dc.contributor.author	Савосько, Василь Миколайович
dc.contributor.author	Бєлик, Юлія Віліївна
dc.contributor.author	Лихолат, Юрій Васильович
dc.date.accessioned	2021-11-25T09:38:12Z
dc.date.available	2021-11-25T09:38:12Z
dc.date.issued	2021
dc.identifier.citation	Бєлик Ю. В., Савосько В. М., Лихолат Ю. В. Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу. Охорона біорізноманіття та історико-культурної спадщини у ботанічних садах та дендропарках : матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 225-річниці заснування Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України. Умань, 28–30 вересня 2021 р. Умань, 2021. С. 24-29.	uk
dc.identifier.uri	http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/5428
dc.identifier.uri	https://doi.org/10.31812/123456789/5428
dc.description	Алексеев, В. А. (1989). Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев. Лесоведение. Вип. 4. С. 5–57 Бессонова, В. П. (1993). Эффективность осаждения пылевых частиц листьями древесных и кустарниковых растений. Вопросы защиты природной среды и охраны труда в промышленности. Сборник научных трудов. Днепропетровск: Изд-во ДГУ. С. 34–37. Бєлик, Ю., Савосько, В., Лихолат, Ю. (2019). Таксономiчний склад та синантропна характеристика деревно-чагарникових угруповань Петровського вiдвалу (Криворiжжя). Екологічний вісник Криворіжжя, 4, 104–113. https://doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2565 Василенко, О.А. Сенча, І. А. (2011). Матемачно-статистичні методи аналізу у прикладних дослідженнях: навч. посіб. Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 166 с. Гром, М. М. (2005). Лісова таксація. Львів: УкрДЛТУ, 352 с. Добровольский, И. А. (1979). Эколого-биогеоценологические основы оптимизации техногенных ландшафтов степной зоны Украины путем озеленения и облесения: автореф. дис… д-ра биол. наук: 03.00.16. Днепропетровск. 62 с. Доброчаева, Д. Н., Котов, М. И., Прокудин, Ю. Н., Барбарич, А. И (1999). Определитель высших растений Украины. Київ, 546 с. Зайцев, Н. Г.(1990). Математика в экспериментальной ботанике. Москва: Наука, 296 с. Коршиков, И. И., Красноштан, О. В. (2012). Жизнеспособность древесных растений на железорудных отвалах Криворожья. Донецк. 280 с. Кохно, М. А., Трофіменко, Н. М., Пархоменко, Л. І. (2005). Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина II. Довідник. Київ: Фітосоціоцентр, 715 с. Куделя, А. Д. (1984). Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных горнообогатительных комбинатов УССР. Київ: «Наукова думка», 496 с. Мазур, А.Ю., Кучеревський, В.В. (2001). Роль Криворізького ботанічного саду в озелененні та рекультивації порушених земель Кривбасу. Наук. вісн. УкрДЛТУ: Зб. наук. -техн. праць. Львів: УкрДЛТУ. Вип. 11 (5). С. 193–199. Рева, С. В., Шанда, В. І., Комісар, І. О. (1993). Заселення вищими рослинами відвалів Криворізького басейну. Укр. ботан. журн. Т. 50, № 3. С. 58–65. Савосько, В. М., Квітко, М. О. (2017). Сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 75. С. 75–82. Савосько, В. М., Лихолат, Ю. В, Бєлик, Ю. В, Григорюк, І. П. (2019) Апофітні та адвентивні деревні види на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя. Біоресурси і природокористування. Том 11. № 1–2. C. 14–25. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.01.002 Савосько, В. М., Товстоляк, Н. В., Лихолат, Ю. В., Григорюк, І. П. (2020). Кореляційність дендрометричних показників та індексів різноманітності деревостанів садово-паркових культурфітоценозів Криворіжжя. Біологічні системи: теорія та інновації. Том 11, № 1. 12–27. https://doi.org/ 10.31548/ biologiya2020.01.012 Banov, M., Tsolova, V., Zhelezov, G. (2019). Basic methodology and modern technological solutions for reclamation of disturbed lands and soils. Problems of Geography, 2019, Vol.1, p. 3–17. https://doi.org/10.35101/ PRG-2019.1.1 Ignatyeva, M., Yurak, V., Pustokhina, N. (2020). Recultivation of post-mining disturbed land: Review of content and comparative law and feasibility study. Resources, vol. 9, issue 6, art. no. 73. https:// doi.org/10.3390/ resources9060073 Kopiy, M. L. (2018). The influence of successional processes on reproduction of disturbed lands within yavoriv sulphur quarry of Lviv region. Scientific Bulletin of UNFU, 28(8), 45–50. https://doi.org/10.15421/40280809 Savosko, V., Lykholat, Yu., Domshyna, K., Lykholat, T. (2018). Ekolohichna ta heolohichna zumovlenist poshyrennia derev i chaharnykiv na devastovanykh zemliakh Kryvorizhzhia [Ecological and geological determination of trees and shrubs’ dispersal on the devastated lands at Kryvorizhya]. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 27 (1), 116–130. https://doi.org/10.15421/111837 Shkvirko, O., Tymchuk, I., Holets, N. & Malovanyy M. (2019). Overview: The prospect of the use of energy crops for biological reclamation of disturbed lands. Environmental Problems, 4(2), 91–96.
dc.description	Алексеев, В. А. (1989). Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев. Лесоведение. Вип. 4. С. 5–57 Бессонова, В. П. (1993). Эффективность осаждения пылевых частиц листьями древесных и кустарниковых растений. Вопросы защиты природной среды и охраны труда в промышленности. Сборник научных трудов. Днепропетровск: Изд-во ДГУ. С. 34–37. Бєлик, Ю., Савосько, В., Лихолат, Ю. (2019). Таксономiчний склад та синантропна характеристика деревно-чагарникових угруповань Петровського вiдвалу (Криворiжжя). Екологічний вісник Криворіжжя, 4, 104–113. https://doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2565 Василенко, О.А. Сенча, І. А. (2011). Матемачно-статистичні методи аналізу у прикладних дослідженнях: навч. посіб. Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 166 с. Гром, М. М. (2005). Лісова таксація. Львів: УкрДЛТУ, 352 с. Добровольский, И. А. (1979). Эколого-биогеоценологические основы оптимизации техногенных ланд- шафтов степной зоны Украины путем озеленения и облесения: автореф. дис… д-ра биол. наук: 03.00.16. Днепропетровск. 62 с. Доброчаева, Д. Н., Котов, М. И., Прокудин, Ю. Н., Барбарич, А. И (1999). Определитель высших растений Украины. Київ, 546 с. Зайцев, Н. Г.(1990). Математика в экспериментальной ботанике. Москва: Наука, 296 с. Коршиков, И. И., Красноштан, О. В. (2012). Жизнеспособность древесных растений на железорудных отвалах Криворожья. Донецк. 280 с. Кохно, М. А., Трофіменко, Н. М., Пархоменко, Л. І. (2005). Дендрофлора України. Дикорослі й куль- тивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина II. Довідник. Київ: Фітосоціоцентр, 715 с. Куделя, А. Д. (1984). Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных горнообогатительных комбинатов УССР. Київ: «Наукова думка», 496 с. Мазур, А.Ю., Кучеревський, В.В. (2001). Роль Криворізького ботанічного саду в озелененні та ре- культивації порушених земель Кривбасу. Наук. вісн. УкрДЛТУ: Зб. наук. -техн. праць. Львів: УкрДЛТУ. Вип. 11 (5). С. 193–199. Рева, С. В., Шанда, В. І., Комісар, І. О. (1993). Заселення вищими рослинами відвалів Криворізького басейну. Укр. ботан. журн. Т. 50, № 3. С. 58–65. Савосько, В. М., Квітко, М. О. (2017). Сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. Вип. 75. С. 75–82. Савосько, В. М., Лихолат, Ю. В, Бєлик, Ю. В, Григорюк, І. П. (2019) Апофітні та адвентивні деревні види на девастованих землях гранітних кар’єрів Криворіжжя. Біоресурси і природокористування. Том 11. № 1–2. C. 14–25. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.01.002 29 Савосько, В. М., Товстоляк, Н. В., Лихолат, Ю. В., Григорюк, І. П. (2020). Кореляційність дендро- метричних показників та індексів різноманітності деревостанів садово-паркових культурфітоценозів Кри- воріжжя. Біологічні системи: теорія та інновації. Том 11, № 1. 12–27. https://doi.org/ 10.31548/ biologiya2020.01.012 Banov, M., Tsolova, V., Zhelezov, G. (2019). Basic methodology and modern technological solutions for reclamation of disturbed lands and soils. Problems of Geography, 2019, Vol.1, p. 3–17. https://doi.org/10.35101/ PRG-2019.1.1 Ignatyeva, M., Yurak, V., Pustokhina, N. (2020). Recultivation of post-mining disturbed land: Review of content and comparative law and feasibility study. Resources, vol. 9, issue 6, art. no. 73. https:// doi.org/10.3390/ resources9060073 Kopiy, M. L. (2018). The influence of successional processes on reproduction of disturbed lands within yavoriv sulphur quarry of Lviv region. Scientific Bulletin of UNFU, 28(8), 45–50. https://doi.org/10.15421/40280809 Savosko, V., Lykholat, Yu., Domshyna, K., Lykholat, T. (2018). Ekolohichna ta heolohichna zumovlenist poshyrennia derev i chaharnykiv na devastovanykh zemliakh Kryvorizhzhia [Ecological and geological determination of trees and shrubs’ dispersal on the devastated lands at Kryvorizhya]. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 27 (1), 116–130. https://doi.org/10.15421/111837 Shkvirko, O., Tymchuk, I., Holets, N. & Malovanyy M. (2019). Overview: The prospect of the use of energy crops for biological reclamation of disturbed lands. Environmental Problems, 4(2), 91–96.
dc.description.abstract	Актуальність досліджень зумовлена важливістю пізнання закономірностей природного поширення деревних видів рослин на девастованих землях залізорудних відвалів Криворіжжя як теоретичної передумови гармонізації екологічного середовища промислових регіонів. Мета досліджень — з позиції екосистемного підходу оцінити сучасний життєвий стан деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях залізорудного відвалу. Матеріалами роботи слугували результати власних досліджень, які виконували за загальноприйнятими методиками упродовж 2020–2021 рр., на території Петровського відвалу Криворізького залізорудного регіону. Оцінку сучасного життєвого стану виконували за методикою В.А. Алексєєва. В наш час рослинність на Петровському відвалі, який є модельним для регіону, представлена природними угрупованнями, має фрагментарний характер та являє собою рідколісся. Встановлено, що в межах Петровського відвалу природно зростають 32 види деревних та чагарникових рослин (25 родів та 15 родин). Сучасний життєвий стан деревних видів рослин відвалу оцінений як «Ослаблений» (65–71 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва). Такі чисельні значення життєвості деревостану на 21–28% нижчі за контрольні показники (природні угруповання Гурівського лісу). Отримані нами результати свідчать, що екологічні умови девастованих земель Петровського залізорудного відвалу відносно сприятливі для росту та розвитку деревних видів рослин. З’ясовано, що береза повисла (Betula рendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.) та робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) є достатньо адаптованими до умов місцезростань відвалу. Життєвий стан цих видів оцінено як «Здоровий»: 90–95 умовних балів за шкалою В.А. Алексєєва.	uk
dc.language.iso	uk	uk
dc.subject	гармонізація екологічного середовища	uk
dc.subject	дерева та чагарники	uk
dc.subject	девастовані землі	uk
dc.subject	залізорудний відвал	uk
dc.subject	Криворіжжя	uk
dc.subject	життєвий стан дерев та чагарників
dc.title	Оцінка життєвого стану деревних видів рослин природно поширених на девастованих землях залізорудного відвалу	uk
dc.type	Article	uk