Формування мовленнєвої активності старших дошкільників засобом казкотерапії

Abstract

У кваліфікаційній роботі на основі теоретичного аналізу наукової, науково-методичної літератури визначено педагогічну сутність понять «мова», «мовлення», «активність», «мовленнєва активність», «казка», «казкотерапія». Визначено методи і умови формування мовленнєвої активності у дітей старшого дошкільного віку, з’ясовано, що вирішальними чинником формування мовленнєвої активності є пізнавальні інтереси, існуючий обсяг знань дитини, уміння зосереджуватись на запропонованому, уміння слідувати вказівкам педагога, зацікавленість у вирішенні задач; вміння відповідати на питання, активно їх ставити, постійно стежити за правильністю мовлення, усувати помилки. Окреслено педагогічні умови розвитку мовленнєвої активності засобом казкотерапії. Зазначимо, що основними методами формування мовленнєвої активності старших дошкільників засобом казкотерапії є: аналіз тексту, діалог з автором чи персонажем казки, складання власної казки, інсценування та драматизація казки, введення в казку нових персонажів, переписування казок. У результаті експериментального дослідження результативності використання казкотерапевтичних методів в освітньому процесі, встановлено, що формування мовленнєвої активності дітей старшого дошкільного віку відбуватиметься ефективніше завдяки використанню методів казкотерапії.