Abstract:
“Наука про те, як замість лише бистродії машини використовувати чисельні методи та бібліотечні програми, переживає період дитинства і є однією з найважливіших галузей дослідження у майбутньому”. Ці слова Р.В. Хеммінга, сказані майже 40 років тому, і нині не втрачають своє актуальності. Тенденція до створення та систематичного використання математичних бібліотек, що виникла на початку 60-х рр., з кінця 80-х рр. стає домінуючою. Проте розвиток чисельних методів обумовлюється сьогодні також розвитком засобів обчислювальної техніки та технології програмування. Так, поява паралельних ЕОМ породила новий клас чисельних методів, орієнтованих на паралельні обчислення, а розвиток об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) – новий напрямок, який сьогодні є провідним у чисельних методах: об’єктні обчислення.
Description:
1. Буч Г. Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения. – М.: И.В.К., К.: Диалектика, 1992. – 519 с.
2. Ершов А.П. Об объектно-ориентированном взаимодействии с ЭВМ // Микропроцессорные средства и системы. – 1985. – № 3. – С. 2.
3. Использование Turbo Assembler при разработке программ. – К.: Диалектика,
1993. – 288 с.
4. Кузнецов А.Б. Программа курса “Основы объектно-ориентированного программирования” // Информатика и образование. – 1998. – № 7. – С. 17-24.
5. Лесневский А.С. Практикум по объектно-ориентированному проектированию и программированию // Информатика и образование. – 1998. – № 5. –
С. 114-121.
6. Полищук А.П., Семериков С.А. Методы вычислений в классах языка С++:
Учебное пособие. – Кривой Рог: Издательский отдел КГПИ, 1999. – 350 с.
7. Спиваковский А. Педагогические программные средства: объектно-ориентированный подход // Информатика и образование. – 1990. – № 2.
– С. 71-73.
8. Хемминг Р.В. Численные методы для научных работников и инженеров. –
М.: Наука, 1968. – 400 с.
9. Stroustrup B. What is object-oriented programming? – IEEE Software. – 1988. –
Vol. 5. – P. 10-20.
