Педагогічні стратегії розвитку критичного мислення майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі формування компетентностей педагогів нового покоління. Сучасна освітня парадигма вимагає від учителів біології здатності до самостійного мислення, наукового аналізу та рефлексії. Автор визначає критичне мислення як свідому інтелектуальну діяльність, спрямовану на аналіз інформації, її оцінку та аргументацію. Ця компетентність забезпечує готовність до творчої та інноваційної діяльності в школі. Дисципліни «Ботаніка та мікологія», «Анатомія та фізіологія рослин», «Екологія» та «Методика навчання біології» створюють умови для проблемного аналізу й експериментування. Мета дослідження полягає у визначенні ефективних педагогічних стратегій через інтерактивні та дослідницькі технології. Науковці К. Баханова, О. Бондаренко, Д. Халперн, Р. Енніс, Р. Пол, Л. Елдер, О. Пометун характеризують критичне мислення як ключовий елемент модернізації освіти. М. Жумбей, Л. Руснак, Т. Лагодич підкреслюють його роль у формуванні саморефлексії та командної роботи. І. Кравченко, Л. Мельник акцентують на інтерактивних методах: дискусіях, рольових іграх, кейс-методі, проєктах. Ю. Герасимчук, С. Давидович, В. Коваленко доводять ефективність через співпрацю та комунікацію. Автор пропонує п'ять стратегій розвитку критичного мислення. Стратегія дослідницького навчання включає формулювання гіпотез, експерименти з ботаніки, зоології, екології та проєктну діяльність. Стратегія діалогічної взаємодії реалізується через бесіди, дебати, «круглі столи» для аргументованого діалогу. Стратегія інтеграції теорії та практики передбачає лабораторні роботи та інтегровані заняття з географією чи хімією. Стратегія цифрової взаємодії використовує платформи Padlet, Miro, Quizizz, MozaBook та симулятори PhET, BioMan Biology, Labster. Стратегія рефлексивного навчання застосовує щоденники, самооцінювання та груповий аналіз помилок. Застосування цих стратегій підвищує аналітичні, комунікативні та рефлексивні уміння студентів. Воно сприяє мотивації до пізнання та професійній готовності до шкільного навчання. Стаття пропонує інструментарій для модернізації фахової підготовки педагогів. Розвиток критичного мислення визначається поєднанням інтерактивних технологій, діалогу та рефлексії.