Abstract:
У статті докладно розкрито тринадцять етапів перекладацької діяльності, у результаті якої перекладач приймає рішення щодо способу перекладу імені власного в художньому творі. Дослідження виконане на матеріалі 212 прикладів власних імен та назв, обраних шляхом суцільної вибірки з роману Дж. К. Ролінг "Гаррі Поттер та філософський камінь", а також його перекладів російською та українською мовами. У статті також розглядаються типи ономастичних відповідників та методи їх формування при перекладі.
Description:
1. Белей Л.О. Нова українська літературно-художня антропонімія: Проблеми теорії та історії. – Ужгород,
2002. – 175с.
2. Калінкін В.М. Теоретичні основи поетичної ономастики: Автореф. дис…доктора філол.наук. – К.,
2000. – 35 с.
3. Магазаник Э.Б. Ономапоэтика, или «говорящие имена» в литературе. – Ташкент: Фан, 1978. – 146 с.
4. Мельник М.Р. Вивчення власних назв в українській художній літературі // Наша школа. – 1998. - №3. –
С.50-52.
5. Виноградов В.С. Введение в переводоведение. – М.: Издательство института общего среднего
образования РАО, 2001. – 224 с.
6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – 340 с.
7. Гарбовский Н.К. Теория перевода. – М.: Издательство Московского университета. 2004. - 544с.
8. Ермолович Д.И. Имена собственные. Теория и практика межъязыковой передачи на стыке языков и
культур. – М.:Валент, 2005. - 416с.
9. Федоров А.В.. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и
фак.иностр.яз.: Учеб. пособие. – 4-е изд., перераб.и доп. – М.: Высш.шк. 1983. - 303с.
10. Андреева Л Н. Лингвистическая природа и стилистические функции «значащих» имен (антономасии).
– М.: АКД, 1965. – 256 с.
11. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. – М.: Наука, 1973. - 366 с.
