Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10967Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Мінтій, Ірина Сергіївна | - |
| dc.contributor.author | Вакалюк, Тетяна Анатоліївна | - |
| dc.date.accessioned | 2024-12-04T09:28:23Z | - |
| dc.date.available | 2024-12-04T09:28:23Z | - |
| dc.date.issued | 2024 | - |
| dc.identifier.citation | Мінтій І. С., Вакалюк Т. А. Дослідницький складник цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників: результати констатувального експерименту. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. 2024. | uk |
| dc.identifier.uri | http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10967 | - |
| dc.description | [1]. Концепція розвитку цифрових компетентностей : схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 167-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-р#Text. [2]. Іванова С. М., Франчук Н. П., Семеріков С.О., Олексюк В. П., Мінтій І. С., Шимон О. М., Новицька Т. Л., Яськова Н. В., Шиненко М. А., Вакалюк Т. А., Кільченко А. В., Лабжинський Ю. А., Ткаченко В. А. Технічне завдання на наукове дослідження «Розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників засобами відкритих освітньо-наукових інформаційних систем» (номер державної реєстрації 0124U000675) (01.01.2024-31.12.2025). Інститут цифровізації освіти НАПН України, м. Київ, Україна. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/739675/. [3]. Qin L., Qin L. Current Situation and Improvement Path of Digital Literacy of College Teachers Under the Background of Educational Digitization. Frontiers in Artificial Intelligence and Applications. 2023. Vol. 376. P. 226–235. DOI: 10.3233/FAIA230735. [4]. Flores D. K., Raposo M., Cajamarca M. Proposals for the Development of the Digital Competence of University Teachers: A Systematic Literature Review. Proceedings of XIII International Conference on Virtual Campus (JICV). Porto, Portugal, 2023. P. 1-4. DOI: 10.1109/JICV59748.2023.10565677. [5]. Fernández-Batanero J. M., Montenegro-Rueda M., Fernández-Cerero J., García-Martínez I. Digital Teaching Competence in Higher Education: A Systematic Review. Education Sciences. 2021. Vol. 11, No. 11. P. 689. DOI: 10.3390/educsci11110689. [6]. Ambros R., Dolezal D., Motschnig R. Towards Digital Skills for All Pre-service Teachers: Collecting Good Curricular Practices. Proceedings of IEEE Frontiers in Education Conference (FIE). College Station, TX, USA, 2023. P. 01-09. DOI: 10.1109/FIE58773.2023.10343210. [7]. Fornasari A., Scarinci A., Di Fuccio R. Game Based Learning for Enhancement of New Skills Using Micro-MOOCS for Academic Staff. CEUR Workshop Proceedings. 2023. Vol. 3696. P. 91–100. [8]. Palomino-Flores P., Cristi-López R. Insights into the use of Information and Communication Technologies in the teaching process. Proceedings of 17th Iberian Conference on Information Systems and Technologies (CISTI). Madrid, Spain, 2022. P. 1-4. DOI: 10.23919/CISTI54924.2022.9820138. [9]. Chigisheva O., Soltovets E., Dmitrova A., Akhtyan A. Digital Literacy and its Relevance to Comparative Education Researchers: Outcomes of SciVal Analytics. Eurasia Journal of Mathematics, Science and Technology Education. 2021. Vol. 17, No. 10. P. em2017. DOI: 10.29333/ejmste/11183. [10]. Deiniatur M., Cahyono B. Y. Digital literacy practices of novice English as a foreign language teacher in writing research articles for publication. Journal of Education and Learning. 2024. Vol. 18, No. 1. P. 165–172. DOI: 10.11591/edulearn.v18i1.20899. [11]. Méndez-Govea S., Mireles-Cárdenas C., Tarango J. Learning styles in the digital library and their application in academic communities in the biomedical and health areas. Digital Library Perspectives. 2021. Vol. 37, No. 2. P. 151–167. DOI: 10.1108/DLP-09-2020-0096. [12]. Спірін О. М., Іванова С. М., Франчук Н. П., Кільченко А. В. Основні складники цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. Вісник Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». 2024. 2 (10). (У процесі публікації) | uk |
| dc.description.abstract | У статті досліджено дослідницький складник цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. Актуальність дослідження зумовлена процесами тотальної цифровізації та необхідністю постійного розвитку цифрової компетентності науковців для ефективної професійної діяльності. В рамках виконання наукового дослідження «Розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників засобами відкритих освітньо-наукових інформаційних систем» проведено констатувальний експеримент (серпень-жовтень 2024 року), в якому взяли участь 344 особи. Проаналізовано використання різних типів цифрових сервісів: наукометричних і бібліографічних баз даних, сервісів штучного інтелекту, соціальних мереж для наукової співпраці, конференційних систем, журнальних систем, сервісів для перевірки на плагіат, мобільних застосунків для наукової діяльності, сервісів для генерування пристатейних списків. Виявлено високий рівень використання наукометричних баз даних (Google Scholar – 89%, Scopus – 79%, Web of Science – 78%), сервісів штучного інтелекту (ChatGPT – 75%) та соціальних мереж для наукової комунікації (Facebook – 71%). Встановлено низький рівень використання конференційних систем (72% не використовують), журнальних систем (62% не використовують), мобільних застосунків (63% не використовують) та сервісів для генерування пристатейних списків (64% не використовують). Визначено залежність використання цифрових сервісів від віку, досвіду роботи та місця роботи респондентів. Найактивнішими користувачами цифрових сервісів виявилися науковці віком 36-45 років, з досвідом роботи 11-20 років, які працюють у закладах вищої освіти III-IV рівня акредитації. Результати дослідження свідчать про необхідність подальшої роботи з підвищення цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників, особливо в контексті використання спеціалізованих сервісів та автоматизації дослідницької діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають в аналізі інших складників цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. | uk |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | Український державний університет імені Михайла Драгоманова | uk |
| dc.subject | цифрова компетентність | uk |
| dc.subject | науково-педагогічні працівники | uk |
| dc.subject | дослідницький складник | uk |
| dc.subject | наукометричні бази даних | uk |
| dc.subject | сервіси штучного інтелекту | uk |
| dc.subject | соціальні мережі | uk |
| dc.subject | сервіси для перевірки на плагіат | uk |
| dc.subject | констатувальний експеримент | uk |
| dc.title | Дослідницький складник цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників: результати констатувального експерименту | uk |
| dc.type | Preprint | uk |
| Розташовується у зібраннях: | Кафедра інформатики та прикладної математики | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Mintii_Vakaliuk.pdf | 546.3 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.