемология и философия науки. 2006. № 4. С. 36–53. 12. Черникова В. Когнитивные науки и когнитивные технологии в зеркале философской рефлексии. Эпистемология и философия науки. 2011. № 1. С. 101–117.
dc.description.abstract У статті здійснено спробу обґрунтування філософсько-методологічних засад еколого-дискурсивної парадигми – універсальної комплексної світоглядної платформи з метою включення її у освітній простір у якості базової. Здійснюється огляд ідей Г. Йонаса, А. Н. Уайтхеда, М. Хайдеггера, демонстрація їх теоретичної перспективи. Окреслюється завдання поєднання етичних настанов по відношенню до людини і по відношенню до природи у контексті етики турботи про світ. Екологічна антропологія розглядається як така, що формує новий етичний образ, відповідно до якого моральність людини не може бути реалізована за межами усвідомлення екологічних імперативів у ситуації морального вибору. Досліджується поняття «композиції» А. Н. Уайтхеда як ключового освітнього конструкту культури мислення та діагностичної оцінки явищ. Аналізується проблема освітніх сенсів в контексті екологічної антропології та екологічної етики, яка включає моральні константи у практичний освітній горизонт, формує уявлення про людину як частину природного цілого. Здійснюється перегляд концепцій «розуміння» у якості філософського доповнення принципу «композиції» А. Н. Уайтхеда, що полягає у дослідженні системостворючих факторів, які конституюють цілісність речі; розгляді об’єкта як єдності елементів, його впливу на оточення. Переглядається «піраміда знання» з метою доведення значущості ціннісно-орієнтованого знання у структурі компетентності. Концепт раціональності інтерпретується в горизонті відношення «людина-природа» крізь призму моральності, доцільності. На основі класичних постулатів проводиться думка, що раціональність як інваріант порядку властива як людині, так і природі. З метою обґрунтування «етики збереження» як універсальної освітньої платформи здійснюється перегляд пізнавальних моделей з посиланням на теоретичні реконструкції метафізичних програм та актуальних когнітивних навичок. Аргументується, що постійна апеляція до чуттєвого пізнання є обмеженою. Цінність знання у структурі компетентності вимірюється з урахуванням цілісної картини реальності.The article attempts to substantiate the philosophical and methodological foundations of the ecological-discursive paradigm – a universal complex outlook platform in order to integrate it into the educational space as a basic one. The ideas of G. Jonas, A. Whitehead, M. Heidegger are reviewed in order to demonstrate its theoretical perspective. The article outlines the prospect of combining ethical guidelines concerning a person and nature, in the context of the ethics of caring for the world. Ecological anthropology is considered as a conception, forming a new ethical image, according to which, morality cannot be implemented without people’s awareness of environmental imperatives in the situation of moral choice. The concept of "composition" A. Whitehead as a key educational construct of the culture of thinking and diagnostic evaluation of phenomenon is investigated. The problem of educational meanings in the context of ecological anthropology and ecological ethics is analyzed. There is a revision of philosophical concepts of "understanding" as a philosophical complement to the principle of "composition" by A. N. Whitehead, which consists in the study of the systemic factors that constitute the integrity of things; exploring an object as a unity of elements, its effect on the environment. The "pyramid of knowledge" is being revised in order to prove the value of value-oriented knowledge in the competence structure. The concept of rationality is interpreted in the horizon of the relation "man-nature" through the prism of morality, expediency. On the basis of classical postulates the idea is that rationality as an invariant order is inherent in both man and nature. It is argued that there is limited appeal to sensory perception as a source of cognition. In order to substantiate the "ethics of conservation" as a universal educational platform, the authors revise cognitive models, refer to theoretical reconstructions of metaphysical programs, and review current cognitive skills. The value of knowledge in the structure of competence is measured by taking a holistic picture of reality. uk
dc.language.iso uk uk
dc.publisher Видавничий дім «Гельветика» uk
dc.relation.ispartofseries Випуск 30
dc.subject розуміння uk
dc.subject пізнання uk
dc.subject дискурс
dc.subject композиція
dc.subject етика
dc.subject метафізика
dc.subject цінності
dc.subject мораль
dc.subject екологічна антропологія
dc.subject парадигма
dc.subject компетентність
dc.subject understanding
dc.subject cognition
dc.subject discourse
dc.subject composition
dc.subject ethics
dc.subject metaphysics
dc.subject values
dc.subject morality
dc.subject ecological anthropology
dc.subject paradigm
dc.subject competence
dc.title Принцип розуміння як методологічна платформа еколого-дискурсивної освітньої парадигми uk
dc.title.alternative The Principle of Understanding as a Methodological Platform of Ecological-Discursive Educational Paradigm uk
dc.type Article uk


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account

Statistics