Abstract:
В дисертації презентовано результати наукових пошуків в галузі
психологічної допомоги в умовах війни.
Мета роботи: теоретично вивчити та емпірично дослідити особливості
системної психологічної допомоги дорослому цивільному населенню,
враховуючи наслідки впливу війни на психологічний стан особистості.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що:
− було систематизовано і теоретично проаналізовано системний
підхід у психології, зокрема щодо системної психологічної допомоги;
− обґрунтовано та визначено авторське трактування системної
психологічної допомоги;
− проаналізовано та узагальнено актуальні дослідження з
проблематики психологічних наслідків новітнього військового конфлікту в
україні;
− за результатами здійсненого автором статистичного аналізу
(лінійна регресія, machine learning) визначено специфічні предиктори вищих
рівнів вираженості ознак посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та
комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР) у дорослого
цивільного населення україни під час повномасштабної війни;
− розроблено авторську програму системної психологічної
допомоги, яка передбачає системний вплив на усі системні рівні особистості (біологічний, індивідуально-психологічний та соціально-зумовлений), а
також базується на інтеграції методів когнітивно-поведінкової терапії та
соціально-психологічного тренінгу; програму адаптовано до онлайн-формату
та безпекових ризиків через війну.
Вступ дисертації містить відомості про новизну, актуальність, мету,
завдання, практичне та теоретичне значення роботи, про апробацію
результатів і методологію дослідження.
Перший розділ присвячений теоретичному аналізу системного підходу
в психології в аспекті психологічної допомоги, феноменології особистості як
системи, матеріальних та психологічних збитків через війну, особистісної
зрілості, авторському трактуванню сутності системної психологічної
допомоги.
Виділено найбільш поширені психологічні наслідки війни для
дорослого цивільного населення (тенденція до вираженості ознак ПТСР,
КПТСР, тривожна та депресивна симптоматика, порушення сну). Описано
фактори вразливості до виникнення негативної психологічної симптоматики,
як то: старший вік; жіноча стать; нижчий рівень освіти; висока інтенсивність
та тривалість травматичних подій; низька ефективність копінг-стратегій;
відсутність партнера; низький ступінь свободи впливати на травматичні
події; вимушена еміграція через війну та вимушене переселення. Окреслено
концепцію посттравматичного зростання як здатності особистості набувати
позитивних змін внаслідок опрацювання травматичного досвіду.
Описано ефективність окремих психологічних методів, базованих на
системному підході. Винайдено фактори збільшення терапевтичного ефекту
психологічної допомоги постраждалим через війну та найбільш ефективні
теоретико-методологічні напрямки допомоги, серед яких є КПТ, ЕФТ,
EMDR.
На підставі розгляду ключових проблем системного аналізу психічних
явищ та прикладів використання системного підходу в психологічних дослідженнях обґрунтовано авторське розуміння сутності системної
психологічної допомоги, визначено її об’єкт та структуру.
Здійснено аналіз системного підходу до особистості, описано такі її
системні рівні: біологічний, соціально-зумовлений, індивідуальнопсихологічний.
Розглянуто сутність особистісної зрілості як інтегративної
характеристики, що може забезпечувати опірність стресовим факторам
взагалі та в контексті негативного впливу війни зокрема.
Другий розділ містить результати емпіричного вивчення предикторів
вищих рівнів травматизації, кореляційних зв’язків та міжгрупових
відмінностей параметрів негативних психологічних наслідків війни.
За допомогою конфірматорного (CFA) та розвідувального (EFA)
факторного аналізу здійснено оцінку використаного діагностичного
інструментарію щодо сили його психометричних характеристик. В результаті
деякі емпіричні дані були виключені із загального кількісного аналізу.
На підставі результатів кореляційного аналізу (коефіцієнт рангової
кореляції Спірмена rs) визначено систему зв’язків параметрів негативних
психологічних наслідків війни (тенденція до вираженості ознак ПТСР,
КПТСР, депресії) з окремими соціально-демографічними характеристиками
особистості (вік, стать) та її суб’єктивною оцінкою рівня загрози власному
життю.
За допомогою методу лінійної регресії розроблено прогностичні моделі
вищих рівнів вираженості ознак ПТСР та КПТСР, винайдено їхні спільні та
відмінні предиктори. До спільних предикторів належать: вік; проживання з
членами родини; суб’єктивна оцінка рівня загрози життю; соматичне
виснаження. Для вищих рівнів вираженості ознак ПТСР значущими та
відмінними предикторами виявились такі соціально-демографічні
характеристики особистості: максимальний рівень освіти – повна середня;
самостійне проживання; види зайнятості: студент, підприємець найманий
працівник, непрацюючий з інших причин. Для вищих рівнів вираженості ознак КПТСР значущими та відмінними предикторами виявились такі
психологічні характеристики особистості: соціальна нереалізованість та
здатність до прийняття ризику. Натомість прогностичні моделі тенденцій до
вираженості ознак ПТСР та КПТСР, побудовані із застосуванням методу
machine learning (Random Forest), продемонстрували більш високу
значущість в якості предикторів психологічних параметрів, ніж соціальнодемографічних характеристик.
На підставі порівняльного аналізу (критерій Крускала-Уолліса Н) та
визначено статистично значущі відмінності груп респондентів відповідно до
віку видів основної діяльності у таких психологічних параметрах:
«соматичне виснаження»; параметри життєстійкості («загальний рівень
життєстійкості», «контроль»); параметри ПТСР («загальний рівень птср»,
«уникнення», «гіперпильність»); «загальний рівень вираженості ознак
КПТСР»; «суб’єктивна оцінка рівня загрози власному життю». Зроблено
висновок про необхідність врахування цих групових особливостей для
підбору адекватних інтервенцій при наданні психологічної допомоги.
Третій розділ містить організаційно-методичне та теоретикометодологічне обґрунтування авторської навчально-розвивальної програми
системної психологічної допомоги «системне плекання особистості в умовах
війни». В якості центральних теоретико-методологічних напрямків було
обрано ідеї когнітивно-поведінкового підходу та соціально-психологічного
тренінгу, описано ключові методи, методики та форми роботи з урахуванням
умов здійснення психологічної роботи в контексті війни.
Структурні блоки програми співвідносяться з системними рівнями
особистості та мають такі назви: «Вітальність» (біологічний рівень),
«Соціальна взаємодія» (соціально-зумовлений рівень), «Особистісні
переживання» (індивідуально-психологічний рівень). Блок «Вітальність»
спрямований на розвиток навичок саморегуляції психосоматичної напруги.
Метою блоку «Соціальна взаємодія» є удосконалення соціальнокомунікативних навичок учасників. Блок «Особистісні переживання» сфокусований на опрацюванні досвіду війни, на формуванні вмінь
дистанціювання від травматичних спогадів, а також на відпрацюванні
навичок надання першої психологічної допомоги оточуючим.
Оцінка ефективності впровадженої навчально-розвивальної програми
системної психологічної допомоги «системне плекання особистості в умовах
війни» (критерій Т-Вілкоксона, критерій Cliff’s Delta (δ)) продемонструвала
найбільші позитивні ефекти за такими параметрами: «невдоволеність собою
та розчарування в житті», «соціальне прийняття» та «соціальна актуалізація».
Також позитивні зрушення можемо констатувати у змінах таких параметрів:
задоволеність відносинами з іншими, загальний рівень задоволеності життям,
соціальна інтеграція, узгодженість із суспільством, відчуття внеску у
суспільство, актуалізація психологічної роботи над собою, знання власних
ресурсів та уміння їх оновлювати.
Запропоновано перспективи подальшого розвитку ідей системної
психологічної допомоги, а також вдосконалення та практичного застосування
розробленої навчально-розвивальної програми.
Description:
1. Агаєв Н. А., Кокун О. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Остапчук
В. В., Ткаченко В. В. Збірник методик для діагностики негативних психічних
станів військовослужбовців: Методичний посібник. Київ: НДЦ ГП ЗСУ,
2016.
2. Афанасьєва Н. Є., Перелигіна Л. А. Теоретико-методологічні
основи соціально-психологічного тренінгу. Харків: НУЦЗ, 2015. URL:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/3246
3. Блінов О. А. Види та напрямки психологічної допомоги
психотравмованим військовослужбовцям. Вісник Національного
університету оборони України. Збірник наукових праць. 2014. № 4 (41). С.
168–173. URL: https://dspace.nau.edu.ua/handle/NAU/20687
4. Бортун Б. Системний аналіз конструктивної конфліктності
особистості. Вісник післядипломної освіти: зб. наук. пр. Сер. Соціальні та
поведінкові науки. Сер. Управління та адміністрування ПОЧАТОК. 2020. №
11 (40). С. 10–27. URL: https://ojs.uem.edu.ua/index.php/spn/article/view/360
5. Бочелюк В., Панов М. Діагностика реадаптаційного потенціалу
особистості: методологічний аспект. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди.
Психологія. 2019. № 60. С. 8–24.
6. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української
мови. Київ; Ірпінь: Перун, 2005.
7. Дивак М. П. Методичний посібник з дисципліни «Системний
аналіз». 2004. URL:
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/627/1/%D0%A1%D0%B8%D1%81
%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B0%D0%
BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7.pdf
8. Дияк В., Тушко К., Волобуєв В. Особливості формування
множинної ідентичності в умовах російсько-української війни. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2024. Т. 27, № 2. С. 12–18. URL:
https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/2018
9. Духневич В. М. Психологічні наслідки воєнного конфлікту на
Сході: Теоретичний аналіз явищ політико-правової сфери. Scientific Studios
on Social and Political Psychology. 2018. № 41 (44). С. 31–45.
10. Дьоміна Г. Посттравматичний стресовий розлад в умовах війни.
Psychological Sciences. Science and Practice, Actual Problems, Innovations.
2022. С. 228–230. https://doi.org/10.46299/isg.2022.1.28
11. Зливков В. Л., Лукомська С. О., Котух О. В., Мельник О. В.
Міжнародний опитувальник травми (ITQ): Адаптація україномовної версії та
можливості використання для діагностики комплексного і відтермінованого
ПТСР. Актуальні проблеми психології. 2019. Т. 2, № 14. С. 145–161.
12. Коваль І. Діагностика і диференційна діагностика гострого
стресового розладу та посттравматичного стресового розладу в
загальномедичній практиці. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної
психології». 2019. № 27.
13. Когут О. О. Первинна психологічна допомога потерпілим із
симптомами гострого стресового розладу. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія «Психологічні науки». 2023. № 1. С. 31–38.
14. Кокун О. М. Всеукраїнське опитування «Твоя життєстійкість в
умовах війни»: Препринт. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка
НАПН України, 2022. URL:
https://lib.iitta.gov.ua/731505/1/Препрінт_Кокун.pdf
15. Кокун О. М. Характеристика психічного здоров’я населення
України під час війни. Особистісні та психофізіологічні ресурси
життєстійкості. 2022. С. 25–28. URL:
https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/732210/1/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5
%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%BC
%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%83_2022.pdf#page=25
16. Колесніченко О. С. Прикладна психодіагностика в Національній
гвардії України: Методичний посібник. Харків: НАНГУ, 2020. URL:
https://books.ndcnangu.co.ua/knigi/Posibnyk_Prykladna_psykhodiahnostykaNGU
2020.pdf
17. Коструба Н., Поліщук З. Особистісна зрілість як чинник
психічного здоров’я студентів під час війни. Наукові перспективи. 2023. № 3
(33). С. 339–349. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-3(33)-339-349
18. Кузьменко Ю. Психологічні особливості стану та наслідків для
осіб, що пережили втрату близьких їм людей під час війни. Науковий вісник
Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія».
2022. № 1. С. 28–33. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2022-1.05
19. Кусайкіна Н., Цибульник Ю. (ред.). Сучасний тлумачний словник
української мови: 60000 слів. Харків: ВД «ШКОЛА», 2011. С. 1214–1215.
20. Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових
досліджень. Тернопіль: Економічна думка, 2005.
21. Мариненко Н., Ерстенюк Т. Соціально-економічні наслідки війни
в Україні. Трансформація бізнесу для сталого майбутнього: дослідження,
діджиталізація та інновації: збірник тез доповідей ІІ Міжнародної науковопрактичної конференції. 2022. С. 160–161. URL:
http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/39373
22. Міщенко Н. В. Соціально-психологічна програма системної
соціальної підтримки осіб з кризовими станами в умовах життєвих змін.
Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2018. № 2. С. 203–208. URL:
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&
IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Tippp_2018_2_25.pdf
23. МКХ-11. Розділ 6: Психічні і поведінкові розлади та порушення
нейропсихічного розвитку (статистична класифікація). 2-ге вид. Моріон,
2024.
24. Москалець В. Структурно-функціональна організація
особистості. Психологія і суспільство. 2010. № 2. С. 20–25. URL:
http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/23338
25. Нерубасська А. Концепт, структура і субстрат у біфуркаційній
моделі особистості. Вісник Львівського університету. Серія філософські
науки. 2019. № 23.
26. Олефір В. О., Кузнєцов М. А., Павлова А. В. Коротка версія тесту
життєстійкості. Вісник Харківського національного педагогічного
університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2013. № 45 (2). С. 158–165.
27. Оніщенко Н. В. Психологічні особливості переживання початку
війни цивільним населенням м. Харкова. Проблеми екстремальної та
кризової психології. 2022. № 1. С. 84–96.
28. Оніщенко Н., Тімченко В. Психологічні особливості «виходу з
війни». Вісник Київського національного університету імені Тараса
Шевченка. 2016. № 2 (37). URL:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/2435/1/%D0%92%D1%96%D
1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%
D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%E2%84%96%202_37_%20
2017.pdf#page=21
29. Осьодло В. І., Зубовський Д. С. Адаптація україномовної версії
«Шкали депресії Центру епідеміологічних досліджень». Вісник
Національного університету оборони України. 2015. № 3. С. 46.
30. Піонтковська Д. Психологічні особливості формування
національної ідентичності українців в умовах російсько-української війни.
Психологія: реальність і перспективи. 2022. № 19. С. 119–128. URL:
https://prap.rv.ua/index.php/prap_rv/article/view/313
31. Романенко О. В. Застосування системного аналізу в процесі
експериментального вивчення психіки. Збірник наукових праць «Проблеми
сучасної психології». 2013. № 22.
32. Руденко В. М., Руденко Н. М. Математичні методи в психології.
Київ: Академвидав, 2009.
33. Савченко О. В., Калюк О. О. Методика діагностики когнітивних
аспектів суб’єктивного благополуччя особистості. Організаційна психологія.
Економічна психологія. 2022. № 1 (25). С. 89–101.
34. Савченко О. В., Лавриненко Д. Г. Шкала оптимістичного стану:
адаптація методики та її психометричні показники. Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2023. № 2.
С. 10–16.
35. Савчин М. Вікова психологія. Київ: Академвидав, 2005.
36. Сірий С. Сутність понять «локальна війна» і «воєнний конфлікт»
та їх типологія. Політичний менеджмент. 2006. № 3. С. 124–134.
37. Сорока К. О. Основи теорії систем і системного аналізу:
Навчальний посібник. 2004. URL: https://eprints.kname.edu.ua/10895/
38. Стояненко А. Е., Урсатій А. Е. Війна в Україні: наслідки для
національної економіки та світу. Proceedings of the XVIII International
Scientific and Practical Conference. 2022. С. 171–177.
https://doi.org/10.46299/ISG.2022.1.18
39. Титаренко Т. М. Як допомогти свідкам і учасникам травматичних
подій: горизонти соціально-психологічної реабілітації. Актуальні проблеми
соціології, психології, педагогіки. 2015. № 4. С. 136–142.
40. Титаренко Т. М. Особистість перед викликами війни:
психологічні наслідки травматизації. Проблеми політичної психології. 2017.
№ 5 (19). С. 3–10. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/16404
41. Титаренко Т. М., Лазоренко Б. П., Ларіна Т. О., Дворник М. С.,
Мирончак К. В., Савінов В. В. та ін. Способи підвищення соціальноадаптивних можливостей людини в умовах переживання наслідків
травматичних подій: методичні рекомендації. Національна академія
педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології.
Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2017.
42. Угрин О. М., Лучка Т. М. Дослідження особистісної зрілості в
умовах війни. У: Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві.
2022. С. 352–355. URL:
https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/5051/1/28_10_2022.pdf#page
=352
43. Український інститут когнітивно-поведінкової терапії. Шкала
переконань про переживання (WWQ-2) [Переклад M. H. Freeston, J. Rhéaume,
H. Letarte, M. J. Dugas, & R. Ladouceur, 1994]. URL: www.i-cbt.org.ua
44. Філоненко М. М. Системний аналіз особистісного становлення
майбутнього лікаря. Психологія: реальність і перспективи. 2013. № 1. С. 123–
126. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&
IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/prp_2013_1_46.pdf
45. Цуркан-Сайфуліна Ю. Особливості надання первинної
психологічної допомоги під час війни. Гуманітарні студії: педагогіка,
психологія, філософія. 2022. № 13 (1). С. 96–108. URL:
http://www.journals.nubip.edu.ua/index.php/Pedagogica/article/view/hspedagog13
%281%29.2022.96-108
46. Чабан О. С., Хаустова О. О., Асанова А. Е. Практична
психосоматика: діагностичні шкали. 3-тє вид., випр. і доповн. Київ:
Видавничий дім Медкнига, 2021.
47. Четверик-Бурчак А. Г. Опис та адаптація опитувальника шкала
соціального благополуччя К. Кіза. Вісник Харківського національного
університету імені ВН Каразіна. Серія: Психологія. 2014. № 54. С. 28–33.
48. Шаповал І. Особистісна зрілість: структурно-функціональний
аналіз. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2021. № 8.
С. 179–185.
49. Шелестова О. В. Розлади адаптації як наслідок впливу стресу.
Медична психологія. 2016. № 11 (4). С. 74–77. URL: http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&
IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Mpsl_2016_11_4_14.p
df
50. Шелюг О. Багатовимірність феномену посттравматичного росту:
біологічний, психологічний та соціокультурний складники особистісних
трансформацій. Психологія і особистість. 2014. № 1. С. 112–129.
51. Штепа О. С. Опитувальник психологічної ресурсності
особистості: результати розробки й апробації авторської методики. Збірник
наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2018. № 39. С. 380–399.
52. Яворська Г. М. Концепт війна: семантика і прагматика.
Стратегічні пріоритети. Серія: Філософія. 2016. № 1. С. 14–23.
53. Яворська-Вєтрова І. Проблема становлення особистісної зрілості
у контексті кризових викликів сучасності. Grail of Science. 2022. № 12-13. С.
609–611. URL: https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-
3056/article/view/113
54. Яцина О. Ф. Завдання моральних страждань під час війни:
проблема методології психологічної експертизи. Актуальні питання судової
психологічної експертизи у справах за позовами про відшкодування моральної
шкоди. 2022. С. 186–191. URL:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/42906
55. Ahmed A., Ali N., Aziz S., Abd-Alrazaq A. A., Hassan A., Khalifa M.
et al. A review of mobile chatbot apps for anxiety and depression and their selfcare features. Computer Methods and Programs in Biomedicine Update. 2021.
Vol. 1. P. 100012.
56. Amazeen P. G., Amazeen E. L. A systems approach to perception and
action. Ecological Psychology. 2017. Vol. 29, № 3. P. 213–220.
57. American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual
of mental disorders. 5th ed., text rev. American Psychiatric Publishing, 2022.
58. Armitage R. Digital psychological first aid in humanitarian contexts.
The Lancet Psychiatry. 2022. Vol. 9, № 7. P. e34.
59. Ashton M. C., Lee K. Objections to the HEXACO model of
personality structure—and why those objections fail. European Journal of
Personality. 2020. Vol. 34, № 4. P. 492–510.
60. Austin P. C., Steyerberg E. W. The number of subjects per variable
required in linear regression analyses. Journal of Clinical Epidemiology. 2015.
Vol. 68, № 6. P. 627–636.
61. Bahmer J. A., Kuhl J., Bahmer F. A. How do personality systems
interact in patients with psoriasis, atopic dermatitis and urticaria? Acta DermatoVenereologica. 2007. Vol. 87, № 4. P. 317–324.
62. Bahodir o‘g‘li Q. A., Surojiddin X. Fiction and theories of personal
maturity. International Journal on Integrated Education. 2022. Vol. 5, № 6. P.
253–255.
63. Baranova S. Theoretical analysis of responsibility as an integrative
quality of personality maturity in conditions of transformation. In: Development
and modernization of pedagogical and psychological sciences: The experience of
Poland and the prospects of Ukraine: Collective monograph. Vol. 1. 2017. P. 37–
53.
64. Baranova S. Stages of self-request as the personal maturity formation
process in the conditions of social transformations. International Scientific and
Practical Conference. 2019. P. 104–107.Baranova, S. (2019). Stages of selfrequest as the personal maturity formation process in the conditions of social
transformations.
65. Barnard P. J., Teasdale J. D. Interacting cognitive subsystems: A
systemic approach to cognitive-affective interaction and change. Cognition &
Emotion. 1991. Vol. 5, № 1. P. 1–39.
66. Beck J. S. Cognitive behavior therapy: Basics and beyond. 3rd ed.
Guilford Press, 2020.
67. Borrell-Carrió F., Suchman A. L., Epstein R. M. The biopsychosocial
model 25 years later: Principles, practice, and scientific inquiry. The Annals of
Family Medicine. 2004. Vol. 2, № 6. P. 576–582.
68. Brinkley A. J., Sherar L. B., Kinnafick F. E. A sports-based
intervention for pupils excluded from mainstream education: A systems approach
to intervention acceptability and feasibility. Psychology of Sport and Exercise.
2022. Vol. 61. P. 102217.
69. Bromis K., Calem M., Reinders A. A., Williams S. C., Kempton M. J.
Meta-analysis of 89 structural MRI studies in posttraumatic stress disorder and
comparison with major depressive disorder. American Journal of Psychiatry. 2018.
Vol. 175, № 10. P. 989–998.
70. Burkhonov A., Avlaev O., Abdujalilova S., Otaev A. Responsibility as
a criterion for determining personal maturity. In: E3S Web of Conferences. 2021.
Vol. 244. P. 11059. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202124411059
71. Celestino V. R. R., Bucher-Maluschke J. S. N. F. Research on
systemic psychology in Latin America: An integrative review with methods and
data triangulation. Psicologia: Teoria e Pesquisa. 2018. Vol. 34. P. e3443.
72. Cervone D. Personality architecture: Within-person structures and
processes. Annual Review of Psychology. 2005. Vol. 56. P. 423–452.
73. Cloitre M., Shevlin M., Brewin C. R., Bisson J. I., Roberts N. P.,
Maercker A. et al. The International Trauma Questionnaire: Development of a self‐
report measure of ICD‐11 PTSD and complex PTSD. Acta Psychiatrica
Scandinavica. 2018. Vol. 138, № 6. P. 536–546.
https://doi.org/10.1111/acps.12956
74. Corr P. J., Matthews G. (Eds.). The Cambridge handbook of
personality psychology. Cambridge University Press, 2020.
75. Di Fiorino M., Marunkevych M., Madeira L., Figueira M. L. An
unexpected war in Ukraine: What should we expect? The consequences of war
among Ukrainian refugees. Revista Portuguesa de Psiquiatria e Saúde Mental.
2022. Vol. 8, № 2. P. 28–30.
76. Fajkowska M. The complex-system approach to personality: Main
theoretical assumptions. Journal of Research in Personality. 2015. Vol. 56. P. 15–
32.
77. Frankova I., Vermetten E., Shalev A. Y., Sijbrandij M., Holmes E. A.,
Ursano R. et al. Digital psychological first aid for Ukraine. The Lancet Psychiatry.
2022. Vol. 9, № 7. P. e33.
78. Frazier L. D. The past, present, and future of the biopsychosocial
model: A review of The Biopsychosocial Model of Health and Disease: New
Philosophical and Scientific Developments by Derek Bolton and Grant Gillett.
New Ideas in Psychology. 2020. Vol. 57. P. 100755.
https://doi.org/10.1016/j.newideapsych.2019.100755
79. Fris P. L., Medytskyi I. B., Mykytyn Y. I., Shpiliarevych V. V. The
annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the armed conflict in
Eastern Ukraine as a crime of aggression by the Russian Federation against
Ukraine. Journal of Advanced Research in Law & Economics. 2019. Vol. 10. P.
165.
80. Gatchel R. J., Ray C. T., Kishino N., Brindle A. The biopsychosocial
model. In: The Wiley Encyclopedia of Health Psychology. Wiley, 2020. P. 1–8.
81. Goldberg L. R. An alternative «description of personality»: The BigFive factor structure. In: Personality and personality disorders. Routledge, 2013. P.
34–47.
82. Goldman A., Greenberg L. Comparison of integrated systemic and
emotionally focused approaches to couples therapy. Journal of Consulting and
Clinical Psychology. 1992. Vol. 60, № 6. P. 962.
83. Gorodnichenko Y., Kudlyak M., Şahin A. The effect of the war on
human capital in Ukraine and the path for rebuilding. IZA-Institute of Labor
Economics, 2022.
84. Henkelmann J. R., de Best S., Deckers C., Jensen K., Shahab M.,
Elzinga B., Molendijk M. Anxiety, depression, and post-traumatic stress disorder
in refugees resettling in high-income countries: Systematic review and metaanalysis. BJPsych Open. 2020. Vol. 6, № 4. P. e68.
85. Henson C., Truchot D., Canevello A. What promotes posttraumatic
growth? A systematic review. European Journal of Trauma & Dissociation. 2021.
Vol. 5, № 4. P. 100195. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2021.100195
86. Herrera C., Moffat D. C. Fear: Appraisal of danger as anticipation of
harm. In: AAAI 2005 Fall Symposium on Anticipatory Cognitive Embodied
Systems, November 3-6, 2005, Hyatt Crystal City in Arlington, Virginia.
87. Ho G. W., Vang M. L., Martsenkovskyi D., Karatzias T., Ben‐Ezra
M., McElroy E. et al. Investigating the latent structure of the International Trauma
Questionnaire to assess ICD‐11 posttraumatic stress disorder (PTSD) and complex
PTSD in an adult civilian sample during the Ukraine war. Journal of Traumatic
Stress. 2023.
88. Hoppen T. H., Priebe S., Vetter I., Morina N. Global burden of posttraumatic stress disorder and major depression in countries affected by war
between 1989 and 2019: A systematic review and meta-analysis. BMJ Global
Health. 2021. Vol. 6, № 7. P. e006303.
89. Inkster B., Sarda S., Subramanian V. An empathy-driven,
conversational artificial intelligence agent (Wysa) for digital mental well-being:
Real-world data evaluation mixed-methods study. JMIR mHealth and uHealth.
2018. Vol. 6, № 11. P. e12106.
90. Joseph S., Williams R. Understanding posttraumatic stress: Theory,
reflections, context and future. Behavioural and Cognitive Psychotherapy. 2005.
Vol. 33, № 4. P. 423–441.
91. Justino P. The war in Ukraine: Civilian vulnerability, resilience, and
resistance. Vox EU. 2022. № 14.
92. Karam E., Ghosn M. B. Psychosocial consequences of war among
civilian populations. Current Opinion in Psychiatry. 2003. Vol. 16, № 4. P. 413–
419.
93. Karatzias T., Shevlin M., Ben-Ezra M., McElroy E., Redican E., Vang
M. L. et al. War exposure, PTSD, and Complex PTSD among parents living in
Ukraine during the Russian war. 2022.
94. Kelly J. G. The system concept and systemic change: Implications for
community psychology. American Journal of Community Psychology. 2007. Vol.
39, № 3. P. 415–418.
95. Kernberg O. F. What is personality? Journal of Personality Disorders.
2016. Vol. 30, № 2. P. 145–156.
96. Kshirsagar S. A multilayer personality model. In: Proceedings of the
2nd International Symposium on Smart Graphics. 2002. P. 107–115.
97. Kuminetz G. The connections between personal maturity and moral
consciousness. In: The publication of this volume was supported by the
International Conference Fund of HAS. 2015. P. 39.
98. Lambert J. E., Alhassoon O. M. Trauma-focused therapy for refugees:
Meta-analytic findings. Journal of Counseling Psychology. 2015. Vol. 62, № 1. P.
28.
99. Laszlo A., Krippner S. Systems theories: Their origins, foundations,
and development. 1998.
100. Leahy R. L. Cognitive therapy techniques: A practitioner's guide. 2nd
ed. Guilford Press, 2017.
101. Longo L., Jannini T., Merlo M., Cecora V., Gagliano M., D’Imperia
B. et al. Suicidality in post-traumatic stress disorder (PTSD) and complex PTSD
(CPTSD). European Psychiatry. 2021. Vol. 64, № S1. P. S142.
102. Magruder K. M., Yeager D. E. The prevalence of PTSD across war
eras and the effect of deployment on PTSD: A systematic review and metaanalysis. Psychiatric Annals. 2009. Vol. 39, № 8.
103. Mainzer K. Complex Systems, Nonlinear Dynamics, and Local
Activity Principle: On Jay W. Forrester, Industrial Dynamics (1961), and beyond.
Schlüsselwerke der Systemtheorie. 2016. P. 297–310.
104. Maxwell S. E. Sample size and multiple regression analysis.
Psychological Methods. 2000. Vol. 5, № 4. P. 434.
105. Mayer J. D. A framework for the classification of personality
components. Journal of Personality. 1995. Vol. 63, № 4. P. 819–878.
106. Mayer J. D. The personality systems framework: Current theory and
development. Journal of Research in Personality. 2015. Vol. 56. P. 4–14.
https://doi.org/10.1016/j.jrp.2015.01.001
107. Mayer J. D. Personality: A systems approach. Rowman & Littlefield,
2017.
108. Meissel K., Yao E. S. Using Cliff’s delta as a non-parametric effect
size measure: An accessible web app and R tutorial. Practical Assessment,
Research, and Evaluation. 2024. Vol. 29, № 1.
109. Morina N., Malek M., Nickerson A., Bryant R. A. Meta‐analysis of
interventions for posttraumatic stress disorder and depression in adult survivors of
mass violence in low‐ and middle‐income countries. Depression and Anxiety.
2017. Vol. 34, № 8. P. 679–691.
110. Morina N., Stam K., Pollet T. V., Priebe S. Prevalence of depression
and posttraumatic stress disorder in adult civilian survivors of war who stay in warafflicted regions: A systematic review and meta-analysis of epidemiological
studies. Journal of Affective Disorders. 2018. Vol. 239. P. 328–338.
111. Nocon A., Eberle-Sejari R., Unterhitzenberger J., Rosner R. The
effectiveness of psychosocial interventions in war-traumatized refugee and
internally displaced minors: Systematic review and meta-analysis. European
Journal of Psychotraumatology. 2017. Vol. 8, № sup2. P. 1388709.
112. Osokina O., Silwal S., Bohdanova T., Hodes M., Sourander A.,
Skokauskas N. Impact of the Russian invasion on mental health of adolescents in
Ukraine. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry.
2022.
113. Palii V., Velykodna M., Pereira M., McElvaney R., Bernard S.,
Klymchuk V. et al. The experience of launching a psychological hotline across 21
countries to support Ukrainians in wartime. Mental Health and Social Inclusion.
2023.
114. Paterson R. J., Neufeld R. W. Clear danger: Situational determinants
of the appraisal of threat. Psychological Bulletin. 1987. Vol. 101, № 3. P. 404–416.
doi:10.1037/0033-2909.101.3.404
115. Pigg R. M. Jr. 15 characteristics of personal maturity. The Journal of
School Health. 1995. Vol. 65, № 2. P. 47–50.
116. Powell A., Royce J. R., Voorhees B. Personality as a complex
information-processing system. Behavioral Science. 1982. Vol. 27, № 4. P. 338–
376. https://doi.org/10.1002/bs.3830270404
117. Qureshi A., Dickenson E., Wall P. Psychological treatments for posttraumatic stress disorder, anxiety and depression following major physical civilian
trauma: A systematic review and meta-analysis. Trauma. 2021. Vol. 23, № 4. P.
276–287.
118. Rashchupkina Y., Tushnova Y., Alasaad D. Features of procedural
characteristics of life elections of young people depending on types of personal
maturity/immaturity. In: SHS Web of Conferences. 2019. Vol. 70. P. 08031.
https://doi.org/10.1051/shsconf/20197008031
119. Renshaw I., Davids K., Shuttleworth R., Chow J. Insights from
ecological psychology and dynamical systems theory can underpin a philosophy of
coaching. International Journal of Sport Psychology. 2009. Vol. 40, № 4. P. 580–
602.
120. Rizzi D., Ciuffo G., Sandoli G., Mangiagalli M., De Angelis P.,
Scavuzzo G. et al. Running away from the war in Ukraine: The impact on mental
health of internally displaced persons (IDPs) and refugees in transit in Poland.
International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol.
19, № 24. P. 16439.
121. Romanovskyi O., Pidbutska N., Knysh A. Elomia Chatbot: The
Effectiveness of Artificial Intelligence in the Fight for Mental Health. In: COLINS.
2021. P. 1215–1224.
122. Savchenko V. M., Kharchenko G. D., Buryak O. Y., Omeri I. D.,
Nevedomska Y. O., Tymchyk O. V., Yatsenko S. P. Personal maturity of sick and healthy people and its relationship to gender, age and anthropometric indicators.
Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21, № 5. P. 3001–3008.
123. Schaefer J. A., Moos R. H. Bereavement experiences and personal
growth. In: Stroebe M. S., Hansson R. O., Stroebe W., Schut H. (Eds.). Handbook
of bereavement research: Consequences, coping, and care. American Psychological
Association, 2001. P. 145–167. https://doi.org/10.1037/10436-006
124. Selye H. What is stress? Metabolism. 1956. Vol. 5. P. 525–530.
125. Shakespeare-Finch J., Lurie-Beck J. A meta-analytic clarification of
the relationship between posttraumatic growth and symptoms of posttraumatic
distress disorder. Journal of Anxiety Disorders. 2014. Vol. 28, № 2. P. 223–229.
126. Sheldon K. M., Kasser T. Getting older, getting better? Personal
strivings and psychological maturity across the life span. Developmental
Psychology. 2001. Vol. 37, № 4. P. 491–501.
127. Sosnowska J., Kuppens P., De Fruyt F., Hofmans J. A dynamic
systems approach to personality: The Personality Dynamics (PersDyn) model.
Personality and Individual Differences. 2019. Vol. 144. P. 11–18.
128. Spielberger C. D., Gonzalez-Reigosa F., Martinez-Urrutia A.,
Natalicio L. F., Natalicio D. S. The state-trait anxiety inventory. Revista
Interamericana de Psicologia/Interamerican Journal of Psychology. 1971. Vol. 5,
№ 3–4.
129. Su X., Yan X., Tsai C.-L. Linear regression. Wiley Interdisciplinary
Reviews: Computational Statistics. 2012. Vol. 4, № 3. P. 275–294.
https://doi.org/10.1002/wics.1198
130. Tang M. Revisiting the systems approach: Commentary on
Glăveanu’s paper «the psychology of creativity: A critical reading». Creativity.
Theories–Research-Applications. 2015. Vol. 2, № 1. P. 79–84.
131. Tedeschi R. G., Calhoun L. G. Posttraumatic growth: Conceptual
foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15, № 1. P.
1–18.
132. Timchenko O., Prykhodko I., Shyrobokov Y., Onishchenko N.,
Lefterov V. Psychological aspects of captivity in the war in the East of Ukraine.
Polish Psychological Bulletin. 2021. Vol. 52, № 1. P. 97–106.
133. Tkach B., Lunov V. Overcoming the psychological consequences of
the war in Ukraine: Ensuring security for Europe. SSRN. 2022.
https://doi.org/10.2139/ssrn.4116375
134. Tripathi A., Das A., Kar S. K. Biopsychosocial model in
contemporary psychiatry: Current validity and future prospects. Indian Journal of
Psychological Medicine. 2019. Vol. 41, № 6. P. 582–585.
135. Ungar M. Systemic resilience. Ecology and Society. 2018. Vol. 23, №
4. https://doi.org/10.5751/ES-10385-230434
136. Wan P. Y. Z. Dialectics, complexity, and the systemic approach:
Toward a critical reconciliation. Philosophy of the Social Sciences. 2013. Vol. 43,
№ 4. P. 411–452.
137. Welsh R., Martin L. Revisioning a systemic approach to neuroscience
and psychotherapy. Couple and Family Psychology: Research and Practice. 2013.
Vol. 2, № 2. P. 116–130. https://doi.org/10.1037/cfp0000003
138. Xu W., Pavlova I., Chen X., Petrytsa P., Graf-Vlachy L., Zhang S. X.
Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the
Russia-Ukraine war in March 2022. International Journal of Social Psychiatry.
2023. https://doi.org/10.1177/00207640221143919
139. Zettler I., Thielmann I., Hilbig B. E., Moshagen M. The nomological
net of the HEXACO model of personality: A large-scale meta-analytic
investigation. Perspectives on Psychological Science. 2020. Vol. 15, № 3. P. 723–
760. https://doi.org/10.1177/1745691619895036