Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/0564/896
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСемеріков, Сергій Олексійович-
dc.date.accessioned2017-06-19T08:36:16Z-
dc.date.available2017-06-19T08:36:16Z-
dc.date.issued2008-
dc.identifier.citationСемеріков С. О. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти / Сергій Семеріков // Рідна школа. – 2008. – № 5. – С. 11–12.uk
dc.identifier.urihttp://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/0564/896-
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.31812/0564/896-
dc.description1. Сергєєв О.В. Фундаменталізація освіти у вищій школі // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2005. – С. 4–7. 2. Михайленко М. Індивідуалізація та фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції // Освіта України. – 2007. – №45. – С. 10-11. 3. Кобильник Т.П. Фундаментальність інформатичної освіти / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наукових праць / Редкол. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – №5 (12). – 2007. – С. 78–81. 4. Колин К.К. Фундаментальная информатика и качество образования: Лекция-доклад. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2001. – 29 с. 5. Райхерт Т.Н. Обучение теории информации как средство фундаментализации предметной подготовки будущих учителей информатики: Дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Пермский гос. пед. ун-т – Пермь, 2001. – 168 с. 6. Копаев А.В., Триус Ю.В. Фундаментальный аспект базового курса информатики. – http://www.rusedu.info/Article103.html 7. Семеріков С.О., Теплицький І.О. Інваріантність до операційної системи та мови програмування як засіб фундаменталізації курсів інформатики у ВНЗ // Інформаційні технології в освіті, науці і техніці / Матеріали V Всеукраїнської конференції молодих науковців ІТОНТ–2006: Черкаси, 3–5 травня 2006 р. – Черкаси: ЧНУ, 2006. – С. 140.-
dc.description.abstractПерехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectстабілізаціяuk
dc.subjectкурси інформатикиuk
dc.subjectфундаменталізаціяuk
dc.subjectінформатичні дисципліниuk
dc.subjectтехнологічний уклінuk
dc.subjectвчителі інформатикиuk
dc.subjectінженери-програмістиuk
dc.titleСтабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освітиuk
dc.typeArticleuk
Розташовується у зібраннях:Кафедра інформатики та прикладної математики

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
artfund.pdfСтаття196.56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.