Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7054| Назва: | Редакторська справа: сучасний стан і перспективи розвитку |
| Автори: | Колоїз, Жанна Василівна Шарманова, Наталя Миколаївна Малюга, Наталія Миколаївна Бузько, Світлана Андріївна Березовська-Савчук, Наталя Анатоліївна Ковпік, Світлана Іванівна Мішеніна, Тетяна Михайлівна Білоконенко, Людмила Анатоліївна |
| Ключові слова: | редакторська справа редагування видавнича справа термінологічний апарат технічне редагування перекладна література навчальна література довідкова література саморедагування редагування поетичних текстів методика редагування редагування медіатекстів законодавче підґрунтя етикет редактора |
| Дата публікації: | 20-бер-2023 |
| Видавництво: | КДПУ |
| Бібліографічний опис: | Редакторська справа: сучасний стан і перспективи розвитку : колективна монографія ; за заг. ред. проф. Ж. Колоїз. Кривий Ріг : КДПУ, 2023. 282 с. |
| Короткий огляд (реферат): | Колективну монографію присвячено питанням редагування (у широкому витлумаченні цього поняття), редакційно-видавничій діяльності загалом і редакторській справі зокрема. Важливий акцент зроблено на осмисленні сучасних наукових здобутків відповідної галузі знань, репрезентовано традиційні й інноваційні підходи, окреслено дискусійні моменти, що стосуються видавничої справи та редагування, оприявлено основні проблеми термінопозначень, якими оперує наукова царина, що актуалізує поняття “видавнича справа” і “редагування”. Узагальнено наукові підходи стосовно окремих типів редагування, особливостей редагування тих чи тих текстових зразків (навчальної, художньої, перекладної і т. ін. літератури). Систематизовано матеріали, які являють собою законодавче підґрунтя професійної діяльності й етикету редактора. Рекомендовано здобувачам вищої освіти, для яких редакторська справа є майбутньою професією. На сучасному етапі розвитку українського суспільства професія редактора, без жодних сумнівів, залишається, як і впродовж багатьох минулих десятиліть, привабливою, принадною й водночас престижною. Тому, цілком закономірно, збільшується кількість редакторів. Однак кількість не означає якість. Редакторська справа потребує якісно підготовлених фахівців, професіоналів, здатних швидко адаптуватися до новітніх умов праці, тенденцій розвитку інформаційного простору, інноваційних технологій, ринкових відносин і т. ін. Адже від фахової компетентності редактора залежить не тільки підготовка до друку текстової й ілюстративної частин майбутнього книжкового чи пресового видання, але й креативні маркетингові підходи до пошуку теми й потрібного автора, допомога в утіленні авторського задуму, координація роботи автора під час редакційно-видавничого процесу, залучення його до реалізації вже готового видавничого продукту та генерування нових цікавих ідей. У зв’язку з розширенням, так би мовити, діапазону професії редактора з’являється потреба по-новому поглянути не лише на підготовку фахівців відповідної галузі знань, але й шукати інноваційні шляхи розв’язання тих чи тих наукових проблем. Колективна монографія охоплює ключові аспекти редакторської діяльності, являє собою своєрідний навчальний посібник, що допоможе здобувачам як першого (бакалаврського), так і другого (магістерського) рівнів вищої освіти зорієнтуватися у проблемах, з якими зіштовхнулася видавнича справа та редагування сьогодні. Ідеться як про сутність редагування, його види, власне професійну діяльність редактора, особливості редагування різних текстових зразків, їх редакторську оцінку, редакторський аналіз і висновки, удосконалення, підготовку до видання, так і про влив на поліграфічне виконання та участь у подальшому просуванні на книжковому ринку, про можливості новітніх комп’ютерних технологій у редакційно-видавничій практиці. Запропонована праця узагальнює традиційні підходи стосовно редагування як спеціалізації і як наукової царини, оприявнює дискусійні моменти теорії видавничої справи та редагування, зокрема окреслює проблеми термінологічного апарату (Жанна Колоїз), репрезентує законодавче підґрунтя професійної діяльності й етикету редактора (Людмила Білоконенко). Автори монографії вдаються до детального аналізу видавничої справи та технічного редагування (Наталя Шарманова), зосереджують увагу на редагуванні навчальної (Світлана Бузько), перекладної (Наталія Малюга), художньої, зокрема поетичної (Світлана Ковпік), довідкової літератури (Наталя Березовська-Савчук), а також на методиці редагування медіатекстів (Тетяна Мішеніна). Науковці не є категоричним у своїх міркуваннях, зазвичай прагнуть до окреслення тих чи тих проблемних моментів і закликають до їх публічного обговорення. Авторський колектив чітко усвідомлює й постійно актуалізує думку про те, що сучасний редакційно-видавничий процес суттєво модифікував засади і практичної, і теоретичної редакторської діяльності. |
| Опис: | 1. Благовірна Н. Факт як метафора. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2018. Вип. 43. С. 162–170. 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / голов. ред. В. Т. Бусел. Київ-Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2003. 1440 с. 3. Власюк А. І., Белзецький Р. С. Основи редагування, коректури та верстки технічних текстів : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2015. 96 с. 4. Гузенко С. В. Теорія і практика редагування : навч. посіб. Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2019. 220 с. 5. Ейсмонт Ю. Робота редактора з науковим текстом: особливості редакторського читання (за матеріалами УРЖ “Джерело”). Вісник Книжкової палати. 2017. № 11. С. 26–28. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2017_11_7 6. Жадько В. О. Журналістика та основи редакторської майстерності : навч. посіб. Київ : Знання, 2012. 271 с. 7. Жадько В. О. Основи журналістики та редакційновидавничої справи : навч. посіб. Київ : “СПД Жадько В. О.”, 2005. 352 с. 8. Завгородня Л. В. Основи літературного редагування та коректури : навч. посіб. Черкаси : Брама – Україна, 2010. 164 с. 9. Зелінська Н. В. Едиторика – теорія і практика редагування в реаліях нового тисячоліття. Друкарство. 2006. № 5. С. 19–24. 10. Зелінська Н., Огар Е., Фінклер Ю., Черниш Н. Сучасний редактор: проблеми професійного вишколу. Поліграфія і видавнича справа. 2002. Вип. 39. С. 203–209. 11. Капелюшний А. О. Редагування в засобах масової інформації : навч. посіб. 2-ге вид., випр. і доп. Львів : ПАІС, 2009. 432 с. 12. Карпенко В. Основи редакторської майстерності. Теорія, методика, практика : підручник. Київ : Університет “Україна”, 2007. 430 с. 13. Книгознавство. Термінологічний словник : редакційновидавнича справа, журналістика, поліграфія, видавничий бізнес, інформаційно-бібліотечна діяльність / за заг. ред. В. О. Жадька. Київ : ВПК “Експрес-Поліграф”, 2012. 304 с. 14. Крайнікова Т. С. Коректура : підручник. Київ : Наша культура і наука, 2016. 250 с. 15. Літературне редагування : навч.-метод. посіб. / упоряд. К. С. Серажим. Київ : Паливода А. В., 2012. 142 с. 16. Лобода С. М., Денисенко С. М. Видавнича справа і технічне редагування : навч. посіб. Київ : НАУ, 2021. 76 с. 17. Марків О. Т. Робота з автором : навч.-метод. комплекс. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2014. 72 с. 18. Назаркевич М. А., Лотошинська Н. Д. Типографіка та редагування : навч. посіб. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2022. 328 с. 19. Партико З. В. Галузеве редагування в засобах масової інформації : конспект лекцій. Львів : Афіша, 2007. 102 c. 20. Партико З. В. Загальне редагування : нормативні основи : навч. посіб. Львів : ВФ Афіша, 2006. 416 с. 21. Партико З. В. Загальне редагування : нормативні основи : навч. посіб. Львів : ВФ Афіша, 2017. 416 с. 22. Партико З. В. Наукознавчий аналіз едитології. Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки. 2008. № 2. С. 107–115. 23. Партико З. В. Основи редагування : у 2 кн. 3-тє вид., перероб. і доп. Кн. 1 : підручник. Київ : Вид-во Ліра-К, 2020. 332 с. 24. Партико З. Про означення редагування й операції видавничої діяльності. URL : http://mk.uad.lviv.ua/storage/uploads/ Partyko.pdf 25. Партико З. Творче редагування та його методи. Вісник книжкової палати. 2015. № 1. С. 36–42. 26. Побідаш І. Л. Професія редактора : термінологічний, творчий та функціональний аспекти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Журналістика. 2010. Вип. 17. С. 46–50. 27. Побідаш І. Л. Редагування чи едитологія? Журналістика. Лінгвістика. Дидактика : зб. наук. праць. 2010. С. 217–220. 28. Пономаренко Н. П. Редакторський фах крізь призму аналізу наукових джерел та емпіричних досліджень. Науковий вісник льотної академії. Серія : Педагогічні науки. Кропивницький : КЛА НАУ, 2018. Вип. 3. С. 145‒149. 29. Про видавничу справу : Закон України від 05.06.1997 р. № 32 (у новій редакції: від 01.12.2022 р. № 2811- ІХ). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n941 30. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII (у новій редакції: від 01.01.2023 р. № 2834-ІХ). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/ed20230101#Text 31. Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні : Закон України від 06.03.2003 р. № 601-IV (у новій редакції від 19.06.2022 р. № 2313-IX). URL : https://ips.ligazakon.net/ document/T030601?an=4 32. Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти : Постанова КМУ від 29.04.2015 р. № 266. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-п 33. Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань : Наказ МОНУ від 15.01.2018 р. № 32 (у новій редакції: від 18.11.2020 р. № 1437). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18#Text 34. Пушкар О. І., Грабовський Є. М., Оленич М. М. Технології поліграфічного виробництва : навч. посіб. Харків : ХНЕУ імені С. Кузнеця, 2019. 195 с. 35. Різун В. В. Літературне редагування : підручник. Київ : Либідь, 1996. 240 с. 36. Семеног О. М. Культура української наукової мови : навч. посіб. Київ : ВЦ “Академія”, 2010. 216 с. 37. Сікорська З. С. Українсько-російський словотворчий словник. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Освіта, 1995. 256 с. 38. Словник іншомовних слів / уклад. Л. О. Пустовіт, О. І. Скопненко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк. Київ : Довіра, 2000. 1018 с. 39. Словник синонімів української мови: у 2-х томах / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. Київ : Наукова думка, 2001. Т. 1. 1040 с. 40. Словник української мови : в 11-ти томах. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL : http://sum.in.ua/ 41. Словотвір сучасної української літературної мови : монографія. Київ : Наукова думка, 1979. 406 с. 42. Сучасний англо-український та українсько-англійський словник / уклад. В. Мюллер, М. Зубков, В. Федієнко. 3-тє вид., випр. і доп. Харків : ВД “Школа”, 2012. 944 с. 43. Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування : навч. посіб. Київ : Наша культура і наука, 2004. 224 с. 44. Тимошик М. Дисципліна “Основи редагування” в подоланні журналістики безграмотності і примітивізму: проблеми практики ЗМІ очима студентів факультету журналістики КНУКіМу. Український інформаційний простір. 2020. Вип. 2 (6). С. 23–48. 45. Тимошик М. С. Історія видавничої справи : підручник. 2-ге вид., випр. Київ : Наша культура і наука, 2007. 496 с. 46. Тимошик М. С. Наука про видавничу справу та редагування: тенденції термінотворення. Київ : КНУКІМ, 2012. 22 с. 47. Тимошик М. С. Основи редагування : підручник. Київ : Наша культура і наука, 2019. 560 с. 48. Тимошик М. С. По-модньому, отож, не по-нашому. URL : https://narodna.pravda.com.ua/culture/4abca1f384575/ 49. Ткаченко В. П., Чеботарьова І. Б., Киричок П. О., Григорова З. В. Енциклопедія видавничої справи : навч. посіб. Харків : ХНУРЕ, 2008. 320 с. 50. Феллер М. Эдитология (судьбы теории и практики редактирования в Украине). Книга и книжное дело на рубеже тысячелетий : тезисы докладов. Москва, 1996. С. 111–112. 51. Харитоненко О. І. Висвітлення проблем редагування у фахових виданнях галузі соціальних комунікацій. URL : http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5853/Kha ritonenko%20O..pdf?sequence=1 52. Хоню В. В. Сучасна термінологія у царині видавничої справи і редагування : перехідний період затягнувся? Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства : зб. наук. праць. Львів : УАД, 2011. Вип. 4. С. 440–449. 53. Шатрова М. Б. Едиціологія – дисципліна книгознавчого циклу. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2011. № 3. С. 59–62. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2011_3_13 54. Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства : навч. посіб. Київ : Кондор, 2004. 216 с. 55. Шпак В. І. Управління сучасним видавництвом : навч. посіб. Київ : ДП “Експрес-об’ява”, 2019. 368 с. 56. Słownik języka polskiego. URL : https://sjp.pwn.pl/ 1. Blahovirna N. Fakt yak metafora. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Zhurnalistyka. 2018. Vyp. 43. S. 162–170. 2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / holov. red. V. T. Busel. Kyiv-Irpin : VTF “Perun”, 2003. 1440 s. 3. Vlasiuk A. I., Belzetskyi R. S. Osnovy redahuvannia, korektury ta verstky tekhnichnykh tekstiv : navch. posib. Vinnytsia : VNTU, 2015. 96 s. 4. Huzenko S. V. Teoriia i praktyka redahuvannia : navch. posib. Mykolaiv : MNU imeni V. O. Sukhomlynskoho, 2019. 220 s. 5. Eismont Yu. Robota redaktora z naukovym tekstom: osoblyvosti redaktorskoho chytannia (za materialamy URZh “Dzherelo”). Visnyk Knyzhkovoi palaty. 2017. N 11. S. 26–28. URL : http://nbuv.gov.ua /UJRN/vkp_2017_11_7 6. Zhadko V. O. Zhurnalistyka ta osnovy redaktorskoi maisternosti : navch. posib. Kyiv : Znannia, 2012. 271 s. 7. Zhadko V. O. Osnovy zhurnalistyky ta redaktsiinovydavnychoi spravy : navch. posib. Kyiv : “SPD Zhadko V. O.”, 2005. 352 s. 8. Zavhorodnia L. V. Osnovy literaturnoho redahuvannia ta korektury : navch. posib. Cherkasy : Brama – Ukraina, 2010. 164 s. 9. Zelinska N. V. Edytoryka – teoriia i praktyka redahuvannia v realiiakh novoho tysiacholittia. Drukarstvo. 2006. N 5. S. 19–24. 10. Zelinska N., Ohar E., Finkler Yu., Chernysh N. Suchasnyi redaktor: problemy profesiinoho vyshkolu. Polihrafiia i vydavnycha sprava. 2002. Vyp. 39. S. 203–209. 11. Kapeliushnyi A. O. Redahuvannia v zasobakh masovoi informatsii : navch. posib. 2-he vyd., vypr. i dop. Lviv : PAIS, 2009. 432 s. 12. Karpenko V. Osnovy redaktorskoi maisternosti. Teoriia, metodyka, praktyka : pidruchnyk. Kyiv : Universytet “Ukraina”, 2007. 430 s. 13. Knyhoznavstvo. Terminolohichnyi slovnyk : redaktsiinovydavnycha sprava, zhurnalistyka, polihrafiia, vydavnychyi biznes, informatsiino-bibliotechna diialnist /za zah. red. V. O. Zhadka. Kyiv : VPK “Ekspres-Polihraf”, 2012. 304 s. 14. Krainikova T. S. Korektura : pidruchnyk. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2016. 250 s. 15. Literaturne redahuvannia : navch.-metod. posib. / uporiad. K. S. Serazhym. Kyiv : Palyvoda A. V., 2012. 142 s. 16. Loboda S. M., Denysenko S. M. Vydavnycha sprava i tekhnichne redahuvannia : navch. posib. Kyiv : NAU, 2021. 76 s. 17. Markiv O. T. Robota z avtorom : navch.-metod. kompleks. Kyiv : Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, 2014. 72 s. 18. Nazarkevych M. A., Lotoshynska N. D. Typohrafika ta redahuvannia : navch. posib. Lviv : Vyd-vo Lvivskoi politekhniky, 2022. 328 s. 19. Partyko Z. V. Haluzeve redahuvannia v zasobakh masovoi informatsii : konspekt lektsii. Lviv : Afisha, 2007. 102 s. 20. Partyko Z. V. Zahalne redahuvannia : normatyvni osnovy : navch. posib. Lviv : VF Afisha, 2006. 416 s. 21. Partyko Z. V. Zahalne redahuvannia : normatyvni osnovy : navch. posib. Lviv : VF Afisha, 2017. 416 s. 22. Partyko Z. V. Naukoznavchyi analiz edytolohii. Derzhava ta rehiony. Seriia : Humanitarni nauky. 2008. N 2. S. 107–115. 23. Partyko Z. V. Osnovy redahuvannia : u 2 kn. 3-tie vyd., pererob. i dop. Kn. 1 : pidruchnyk. Kyiv : Vyd-vo Lira-K, 2020. 332 s. 24. Partyko Z. Pro oznachennia redahuvannia y operatsii vydavnychoi diialnosti. URL : http://mk.uad.lviv.ua/storage/uploads/ Partyko.pdf 25. Partyko Z. Tvorche redahuvannia ta yoho metody. Visnyk knyzhkovoi palaty. 2015. N 1. S. 36–42. 26. Pobidash I. L. Profesiia redaktora : terminolohichnyi, tvorchyi ta funktsionalnyi aspekty. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia : Zhurnalistyka. 2010. Vyp. 17. S. 46–50. 27. Pobidash I. L. Redahuvannia chy edytolohiia? Zhurnalistyka. Linhvistyka. Dydaktyka : zb. nauk. prats. 2010. S. 217–220. 28. Ponomarenko N. P. Redaktorskyi fakh kriz pryzmu analizu naukovykh dzherel ta empirychnykh doslidzhen. Naukovyi visnyk lotnoi akademii. Seriia : Pedahohichni nauky. Kropyvnytskyi : KLA NAU, 2018. Vyp. 3. S. 145‒149. 29. Pro vydavnychu spravu : Zakon Ukrainy vid 05.06.1997 r. N 32 (u novii redaktsii: vid 01.12.2022 r. N 2811-IKh). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n941 30. Pro vyshchu osvitu : Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. N 1556-VII (u novii redaktsii: vid 01.01.2023 r. N 2834-IKh). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/ed20230101#Text 31. Pro derzhavnu pidtrymku knyhovydavnychoi spravy v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 06.03.2003 r. N 601-IV (u novii redaktsii vid 19.06.2022 r. № 2313-IX). URL : https://ips.ligazakon.net/ document/T030601?an=4 32. Pro zatverdzhennia pereliku haluzei znan i spetsialnostei, za yakymy zdiisniuietsia pidhotovka zdobuvachiv vyshchoi osvity : Postanova KMU vid 29.04.2015 r. N 266. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-p 33. Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia Pereliku naukovykh fakhovykh vydan : Nakaz MONU vid 15.01.2018 r. N 32 (u novii redaktsii: vid 18.11.2020 r. N 1437). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18#Text 34. Pushkar O. I., Hrabovskyi Ye. M., Olenych M. M. Tekhnolohii polihrafichnoho vyrobnytstva : navch. posib. Kharkiv : KhNEU imeni S. Kuznetsia, 2019. 195 s. 35. Rizun V. V. Literaturne redahuvannia : pidruchnyk. Kyiv : Lybid, 1996. 240 s. 36. Semenoh O. M. Kultura ukrainskoi naukovoi movy : navch. posib. Kyiv : VTs “Akademiia”, 2010. 216 s. 37. Sikorska Z. S. Ukrainsko-rosiiskyi slovotvorchyi slovnyk. 2-he vyd., pererob. i dop. Kyiv : Osvita, 1995. 256 s. 38. Slovnyk inshomovnykh sliv / uklad. L. O. Pustovit, O. I. Skopnenko, H. M. Siuta, T. V. Tsymbaliuk. Kyiv : Dovira, 2000. 1018 s. 39. Slovnyk synonimiv ukrainskoi movy: u 2-kh tomakh / A. A. Buriachok, H. M. Hnatiuk, S. I. Holovashchuk ta in. Kyiv : Naukova dumka, 2001. T. 1. 1040 s. 40. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11-ty tomakh. Kyiv : Naukova dumka, 1970–1980. URL : http://sum.in.ua/ 41. Slovotvir suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy : monohrafiia. Kyiv : Naukova dumka, 1979. 406 s. 42. Suchasnyi anhlo-ukrainskyi ta ukrainsko-anhliiskyi slovnyk / uklad. V. Miuller, M. Zubkov, V. Fediienko. 3-tie vyd., vypr. i dop. Kharkiv : VD “Shkola”, 2012. 944 s. 43. Tymoshyk M. S. Vydavnycha sprava ta redahuvannia : navch. posib. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2004. 224 s. 44. Tymoshyk M. Dystsyplina “Osnovy redahuvannia” v podolanni zhurnalistyky bezghramotnosti i prymityvizmu: problemy praktyky ZMI ochyma studentiv fakultetu zhurnalistyky KNUKiMu. Ukrainskyi informatsiinyi prostir. 2020. Vyp. 2 (6). S. 23–48. 45. Tymoshyk M. S. Istoriia vydavnychoi spravy : pidruchnyk. 2-he vyd., vypr. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2007. 496 s. 46. Tymoshyk M. S. Nauka pro vydavnychu spravu ta redahuvannia: tendentsii terminotvorennia. Kyiv : KNUKIM, 2012. 22 s. 47. Tymoshyk M. S. Osnovy redahuvannia : pidruchnyk. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2019. 560 s. 48. Tymoshyk M. S. Po-modnomu, otozh, ne po-nashomu. URL : https://narodna.pravda.com.ua/culture/4abca1f384575/ 49. Tkachenko V. P., Chebotarova I. B., Kyrychok P. O., Hryhorova Z. V. Entsyklopediia vydavnychoi spravy : navch. posib. Kharkiv : KhNURE, 2008. 320 s. 50. Feller M. Editologiya (sudbyi teorii i praktiki redaktirovaniya v Ukraine). Kniga i knizhnoe delo na rubezhe tyisyacheletiy : tezisyi dokladov. Moskva, 1996. S. 111–112. 51. Kharytonenko O. I. Vysvitlennia problem redahuvannia u fakhovykh vydanniakh haluzi sotsialnykh komunikatsii. URL : http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/5853/Kha ritonenko%20O..pdf?sequence=1 52. Khoniu V. V. Suchasna terminolohiia u tsaryni vydavnychoi spravy i redahuvannia : perekhidnyi period zatiahnuvsia? Knyha i presa v konteksti kulturno-istorychnoho rozvytku ukrainskoho suspilstva : zb. nauk. prats. Lviv : UAD, 2011. Vyp. 4. S. 440–449. 53. Shatrova M. B. Edytsiolohiia – dystsyplina knyhoznavchoho tsyklu. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia. 2011. N 3. S. 59–62. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2011_3_13 54. Shvetsova-Vodka H. M. Vstup do bibliohrafoznavstva : navch. posib. Kyiv : Kondor, 2004. 216 s. 55. Shpak V. I. Upravlinnia suchasnym vydavnytstvom : navch. posib. Kyiv : DP “Ekspres-ob’iava”, 2019. 368 s. 56. Słownik języka polskiego. URL : https://sjp.pwn.pl/ 1. Баженов В. А., Венгерський П. С. та ін. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : підручн. 4-е вид. Київ : Каравела, 2012. 496 с. 2. Василишин Д. В., Василишин О. М. Технологія набору та верстки : навч. посіб. / за ред. О. В. Мельникова. Вид. 2-ге. Львів : УАД, 2011. 272 с. 3. Величко О. М. Опрацювання інформаційного потоку взаємодією елементів друкарського контакту. Київ : ВПЦ “Київський університет”, 2005. 264 с. 4. Власюк А. І., Белзецький Р. С. Основи редагування, коректури та верстки технічних текстів : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2015. 96 с. 5. Войтюшенко Н. М., Остапець А. І. Інформатика і комп’ютерна техніка. Київ : Центр видавничої літератури, 2006. 321 с. 6. Головко О. А. Вплив інформаційних технологій на формування сучасного книговидання та проблематика підготовки редакторів. Обрії друкарства. 2014. № 1 (3). C. 95–102. 7. Дарчук Н. П. Комп’ютерна лінгвістика (автоматичне опрацювання тексту) : підручн. Київ : ВПЦ “Київський університет”, 2008. 351 с. 8. Інформатика і комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : підручн. / В. В. Браткевич та ін. ; за ред. О. І. Пушкаря. Київ : Академія, 2002. 704 с. 9. Інформаційні технології в перекладі : навч. посіб. / Т. І. Коваль, П. Г. Асоянц та ін. ; за заг. ред. Т. І. Коваль. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2010. 261 с. 10. Карпіловська Є. А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики : підручн. Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2006. 188 с. 11. Козловський А. В., Паночишин Ю. М., Погріщук Б. В. Комп’ютерна техніка та інформаційні технології. 2-е вид., стер. Київ : Знання, 2012. 463 с. 12. Лесюк О. В. Видавнича справа та редагування : навч. посіб. Дніпро : Університет митної справи та фінансів, 2021. 103 с. 13. Огар Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки : навч. посіб. Львів : Аз-Арт, 2002. 160 с. 14. Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи : навч. посіб. Львів : Афіша, 2017. 416 с. 15. Партико З. В. Прикладна і комп’ютерна лінгвістика: Вступ до спеціальності : навч. посіб. Львів : Афіша, 2008. 224 с. 16. Різун В. В. Літературне редагування. Київ : Либідь, 1996. 240 с. 17. Тимошик М. С. Технічне редагування: теоретичні та практичні аспекти. Київ : Наша культура і наука, 2012. 32 с. 18. Ткаченко В. П., Чеботарьова І. Б., Киричок П. О., Григорова З. В. Енциклопедія видавничої справи : навч. посіб. Харків : ХНУРЕ, 2008. 320 с. 19. Хомяков В. І. Системотехніка автоматизованих видавничо-поліграфічних комплексів : навч. посіб. Київ : НТУУ “КПІ”, 2009. 252 с. 20. Шевченко В. Е. Художньо-технічне оформлення видань різних типів. URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1815 21. Ярема С. М. Видавничі поліграфічні технології та поліграфічне обладнання. Київ : Університет “Україна”, 2003. 320 с. 22. Ярема С. М. Технічне редагування : навч. посіб. Київ, 2003. 284 с. 23. Ярема С. М. Флексографія: обладнання, технологія. Київ : Либідь, 1998. 312 с. 24. Alred G. J., Brusaw T. C, Oliu W. E. Handbook of technical writing. 12th ed. Boston ; New York : Bedford/ St. Martin’s, 2020. 640 p. 25. Baskette F. K., Sissors J. Z., Brooks B. S. The Art oh Editing. 3nd ed. New York ; London : Collier Macmillan, 1982. 504 p. 26. Brooks B. S., Pinson Ja. L. The Art oh Editing in the Age of Convergence. 12nd ed. New York, Routledge, 2022. 374 р. 27. Carey M., McFadden Lanyi M., Longo D., Radzinski E., Rouiller S., Wilde E. Handbook of Technical Writing. 12th ed. Boston ; New York : Bedford / St. Martin’s, 2020. 640 p. 28. Kilgarriff A., Baisa V., Bušta J., Jakubíček M., Kovář V., Michelfeit J., Rychlý P., SuchomelV. The Sketch Engine: ten years. Lexicography. 2014. N 1 (1). Р. 7–36. Doi: 10.1007/s40607-014- 0009-9 29. Malone E. A., Rothschild Jo. M., Cunningham D. H. Technical Editing: An Introduction to Editing in the Workplace. Oxford : Oxford University Press, 2019. 592 р. 30. Markel M. Technical communication. 13th ed. Boston ; New York : Bedford / St. Martin’s, 2020. 768 р. 31. Johnson P. The technical editor's craft: The why, what, and how of technical editing. 2nd ed. Routledge, 2015. Р. 25–29. 32. Johnson-Eilola J., Selber S. Editing Texts, Editing Careers. Explanation Points / еds. John R. Gallagher, D. N. DeVoss. Boulder : University Press of Colorado, 2019. Р. 219–222. Doi: 10.7330/9781607328834.c052 33. Samson D. C., Jr. Editing Technical Writing. 1st ed. Oxford : Oxford University Press, 1993. 408 p. 34. Schriver K. What do technical communicators need to know about information design? Solving problems in technical communication / еds. J. Johnson-Eilola, S. Selber. Chicago, IL : University of Chicago Press, 2013. P. 386–427. 35. Tarutz Ju. Technical Editing: The Practical Guide For Editors And Writers. Arizona : Hewlett-Packard Press, 1992. 480 p. 36. Tebeaux E., Dragga S. The Essentials of Technical Communication. 5th ed. Oxford : Oxford University Press, 2020. 448 p. 37. Van Laan J. A. Handbook of technical writing. 10th ed. Boston ; New York : Bedford / St. Martin’s, 2012. 346 p. 1. Bazhenov V. A., Venherskyi P. S. ta in. Informatyka. Komp’iuterna tekhnika. Komp’iuterni tekhnolohii : pidruchn. 4-e vyd. Kyiv : Karavela, 2012. 496 s. 2. Vasylyshyn D. V., Vasylyshyn O. M. Tekhnolohiia naboru ta verstky : navch. posib. / za red. O. V. Melnykova. Vyd. 2-he. Lviv : UAD, 2011. 272 s. 3. Velychko O. M. Opratsiuvannia informatsiinoho potoku vzaiemodiieiu elementiv drukarskoho kontaktu. Kyiv : VPTs “Kyivskyi universytet”, 2005. 264 s. 4. Vlasiuk A. I., Belzetskyi R. S. Osnovy redahuvannia, korektury ta verstky tekhnichnykh tekstiv : navch. posib. Vinnytsia : VNTU, 2015. 96 s. 5. Voitiushenko N. M., Ostapets A. I. Informatyka i komp’iuterna tekhnika. Kyiv : Tsentr vydavnychoi literatury, 2006. 321 s. 6. Holovko O. A. Vplyv informatsiinykh tekhnolohii na formuvannia suchasnoho knyhovydannia ta problematyka pidhotovky redaktoriv. Obrii drukarstva. 2014. N 1 (3). C. 95–102. 7. Darchuk N. P. Komp’iuterna linhvistyka (avtomatychne opratsiuvannia tekstu) : pidruchn. Kyiv : VPTs “Kyivskyi universytet”, 2008. 351 s. 8. Informatyka i komp’iuterna tekhnika. Komp’iuterni tekhnolohii : pidruchn. / V. V. Bratkevych ta in. ; za red. O. I. Pushkaria. Kyiv : Akademiia, 2002. 704 s. 9. Informatsiini tekhnolohii v perekladi : navch. posib. / T. I. Koval, P. H. Asoiants ta in. ; za zah. red. T. I. Koval. Kyiv : Vydavnychyi tsentr KNLU, 2010. 261 s. 10. Karpilovska Ye. A. Vstup do komp’iuternoi linhvistyky : pidruchn. Donetsk : TOV “Iuho-Vostok, Ltd”, 2006. 188 s. 11. Kozlovskyi A. V., Panochyshyn Yu. M., Pohrishchuk B. V. Komp’iuterna tekhnika ta informatsiini tekhnolohii. 2-e vyd., ster. Kyiv : Znannia, 2012. 463 s. 12. Lesiuk O. V. Vydavnycha sprava ta redahuvannia : navch. posib. Dnipro : Universytet mytnoi spravy ta finansiv, 2021. 103 s. 13. Ohar E. I. Dytiacha knyha: problemy vydavnychoi pidhotovky : navch. posib. Lviv : Az-Art, 2002. 160 s. 14. Partyko Z. V. Zahalne redahuvannia: normatyvni osnovy : navch. posib. Lviv : Afisha, 2017. 416 s. 15. Partyko Z. V. Prykladna i komp’iuterna linhvistyka: Vstup do spetsialnosti : navch. posib. Lviv : Afisha, 2008. 224 s. 16. Rizun V. V. Literaturne redahuvannia. Kyiv : Lybid, 1996. 240 s. 17. Tymoshyk M. S. Tekhnichne redahuvannia: teoretychni ta praktychni aspekty. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2012. 32 s. 18. Tkachenko V. P., Chebotarova I. B., Kyrychok P. O., Hryhorova Z. V. Entsyklopediia vydavnychoi spravy : navch. posib. Kharkiv : KhNURE, 2008. 320 s. 19. Khomiakov V. I. Systemotekhnika avtomatyzovanykh vydavnycho-polihrafichnykh kompleksiv : navch. posib. Kyiv : NTUU “KPI”, 2009. 252 s. 20. Shevchenko V. E. Khudozhno-tekhnichne oformlennia vydan riznykh typiv. URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php? act= article&article=1815 21. Yarema S. M. Vydavnychi polihrafichni tekhnolohii ta polihrafichne obladnannia. Kyiv : Universytet “Ukraina”, 2003. 320 s. 22. Yarema S. M. Tekhnichne redahuvannia : navch. posib. Kyiv, 2003. 284 s. 23. Yarema S. M. Fleksohrafiia: obladnannia, tekhnolohiia. Kyiv : Lybid, 1998. 312 s. 24. Alred G. J., Brusaw T. C, Oliu W. E. Handbook of technical writing. 12th ed. Boston ; New York : Bedford/ St. Martin’s, 2020. 640 p. 25. Baskette F. K., Sissors J. Z., Brooks B. S. The Art oh Editing. 3nd ed. New York ; London : Collier Macmillan, 1982. 504 p. 26. Brooks B. S., Pinson Ja. L. The Art oh Editing in the Age of Convergence. 12nd ed. New York, Routledge, 2022. 374 р. 27. Carey M., McFadden Lanyi M., Longo D., Radzinski E., Rouiller S., Wilde E. Handbook of Technical Writing. 12th ed. Boston ; New York : Bedford / St. Martin’s, 2020. 640 p. 28. Kilgarriff A., Baisa V., Bušta J., Jakubíček M., Kovář V., Michelfeit J., Rychlý P., Suchomel V. The Sketch Engine: ten years. Lexicography. 2014. N 1 (1). Р. 7–36. Doi : 10.1007/s40607-014- 0009-9 29. Malone E. A., Rothschild Jo. M., Cunningham D. H. Technical Editing: An Introduction to Editing in the Workplace. Oxford : Oxford University Press, 2019. 592 р. 30. Markel M. Technical communication. 13th ed. Boston ; New York : Bedford / St. Martin’s, 2020. 768 р. 31. Johnson P. The technical editor's craft: The why, what, and how of technical editing. 2nd ed. Routledge, 2015. Р. 25–29. 32. Johnson-Eilola J., Selber S. Editing Texts, Editing Careers. Explanation Points / еds. John R. Gallagher, D. N. DeVoss. Boulder : University Press of Colorado, 2019. Р. 219–222. Doi : 10.7330/9781607328834.c052 33. Samson D. C. Jr. Editing Technical Writing. 1st ed. Oxford : Oxford University Press, 1993. 408 p. 34. Schriver K. What do technical communicators need to know about information design? Solving problems in technical communication / еds. J. Johnson-Eilola, S. Selber. Chicago, IL : University of Chicago Press, 2013. P. 386–427. 35. Tarutz Ju. Technical Editing: The Practical Guide For Editors And Writers. Arizona : Hewlett-Packard Press, 1992. 480 p. 36. Tebeaux E., Dragga S. The Essentials of Technical Communication. 5th ed. Oxford : Oxford University Press, 2020. 448 p. 37. Van Laan J. A. Handbook of technical writing. 10th ed. Boston ; New York : Bedford / St. Martin’s, 2012. 346 p. 1. Бойко Я. В. Моделі перекладу в теорії перекладознавства. Innovative pathway for the development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries : collective monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021. Pp. 1–18. URL : http://baltijapublishing.lv/ omp/index.php/bp/catalog/view/100/2560/5427-1 2. Васильченко А. Перекладання неперекладностей: семіотична проблема і філософський метод. Філософська думка. 2010. № 3. С. 138–147. 3. Веремко-Бережний О. Перекладацька клептоманія чи текстовий тероризм. Всесвіт. 2010. № 5–6. С. 206–212. URL : https://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/752/41/ 4. Веремко-Бережний О. Переклади мене через паркан. Український тиждень. 2009. № 31 (92) від 31 липня. URL : https://tyzhden.ua/pereklady-mene-cherez-parkan-2/ 5. Гончаренко Л. О. Лінгвістичний принцип перекладу: переваги та недоліки. Наукові праці. Серія: Філологія. Мовознавство. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2016. Т. 272. Вип. 260. С. 35–37. 6. Григорій Кочур і художній переклад: життєвими та творчими стежками майстра / упоряд. Л. Коломієць. Черкаси : Брама-Україна, 2008. 124 с. 7. Засєкін С. В. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту : монографія. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 272 с. 8. Іваницька М. Л. Лінгвістика тексту і “додана вартість” художнього перекладу. Наукові праці. Серія: Філологія. Мовознавство. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. Т. 219. Вип. 207. С. 40–45. 9. Карабан В. Важливість навчання узусу рідної та іноземної мов у підготовці перекладачів та філологів іноземних мов. Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. Київ : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. 2013. Вип. 44 (2). С. 24–31. 10. Крилова-Грек Ю. М. Психолінгвістичні особливості перекладу семантичних одиниць іншомовних текстів : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01. Київ : Ін-т психології АПН України ім. Г. С. Костюка, 2007. 19 с. 11. Лоленко О. О. Чи можна перекласти незбагненність? Новітня філологія. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. № 14 (34). С. 139–143. 12. Мегела К. І. Лексикографічний опис дискурсивних маркерів як знаряддя для перекладача художньої літератури. Наукові записки. Серія Філологічна. Острог, 2012. Вип. 25. С. 86–89. 13. Матысяк Ю. Языковые особенности перевода сказа Павла Бажова Малахитовая шкатулка на польский язык. Дидактика русского языка и проблемы перевода в иностранной аудитории. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2020. С. 179–194. URL : https://wydawnictwo.uni.lodz.pl/wp-content/ uploads/2021/01/Curkan-Drozka_Didaktika-.pdf 14. Петріашвілі Ґ. Що ж ти накоїв, перекладачу! Всесвіт. 2008. № 5–6. С. 187–191. URL : https://www.vsesvit-journal.com/ old/content/view/451/41/ 15. Радчук В. Д. Забобон неперекладності (чи під силу мові Тараса переклад цитат?). Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. пр. Хмельницький : ХНУ, 2007. Вип. 3. Ч. ІІ. С. 152–158. 16. Радчук В. Функції перекладу. Всесвіт. 2006. № 11–12. С. 149–160. 17. Ребрій О. В. Сучасні концепції творчості у перекладі : монографія. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. 376 c. 18. Стріха М. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ : Факт – наш час, 2006. 344 с. 19. Ткаченко А. У горнилі перекладу: із досвіду майстеркласу. Слово і час. 2016. № 4. С. 86–92. URL : https://iljournal.com/index.php/journal/article/view/253/139 20. Ткачук М. М. Нова праця з української діалектології: у пошуках лексикографічної форми. Рецензія на: Голянич М. Мовний портрет села Тюдів. Словник у 2-х томах Т. 1. А–М. ІваноФранківськ, 2018. Українська мова. 2019. № 3. С. 149–154. 21. Череватенко Л. Розповідь про відхилені переклади. Всесвіт. 1996. № 4. С. 52–58. URL : https://shron2.chtyvo.org.ua/ Vsesvit/1996_N04_808.pdf 22. Pym A. Exploring translation theories. New York : Routledge, 2014. 178 p. 1. Boiko Ya. V. Modeli perekladu v teorii perekladoznavstva. Innovative pathway for the development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries : collective monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021. P. 1–18. URL : http://baltijapublishing.lv/ omp/index.php/bp/catalog/view/100/2560/5427-1 2. Vasylchenko A. Perekladannia neperekladnostei: semiotychna problema i filosofskyi metod. Filosofska dumka. 2010. N 3. S. 138–147. 3. Veremko-Berezhnyi O. Perekladatska kleptomaniia chy tekstovyi teroryzm. Vsesvit. 2010. N 5–6. S. 206–212. URL : https://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/752/41/ 4. Veremko-Berezhnyi O. Pereklady mene cherez parkan. Ukrainskyi tyzhden. 2009, N 31 (92) vid 31 lypnia. URL : https://tyzhden.ua/pereklady-mene-cherez-parkan-2/ 5. Honcharenko L. O. Linhvistychnyi pryntsyp perekladu: perevahy ta nedoliky. Naukovi pratsi. Seriia: Filolohiia. Movoznavstvo. Mykolaiv : Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2016. T. 272. Vyp. 260. S. 35–37. 6. Hryhorii Kochur i khudozhnii pereklad: zhyttievymy ta tvorchymy stezhkamy maistra / uporiad. L. Kolomiiets. Cherkasy : Brama-Ukraina, 2008. 124 s. 7. Zasiekin S. V. Psykholinhvistychni universalii perekladu khudozhnoho tekstu : monohrafiia. Lutsk : Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2012. 272 s. 8. Ivanytska M. L. Linhvistyka tekstu i “dodana vartist” khudozhnoho perekladu. Naukovi pratsi. Seriia: Filolohiia. Movoznavstvo. Mykolaiv : Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2013. T. 219. Vyp. 207. S. 40–45. 9. Karaban V. Vazhlyvist navchannia uzusu ridnoi ta inozemnoi mov u pidhotovtsi perekladachiv ta filolohiv inozemnykh mov. Movni i kontseptualni kartyny svitu: zb. nauk. pr. Kyiv : Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr “Kyivskyi universytet”. 2013. Vyp. 44 (2). S. 24–31. 10. Krylova-Hrek Yu. M. Psykholinhvistychni osoblyvosti perekladu semantychnykh odynyts inshomovnykh tekstiv : avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk : 19.00.01. Kyiv : In-t psykholohii APN Ukrainy im. H. S. Kostiuka, 2007. 19 s. 11. Lolenko O. O. Chy mozhna pereklasty nezbahnennist? Novitnia filolohiia. Mykolaiv : Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2010. N 14 (34). S. 139–143. 12. Mehela K. I. Leksykohrafichnyi opys dyskursyvnykh markeriv yak znariaddia dlia perekladacha khudozhnoi literatury. Naukovi zapysky. Seriia Filolohichna. Ostroh, 2012. Vyp. 25. S. 86–89. 13. Matysyak Yu. Yazykovye osobennosti perevoda skaza Pavla Bazhova Malahitovaya shkatulka na polskij yazyk. Didaktika russkogo yazyka i problemy perevoda v inostrannoj auditorii. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2020. S. 179–194. URL : https://wydawnictwo.uni.lodz.pl/wpcontent/uploads/2021/01/Cur kanDrozka_Didaktika-.pdf 14. Petriashvili G. Shcho zh ty nakoiv, perekladachu! Vsesvit. 2008. N 5–6. S. 187–191. URL : https://www.vsesvitjournal.com/old/ content/view/451/41/ 15. Radchuk V. D. Zabobon neperekladnosti (chy pid sylu movi Tarasa pereklad tsytat?). Aktualni problemy filolohii ta perekladoznavstva : zb. nauk. pr. Khmelnytskyi : KhNU, 2007. Vyp. 3. Ch. II. S. 152–158. 16. Radchuk V. Funktsii perekladu. Vsesvit. 2006. N 11–12. S. 149–160. 17. Rebrii O. V. Suchasni kontseptsii tvorchosti u perekladi : monohrafiia. Kharkiv : KhNU imeni V. N. Karazina, 2012. 376 s. 18. Strikha M. Ukrainskyi khudozhnii pereklad: mizh literaturoiu i natsiietvorenniam. Kyiv : Fakt – nash chas, 2006. 344 s. 19. Tkachenko A. U hornyli perekladu: iz dosvidu maisterklasu. Slovo i chas. 2016. N 4. S. 86–92. URL : https://il-journal.com/ index.php/journal/article/view/253/139 20. Tkachuk M. M. Nova pratsia z ukrainskoi dialektolohii: u poshukakh leksykohrafichnoi formy. Retsenziia na: Holianych M. Movnyi portret sela Tiudiv. Slovnyk u 2-kh tomakh T. 1. A–M. IvanoFrankivsk, 2018. Ukrainska mova. 2019. N 3. S. 149–154. 21. Cherevatenko L. Rozpovid pro vidkhyleni pereklady. Vsesvit. 1996. N 4. S. 52–58. URL : https://shron2.chtyvo.org.ua/Vsesvit/ 1996_N04_808.pdf 22. Pym A. Exploring translation theories. New York : Routledge, 2014. 178 p. 1. Видавнича діяльність в умовах розвитку новітніх технологій: вивчення запиту фахівців : монографія / за заг. ред. В. Г. Горбенко. Київ : Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, 2019. 272 с. 2. ДСТУ 3017: 2015 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”. Вид. офіц. Чинний від 2016–07–01. Київ : ДП “УкрНДНЦ”, 2016. 38 с. 3. ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”. Вид. офіц. Чинний від 2016–07–01. Київ : ДП “УкрНДНЦ”, 2016. 15 с. 4. ДСТУ 7157: 2010 “Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості”. Вид. офіц. Чинний від 2010–11–03. Київ : Держстандарт України, 2010. 14 с. 5. Карпенко В. Основи редакторської майстерності. Теорія, методика, практика : підручник. Київ : Університет “Україна”, 2017. 431 с. 6. Ленська Н. Оформлення списку літератури: правила, стандарти, вимоги, приклади. Блог диджитал-редакторки. URL : https://digital-redaktor.com.ua/pysmennyctvo/oformlennyaspisku-literaturi.html 7. Лоза Г. І., Фіголь Н. М. Редакторський аналіз навчальної літератури КПІ ім. Ігоря Сікорського. Обрії друкарства. 2020. № 1(8). С. 120–127. 8. Майданченко П. Концепція навчальних видань. Друкарство. 2005. № 6. С. 24–27. 9. Поліграфічні, мультимедійні та Web-технології : матеріали 3-ї Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 17–19 жовтня 2018 р.). Львів : Українська академія друкарства, 2018. 380 с. 10. Сізова К. Л., Алексеєнко Н. М. Особливості роботи редактора над навчальними виданнями. Електронна бібліотека Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2179 11. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця : практ. посіб. 2-е вид., стереотип. Київ : Наша культура і наука, 2006. 560 с. 12. Тимошик М. Методика редагування: змістовий, структурний, цілісний та вибірковий аспекти. Київ : КНУКІМ, 2013. 39 с. 13. Тимошик М. Основи редагування : підручник. Київ : Наша культура і наука, 2019. 560 с. 14. Фіголь Н. М. Комунікативно-лінгвістичний феномен електронного навчального дискурсу : монографія. Київ : Вид-во “Політехніка”, 2018. 240 с. 15. Фіголь Н. М. Робота редактора над мовностилістичним наповненням електронного навчального видання. Обрії друкарства. 2014. № 1(3). С. 198–204. 1. Vydavnycha diialnist v umovakh rozvytku novitnikh tekhnolohii: vyvchennia zapytu fakhivtsiv : monohrafiia / za zah. red. V. H. Horbenko. Kyiv : Instytut zhurnalistyky Kyivskoho universytetu imeni Borysa Hrinchenka, 2019. 272 s. 2. DSTU 3017: 2015 “Vydannia. Osnovni vydy. Terminy ta vyznachennia”. Vyd. ofits. Chynnyi vid 2016–07–01. Kyiv : DP “UkrNDNTs”, 2016. 38 s. 3. DSTU 8302: 2015 “Informatsiia ta dokumentatsiia. Bibliohrafichne posylannia. Zahalni polozhennia ta pravyla skladannia”. Vyd. ofits. Chynnyi vid 2016–07–01. Kyiv : DP “UkrNDNTs”, 2016. 15 s. 4. DSTU 7157:2010 “Informatsiia ta dokumentatsiia. Vydannia elektronni. Osnovni vydy ta vykhidni vidomosti”. Vyd. ofits. Chynnyi vid 2010–11–03. Kyiv : Derzhstandart Ukrainy, 2010. 14 s. 5. Karpenko V. Osnovy redaktorskoi maisternosti. Teoriia, metodyka, praktyka : pidruchnyk. Kyiv : Universytet “Ukraina”, 2017. 431 s. 6. Lenska N. Oformlennia spysku literatury: pravyla, standarty, vymohy, pryklady. Bloh dydzhytal-redaktorky. URL: https://digital-redaktor.com.ua/pysmennyctvo/oformlennya-spiskuliteraturi.html 7. Loza H. I., Fihol N. M. Redaktorskyi analiz navchalnoi literatury KPI im. Ihoria Sikorskoho. Obrii drukarstva. 2020. N 1(8). S. 120–127. 8. Maidanchenko P. Kontseptsiia navchalnykh vydan. Drukarstvo. 2005. N 6. S. 24–27. 9. Polihrafichni, multymediini ta Web-tekhnolohii : materialy 3-i Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Lviv, 17–19 zhovtnia 2018 r.). Lviv : Ukrainska akademiia drukarstva, 2018. 380 s. 10. Sizova K. L., Alekseienko N. M. Osoblyvosti roboty redaktora nad navchalnymy vydanniamy. Elektronna biblioteka Instytutu zhurnalistyky KNU imeni Tarasa Shevchenka. URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2179 11. Tymoshyk M. Knyha dlia avtora, redaktora, vydavtsia : prakt. posib. 2-e vyd., stereotyp. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2006. 560 s. 12. Tymoshyk M. Metodyka redahuvannia: zmistovyi, strukturnyi, tsilisnyi ta vybirkovyi aspekty. Kyiv : KNUKIM, 2013. 39 s. 13. Tymoshyk M. Osnovy redahuvannia: pidruchnyk. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2019. 560 s. 14. Fihol N. M. Komunikatyvno-linhvistychnyi fenomen elektronnoho navchalnoho dyskursu : monohrafiia. Kyiv : Vyd-vo “Politekhnika”, 2018. 240 s. 15. Fihol N. M. Robota redaktora nad movnostylistychnym napovnenniam elektronnoho navchalnoho vydannia. Obrii drukarstva. 2014. N 1(3). S. 198–204. 1. Бондар Ю. В., Головатий М. Ф., Сенченко М. Ф. Енциклопедія для видавця та журналіста. Київ : Видавничий дім “Персонал”, 2010. 339 с. 2. Видання. Основні види. Терміни та визначення (відповідно до ДСТУ 3017-95). URL : http://www.chytomo.com/standards/vydannya-osnovni-vydy-terminy 3. Горецький П. Й. Історія української лексикографії. Київ : Вид-во АН УРСР, 1963. 241 с. 4. Жежнич П., Гірняк М. Особливості формування енциклопедій в сучасних умовах розвитку інформаційних технологій. Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”: Комп’ютерні науки та інформаційні технології. 2012. № 732. С. 399–405. 5. Іщенко О. С., Савченко О. В. Енциклопедії, енциклопедичні словники й довідники: перелік видань України і близького зарубіжжя. Наука України у світовому інформаційному просторі. Київ, 2015. Вип. 12. С. 136–151. 6. Кравченко О. Л. Функції українських довідкових видань перших десятиліть ХХ ст. Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия “Филология. Социальные коммуникации”. 2012. Т. 25 (64). № 4. Ч. 1. С. 165–170. 7. Медчук І. В. Структурні особливості словникової статті: зіставний аспект (на матеріалі українських та англомовних енциклопедичних видань). Культура народов Причерноморья. 2007. № 110, Т. 2. С. 35–37. 8. Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи. Київ : Ліра-К, 2020. 637 с. 9. Партико З. В. Основи редагування. Київ : Ліра-К, 2020. 331 с. 10. Пещак М. М. Специфіка формальних ознак лексикографічної обробки слова. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. Київ : Наукова думка, 1982. С. 10–55. 11. Різун В. Літературне редагування. Київ : Либідь, 1996. 240 с. 12. Серажим К. С. Особливості редагування довідкових видань. Журналістика. Філологія. Медіаосвіта. 2014. С. 201–203. 13. Серажим К. С. Текстологія: елементи тексту й апарат видання / за ред. В. В. Різуна. Київ : РВЦ “Київський університет”, 1998. 72 с. 14. Словник основних термінів з бібліотечно-інформаційної діяльності / уклад. М. В. Безрука. Івано-Франківськ : НТБ ІФНТУНГ, 2013. 48 с. 15. Співаковський О. Сучасні довідкові видання. URL : http://www.kspu.edu/About/DepartmentAndServices/Library/Reso urce_2017/Digital_resources_2017/2017_Virtual/2016VBI/2016Mo dern.aspx 16. Теремко В. І. Видавництво – ХХІ. Виклики і стратегії. Київ : Академвидав, 2012. 328 с. 17. Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування. Київ : Наша культура і наука. 2004. 224 с. 18. Тимошик М. С. Методика підготовки до друку текстів для наукових, науково-популярних, довідкових та навчальних видань. URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article& article=1185 19. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця. Київ : Наша культура і наука, 2010. 557 c. 20. Харлан А. П. Особливості редакційного опрацювання енциклопедичного видання. Технологія і техніка друкарства : зб. наук. праць. 2010. Вип. 4 (30). С. 252–260. 21. Чередник Л. А. З історії розвитку редагування: історичний аспект. Тези 72-ої наукової конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів університету, присвяченої 90-річчю Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”. 2020. Т. 2. С. 317–318. 22. Черниш Н. До питання про сучасну типологію енциклопедій. Вісник книжкової палати. 2015. № 4. С. 3–8. 23. Черниш Н. І. Нариси з історії української енциклопедичної справи. Львів : Піраміда, 2018. 347 с. 24. Швецова-Водка Г. М. Загальна теорія документа і книги. Київ : Знання, 2014. 405 с. 1. Bondar Yu. V., Holovatyi M. F., Senchenko M. F. Entsyklopediia dlia vydavtsia ta zhurnalista. Kyiv : Vydavnychyi dim “Personal”, 2010. 339 s. 2. Vydannia. Osnovni vydy. Terminy ta vyznachennia (vidpovidno do DSTU 3017-95). URL : http://www.chytomo.com/standards/vydannya-osnovni-vydy-terminy 3. Horetskyi P. Y. Istoriia ukrainskoi leksykohrafii. Kyiv : Vydvo AN URSR, 1963. 241 s. 4. Zhezhnych P., Hirniak M. Osoblyvosti formuvannia entsyklopedii v suchasnykh umovakh rozvytku informatsiinykh tekhnolohii. Visnyk Nats. un-tu “Lvivska politekhnika”: Kompiuterni nauky ta informatsiini tekhnolohii. 2012. N 732. S. 399–405. 5. Ishchenko O. S., Savchenko O. V. Entsyklopedii, entsyklopedychni slovnyky y dovidnyky: perelik vydan Ukrainy i blyzkoho zarubizhzhia. Nauka Ukrainy u svitovomu informatsiinomu prostori. Kyiv, 2015. Vyp. 12. S. 136–151. 6. Kravchenko O. L. Funktsii ukrainskykh dovidkovykh vydan pershykh desiatylit KhKh st. Uchenyie zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo. Seriya “Filologiya. Sotsialnyie kommunikatsii”. 2012. T. 25 (64). N 4. Ch. 1. S. 165–170. 7. Medchuk I. V. Strukturni osoblyvosti slovnykovoi statti: zistavnyi aspekt (na materiali ukrainskykh ta anhlomovnykh entsyklopedychnykh vydan). Kultura narodov Prychernomoria. 2007. N 110, T. 2. S. 35–37. 8. Partyko Z. V. Zahalne redahuvannia: normatyvni osnovy. Kyiv : Lira-K, 2020. 637 s. 9. Partyko Z. V. Osnovy redahuvannia. Kyiv : Lira-K, 2020. 331 s. 10. Peshchak M. M. Spetsyfika formalnykh oznak leksykohrafichnoi obrobky slova. Formalizovani osnovy semantychnoi klasyfikatsii leksyky. Kyiv : Naukova dumka, 1982. S. 10–55. 11. Rizun V. Literaturne redahuvannia. Kyiv : Lybid, 1996. 240 s. 12. Serazhym K. S. Osoblyvosti redahuvannia dovidkovykh vydan. Zhurnalistyka. Filolohiia. Mediaosvita. 2014. S. 201–203. 13. Serazhym K. S. Tekstolohiia: elementy tekstu y aparat vydannia / za red. V. V. Rizuna. Kyiv : RVTs “Kyivskyi universytet”, 1998. 72 s. 14. Slovnyk osnovnykh terminiv z bibliotechno-informatsiinoi diialnosti / uklad. M. V. Bezruka. Ivano-Frankivsk : NTB IFNTUNH, 2013. 48 s. 15. Spivakovskyi O. Suchasni dovidkovi vydannia. URL : http://www.kspu.edu/About/DepartmentAndServices/Library/Reso urce_2017/Digital_resources_2017/2017_Virtual/2016VBI/2016Mo dern.aspx 16. Teremko V. I. Vydavnytstvo – KhKhI. Vyklyky i stratehii. Kyiv : Akademvydav, 2012. 328 s. 17. Tymoshyk M. S. Vydavnycha sprava ta redahuvannia. Kyiv : Nasha kultura i nauka. 2004. 224 s. 18. Tymoshyk M. S. Metodyka pidhotovky do druku tekstiv dlia naukovykh, naukovo-populiarnykh, dovidkovykh ta navchalnykh vydan. URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index. php?act=article&article=1185 19. Tymoshyk M. S. Knyha dlia avtora, redaktora, vydavtsia. Kyiv : Nasha kultura i nauka, 2010. 557 s. 20. Kharlan A. P. Osoblyvosti redaktsiinoho opratsiuvannia entsyklopedychnoho vydannia. Tekhnolohiia i tekhnika drukarstva : zb. nauk. prats. 2010. Vyp. 4 (30). S. 252–260. 21. Cherednyk L. A. Z istorii rozvytku redahuvannia: istorychnyi aspekt. Tezy 72-oi naukovoi konferentsii profesoriv, vykladachiv, naukovykh pratsivnykiv, aspirantiv ta studentiv universytetu, prysviachenoi 90-richchiu Natsionalnoho universytetu “Poltavska politekhnika imeni Yuriia Kondratiuka”. 2020. T. 2. S. 317–318. 22. Chernysh N. Do pytannia pro suchasnu typolohiiu entsyklopedii. Visnyk knyzhkovoi palaty. 2015. N 4. S. 3–8. 23. Chernysh N. I. Narysy z istorii ukrainskoi entsyklopedychnoi spravy. Lviv : Piramida, 2018. 347 s. 24. Shvetsova-Vodka H. M. Zahalna teoriia dokumenta i knyhy. Kyiv : Znannia, 2014. 405 s. 1. Дзюбак Н. Саморедагування як спосіб підвищення ефективності авторського тексту. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта : наук. зб. Вип. XI. 2015. С. 198–203. 2. Довженко О. Як порозумітися з редактором? URL : http://surl.li/fdnzv. 3. Калашник О. Займенник як засіб творення стилістичних фігур. Лінгвістичні студії. Вип. 32. С. 37–41. 4. Карванський С. До зір крізь терня, або Хочу бути редактором. Київ : БаК, 2008. 118 с. 5. Композиція видання: Дизайн художньої літератури: практикум : навч. посіб. ; уклад.: І. П. Шалінський. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. 92 с. 6. Логвиненко О. Особливості підготовки до друку творів поетичних жанрів. URL : https://socialscience.uu.edu.ua/article/867 (дата звернення –18.02.2023 р.) 7. Марків Т. Чинники ефективної співпраці редактора з автором у видавничому процесі. URL : http://surl.li/fbnoe (дата звернення – 25.02.2023 р.). 8. НавКоло : збірка поетичних творів ; гол. ред. С. Ковпік. Вип. 4. Кривий Ріг, 2020. 42 с. 9. Носко А. Авторське редагування на етапі підготовки творів до перевидання. Наукові записки. 2015. № 1 (50). С. 278–288. 10. Партико З., Бевзюк С. Галузеві норми редагування поетичних творів. Вісник книжкової палати. 2014. № 10. С. 1–3. 11. Партико З. Загальне редагування: нормативні основи : навч. посіб. Львів : ВФ Афіша, 2017. 416 с. 12. Словник тропів та стилістичних фігур ; уклад.: Ф. Святовець. Київ : “Академвидав”, 2011. 176 с. 13. Сюта Г. Літературна норма VS поетична норма. Культура слова. 2011. № 74. С. 51–59. 14. Шевченко В. Художньо-технічне редагування : підруч. Київ : ПАЛИВОДА А. В., 2010. 516 с. 1. Dziubak N. Samoredahuvannia yak sposib pidvyshchennia efektyvnosti avtorskoho tekstu. Ivan Ohiienko i suchasna nauka ta osvita : nauk. zb. Vyp. XI. 2015. S. 198–203. 2. Dovzhenko O. Yak porozumitysia z redaktorom? URL : http://surl.li/fdnzv. 3. Kalashnyk O. Zaimennyk yak zasib tvorennia stylistychnykh fihur. Linhvistychni studii. Vyp. 32. S. 37–41. 4. Karvanskyi S. Do zir kriz ternia, abo Khochu buty redaktorom. Kyiv : BaK, 2008. 118 s. 5. Kompozytsiia vydannia: Dyzain khudozhnoi literatury: praktykum : navch. posib. ; uklad.: I. P. Shalinskyi. Kyiv : KPI im. Ihoria Sikorskoho, 2020. 92 s. 6. Lohvynenko O. Osoblyvosti pidhotovky do druku tvoriv poetychnykh zhanriv. URL : https://socialscience.uu.edu.ua/article/867 (data zvernennia –18.02.2023 r.) 7. Markiv T. Chynnyky efektyvnoi spivpratsi redaktora z avtorom u vydavnychomu protsesi. URL : http://surl.li/fbnoe (data zvernennia – 25.02.2023 r.). 8. NavKolo : zbirka poetychnykh tvoriv ; hol. red. S. Kovpik. Vyp. 4. Kryvyi Rih, 2020. 42 s. 9. Nosko A. Avtorske redahuvannia na etapi pidhotovky tvoriv do perevydannia. Naukovi zapysky. 2015. N 1 (50). S. 278–288. 10. Partyko Z., Bevziuk S. Haluzevi normy redahuvannia poetychnykh tvoriv. Visnyk knyzhkovoi palaty. 2014. N 10. S. 1–3. 11. Partyko Z. Zahalne redahuvannia: normatyvni osnovy: navch. posib. Lviv : VF Afisha, 2017. 416 s. 12. Slovnyk tropiv ta stylistychnykh fihur ; uklad.: F. Sviatovets. Kyiv : “Akademvydav”, 2011. 176 s. 13. Siuta H. Literaturna norma VS poetychna norma. Kultura slova. 2011. N 74. S. 51–59. 14. Shevchenko V. Khudozhno-tekhnichne redahuvannia : pidruch. Kyiv : PALYVODA A. V., 2010. 516 s. 1. Галич В. М. Семіотика інтертекстуальності публіцистичного твору: соціально-комунікативна рецепція : монографія. Рівне : ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2015. 120 с. 2. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Рівне : Волинські береги, 2011. 552 с. 3. Горська К. О. Медіаконтент: трансформації на перехресті аналогової та цифрової культур : монографія. Київ : Інтерсервіс, 2016. 379 с. 4. Женченко М. І. Цифрові трансформації видавничої галузі : монографія / за наук. ред. В. Різуна. 2-ге вид., виправл. Київ : Жнець, 2018. 436 с. 5. Лисинюк М. В. Мова ЗМІ як показник мовної культури сучасного суспільства. Культура і сучасність. 2020. № 2. С. 33–38. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kis_2020_2_7 6. Література на полі медій : зб. наук. праць Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / ред. Гундорова Т. І., Сиваченко Г. М. Київ : 2018. 633 с. 7. Медіапедагогіка : підручник / М. Загірняк та ін. Харків : Друкарня Мадрид, 2018. 315 с. 8. Методологія досліджень мас-медіа: робоча книга (handbook) / за заг. ред. К. Г. Сіріньок-Долгарьової. Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 156 с. 9. Почепцов Г. Від Facbook’y і гламуру до Wikileaks: медіакомунікації. Київ : Спадщина-Інтеграл, 2014. 464 с. 10. Теорія медіа лінгвістики : підручник / Л. Шевченко, Д. Сизонов / за ред. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ “Київський університет”, 2021. 214 с. 11. Тимошенко Ю. Основи медіаосвіти (герменевтикоорієнтований курс) : навч. посіб. Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2018. 198 с. 12. Шевченко Л. І. Медіалінгвістика : словник термінів і понять / Л. І. Шевченко, Д. В. Дергач, Д. Ю. Сизонов / за ред. Л. І. Шевченко. 2-ге вид., випр. і доп. Київ : ВПЦ “Київський університет”, 2014. 380 с. 13. Шестакова Е. Г. Теоретичні аспекти співвідношення текстів художньої літератури та масової комунікації : дис…. д-ра філол. наук. Київ, 2006. 417 с. 1. Halych V. M. Semiotyka intertekstualnosti publitsystychnoho tvoru: sotsialno-komunikatyvna retseptsiya : monohrafiya. Rivne : DZ “LNU imeni Tarasa Shevchenka”, 2015. 120 s. 2. Honcharenko S. U. Ukrayinskyy pedahohichnyy entsyklopedychnyy slovnyk. Rivne : Volynski berehy, 2011. 552 s. 3. Horska K. O. Mediakontent: transformatsiyi na perekhresti analohovoyi ta tsyfrovoyi kultur : monohrafiya. Kyiv : Interservis, 2016. 379 s. 4. Zhenchenko M. I. Tsyfrovi transformatsiyi vydavnychoyi haluzi : monohrafiya / za nauk. red. V. Rizuna. 2-he vyd., vypravl. Kyiv : Zhnets, 2018. 436 s. 5. Lysynyuk M. V. Mova ZMI yak pokaznyk movnoyi kulʹtury suchasnoho suspilstva. Kultura i suchasnist. 2020. N 2. S. 33–38. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kis_2020_2_7 6. Literatura na poli mediy : zb. nauk. prats Instytutu literatury im. T. H. Shevchenka NAN Ukrayiny / red. Hundorova T. I., Syvachenko H. M. Kyiv : 2018. 633 s. 7. Mediapedahohika : pidruchnyk / M. Zahirnyak ta in. Kharkiv : Drukarnya Madryd, 2018. 315 s. 8. Metodolohiya doslidzhenʹ mas-media: robocha knyha (handbook) / za zah. red. K. H. Sirinok-Dolharovoyi. Zaporizhzhya : ZNU, 2017. 156 s. 9. Pocheptsov H. Vid Facbook”y i hlamuru do Wikileaks: mediakomunikatsiyi. Kyiv : Spadshchyna-Intehral, 2014. 464 s. 10. Teoriya medialinhvistyky : pidruchnyk / L. Shevchenko, D. Syzonov / za red. L. I. Shevchenko. Kyiv : VPTS “Kyyivskyy universytet”, 2021. 214 s 11. Tymoshenko Yu. Osnovy mediaosvity (hermenevtykooriyentovanyy kurs) : navch. posib. Cherkasy : Chabanenko Yu. A., 2018. 198 s. 12. Shevchenko L. I. Medialinhvistyka : slovnyk terminiv i ponyat / L. I. Shevchenko, D. V. Derhach, D. Yu. Syzonov / za red. L. I. Shevchenko. 2-he vyd., vypr. i dop. Kyiv : VPTS “Kyyivskyy universytet”, 2014. 380 s. 13. Shestakova E. H. Teoretychni aspekty spivvidnoshennya tekstiv khudozhnoyi literatury ta masovoyi komunikatsiyi : dys…. d-ra filol. nauk. Kyiv, 2006. 417 s. 1. Зелінська Н. В. Зберігаючи красу наукового пошуку (алгоритм оцінювання та редагування наукових текстів, за Р. Г. Іванченком). Обрії друкарства. 2020. Вип. 1 (8). С. 76‒93. 2. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. С. 141. 3. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування : навч. посіб. Суми : Університетська книга, 2016. 222 с. 4. Львівський медичний часопис. Львів : Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. URL : https://is.gd/4zUGq7 (дата звернення: 10.01.2023). 5. Микитів О. Теоретичні основи формування професійної компетентності редактора в сучасних ринкових умовах. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2019. Вип. 34. С. 155‒162. 6. Новітня освіта (Advanced Education) : наук. журн. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL : https://is.gd/0LMzDf (дата звернення: 10.01.2023). 7. Побідаш І. Л. Професія редактора : термінологічний, творчий та функціональний аспекти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Журналістика. 2010. Вип. 17. С. 46‒50. 8. Пономаренко Н. П. Редакторський фах крізь призму аналізу наукових джерел та емпіричних досліджень. Науковий вісник льотної академії. Серія : Педагогічні науки. Кропивницький : КЛА НАУ, 2018. Вип. 3. С. 145‒149. 9. Приступенко Т. Правові засади функціонування сучасних засобів масової комунікації України : монографія. Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2000. 250 с. 10. Прищак М. Д., Лесько О. Й. Етика та психологія ділових відносин : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2016. 151 с. 11. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. № 3793-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 13. С. 65. 12. Про видавничу справу : Закон України від 05.06.1997 р. № 318/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 32. С. 206. 13. Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні : Закон України від 06.03.2003 р. № 601-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 24. С. 162. 14. Про державну таємницю : Закон України від 21.01.1994 р. № 3855-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 16. С. 93. 15. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16.11.1992 р. № 2782-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 1. С. 1. 16. Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25.04.2019 р. № 2704-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 21. С. 81. 17. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції : Постанова Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 135. URL: https://v.gd/lC2DMt (дата звернення: 10.01.2023). 18. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. С. 650. 19. Про обов’язковий примірник документів : Закон України від 09.04.1999 р. № 595-XIV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 22‒23. С. 199. 20. Проценко О. П. Прагматика етикету: філософськоетичний дискурс : монографія. Харків : Мачулін, 2018. 242 с. 21. Степаненко С., Степаненко Н. Етичний вимір педагогічної комунікації. Педагогічні науки. 2017. № 70. С. 42‒47. 22. Терханова О. В. Редактор у традиційних та онлайнмедіа. Communications and Communicative Technologies. 2019. Вип. 19. С. 76‒83. https://doi.org/10.15421/291911. 23. Тимошик М. С. Редакторські посади: фахові вимоги та функціональні обов’язки їх носіїв. Друкарство. 2015. № 1. С. 44‒48. 24. Український географічний журнал. Київ : Інститут географії НАН України. URL : https://is.gd/JWAVHx (дата звернення: 10.01.2023). 25. Gorton G. B., Grennan J., Zentefis A. K. Corporate Culture. Annual Review of Financial Economics. 2022. Vol. 14. Р. 535‒561. https://doi.org/10.1146/annurev-financial-092321-124541. 26. Mack C. Editorial Ethics. Micro/Nanolith. MEMS MOEMS. 2017. N 16 (3). Р. 030101. https://doi.org/10.1117/1.JMM.16.3.030101. 27. Pisar P., Mazo M. E. Controlling, communication and corporate culture ‒ the opportunity for SMEs. Economics and Sociology. 2020. Vol. 13 (3). Р. 113‒132. https://doi.org/10.14254/2071- 789X.2020/13-3/8 28. Professional Editorial Standards. Canada, 2016. URL : https://is.gd/JGKozR (дата звернення: 10.01.2023). 29. Singhal S., Singh Kalra B. Publication ethics: Role and responsibility of authors. Indian Journal of Gastroenterology. 2021. Vol. 40. P. 65‒71. 30. Studia Linguistica : зб. наук. пр. Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL : https://is.gd/wAKdqw (дата звернення: 10.01.2023). 31. Teixeira da Silva J. A. The ethics of peer and editorial requests for self-citation of their work and journal. Medical Journal Armed Forces India. 2018. Vol. 73, Is. 2. P. 181‒183. https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2016.11.008 1. Zelinska N. V. Zberihaiuchy krasu naukovoho poshuku (alhorytm otsiniuvannia ta redahuvannia naukovykh tekstiv, za R. H. Ivanchenkom). Obrii drukarstva. 2020. Vyp. 1 (8). S. 76‒93. 2. Konstytutsiia Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. N 254k/96-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996. N 30. S. 141. 3. Kubrak O. V. Etyka dilovoho ta povsiakdennoho spilkuvannia : navch. posib. Sumy : Universytetska knyha, 2016. 222 s. 4. Lvivskyi medychnyi chasopys. Lviv : Lvivskyi natsionalnyi medychnyi universytet imeni Danyla Halytskoho. URL : https://is.gd/4zUGq7 (data zvernennia: 10.01.2023). 5. Mykytiv O. Teoretychni osnovy formuvannia profesiinoi kompetentnosti redaktora v suchasnykh rynkovykh umovakh. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia pedahohichna. 2019. Vyp. 34. S. 155‒162. 6. Novitnia osvita : nauk. zhurn. Kyiv : KPI im. Ihoria Sikorskoho. URL : https://is.gd/0LMzDf (data zvernennia: 10.01.2023). 7. Pobidash I. L. Profesiia redaktora : terminolohichnyi, tvorchyi ta funktsionalnyi aspekty. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia : Zhurnalistyka. 2010. Vyp. 17. S. 46‒50. 8. Ponomarenko N. P. Redaktorskyi fakh kriz pryzmu analizu naukovykh dzherel ta empirychnykh doslidzhen. Naukovyi visnyk lotnoi akademii. Seriia : Pedahohichni nauky. Kropyvnytskyi : KLA NAU, 2018. Vyp. 3. S. 145‒149. 9. Prystupenko T. Pravovi zasady funktsionuvannia suchasnykh zasobiv masovoi komunikatsii Ukrainy : monohrafiia. Kyiv : KNU imeni Tarasa Shevchenka, 2000. 250 s. 10. Pryshchak M. D., Lesko O. Y. Etyka ta psykholohiia dilovykh vidnosyn : navch. posib. Vinnytsia : VNTU, 2016. 151 s. 11. Pro avtorske pravo i sumizhni prava : Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 r. N 3793-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. N 13. S. 65. 12. Pro vydavnychu spravu : Zakon Ukrainy vid 05.06.1997 r. N 318/97-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1997. N 32. S. 206. 13. Pro derzhavnu pidtrymku knyhovydavnychoi spravy v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 06.03.2003 r. N 601-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2003. N 24. S. 162. 14. Pro derzhavnu taiemnytsiu : Zakon Ukrainy vid 21.01.1994 r. N 3855-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. N 16. S. 93. 15. Pro drukovani zasoby masovoi informatsii (presu) v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 16.11.1992 r. N 2782-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1993. N 1. S. 1. 16. Pro zabezpechennia funktsionuvannia ukrainskoi movy yak derzhavnoi : Zakon Ukrainy vid 25.04.2019 r. N 2704-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2019. N 21. S. 81. 17. Pro zatverdzhennia Poriadku vedennia Derzhavnoho reiestru vydavtsiv, vyhotovliuvachiv i rozpovsiudzhuvachiv vydavnychoi produktsii : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 10.03.2017 r. N 135. URL : https://v.gd/lC2DMt (data zvernennia: 10.01.2023). 18. Pro informatsiiu : Zakon Ukrainy vid 02.10.1992 r. № 2657-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1992. N 48. S. 650. 19. Pro obov’iazkovyi prymirnyk dokumentiv : Zakon Ukrainy vid 09.04.1999 r. N 595-XIV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1999. N 22‒23. S. 199. 20. Protsenko O. P. Prahmatyka etyketu: filosofsko-etychnyi dyskurs : monohrafiia. Kharkiv : Machulin, 2018. 242 s. 21. Stepanenko S., Stepanenko N. Etychnyi vymir pedahohichnoi komunikatsii. Pedahohichni nauky. 2017. N 70. S. 42‒47. 22. Terkhanova O. V. Redaktor u tradytsiinykh ta onlainmedia. Communications and Communicative Technologies. 2019. Vyp. 19. S. 76‒83. https://doi.org/10.15421/291911. 23. Tymoshyk M. S. Redaktorski posady: fakhovi vymohy ta funktsionalni obov’iazky yikh nosiiv. Drukarstvo. 2015. N 1. S. 44‒48. 24. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal. Kyiv : Instytut heohrafii NAN Ukrainy. URL : https://is.gd/JWAVHx (data zvernennia: 10.01.2023). 25. Gorton G. B., Grennan J., Zentefis A. K. Corporate Culture. Annual Review of Financial Economics. 2022. Vol. 14. Р. 535‒561. https://doi.org/10.1146/annurev-financial-092321-124541. 26. Mack C. Editorial Ethics. Micro/Nanolith. MEMS MOEMS. 2017. N 16 (3). Р. 030101. https://doi.org/10.1117/1.JMM.16.3.030101. 27. Pisar P., Mazo M. E. Controlling, communication and corporate culture ‒ the opportunity for SMEs. Economics and Sociology. 2020. Vol. 13 (3). Р. 113‒132. https://doi.org/10.14254/ 2071-789X.2020/13-3/8 28. Professional Editorial Standards. Canada, 2016. URL : https://is.gd/JGKozR (data zvernennia: 10.01.2023). 29. Singhal S., Singh Kalra B. Publication ethics: Role and responsibility of authors. Indian Journal of Gastroenterology. 2021. Vol. 40. P. 65‒71. 30. Studia Linguistica : zb. nauk. pr. Kyiv : Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. URL : https://is.gd/wAKdqw (data zvernennia: 10.01.2023). 31. Teixeira da Silva J. A. The ethics of peer and editorial requests for self-citation of their work and journal. Medical Journal Armed Forces India. 2018. Vol. 73, Is. 2. P. 181‒183. https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2016.11.008 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7054 https://doi.org/10.31812/123456789/7054 |
| Розташовується у зібраннях: | Кафедра української мови (монографії) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Редакторська справа_колективна монографія.pdf | 1.79 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.