Фізико-математичний факультет

Структура та зміст понять "засоби навчання" і "дидактичні засоби навчання" у педагогічному дискурсі

2025-08-24T14:38:39Z

Структура та зміст понять "засоби навчання" і "дидактичні засоби навчання" у педагогічному дискурсі Дороніна, Тетяна Олексіївна; Ахматова, Наталія Олександрівна У статті здійснено аналіз структури та змісту понять «засоби навчання» і «дидактичні засоби навчання» у контексті сучасного науково-педагогічного дискурсу. З’ясовано, що засоби навчання мають еволюційний характер трактування: від вузько-матеріальних інтерпретацій (підручники, наочні матеріали, технічні пристрої) до багаторівневих системних підходів, що охоплюють матеріальні та ідеальні об’єкти, процеси, когнітивні опори й інформаційно-діяльнісний потенціал. Визначено, що засоби навчання становлять широку категорію, яка включає всі ресурси освітнього середовища, тоді як дидактичні засоби навчання є їхнім спеціалізованим різновидом, спрямованим на реалізацію конкретних дидактичних функцій відповідно до принципів навчання. Подано порівняльну характеристику зазначених понять за критеріями широти, призначення, ступеня методичного опрацювання та прикладів використання. Обґрунтовано, що співвідношення між ними має характер «загальне – часткове»: усі дидактичні засоби є засобами навчання, але не всі засоби навчання є дидактичними. Зроблено висновок, що засоби навчання формують ресурсну основу освітнього середовища, тоді як дидактичні засоби становлять його методично організований інструментарій, який безпосередньо забезпечує досягнення навчальних результатів. 1. Одарченко Н. І. Засоби відеоінформації на лекційних і семінарських заняттях при вивченні природничих предметів у школах нового типу: дис. ... канд. педагог. наук. 13.00.01. Київ, 1999. 172 с. 2. Стадник О. Засоби навчання як один з компонентів педагогічної системи. Новий Колегіум. 2013. № 3. С.54-57. 3. Таблер Т. І. Сучасні дидактичні засоби навчання математики. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки. 2019. № 5. С. 240-247.

Методологічні принципи історико-педагогічного аналізу дидактичних засобів природничої освіти в умовах студентоцентрованого підходу

2025-08-20T05:47:28Z

Методологічні принципи історико-педагогічного аналізу дидактичних засобів природничої освіти в умовах студентоцентрованого підходу Дороніна, Тетяна Олексіївна; Ахматова, Наталія Олександрівна У сучасному освітньому дискурсі ключовим стає питання трансформації методології педагогічного дослідження відповідно до нових парадигм, серед яких провідне місце посідає студентоцентроване навчання. Актуалізація методологічної культури у педагогічній науці обумовлена трансформацією сучасної освіти, яка дедалі виразніше орієнтується на ціннісні засади студентоцентрованості. Артикульовано потребу осмислення методології педагогічного дослідження не лише як системи методів, а як цілісного ідейного простору, що забезпечує суб’єктну позицію дослідника та визнає суб’єктність здобувача освіти. В умовах переходу до гуманістично орієнтованої, компетентнісної моделі освіти методологія дослідження виконує не лише інструментальну, а й ціннісно-смислову функцію, забезпечуючи узгодженість між метою, об’єктом і процедурою дослідження. У статті підкреслено, що сучасне педагогічне дослідження потребує опори на багаторівневу систему принципів, які відображають складність, динаміку та міждисциплінарність феномену дидактичних засобів. Стверджується, що дослідження дидактичних засобів природничої освіти потребує методологічної рамки, що враховує соціокультурні трансформації й еволюцію освітніх парадигм. Проаналізовано систему принципів, які забезпечують наукову обґрунтованість і практичну релевантність дослідження, зокрема принципи історизму, цілісності, об’єктивності, детермінізму, практичної доцільності та комплексності. Авторки обґрунтовують доцільність поєднання історико-педагогічного аналізу з ціннісними орієнтирами студентоцентрованого підходу, що дозволяє здійснити глибоку реконструкцію змін у природничій освіті та визначити напрями її подальшого розвитку. Висвітлено методологічні принципи, які забезпечують цілісність і доказовість дослідницького процесу, а також узгодження між концептуальними засадами та практичним контекстом функціонування дидактичних засобів в освітньому процесі. Новизна роботи полягає у запропонованому методологічному баченні аналізу дидактичних засобів як засобу формування суб’єктності здобувача освіти в умовах сучасного студентоцентрованого підходу. 1. Адаменко О. Методологічні засади дослідження історії розвитку педагогічної науки. Рідна школа. 2013. №1–2. С.8–14 2. Волобуєва Т. Б. Методологічні основи педагогічного дослідження. Наукова скарбниця освіти Донеччини. 2013. №3 (16). С.71–77. 3. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Український педагогічний словник. Україна: Либідь. Київ, 1997. 366 с. 4. Дмитренко Т. О., Яресько К. В. Методологічні засади науково-педагогічного дослідження: системний і багатовимірний аналіз. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2012. №37. С.25–28. 5. Дороніна Т. О., Кругленко Л. В. Методологічні засади історико-педагогічного висвітлення проблеми полікультурності. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2021. Вип. 40, Т.2. С.210–212. 6. Європейський простір вищої освіти в 2020 році. Звіт про імплементацію Болонського процесу Люксембург: Видавничий дім Європейського Союзу, 2020 р. / пер. з англ. – Міністерство освіти і науки України. Київ: МОН, 2020. 214 с. 7. Ковальова С. В. До проблеми формування методологічної опори науково-педагогічного дослідження. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2014. Вип. 1. С.33–40. 8. Карпенко О. Філософсько-методологічний компонент у структурі науково-педагогічного дослідження. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2018. №7. С.97–10. 9. Литвин А. Методологія у проекції педагогічних досліджень. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2014. №5. С.20–35. 10. Мукан Н., Гаврилюк М. Методологія педагогіки: сутність, принципи, підходи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. №2 (106). С.121–128. 11. Панасенко Е.; Кучков В. Історико-педагогічне дослідження: сутність, принципи та класифікація джерельної бази. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2019. №4 (96). С.113–125. 12. Пасічник Л. В., Дороніна Т. О. Теоретико-методологічні засади історико-педагогічного висвітлення питання підготовки вчителів Української мови та літератури. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2021. №2(3). С.85–90. 13. Цюра С. Методологія порівняльних педагогічних досліджень: принципи, особливості. Український педагогічний журнал. 2015. №4. С. 65–72. 14. Reimagining our futures together: A new social contract for ducation. Paris: UNESCO, 2021. 210 с.

Упровадження системи самостійних робіт з використанням нових інформаційних технологій у процесі навчання іноземної мови професійно спрямованої

2025-08-01T08:42:01Z

Упровадження системи самостійних робіт з використанням нових інформаційних технологій у процесі навчання іноземної мови професійно спрямованої Малихін, Олександр Володимирович У статті визначаються основні види самостійних робіт з використанням нових інформаційних технологій та показано їх значущість у процесі вивчення іноземної мови професійно спрямованого. 1. Новые педагогические и информационные технологии в образовании / Под ред. Полат Е.С. - М.: Логос, 1999. - 256с. 2. Aubé, М. Sur l’autoroute électronique, les voyages formerontils la jeunesse? // Vie pédagogique, #3-4— 1998 (mars-avril). - C. 36-39. 3. Bums T., Stalker G.M. The Management of Innovation // Tavistock, 1968. -422p. 4. Chun, D. Using computer networking to facilitate the acquisition of interactive competence. - Oxford: System, 1994. - 149p. 5. Harris Judy. Models of Internet-learning. - URL: 6. Miller, L. et Olson, J. (1994). Putting the Computer in Its Place: A Study of Teaching with Technology // The Journal of Curriculum Studies, #26. - 1994.- P . 121-141. 7. Poellhuber Bruno. Pratiques pédagogiques et nouvelles technologies // Clic. - #18, octobre 1997. - URL: 8. Van Dusen, L.M. et Worthen, B.R. Can Inegrated Instructional Technology Transform the Classroom? // Educational Leadership. - #2. - 1997. - P. 28-34. 9. Warschauer, M. & Kem, R. (dirs.) Network-based language teaching: concepts and practice. New-York: Cambridge University Press, Ackermann, E.K. Les autoroutes de l’information: culture de “zappeurs” ou culture d’auteurs? // Paris:Interface, 1996. - C. 38-42.

Аспектний аналіз категорій "пізнавальна самостійність" і "пізнавальна активність" у контексті організації самостійної навчальної діяльності студентів

2025-08-01T08:20:03Z

Аспектний аналіз категорій "пізнавальна самостійність" і "пізнавальна активність" у контексті організації самостійної навчальної діяльності студентів Малихін, Олександр Володимирович У статті здійснено аспектний аналіз категорій «пізнавальна самостійність» і «пізнавальна активність» у контексті організації самостійної навчальної діяльності студентів. Пізнавальну активність і пізнавальну самостійність розглянуто у трьох аспектах: процесуальному, мотиваційному і вольовому. 1. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития / Валентин Иванович Андреев. - Книга 2. - Казань : Издво Казан, ун-та, 1998. - 318 с. 2. Аристова Л.П. Активность школьника / Людмила Павловна Аристова. - М.: Учпедгиз, 1967. - 143 с. 3. КоменскийЯ.А. Педагогическое наследие / Ян Амос Коменский. - М .: Педагогика, 1989. - 416 с. 4. Менчинская Н.А. Психологические вопросы развивающего обучения и новые программы / Наталья Александровна Менчинская // Советская педагогика. -1968. - №6. 5. Стоуне Э. Психопедагогика / Э.Стоунс. - М .: Педагогика, 1984. - 472 с. 6. Хуторской А.В. Эвристическое обучение: Теория, методология, практика / Андрей Викторович Хуторской. - М.: Междунар. пед. акад., 1998. - 266 с. - С. 57. 7. ШамоваТ.И. Активизация учения школьников/Татьяна Ивановна Шамова. - М .: Педагогика, 1982. - 209 с.