Репресії проти учасників селянських «волинок» у Новомосковському районі Дніпропетровського округу на початковому етапі суцільної колективізації

Abstract

Мета дослідження полягає у висвітленні причин, характеру, перебігу, наслідків селянських «волинок» у Новомосковському районі Дніпропетровського округу на початковому етапі суцільної колективізації та репресивних заходів, що застосовувалися стосовно їх учасників. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності. Для реалізації мети були застосовані порівняльноісторичний, проблемно-хронологічний, історико-генетичний методи. Опрацювання архівних документів здійснено завдяки методам джерелознавчого та герменевтичного аналізу. Висновки. Головними причинами селянських «волинок» на території Новомосковського району у лютому – березні 1930 р. були масова колективізація та розкуркулення. Новомосковський район проголосили «районом суцільної колективізації», хоча там були відсутні передумови для масової організації колективних об’єднань. Одним із методів примусу селян вступати до колгоспів представники місцевого партійно-радянського апарату та активісти застосовували насильство: селянам погрожували розкуркуленням, депортацією у північні райони СРСР, годинами утримували у закритих приміщеннях на загальних зборах, катували тощо. Особливе невдоволення селян викликало примусове усуспільнення робочої худоби та насіння, що позбавляло селян можливості вижити в умовах нестачі продовольчих ресурсів. Реакцією селян Новомосковського району на примусове насадження колгоспів стали волинки – масові стихійні, беззбройні селянські виступи, що відбувалися у формі демонстрацій, зборів, колективних нападів на державні та колгоспні об'єкти, загальноселянської протидії представникам влади і місцевим активістам. Наймасовіша волинка відбулася у с. Спаське, приводом до якої стала депортація селян, зарахованих до куркулів. Вона тривала з 2 по 9 березня і супроводжувалася захопленням сільради, переобранням її складу, знищенням списків колгоспу, розбором усуспільненого збіжжя. Масові антиколгоспні виступи відбулися й в інших селах Новомосковського району – Кулебівка, Губиниха, Миколаївка, Миронівка, Лиманське, Піщанка, Підпільне, Орлівщина, Вільне, Воронівка, Дерезувате. Учасників «волинок» жорстоко карали: засуджували до вищої міри покарання – розстрілу, ув’язнення – від 4 до 10 років, вислання до Північного краю на термін від 3 до 8 років. Після «волинок» у селах Новомосковського району почалися масові виходи селян із колгоспів. Таким чином, завдяки селянському спротиву здійснити тотальну колективізацію аграрного сектора Новомосковського району упродовж 1930 р. не вдалося.