Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7872
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКозаченко, Надія Павлівна-
dc.contributor.authorБрюховецький, Микола Миколайович-
dc.date.accessioned2023-10-09T09:04:28Z-
dc.date.available2023-10-09T09:04:28Z-
dc.date.issued2023-04-
dc.identifier.citationКозаченко Н. П. «Кліповість»: до питання доречності термінології / Н. П. Козаченко, М. М. Брюховецький // Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. – 2023. – Випуск 47. – С. 41–48.uk
dc.identifier.urihttp://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7872-
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.30970/PPS.2023.47.5-
dc.description1. Гич Г.М. «Кліпове» мислення молоді: друг чи ворог навчання? Наукові праці [Чорноморського держ. університету ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія : Педагогіка. 2016. Т. 269. Вип. 257. С. 38–42. 2. Горлач Д. Феномен «кліпового мислення» в контексті радикалізації перетворень інформаційного середовища. Вісник Книжкової палати. 2016. № 5. С. 45-46. 3. Мак-Люен М. Галактика Ґутенберґа: становлення людини друкованої книги. Київ : Ніка-Центр, 2015. 4. Талан Л. Кліпове мислення: міфи та реалії. Педагогічний вісник Поділля. № 1. 2022. С. 51. 5. Тоффлер Е. Третя хвиля. Київ : Всесвіт, 2000. 6. Ярмола Т.І., Мохначов О.В., Ткаченко Л.А. та ін. Інформатизація освіти і її наслідок – формування «кліпової» свідомості та «кліпового» мислення – крок уперед чи назад у медичній освіті? «Удосконалення якості підготовки лікарів в сучасних умовах» : мат. наук.-практ. конф., м. Полтава, 2016. С. 254–256. 7. Harnad, S. Post-Gutenberg Galaxy: The Fourth Revolution in the Means of Production of Knowledge. Public-Access Computer Systems Review. Vol. 2 (1). 1991. P. 39–53. https:// eprints.soton.ac.uk/253376/1/harnad91.postgutenberg.htm 8. Liu W., Huang H., Saleem A., Zhao Z. The effects of university students' fragmented reading on cognitive development in the new media age: evidence from Chinese higher education. PeerJ. Vol. 10. 2022. e13861. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9415515/pdf/ peerj-10-13861.pdf 9. Roda C. (Ed.). Human Attention in Digital Environments. Cambridge : Cambridge University Press, 2011. 10. Soffer O., Eshet-Alkalai Y. Back to the Future: An Historical Perspective on the PendulumLike Changes in Literacy. Minds and Machines. Vol. 19. 2009. P. 47–59.-
dc.description.abstractУкраїнська філософська спільнота стоїть перед необхідністю здійснювати адекватний переклад спеціальних філософських термінів, оскільки значна частина філософської термінології тривалий час русифікувалася. Проблема перекладу термінології проявляється у трьох напрямках: (1) переклад класичних філософських термінів, які потребують уточнення; (2) переклад термінів, які отримали інше тлумачення внаслідок пристосування до радянських ідеологем; (3) ідентифікація термінів, які є радянським спадком, але не мають самостійного значення і не використовуються світовою філософською спільнотою з простої причини – це не філософські терміни. До останнього пункту зокрема можна віднести неуточнене використання таких термінів як «мислення», «свідомість» або «культура» у надто широких контекстах, що призводить до створення філософських псевдофеноменів. Прикладом такого неакуратного використання надто сильних термінів є філософське дослідження «кліповості» як унікального феномену сучасності. У нашій роботі ми демонструємо, як отримані з радянського спадку терміни, повʼязані з «кліповістю» («кліпова свідомість», «кліпове мислення» та подібні) створюють поле для вітчизняних досліджень, яке по суті не має підґрунтя у вигляді філософських концептів, а тому випадає зі світового філософського контексту. Ми розглядаємо підстави і умови виникнення відповідних термінів, порівнюємо вітчизняні та зарубіжні дослідження подібної проблематики та приходимо до висновку, що за рахунок використання таких сильних термінів як «свідомість» чи «мислення» відбулася субстанціація вторинної характеристики – «кліповості», «фрагментарності», яка по суті є способом представлення будь-якої інформації. Явища, описувані вказаною термінологією, стосуються конкретних наук, зокрема, психології та педагогіки, оскільки пов’язані з їхніми специфічними аспектами: волею, увагою, пам’яттю, способами організації навчання, стимулюванням учнів до читання, самостійного міркування тощо. Водночас проблеми, зосереджені навколо «кліповості» не є наслідком виникнення нового чи окремого типу мислення або пізнання, а надто – іншого типу людської свідомості, тому вживання відповідних сильних термінів не є виправданим.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectкліпuk
dc.subjectкліпова свідомістьuk
dc.subjectкліпове мисленняuk
dc.subjectкліпова культураuk
dc.title«Кліповість»: до питання доречності термінологіїuk
dc.typeArticleuk
Розташовується у зібраннях:Кафедра філософії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
MM_NP_Clipness2023.pdf252.06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.