Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7080
Назва: Глютонічні найменування в текстах сучасної української жіночої прози
Автори: Іщенко, Ірина Володимирівна
Ключові слова: глютонічний корпус
глютонема
найменування (назва, номінація)
лексика
запозичення
компонент
еквівалент
національна / чужа лінгвокультура
структура
семантика
функція
проза
оцінка
лексико-семантичне поле
ядерна зона
художня література (проза)
Дата публікації: 2023
Видавництво: Криворізький державний педагогічний університет
Бібліографічний опис: Іщенко І. В. Глютонічні найменування в текстах сучасної української жіночої прози : дисертація на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки) / наук. керівник - д-р філол. наук, проф. Ж. В. Колоїз ; Криворізький державний педагогічний університет. Кривий Ріг, 2023. 225 с.
Короткий огляд (реферат): Наукову працю присвячено аналізові глютонічних найменувань, що являють собою яскравий набір лінгвістичних засобів сучасної української жіночої прози, за допомогою яких висвітлено реалії сучасного життя (буденні кулінарні, господарські справи, сімейні святкування, застілля, урочисті події і т. ін., пов’язані в різний спосіб із глютонією). Актуальність дисертаційної праці є незаперечною, адже одним із яскравих джерел, що репрезентує багатство глютонічних найменувань, є письменницька практика, яка являє собою потужний ресурс оновлення глютонічного корпусу української мови. Глютонічні назви, якими послуговуються авторки в художніх текстах, ще не були об’єктом комплексного дослідження в українському мовознавстві. Аналіз відповідних назв на текстовому рівні зумовлює різноаспектне осмислення структурно- семантичних і функційно-стилістичних параметрів номінації, визначення їхніх лінгвокультурних, національних особливостей не лише крізь призму загальномовної, але й художньої картини світу, уможливлює виявлення закодованої інформації про певні глютонічні реалії за рахунок мовних засобів (глютонем-слів, глютонем-словосполучень). Тексти сучасної української жіночої прози засвідчують стрімкий розвиток крос-культурних зв’язків, глобалізації, значний вплив міжкультурної комунікації, спонукають до дослідження національних й іншокультурних номінацій, установлення шляхів поповнення й оновлення лексичного складу, окреслення лінгвокультурної специфіки іншомовних та власне українських номем через усебічне студіювання глютонічного корпусу. Окрім того, актуалізація різних напрямків у вивченні глютонічних найменувань активізує перспективи наукових розвідок, серед яких – необхідність осмислення вже наявного теоретичного й практичного доробку, віднайдення загальної методологічної концепції глютонії. Мета дисертаційної праці – дослідження структурно-семантичної репрезентації, функційно-стилістичного потенціалу та ціннісних смислів глютонічного корпусу в сучасній українській жіночій прозі. Джерельною базою дослідження слугували тексти сучасної української жіночої прози (від 2000-х років і до сьогодні), із-поміж яких опрацьовано 50 літературних зразків (повний перелік творів подано у списку використаних джерел). Загалом картотека фактичного матеріалу нараховує близько 2800 лінгвістичних одиниць, які були вилучені методом суцільної вибірки. Наукова новизна запропонованої праці полягає в тому, що це перше ґрунтовне системне дослідження глютонічного корпусу текстів сучасної української жіночої прози, здійснене крізь призму репрезентації значущих лінгвістичних одиниць глютонії – глютонічних найменувань. Уперше виявлено й описано типологічно-генетичні ознаки глютонем у межах українського лінгвокогнітивного простору; уперше окреслено структурно-семантичні й функційно-стилістичні параметри глютонічних назв, поглиблено лінгвістичні знання про систему номем загалом і глютонічного корпусу художньої прози зокрема. Запропоновано власну структурно-семантичну класифікацію художніх глютонем, висвітлено лінгвокультурні особливості глютонічних найменувань за рахунок комплексного аналізу культурного коду, етнічної специфіки, ціннісних пріоритетів і норм певного народу. До наукового обігу введено нові поняття, здатні розширити й поглибити подальші розробки теорії глютонії. Теоретичне значення здійсненого дослідження полягає у вагомому внеску в сучасну лінгвістику загалом та етнолінгвістику, когнітивну лінгвістику, лінгвокультурологію зокрема; у репрезентації загальних тенденцій розвитку сфери глютонії; у виробленні термінологічного апарату; у типологізації глютонічних найменувань за структурними, семантичними, генетичними, функційними, лінгвокультурними ознаками; у представленні структурно-семантичної класифікаційної системи глютонічного корпусу текстів сучасної української жіночої прози, функцій глютонем, реалізованих у конкретних ситуативних фрагментах художнього тексту. Практичне значення. Дібраний фактичний матеріал та основні положення дисертації можуть бути використані в лекційних і практичних курсах сучасної української літературної мови – у розділах «Лексикологія», «Стилістика української мови», у межах дисциплін «Загальне мовознавство», «Порівняльне мовознавство», «Лінгвокультурологія», «Когнітивна лінгвістика», «Народознавство», «Культурологія», «Етнолінгвістика», спецкурсах і спецсемінарах із соціолінгвістики, лінгвокогнітивної культурології, кулінарної лінгвістики в закладах вищої освіти; під час написання курсових, кваліфікаційних робіт, навчальних посібників, підручників. Отримані результати сприятимуть розбудові лексикографічної практики, зокрема є придатними до використання під час укладання термінологічних, тлумачних словників, тезаурусів із глютонічної лексики, кулінарних гідів, путівників, кулінарних книг і т. ін. Вступ дисертації містить відомості про новизну, актуальність, мету, завдання, практичне та теоретичне значення роботи, про апробацію результатів і методологію дослідження. Перший розділ окреслює теоретичні засади дослідження явища глютонії, принципи класифікації глютонічних найменувань. Другий розділ висвітлює структурно-семантичну репрезентацію та ціннісні смисли глютонічного корпусу в сучасній українській жіночій прозі, зокрема структурно-семантичні параметри глютонем-наїдків і глютонем- напоїв. У третьому розділі акцентовано на стилістичному потенціалі художніх глютонем, описано індивідуально-авторські модифікації глютонічних найменувань, їхнє функційне навантаження. Здійснене дослідження дало змогу зробити такі висновки. 1. Глютонія з позиції сучасного потрактування є окремим типом лінгвістичного феномену, який за допомогою особливих лінгвістичних знаків репрезентує харчові реалії. Відповідні мовні знаки містять інформацію про побут, звичаї, традиції етноспільноти, відображають сприйняття людиною смаків, характеристик продуктів, ілюструють ті чи ті відомості про розвиток мовної системи. У науковій царині глютонія має вузьке і широке потрактування. Дискусійні аспекти аналізованого поняття унеможливлюють синонімічну взаємозаміну основних термінів «кулінарія», «глютонія», «гастрономія», які різні за своєю суттю. Установлено, що «гастрономія» – це наука, яка вивчає зв’язок між культурою та їжею, «кулінарія» – окремий різновид діяльності, приготування їжі, під час якого застосовують спеціальні пристрої та дотримуються певних правил, прописаних у рецептах, «глютонія» – сукупність глютонічних назв, або глютонічних найменувань, що являють собою глютонічний корпус певної мови, або глютонію. 2. Основні одиниці глютонії – глютонеми, глютонічні найменування / назви, які вирізняються структурними, семантичними, функційними параметрами. Термін «глютонічна назва», або «глютонічне найменування», являє собою слово або словосполучення, що репрезентує окрему реалію ядерного глютонічного корпусу (на зразок страви або напою), є результатом пізнавально-номінативної діяльності тієї чи тієї етноспільноти. Синонімічним до попередніх лексем вважаємо й термін «номема», або «глютонема». 3. Семантика як іншокультурних, так і власне українських глютонем розкривається за рахунок унікального значення, закріпленого за кожною назвою: глютонічні найменування маніфестують духовну спадщину нації, її цінності, ментальність, звичаї, традиції, норми окремого народу, які знаходять своє відображення у знаковій системі мови. Структурно-семантична диференціація глютонем засвідчує багатство лексико-семантичних груп: 1) глютонеми-наїдки; 2) глютонеми-напої. На основі тих чи тих критеріїв (беручи до уваги спільні й диференційні ознаки) основні тематичні групи поділено на підгрупи. Так, глютонеми-наїдки класифіковано на: а) найменування першорядних страв; б) найменування другорядних страв; в) найменування третьорядних страв. Глютонеми-напої містять такі підгрупи: а) найменування нехмільних напоїв; б) найменування хмільних напоїв. Глютонічний корпус сучасної української жіночої прози представлений однокомпонентними й багатокомпонентними назвами з різними прикметниковими й іменниковими поширювачами, здатними впливати на первинне значення номем (увиразнювати їх, актуалізують ті чи ті харчові, смакові, лінгвокультурні характеристики). 4. Глютонічні назви мають різний склад та етимологічне походження, засвідчують глютонічні практики окремої лінгвоспільноти. Глобалізація та міжкультурна комунікація зумовлює взаємообмін глютонічними лексемами, сприяє розширенню або звуженню їхнього значення. Основним джерелом поповнення глютонічного корпусу загалом і лексичного складу мови зокрема є глютонеми-слова і глютонеми-словосполучення праслов’янського походження. На сучасному етапі розбудови теорії глютонії доволі продуктивні й запозичені номеми, походження яких важко встановити внаслідок довготривалого стирання меж між культурними реаліями певних країн. Побутування різних номем спричиняє багатогранну взаємодію у сфері глютонії: активні міжкультурні зв’язки реалізують процес поповнення й примноження лексичного корпусу різних мов. 5. І запозичені, і власне українські найменування демонструють прикметні особливості регіональних глютонічних практик, національні риси того чи того етносу. Глютонеми-наїдки та глютонеми-напої місять лінгвокультурну інформацію, яка окреслює домінантні характеристики суспільства, відображає досвід певної епохи, групи людей, нації. 6. Увиразнення художньої оповіді відбувається за рахунок цікавих індивідуально-авторських глютонічних назв (перифрастичних словосполучень і образних найменувань, які в конкретних текстових ситуаціях набувають нових відтінків і значень). У творах глютонеми-слова і глютонем-словосполучення виконують низку функцій, які взаємодоповнюють одна одну: 1) номінативно-експресивну; 2) контактовстановлювану; 3) пізнавальну; 4) акумулятивно-культуротвірну; 5) парольну; 6) етнічно-колоритну.
Опис: 1. Агеєва В. П. Жіночий простір : Феміністичний дискурс українського модернізму : монографія. Київ : Факт, 2003. 320 с. 2. Бабелюк О. А. Постмодерністські прийоми текстотворення у лінгвосинергетичній перспективі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Лінгвістика. Херсон, 2013. Вип. ХIX. С. 205–211. 3. Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики : монографія. Львів : ПАІС, 2010. 336 с 4. Башкирова О. М. Художні параметри індивідуальної свідомості в романі Галини Вдовиченко «Бора». Синопсис : текст, контекст, медіа. 2014. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ stkm_2014_2_3 5. Бербер Н. М. Поетонімія в структурі ідіостилю Марії Матіос : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Одеса, 2017. 19 с. 6. Бісовецька Л. А. Кулінароніми у повісті-хроніці І. С. НечуяЛевицького «Старосвітські батюшки та матушки». Мова і культура. Київ, 2014. Вип. 17. Т. 6. С. 321–327. 7. Богданець С. Харчовий код давньої української літературної пародії. Синопсис : текст, контекст, медіа. 2018. № 1 (21). С. 17–30. 8. Бондаренко А. І. Художній текст в інтерпретаційному вимірі (лінгвостилістичний аспект). Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2008. 226 с. 9. Борисенко М. Густативна лексика та її вiдображення у мовнiй картинi свiту. Вiсник Донецького нацiонального унiверситету. 2008. № 2. С. 135–143. 10. Борис Л. М. Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках : дис. … канд. філол. наук. Чернівці, 2015. 330 с. 11. Борис Л. М., Руснак Н. О. Назви напоїв та страв у прозових творах Сидора Воробкевича. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Чернівці, 2012. Вип. 585–586. С. 40–245. 12. Бороденко Л. М. Графічно-орфографічні маркери іншомовності в художньому тексті кінця ХХ – початку ХХІ століття : монографія. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. 184 c. 13. Браницька Я. В. Гастроніми в сучасній французькій мові : когнітивно-ономасіологічний аспект : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ, 2009. 20 с. 14. Бурнос Є. Предметно-тематична характеристика лексики на позначення їжі та напоїв у сучасній українській літературній мові. Актуальні питання гуманітарних наук : зб. наук. праць. Дрогобич. 2022. Вип. 30. Т. 2. С. 80–86. 15. Віват Г. І., Ковпік С. І., Краснобаєва-Чорна Ж. В. та ін. Густативносапористичні модуси української та світової культур : колективна монографія. Одеса : ФОП Бондаренко М. О., 2020. 248 с. 16. Вешторт Г. Названия пищи в говорах Полесья. Лексика Полесья : материалы для полесского диалектного словаря. Москва : Наука, 1968. С. 366–415. 17. Вікторіна О. М. Назви других страв в українській мові (на матеріалі творів письменників ХVIII–ХІХ ст.). Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 22. Т. 2. С. 18–24. 18. Вінарева О. В. Структурний, семантичний і прагматичний аспекти англомовних торгових назв (на матеріалі веб-сайтів мережі Інтеренет) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2005. 327 с. 19. Волошинова М. О. Репрезентація лексики на позначення напоїв у Словнику української мови Бориса Грінченка. Мовознавчий вісник : зб. наук. праць. Черкаси, 2015. Вип. 20. С. 28–32. 20. Галушка Н. В. Літературна рецепція творчості Ірен Роздобудько. Література в контексті культури. 2013. Вип. 23 (1). С. 22–28. 21. Гендерна лінгвістика в Україні : історія, теоретичні засади, дискурсивна практика : колективна монографія / Т. А. Космеда, Н. А. Карпенко, Т Ф. Осіпова, Л. М. Саліонович, О. В. Халіман ; за наук. ред. проф. Т. А. Космеди. Xарків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Дрогобич : Коло, 2014. 472 с. 22. Герасименко Н. В. Популярна література кінця ХХ – початку ХХІ ст. : монографія. Тернопіль : Джура, 2010. 264 с. 23. Голікова Н. С. Мовна норма в художній літературі початку ХХІ ст. Український смисл. 2012. №1. С. 3–11. 24. Головач Т. М. Екзотизми як маркери міжкультурної комунікації (на матеріалі сучасних англомовних медіатекстів) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Львів, 2016. 239 с. 25. Гордієнко К. О., Макарова К. П. Ономастичний аналіз назв алкогольних напоїв у сучасних німецькій та англійській мовах. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету : зб. наук. праць. Одеса, 2020. Вип. 32. С. 37–40. 26. Гудима Н. В. Семантика та стилістичні функції запозичень у мові української постмодерністської прози : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Чернівці, 2011. 18 с. 27. Гусейнов А. С. Кoнцепт «їжa» як елемент нaціoнaльнoї німецької культури у світлі лінгвокультурологічного підходу. Молодий вчений. 2017. № 10 (50). С. 619–624. 28. Гурко О. В., Попова І. С. Лінгвістична інтерпретація номенів графічного дизайну : монографія. Дніпро : Ліра, 2021. 176 c. 29. Гурко О. В. Неологізми та їхня експлікація в англійському мовленні. Нова філологія. 2021. № 82. С. 49–53. 30. Гурко О. В. Словотвірна структура неозапозичень (на матеріалі платформи «Словотвір»). Вісник науки та освіти. 2023. № 3 (9). C. 94–103. 31. Гурко О. В. Функційно-семантична категорія ствердження в українській літературній мові : монографія. Дніпро : Ліра, 2017. 316 с. 32. Давиденко Т. А. Іншомовні лексеми в жіночій прозі к. ХХ – п. ХХІ ст. : специфіка функціонування, стилістичні функції. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Кривий Ріг, 2013. Вип. 9. С. 512–520. 33. Дегтярьова І. О. Стилістичний потенціал української постмодерністської прози : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2009. 280 с. 34. Демиденко Г. Г. Етнофразеологізми з компонентом хліб як ментальні маркери української ідентичності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. Одеса, 2022. Вип. 58. С. 64– 68. 35. Демиденко Г. Г., Ковальова Г. М. Концепт борщ у національній лінгвокультурі українців (на матеріалі фразеології). Закарпатські філологічні студії. Вип. 24. Т. 1 С. 22–27. 36. Державецька И. А. Глюттоническая лексика в системе английского языка. Лінгвістика. Лінгвокультурологія : зб. наук. праць. Дніпропетровськ, 2013. Т. 6. С. 18−25. 37. Державецька І. О. Глютонічний дискурс : лексикографічний аспект. Одеський лінгвістичний вісник : зб. наук. праць. Одеса : НУ «ОЮА», 2014. Вип. 4. С. 69−72. 38. Дмитренко В. І. Гастрономічний дискурс сучасної жіночої прози. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство). Миколаїв, 2015. № 2 (16). С. 77−80. 39. Должикова Т. Світ жінки у її мові (про лінгвостилістику сучасної фемінної прози). Культура слова. 2011. № 75. С. 73–78. 40. Должикова Т. І. Функційно-семантичний потенціал мовних одиниць у художньому тексті. Лінгвістика : зб. наук. пр. Луганськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2015. № 2 (33). С. 95–102. 41. Етимологічний словник української мови : у 7-и т. / О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. Т. 1: А–Г. URL : http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331 42. Етимологічний словник української мови : у 7-и т. / О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. 2: Д–Копці. URL : http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331 43. Етимологічний словник української мови : у 7-и т. / О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. 3: Кора–М. URL : http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331 44. Етимологічний словник української мови : у 7-и т. / О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. 4: Н–П. URL : http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331 45. Етимологічний словник української мови : у 7-и т. / О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. 5: Р–Т. URL : http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331 46. Етимологічний словник української мови : у 7-и т. / О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. 6: У–Я. URL : http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331 47. Єрмоленко С. Я. Мовно-естетичні знаки української культури. Київ : Інститут української мови НАН України, 2009. 352 с. 48. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словникдовідник. Київ : Довіра, 2006. 703 с. 49. Жайворонок В. В. Українська етнолінгвістика : нариси : навч. посіб. Київ : Довіра, 2007. 262 с. 50. Жуйкова М. В. Трансляція культурної інформації в процесах номінації. Типологія та функції мовних одиниць : зб. наук. праць. Луцьк, 2014. № 1. С. 95–105. 51. Загнітко А. П., Богданова І. В. Лінгвокультурологія : навч. посіб. 3-тє вид., перероб. і доп. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. 287 с. 52. Загнітко А. П. Категорійний і парадигмальний простір сучасної лінгвоперсонології. Studia Linguistica : зб. наук. праць. Київ : ВД Дмитра Бураго, 2016. Vol. IX. С. 150–160. 53. Загнітко Н. Г. Загальні назви їжі в східностепових говірках : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Донецьк, 2011. 23 с. 54. Закутня А. Ю. Назви продуктів харчування у текстах української реклами кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2017. Вип. 31 (1). С. 33–38. 55. Іванова А. О., Гайданка Д. В. Відтворення опису їжі як елементу художнього простору (на матеріалі українськомовного перекладу роману Г. Д. Робертса «Шантарам». Молодий вчений. 2022. № 2 (102). С. 95 – 98. 56. Іншакова І. О., Стахова К. Ю. Структурно-семантичні особливості лексики на позначення страв українського народу в кулінарних книгах. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2018. Вип. 17. С. 33−44. 57. Іщенко І. В. Здоров’язберігаюча функція глютонімів на позначення пиття (на матеріалі текстів сучасної жіночої прози). Закарпатські філологічні студії. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 24. Том 1. С. 36– 40. 58. Іщенко І. В. Лінгвокультурна маркованість фразем із глютонійним компонентом сало. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. Одеса, 2021. № 52. Том 1. С. 72–75. 59. Іщенко І. В. Структурна диференціація глютонем-наїдків. Закарпатські філологічні студії. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 26. Том 1. С. 56–59. 60. Іщенко Л. Й., Глушаниця Н. В. Трансформація кулінарних ідей : національна ідентичність американської кухні. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство) : зб. наук. праць. Миколаїв, 2017. № 1 (19). С. 115–120. 61. Каракевич Р. Лінгвокультуремна асиметрія гастронімів (на матеріалі німецької та української мов). Молодий вчений. 2020. № 3.2 (79.2). С. 35–40. 62. Карпенко О. Ю., Дідур Ю. І. Структурні типи. Реквием филологический. Памяти Е. С. Отина : сб. науч. тр. Київ, 2015. С. 154–162. 63. Клепикова О. В. Особливості концептосфери та ідіостилістики у прозі Лариси Денисенко : дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Київ, 2013. 210 с. 64. Климович С. Глютоніми на позначення десертів в українському гастрономічному дискурсі. Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції : реалії і перспективи : матеріали І Міжнарод. наук.-практич. конфер. Херсон, 2018. С. 88–91. 65. Кобзар М. В. Ознаки десакралізації їжі східних слов’ян в умовах сьогодення : культурологічний аналіз. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 1. С. 31–36. 66. Кобзар M. В. Основні напрями досліджень кулінарних традицій в працях закордонних учених у XIX – XXI ст. : культурологічний вимір. Культура і мистецтво у сучасному світі. 2019. № 20. С. 111–124. URL : https://doi.org/10.31866/2410-1915.20.2019.172414 (дата звернення : 23.02.2021). 67. Кобзар M. В. Феномен їжі як культурний компонент : категорії та терміни. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2019. Вип. 33. С. 135–141. 68. Кобзар M. В. Шляхи семантизації їжі повсякденного вжитку в культурі східних слов’ян. Культура України. 2020. Вип 68. С. 17–25. 69. Ковальчук О. П. Структурно-семантичні особливості епонімів англійської та української мов : дис…. канд. філол. наук : 10.02.17. Львів, 2019. 198 с. 70. Ковпік С. І. Густативний код збірки оповідань Н. Гук «Книга історій та рецептів смачного настрою». Літератури світу : поетика, ментальність і духовність : зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2017. Т. 10. С. 113– 130. 71. Ковпік С. І. Поетика гастрономічного простору роману Н. Сняданко «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма». Актуальні питання філології і методики викладання мов : матеріали Всеукраїн. наук.-практ. інтернетконфер. Кривий Ріг, 2018. С. 116–124. 72. Ковпік С. І. Поетика густативів (на матеріалах творів української прози XIX ст.) : монографія. Кривий Ріг, 2014. 179 с. 73. Ковпік С. І. Поетика густативів (на матеріалі сучасної української прози) : монографія. Київ : «НВП Інтерсервіс», 2018. 150 с. 74. Ковпiк С. I. Поетика густативiв у компаративному аспектi (на матерiалi української та зарубiжної сучасної прози) : монографiя. 2-ге вид., доп. Кривий Рiг, 2021. 174 с. 75. Ковпік С. І. Поетика густативів у повісті Марії Матіос «Кулінарні фіґлі». Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2017. Вип. 16. С. 351−358. 76. Ковпік С. І. Поетика густативів у романі С. Андрухович «Фелікс Австрія». Літератури світу : поетика, ментальність і духовність : зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2017. Т. 8. С. 59–68. 77. Козирєва З. Г. Українська когнітосфера «їжа» як предмет лінгвістичного дослідження. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного ун-ту. Філологія. Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць. 2014. Вип. 29. С 48–55. 78. Козловська Д. В. Ідеопоетоніми та прагмапоетоніми у романі Ірен Роздобудько «Якби». The Tenth European Conference on Languages, Literature and Linguistics : Proceedings of the Conference. «East West» Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH. Vienna. 2016. Pр. 98–102. 79. Козловська Д. В. Особливості поетонімії роману Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю». Записки з ономастики. Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2016. Вип. 19. С. 112–117. 80. Козловська Д. В. Специфіка поетонімії роману Галини Вдовиченко «Пів’яблука». Virtus : Scientific Journal. 2017. Iss. 13. Pр.169–172. 81. Козловська Д. В. Стилістична функція антропоетонімів у романі Ірен Роздобудько «Якби». Гуманітарний простір: досвід та перспективи : матеріали ІІ Міжнарод. наук.-практ. інтернет-конфер. 2016. Вип. 2. С. 232– 236. 82. Козловська Д. В. Текстотвірна функція топопоетонімів Ірен Роздобудько та Галини Вдовиченко. Записки з ономастики. Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2018. Вип. 19. С. 136–148. 83. Козловська Д. В. Структурно-семантичні та функціональностилістичні характеристики поетонімії романів українських письменниць початку ХХІ ст. : дис. … канд. філол. наук. : 10.02.01. Вінниця, 2018. 260 с. 84. Козловська Д. В. Функціонування поетонімів у романі Галини Вдовиченко «Бора». Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Мовознавство. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2017. Вип. 1 (27) 2017. С. 166–169. 85. Коккіна Л. Р., Марінашвілі М. Д., Польщина Д. С. Французькомовний гастрономічний дискурс : лінгвопрагматичний аспект. Записки з романо-германської філології. 2022. Вип. 1 (48). С. 73–85. 86. Колоїз Ж. В. Густативні найменування як фрагмент біблійної культури. Філологічний часопис : науковий журнал. 2022. № 2. С. 36–43. URL : http://fch.udpu.edu.ua 87. Колоїз Ж. В., Масляєва І. В. Глютонійні паремії як згустки лінгвокультурної інформації національної спільноти. Philological sciences, Іntercultural communication and translation studies: an experience and challenges : іnternational scientific and practical conference. Czestochowa : «Baltija Publishing», 2021. Vol. 1. P. 21–25. URL : ttp://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/ catalog/download/128/3611/7723-1?inline=1 (дата звернення : 23.10.2021). 88. Колоїз Ж. В. У лабіринтах онімного простору. Лексико-граматична система української мови в комунікативному вимірі: матеріали Міжнарод. інтернет-конфер. Острог : Вид-во НУ «Острозька академія», 2020. С. 5–6. 89. Кононенко В. І. Мова у контексті культури : монографія. Київ – Івано-Франківськ : Плай, 2008. 390 с. 90. Кононенко В. І. Текст і слово : монографія. Київ – ІваноФранківськ : ПНУ, 2017. 189 с. 91. Корнієнко А. І., Бугайова В. М. Ідіостиль автора : мовнолітературознавчий аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2016. № 25. Т. 1. С. 36–38. 92. Космеда Т., Олексенко О., Павлова І. Семантика й прагматика дискурсивного слова та його потенціал для діагностики психотипу мовної особистості : аспектуальний опис / за наук. ред. проф. Т. Космеди. Харків : ХІФТ, 2019. 308 с. 93. Крупка М. Жіноча проза доби модерну : концепція нового героя. Вісник Львівського університету. Серія : Філологія. 2004. Вип. 33. Ч. 1. С. 41– 48. 94. Кушнерюк Ю. Р. Українська жіноча проза кінця ХХ століття : світоглядні моделі й особливості художнього стилю : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Дніпропетровськ, 2008. 19 с. 95. Лапиніна О. Л. Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць німецької мови з гастрономічним компонентом : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Херсон, 2016. 22 с. 96. Лапиніна О. Л. Тематична класифікація компонентів-гастронімів фразеологічних одиниць німецької мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2015. Вип. 14. С. 176–178. 97. Лисиченко Л. А. Динамічні процеси в українській мовній картині світу. Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. Харків : ХДПУ, 2005. Вип. 15. С. 122–130. 98. Ліпєц Ю. В. Розвиток і традиції харчування в українській культурі. Українська культура ХХІ ст. : стан, проблеми, тенденції : матеріали Всеукраїн. наук.-теорет. конфер. Київ : ВЦ КНУКіМ, 2010. С. 51–55. 99. Лозова О., Фатєєва М. Семантична репрезентація властивостей їжі у свідомості осіб з орторексією. Psycholinguistics. 2021. Вип. 29 (1). C. 117– 141. URL : https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article /view/1112/307 (дата звернення : 14.12.2021). 100. Луценко Л. О., Оксенюк Є. С., Курочкіна А. С. Структурносемантичні особливості англомовних фразеологізмів із ключовим компонентом «їжа». Innovations and prospects of world science : The 9 th International scientific and practical conference. Vancouver, Canada, 2022. С. 613–618. 101. Маленко О. О. Етнолігвіністичний напрям вивчення мови : від теорії до практики. Український світ у наукових парадигмах : зб. наук. праць. Харків : ХІФТ, 2014. Вип. 1. С. 35–41. 102. Маленко О. О. Культурні коди національного в парадигмі сучасного антропологічно орієнтованого мовознавства. Мова. Наука. Культура : зб. наук. праць. Харків : Міськдрук, 2015. С. 283–291. 103. Маленко О. О. Світоглядні модуси постмодернізму в національній художньо-естетичній практиці кінця ХХ ст. : рецепція наукового осмислення проблеми. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Серія : Філософія. 2019. Вип. 40. Т. 2. С. 110–124. 104. Масляєва І. В. Лінгвокультурна специфіка найменувань їжі в текстах сучасної жіночої мандрівної прози. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2019. Вип. 20. С. 135–145. 105. Масляєва І. В. Назви страв у сучасному художньому мовленні : структурно-семантичний та функціонально-стилістичний аспекти : кваліфікаційна робота. Кривий Ріг, 2018. 100 с. 106. Масляєва І. В. Особливості функціонування глютонічних найменувань у жіночому романі Лариси Денисенко «Кавовий присмак кориці». Криворізького державного педагогічного університету. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2019. Вип. 19. С. 64–76. 107. Масляєва І. В. Соціокультурна маркованість фразеологізмів із глютонічним компонентом. Мовний простір слов’янського світу (слов’яногерманські, слов’яно-романські, слов’яно-тюркські контакти) : матеріали VІ Всеукраїн. наук.-практич. конфер. Львів : ЛДУБЖД, 2021. С. 31–33. 108. Масляєва І. В. Торговельні знаки як виразники глютонічної культури (на матеріалі сучасної української жіночої прози). Матеріали доповідей, приурочених 90-річчю Криворізького державного педагогічного університету, виголошених у рамках VІ Міжнародної наукової конференції «Українська мова серед інших слов’янських : етнологічні та граматичні параметри». Кривий Ріг, 2020. С. 103–107. 109. Мединська Н., Мирончук Т., Навальна М. та ін. Стан і перспективи дослідження дієслів зі значенням споживання їжі в українських говорах. Перспективи розвитку сучасної науки : матеріали IV Міжнар. наук.- практич. конфер. Київ : МЦНД, 2018. 76 с. 110. Мелех Г. Б. Сучасний стан дослідження фахової мови кулінарії. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія : Германська філологія : зб. наук. праць. Чернівці, 2014. Вип. 692−693. С. 91−94. 111. Мелех Г. Б. Функційно-семантичні характеристики кулінарної лексики в художніх творах. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 35. Т. 7. С. 107–112. 112. Мельник С. М. Іншомовна лексика як джерело лексичних інновацій у художній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть. Лінгвістика. 2010. № 2 (20). С. 186–192. 113. Мішеніна Т. М. Фітонімний код ідіостилю Миколи Вінграновського (на матеріалі макролокусів ліс, степ, сад, поле). Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. Харків : ХДПУ імені Г. С. Сковороди, 2017. Вип. 45. С. 30–39. 114. Мішукова О. М. Глютоніми у складі концептосфери «Аlimentación». Південний архів (філологічні науки) : зб. наук. праць. Херсон : ХДУ, 2021. № 85. С. 101–105. URL : https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/ article/view/737/734 (дата звернення : 23.09.2022). 115. Мішукова О. М. Дослідження поняття «гастрономічний дискурс» : історичний огляд. Нова філологія : зб. наук. праць. 2020. № 79. C. 78–82. URL : http://sites.znu.edu.ua/nova_filologia//issues/79/79-13.pdf. (дата звернення : 23.12.2020). 116. Молоткіна Ю. О. Мовні та немовні причини проникнення англізмів у сучасну українську мову. Соціум. Документ. Комунікація. Серія : Філологічні науки. 2016. С. 112–124. 117. Молоткіна Ю. О. Usage of Anglicisms in the Context of Current Language Situation in Ukraine. Психолінгвістика. Серія «Мовознавство». 2017. Вип. 21 (2). С. 89–98. 118. Мохосоєва М. М. Інноваційні процеси в лексиці на позначення смаку в сучасній українській мові. Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Мовознавство. 2013. Т. 21. Вип. 19 (1). С. 218–224. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdumo_2013_21_19(1)__36 (дата звернення : 23.02.2021). 119. Мохосоєва М. М. Розвиток семантики густативної лексики в англійській, німецькій та українській мовах. Проблеми зіставної семантики. 2013. Вип. 11. С. 115–120. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pzs_2013_11_22 (дата звернення : 23.02.2021). 120. Мохосоєва М. М. Формули тлумачення густативної лексики (на матеріалі англійської, німецької та української мов). Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія : Філологічні науки. Ніжин, 2013. Кн. 4. C. 263–266. 121. Набруско І. Ю. Сучасні гастрономічні практики як дзеркало українського суспільства. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. Харків, 2012. Вип. 18. С. 315– 321. 122. Ніколенко В. В. Гастрономічні детермінанти суспільного життя : соціологічний вимір : дис. … д-ра соціол. наук : 22.00.01. Дніпропетровськ, 2015. 407 с. 123. Ніколенко В. В. Українська гастрономічна культура як соціальний феномен. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи : зб. наук. праць. Харків, 2016. Вип. 36. С. 75–81. 124. Новіцька О. М. Структурування побутової лексики Підгаєччини. Українознавчі студії. 2013. № 13–14. С. 68–84. 125. Осінчук Ю. Cтруктурні типи мікротопонімів Радехівщини (однослівні назви). Вісник Львівського університету. Серія : Філологія. 2017. Вип. 64. Ч. 2. С. 82–90. 126. Оскирко О. П. Назви їжі та напоїв у східноподільських говірках : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Умань, 2018. 397 с. URL : chromeextension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://shron1.chtyvo.org.ua/Oskyr ko_Oleksii/Nazvy_izhi_ta_napoiv_u_skhidnopodilskykh_hovirkakh.pdf? (дата звернення : 23.04.2021). 127. Оскирко О. П. Назви їжі та напоїв як об’єкт українського мовознавства. Філологічний часопис : зб. наук. праць. Умань : Візаві, 2017. Вип. 1 (9). С. 53–62. 128. Оскирко О. П. Номінація міцних алкогольних напоїв у східноподільських говірках. Львівський філологічний часопис : зб. наук. праць. 2018. Вип. 3. С. 192–196. 129. Остроушко О. А. Національно-культурні компоненти в назвах страв. URL : https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl= uk&user=F-fgCpEAAAAJ&cstart=20&pagesize=80&citation_for_view=F-fgCpE AAAAJ:hC7c P41nSMkC (дата звернення : 25.06.2022). 130. Остроушко О. А. Структурні типи назв страв у «Практичній кухні» Ольги Франко. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2017. Вип. 16. С. 399–412. 131. Остроушко О. А. Часова семантика минулого в сучасному кулінарному дискурсі. Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2019. Вип 20. С. 73–86. 132. Пасік Н. М. Семантична транспозиція густативних номінацій у мовно-естетичному просторі Євгена Гуцала. Література та культура Полісся. Серія : Філологічні науки. 2017. Вип. 86. С. 226–236. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Ltkpfil_2017_86_24 (дата звернення : 25.06.2022). 133. Петришин М. Й. Cемантика густативних прикметників в індивідуально-авторському вживанні (на матеріалі гомерівського епосу). Studia linguistica : зб. наук. праць. Київ, 2011. Вип. 5. Ч. 2. C. 44–48. 134. Письменна Ю. О. Безеквівалентна лексика як маркер національної культури (на матеріалі групи номенів на позначення страв національної кухні). URL : http://www.philology.kiev.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_5_2/279_285.pdf (дата звернення : 01.08.2022). 135. Плюта О. П. «Гастрономічна культура» і «національна кухня» як поняття гуманітарних досліджень їжі. URL : molodyvcheny.in.ua/files/journal/ 2017/7/36.pdf (дата звернення : 02.04.2020). 136. Плюта О. П. Трансформація національної кухні в умовах соціокультурних змін : дис. … канд. культурології : 26.00.01. Київ, 2018. 207 с. 137. Подгурська Т. А. «Кулінарна» метафора в українській економічній термінології. Наука в епоху дисбалансів : зб. наук. статей. Київ : Центр наук. публікацій, 2015. С. 67–70. 138. Подсікера Т. В. Назви хмільних напоїв у давньоанглійській та староукраїнській мовах : порівняльна характеристика. Science and Education a New Dimension. Philology : зб. наук. праць. Умань, 2016. № 4 (17). С. 65–68. 139. Половинчак Ю. М. Кулінарно-гастрономічний дискурс соціальних медіа в процесах формування національної ідентичності. Інформаційно-аналітичний журнал. Серія : Україна : події, факти, коментарі : зб. наук. праць. Київ : НБУ, 2016. № 4. С. 93−99. 140. Приймак О. О. Антропоніми як твірні основи для кулінарних термінів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія : зб. наук. праць. Харків : ХНУ, 2000. № 491. С. 268–271. 141. Приймак О. О. Відономастичний словотвір у сфері термінології та номенклатури (на матеріалі кулінарної лексики) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2002. 252 с. 142. Приймак О. О., Дубовис Г. А. Власні назви в кулінарії. Дивослово. 2002. № 5. С. 19–21. 143. Приймак О. О. Утворення кулінарних термінів та номенів від астронімів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія : зб. наук. праць. Харків : ХНУ, 2002. № 538. С. 141–146. 144. Рижкова Г.-П. М. Українська «жіноча» проза 90-х років XX – початку XXI ст.: жанрові й наративні моделі та лінгвопоетика : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.01. Кіровоград, 2008. 20 с. 145. Різник В. П. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Львів, 2017. 370 с. 146. Руденко С. М. Глютоніми-символи темпоративного циклу «Українська весняна обрядовість». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологія. Острог, 2018. Вип. 1 (69). Ч. 2. С. 121–124. 147. Руденко С. М. Лінгвістичні знаки-кваліфікативи у складі глютонічного дискурсу. Мова і культура : Науковий журнал Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2008. Вип. 10. Т. Х. (110). С. 30−38. 148. Руденко С. М. Лінгвокультурна семантика органолептивів у глютонічному фреймі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологія. Острог, 2022. Вип. 9 (77). С. 67–70. 149. Руденко С. М. Пошук ключового терміна мови дослідження як лінгвістична проблема. Київ, 2009. Вип. 26. Ч. 3. С. 55–60. 150. Руденко С. М., Сапожнікова Л. Я. Творення та функціонування номенклатурних назв в українській підмові харчування (мовноконцептуальний аспект) : монографія. Харків : Монограф, 2018. 118 с. 151. Савельєва А. В., Халіман О. В. Лексико-семантичний спосіб творення ергонімів (на матеріалі назв закладів харчування міста Харкова). Дослідження різних напрямів розвитку філологічних наук : зб. наук. праць. 2021. С. 32–36. 152. Семак Л. А. Лексична синоніміка в сучасній українській жіночій прозі (функціонально-семантичний аспект) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпро, 2021. 207 с. 153. Семашко Т. Ф. Перцептивний зміст антропостереотипів із густативним компонентом. Science and Education a New Dimension. Philology. 2016. IV (19). Iss. 84. С. 57–60. 154. Семенова О. В. Лінгвокультурний аспект глютонічного дискурсу франкомовних країн. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2020. Вип. 44. С. 125–128. 155. Симонець М. С. Структура термінів-гастронімів у французькій та українській мовах. Вісник Донецького національного університету. Донецьк, 2009. № 1. С. 91–102. 156. Словник української мови : в 11 т. / За ред. І. К. Білодіда. URL : http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_ movy_v_11_tomakh (дата звернення : 08.08.2022). 157. Стельмах Х. Специфіка жіночої психології у романі Ясміни Тешанович «Сирени». Молода нація / Гол. ред. О. Проценко. Київ, 1999. С. 314–322. 158. Струганець Л. В. Лексика на перетині наукових парадигм : монографія. Тернопіль : Осадца Ю. В., 2018. 212 с. 159. Струганець Л. Назви продуктів харчування в нормативних словниках української мови. Культура слова. 2001. Вип. 57–58. С. 65–72. 160. Сюта Г. М. Цитата в українському поетичному тексті ХХ століття: джерела, прагматика, рецепція : дис. ... д. філол. наук. Київ, 2018. 544 с. 161. Тебешевська-Качак Т. Б. Художні особливості жіночої прози 80-90-х років ХХ ст. : монографія. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. 192 с. 162. Тєлкова О. В., Большаков Д. С. Гастрономічний код культури в іспаномовній картині. Молодий вчений. 2016. № 4. С. 419–423. URL : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/molv_2016_4_104 (дата звернення : 25.05.2020). 163. Торчинський М. М. Структура онімного простору української мови : монографія. Хмельницький : Авіст, 2008. 550 с. 164. Турчин Є. Д. Назви їжі на Східному Поліссі. Львів : Українська академія друкарства, 2012. 347 с. 165. Українська мова : енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський та ін. Київ : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2007. 856 с. 166. Українські назви з куховарства й харчування : словник з поясненням : близько 3 500 назв / Упоряд. : Н. Чапленко. Нью-Йорк, 1980. 115 с. 167. Улюра Г. А. Коронована сила жіночої руки, або Про тих, хто «пише іншу прозу». Слово і Час. 2005. № 3. С. 65–71. 168. Усенко О. П. Тематизація та естетизація їжі в японській літературі ХХ ст. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Філологічні науки. Дніпропетровськ, 2011. № 2 (2). С. 189–193. 169. Ущаповська І. В. Соціолінгвістичні аспекти мови кавових брендів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2017. № 30. Т. 2. С. 55–57. 170. Ущаповська І. В. Структурно-семантичні, соціолінгвальні та прагматичні параметри мови бренду : мультимодальний підхід (на матеріалі англомовних брендів кави) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2020. 258 с. URL : chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https:// essuir.sumdu.edu.ua/bitstreamdownload/123456789/80798/1/diss_Ushchapovska.P df (дата звернення : 13.05.2021). 171. Філоненко С. О. Кулінарна есеїстика в етноімагологічній перспективі (на матеріалі книг Олександра Геніса «Колобок. Кулінарні подорожі» та Світлани Пиркало «Кухня егоїста»). URL : http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16566 (дата звернення : 14.06.2021). 172. Філоненко С. О. Література плюс кулінарія : формування нового жанру масового письменства. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Бердянськ, 2014. Вип. 1. С. 141−151. 173. Філоненко С. О. Масова література в Україні : дискурс / ґендер / жанр : монографія. Донецьк : ЛАНДОН–ХХІ, 2011. 432 с. 174. Філоненко С. О. Феномен жіночої прози в українській літературі. Українська мова та література. 2008. № 22–24.С. 57–61. 175. Чернова Ю. В., Гаращенко Т. С. Кулінарна термінологія та проблеми її перекладу. Видання «Молодий вчений» Чорноморського національного університету імені Петра Могили. 2018. № 12 (64). С. 148– 151. 176. Чернявська Л., Костецька Л. Мотиви їжi та символiка нацiональної кухнi в системi фемiнiстичного дискурсу української прози. Актуальнi проблеми слов’янської фiлологiї : зб. наук. праць. Бердянськ, 2012. Вип. ХХVI. Ч. 4. С. 171–178. 177. Шевченко Л. І. Інтелектуальна еволюція української літературної мови : теорія аналізу : монографія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2001. 47 с. 178. Шевченко Л. І. Інтелектуальна інсталяція літературної мови. Дискурс Володимира Винниченка. Літературознавчі студії. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2001. С. 339–348. 179. Шевчук З. С. Вербалізація мовного портрета жінки (на матеріалі сучасної української жіночої прози) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Луцьк, 2017. 23 с. 180. Школяренко В. І., Мальована Н. В. Відображення густативної лексики у мовній картині світу (на матеріалі німецької та англійських мов). Філологічні трактати. 2013. Т. 5. № 2. С. 123–129. 181. Шутова Л. І. Жіноче письмо : міф чи реальність? (лінгвостилістичні особливості сучасної української жіночої прози). Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. Харків, 2014. Вип. 38. С. 176–180. 182. Яценко С. А. Апелятиви на позначення продуктів харчування, страв та напоїв у ролі власних імен у Козацькому Реєстрі 1642 року. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир, 2008. Вип. 41. С. 218–221. 183. Яценко С. А. Назви продуктів харчування, страв і напоїв в українській мові XIV–XVII століть : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2009. 249 с. 184. Яценко С. А. Традиційна народна їжа як предмет етнографічного дослідження. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир, 2006. Вип. 28. С. 233–236. 185. Annuk E. Culinary discourse : Organic food in Estonia. URL : chromeextension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.folklore.ee/pubte/eraama t/eestipoola2/annuk.pdf (date of the application : 08.08.2022). 186. Boyce C., Fitzpatrick J. A History of Food in Literature. From the Fourteenth Century to the Present. London : Routledge, 2017. 314 p. 187. Cavanaugh, Jillian R.; Riley, Kathleen C.; Jaffe, Alexandra; Jourdan, Christine; Karrebæk, Martha; Paugh, Amy. What Words Bring to the Table : The Linguistic Anthropological Toolkit as Applied to the Study of Food. Journal of Linguistic Anthropology. 2014. Vol. 24. Pp. 84–97. 188. Cozzi A. The Discourses of Food in Nineteenth-Century British Fiction. New York : Palgrave Macmillan, 2010. 223 p. 189. Culinary Linguistics : The chef’s special Edited by Cornelia Gerhardt, Maximiliane Frobenius and Susanne Ley. Culture and Language Use. 2013. Vol. 10. Pp. 3–50. 190. Douglas М. Deciphering a meal. Food and Culture : A Reader. Ed. by C. Counihan and P. Van Esterik. New York – London : Rontledge, 1997. Pp. 36– 54. 191. Edmunds L. Ancient Roman and modern American food : A comparative sketch of two semiological systems. Comparative Civilizations Review. 1980. Pp. 52–69. 192. Eriksson H. Husbands, Lovers and Dreamlovers : Masculinity and Female Desire in Women’s Novels of the 1970-ies. Uppsala, 1997. 143 p. 193. Fitrisia D., Sibarani R., Ritonga M. Traditional food in the perspective of culinary linguistics. International Journal of Multidisciplinary Research and Development. Medan. 2018. Vol. 5. Iss. 2. Pp. 24–27. 194. Fitzpatrick J. Food and literature. An overview. Routledge International Handbook of Food Studies. Ed. by K. Albala. London : Routledge, 2013. 408 p. 195. Hanke R. Mass Media and Lifestyle Differentiation : An Analysis of the Public Discourse About Food. URL : http://bhanke.apps01.yorku.ca/wpcontent/ uploads/2016/07/hanke1989a.pdf (date of the application : 01.08.2020). 196. Hurko O. Intersection of affirmative meanings in the Ukrainian literary language (on the materials of contemporary fiction). ASTRA Salvensis. Asociaţiunea Transilvană pentru Literatura Română şi Cultura Poporului RomânASTRA. 2020. Iss. 1. Pp. 605–617. 197. Koloiz Zh. Food (glutonic) linguocode in the typology of cultural codes. Advances in Social Science, Education and Humanities Research : Proceedings of the International Conference on New Trends in Languages, Literature and Social Communications. Netherlands : Atlantis Press, 2021. Vol. 557. Рp. 53–61. URL : https://doi.org/10.2991/assehr.k. 210525.007 (date of the application : 29.01.2022). 198. Korunovski S., Kocevski J. Determining the value of food in rural tourism as an important part of the total tourism experience. Culture and Food. Ohrid, 2013. 11 p. 199. Kosmeda T., Zahnitko A., Krasnobaieva-Chorna Zh. Delineation of Linguopersonology and Linguoaxiology. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM, 2019. 254 р. 200. Kudo K. The Cross-Generational Transmission of Cultural and Gender Identity through Food : master of Arts in Sociology. New Zealand : Victoria University of Wellington, 2011. 218 p. 201. Labenko O., Palchevska O. Mystical symbols in the culinary discourse of Joan Harris’s novel “Chocolat”. Scientific Journal of Polonia University. 2023. Vol. 55. № 6. Рр. 47–54. 202. Lutsenko L., Poliarenko V., Zakharova N. et al. Literary Discourse : Theoretical and Practical Aspects : сollective monograph. Riga : Publishing House «Baltija Publishing», 2020. 236 p. 203. Masliaieva I. Semantic potential of instrumental glutonyms / Семантичний потенціал глютонімів-інструментативів. ІI International Conference, Languages for Specific Purposes and Ways of Instruction and Acquisition : Innovative Approach. Kyiv, 2021. С. 64–66. 204. Masliaieva I. Sociolinguistic dimension of the glutonia phenomenon. Advances in Social Science, Education and Humanities Research : Proceedings of the International Conference on New Trends in Languages, Literature and Social Communications. Netherlands : Atlantis Press, 2021. Vol. 557. P. 255–261. URL : https://www.atlantis-press.com/proceedings/icntllsc-21/125957108 (date of the application : 29.01.2022). 205. Merriam-Webster dictionary. URL : https://www.merriam-webster. com/dictionary/glutton#etymology (date of the application : 21.06.2021). 206. Oliver J. Jamie’s 30-Minute Meals : A Revolutionary Approach to Cooking Good Food Fast. London: Michael Joseph, 2010. 288 p. 207. Omiadze S. On the Connotational Aspect of Gluttonyms in Georgian Linguoculture. Issues of the Georgian Speech Culture. Book XVIII. Tbilisi : TSU Publishing House. 2018. 185 p. 208. Omiadze S. Two Types of Problems Regarding the Translation of Gluttonic Vocabulary. Фаховий та художній переклад : теорія, методологія, практика : зб. наук. праць. Київ, 2019. С. 241–244. URL : https://er.nau.edu.ua/ handle/NAU/47502 (date of the application : 25.06.2021). 209. Orlova O. English gluttonic discourse : linguistic peculiarities. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство) : зб. наук. праць. Миколаїв, 2017. Вип. 2 (20). C. 304–307. 210. Oster U., Moles-Cases T. Eating and drinking seen through translation : A study of food-related translation difficulties and techniques in a parallel corpus of literary texts. URL : http://akademiai.com/doi/abs/10.1556 /084.2016.17.1.3 (date of the application : 05.05.2020). 211. Palchevska O. Lingvocultural nature of the vernacular names of authentic dishes in English, Ukrainian, French and Polish languages of the XIXth century. Scientific Journal of Polonia University. 2019. 36 (5). Pp. 96–102. URL : http://pnap.ap.edu.pl/index.php/pnap/article/view/393/370 (date of the application : 05.05.2020). 212. Pulatova S. Gastronomic discourse of «tea drinking» culture in Uzbek and English languages from the point of consumption. Current research journal of philological sciences. Vol. 2 (9). Pp. 76–79. URL : file:///D:/Downloads/306.pdf (date of the application : 10.01.2022). 213. Rodriguez-Gonzalez F. Sociolinguistic Variation in the Names of Meals. URL : chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://digitum.um.es/ digitum/bitstream/10201/1686/1/112482.pdf (date of the application : 07.08.2022). 214. Rozane R. Tracing English Equivalents of Brazilian Portuguese Cooking Vocabulary: A Corpus-based Study. Papers in Translation Studies. Ed. by S. Izwaini. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishing, 2015. Pp. 154−179. 215. Schultz J. The Semantic Development of Nineteenth-Century French Cookery Terms in English : Tendencies of Borrowings Relating to Dishes, Desserts and Confectionary. Journal of language contact. Heidelberg, 2016. Vol. 9. Pp. 477–512. 216. Żarski W. Culinary identity as the determinant of cultural distinctiveness in Silesia and the Vilnius region. URL : chrome-extension://efaidnbmnnnibpcaj pcglclefindmkaj/https://www.folklore.ee/pubte/eraamat/eestipoola2/zarski.pdf (date of the application : 08.08.2022).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7080
https://doi.org/10.31812/123456789/7080
Розташовується у зібраннях:Дисертації докторів філософії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ІщенкоІВ Дисертація.pdf8.45 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.