Британська аналітична традиція в контексті формування аксіологічних засад вітчизняної освітньої парадигми

Abstract

У статті шляхом порівняння досліджується британська філософська освітня традиція, зокрема філософські ідеї А. Н. Уайтхеда і К. Р. Поппера з метою вдосконалення вітчизняної освітньої перспективи, її ціннісних соціальних орієнтирів та актуальних пріоритетів. Специфіка проблематики вимагає проектно-конструктивної орієнтованості, з долученням системного аналізу, аналогії; порівняльного, типологічного, герменевтичного, феноменологічного методів. Новизна дослідження полягає у спробі розв’язання актуальних освітніх проблем шляхом конструювання елементів сучасної вітчизняної парадигми з включенням у неї окремих інваріантів британської філософії освіти, що дозволяє сформулювати наступні висновки, які зберігають практичну значущість: освітні ідеї А. Н. Уайтхеда і К. Р. Поппера можна розглядати як релевантні щодо проблем вітчизняної освіти; результатом теоретичного синтезу освітніх концепцій А. Н. Уайтхеда та К. Р. Поппера постає освітній зразок, що у своїй суті є близьким вітчизняній антропології, витісненій марксистською педагогічною доктриною; обґрунтовано прототип універсальної методології, орієнтованої на формування моральної, критично мислячої еліти; на прикладі філософської аргументації А. Уайтхеда і К. Поппера здійснюється спроба усунення розриву між освітою і соціальною динамікою шляхом демонстрації зв’язку між освітою, її цінностями і успішними соціокультурними практиками; запропоновано оригінальну освітню концепцію з перспективою включення її компонентів, предметних змістів у освітні програми. Практична цінність дослідження полягає також у започаткуванні тенденції до кардинальної трансформації вітчизняної освітньої культури, спробі конструювання цілісного прототипу освітньої перспективи. Проводиться думка, що освітня політика, як вважали і А. Н. Уайтхед і К. Р. Поппер, повинна бути зведена до виважених та виправданих рішень, послідовних системних змін, які зберігають кращі надбання педагогічного досвіду, шляхом критичного перегляду та збагачення актуальними контекстами сучасної освітньої теорії і практики. Практична успішність британської освітньої доктрини є передумовою для актуалізації несправедливо забутої вітчизняної традиції і її потужного ренесансу в сучасних умовах.