Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11696Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Романець, Наталя Радомирівна | - |
| dc.date.accessioned | 2025-05-20T10:25:48Z | - |
| dc.date.available | 2025-05-20T10:25:48Z | - |
| dc.date.issued | 2023 | - |
| dc.identifier.citation | Романець Н. Репресії проти учасників селянських «волинок» у Новомосковському районі Дніпропетровського округу на початковому етапі суцільної колективізації / Н. Романець // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2023. – № 2 (60). – С. 5–27. | uk |
| dc.identifier.uri | https://doi.org/10.15407/vuchk2023.02.005 | - |
| dc.identifier.uri | http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11696 | - |
| dc.description | 1. Borodin, Ye., Kasianov, O., Kystruska N. (Comps.). (2008). Rozkurkulennia, kolektуvizatsiia, Holodomor na Dnipropetrovshchуni (1929– 1933 rokу): Zb. dokumentiv. Dnipropetrovsk: Gerda. [In Ukrainian]. 2. Kul'chyts'kyj, S. V. (2006). Opir selianstva sutsil'nij kolektуvizatsii. In Istoriia ukrains'koho selianstva. Narysy v 2-kh tomakh. (Vol. 2, pp. 139–158). Naukova dumka. [In Ukrainian]. 3. Podkur, R.Yu. (2005). Zbrojnyj vystup iak radykal'na forma oporu radians'kij vladi v USRR v 1920-ti – pochatku 1930-kh rr. (za materialamy VUChK-HPU). Istoriia Ukrainу. Malovidomi imena, podii, faktу. (31), 90–102. [In Ukrainian]. 4. Soldatenko, V. (2013). Holod 1932–1933 rr. v Ukraini: natsional'na pam'iat' i naukova istoriohrafiia. Holod 1933. Ukraintsi, 6–141. [In Ukrainian]. 5. Vasyl'iev, V. (2012). Nastroi ta povedinka naselennia Chernihivschyny doby «velykoho perelomu» ta sutsil'noi kolektyvizatsii sil's'koho hospodarstva. In Kovalenko, O., Podkur, R., Vasyl'iev, V., Lysenko, O. (Comps.). Nastroi ta povedinka naselennia Chernihivschyny v umovakh stalins'koi revoliutsii «zghory». 1928–1938. (PP. 28–40). Chernihiv: Vydavets' Lozovyj V. M. [In Ukrainian]. | uk |
| dc.description.abstract | Мета дослідження полягає у висвітленні причин, характеру, перебігу, наслідків селянських «волинок» у Новомосковському районі Дніпропетровського округу на початковому етапі суцільної колективізації та репресивних заходів, що застосовувалися стосовно їх учасників. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності. Для реалізації мети були застосовані порівняльноісторичний, проблемно-хронологічний, історико-генетичний методи. Опрацювання архівних документів здійснено завдяки методам джерелознавчого та герменевтичного аналізу. Висновки. Головними причинами селянських «волинок» на території Новомосковського району у лютому – березні 1930 р. були масова колективізація та розкуркулення. Новомосковський район проголосили «районом суцільної колективізації», хоча там були відсутні передумови для масової організації колективних об’єднань. Одним із методів примусу селян вступати до колгоспів представники місцевого партійно-радянського апарату та активісти застосовували насильство: селянам погрожували розкуркуленням, депортацією у північні райони СРСР, годинами утримували у закритих приміщеннях на загальних зборах, катували тощо. Особливе невдоволення селян викликало примусове усуспільнення робочої худоби та насіння, що позбавляло селян можливості вижити в умовах нестачі продовольчих ресурсів. Реакцією селян Новомосковського району на примусове насадження колгоспів стали волинки – масові стихійні, беззбройні селянські виступи, що відбувалися у формі демонстрацій, зборів, колективних нападів на державні та колгоспні об'єкти, загальноселянської протидії представникам влади і місцевим активістам. Наймасовіша волинка відбулася у с. Спаське, приводом до якої стала депортація селян, зарахованих до куркулів. Вона тривала з 2 по 9 березня і супроводжувалася захопленням сільради, переобранням її складу, знищенням списків колгоспу, розбором усуспільненого збіжжя. Масові антиколгоспні виступи відбулися й в інших селах Новомосковського району – Кулебівка, Губиниха, Миколаївка, Миронівка, Лиманське, Піщанка, Підпільне, Орлівщина, Вільне, Воронівка, Дерезувате. Учасників «волинок» жорстоко карали: засуджували до вищої міри покарання – розстрілу, ув’язнення – від 4 до 10 років, вислання до Північного краю на термін від 3 до 8 років. Після «волинок» у селах Новомосковського району почалися масові виходи селян із колгоспів. Таким чином, завдяки селянському спротиву здійснити тотальну колективізацію аграрного сектора Новомосковського району упродовж 1930 р. не вдалося. | uk |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.subject | колективізація | uk |
| dc.subject | розкуркулення | uk |
| dc.subject | селянство | uk |
| dc.subject | волинки | uk |
| dc.subject | Новомосковський район | uk |
| dc.title | Репресії проти учасників селянських «волинок» у Новомосковському районі Дніпропетровського округу на початковому етапі суцільної колективізації | uk |
| dc.type | Article | uk |
| Розташовується у зібраннях: | Кафедра історії | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Романець Н. Репресії проти учасників селянських «волинок».pdf | 234.23 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.