http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/8861 2026-03-09T15:28:48Z http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12497 Title: Моральна проблема патріотизму в контексті філософських ідей Казимира Твардовського і Степана Балея Authors: Панафідіна, Оксана Петрівна Abstract: Метою дослідження є залучення філософської спадщини Казимира Твардовського і Степана Балея до концептуального прояснення моральної проблеми патріотизму, з’ясування його природи й моральних меж. У першій частині статті аналізується поняття патріотизму і пропонується його класифікація за типом любові, що лежить в його основі. Інстинктивний патріотизм ґрунтується на безумовній любові (storgḗ) до батьківщини як до матері чи рідного дому. Як природне й морально нейтральне явище він може бути підґрунтям для інших форм патріотизму: романтично-націоналістичного (érōs), рефлексивного (philía) та альтруїстичного (agápē). У другій частині обґрунтовується можливість перетину підходів етики чеснот і деонтологічної етики до розв’язання проблеми морального статусу патріотизму. Це породжує складну матрицю моральних оцінок його конкретного виду (чеснота, обов’язок, морально нейтральний факт, порок, а також різні можливі комбінації цих статусів). У третій частині на основі критичного аналізу ідей Твардовського і Балея визначаються умови можливості та межі морально прийнятного патріотизму: 1) універсалізм морального мислення у поєднанні зі здатністю морально оцінювати конкретний контекст; 2) критична рефлексія щодо меж лояльності до об’єкта патріотичних почуттів; 3) постійне моральне самовдосконалення. У підсумку автор пропонує розглядати патріотизм як відкриту моральну проблему, що вимагає балансу між емоційною прив’язаністю, критичною рефлексією і моральним розвитком людини. Description: Baley, S. (1947). Drogi samopoznania. Kraków: Wiedza. Zawód. Kultura. Baley, S. (2002). Cant. In М. Vernikov. (Ed.). Povne zibrannia tvoriv u piaty tomakh, dvokh knyzhkakh, tom 1, 256– 259. [In Ukrainian]. Lviv-Odesa: Cogito. [= Балей 2002]. Dietz, M. G. (2002). Patriotism: A brief history of the term. In I. Primoratz (Ed.), Patriotism, 201–216. New York: Humanity Books. Dontsov, D. (2013). Patriotyzm. In Vybrani tvory: u desiaty tomakh. Tom 4: Ideolohichna esejistyka (1933–1939), 15–40. [In Ukrainian]. Drohobycz: VF “Vidrodzhennia”. [= Донцов 2013]. Gilbert, M., & Garcia, I. (2018). On Patriotism. In M. Sardoc. (Ed.). Handbook of Patriotism, 271–286. Springer International Publishing. Gomberg, P. (2002). Patriotism Is Like Racism. In I. Primoratz. (Ed.). Patriotism, 105–111. New York: Humanity Books. Keller, S. (2005). Patriotism as Bad Faith. Ethics, 115(3), 563–592. Kleinig, J., Keller, S., & Primoratz, I. (2015). The Ethics of Patriotism: A Debate. Oxford: Wiley Blackwell. Kohlberg, L. (1981). Essays on Moral Development: Vol. 1. The Philosophy of Moral Development. New York: Harper & Row. MacIntyre, A. (2002). Is Patriotism a Virtue? In I. Primoratz. (Ed.). Patriotism, 43–58. New York: Humanity Books. Matuszkiewicz, K. (2015). Kazimierza Twardowskiego dyskusja z relatywizmem. Studia Philosophica Wratislaviensia, 10(3), 59–80. Nussbaum, M. C., & Cohen, J. (Ed.). (1996). For Love of Country: Debating the Limits of Patriotism. Boston: Beacon Press. Primoratz, I. (Ed.). (2002). Patriotism. New York: Humanity Books. Tokvil, A. de. (1999). Pro demokratiju v Amerytsi. [In Ukrainian]. Кyiv: Vydavnychyi dim “Vsesvit”. [= Токвіль 1999]. Twardowski, K. (1971). O sceptycyzmie etycznym. Wykładów z etyki część II. Etyka, 9, 171–222. Twardowski, K. (1973). O zadaniach etyki naukowej. Wykładów z etyki część III. Etyka, 12, 125–155. Twardowski, K. (1974). Główne kierunki etyki naukowej. Wykładów z etyki część I. Etyka, 13, 199–225. Twardowski, K. (2013). O patriotyzmie. In J. Jadacki. (Ed.). Myśl, mowa i czyn, 436–455. Kraków: Copernicus Center Press. 2025-01-01T00:00:00Z http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12496 Title: Просвітництво як зміна способу мислення: природно-правове обґрунтування у філософії І. Канта Authors: Панафідіна, Оксана Петрівна Abstract: Наголошено, що Канту належить фундаментальна спроба осмислити філософські засади і практичні наслідки Просвітництва, результатом чого є його формальна концепція просвітництва як зміни способу мислення. Розробляючи цю концепцію, Кант найбільше спирався на власне прочитання філософської традиції природного права, залучаючи також традицію етики чеснот. Розкрито, що реконструкція цієї концепції дозволяє сформувати уявлення про те, як люди схильні мислити і як можна вдосконалювати спосіб мислення. У дослідженні філософії Канта застосовано методи аналізу і синтезу, щоб ураховувати його численні аналітичні розрізнення і водночас утримувати широку перспективу. Метод концептуального аналізу дозволив з'ясувати значення терміна "спосіб мислення" і продемонструвати його внутрішню структуру й логічні зв'язки. Оскільки Кант не надає цілісної концепції зміни способу мислення у спеціальному дослідженні, застосовано методи раціональної реконструкції і моделювання. Розглянуто стоїчні джерела кантового обґрунтування концепції просвітництва: природне право й універсальне призначення людини. Акцентовано, що Кант обґрунтував власну версію природного права, спираючись і переосмислюючи в межах критичної філософії традиції закону розуму та закону самозбереження. Природне право постає у Канта передусім як внутрішня вимога розуму. Здійснено раціональну реконструкцію кантової оригінальної формальної концепції просвітництва, змодельовано етапи зміни способу мислення з урахуванням як нормативних вимог, так і внутрішніх перешкод. Продемонстровано, як Кант залучає правові метафори для ілюстрації ідеї правильного застосування розуму. Доведено, що проаналізована кантова концепція передбачає не тільки мужність і здатність самостійно мислити, але й потенційно безкінечний процес удосконалення способу мислення. Ця концепція пояснює, як правильно вживати розум, коли людина наважується відмовитися від інтелектуального патерналізму і починає свідомо керуватися правильними максимами. Description: Клеме, Г. (2024). Кант про самозбереження розуму. Філософська думка, 2, 30–37. https://doi.org/10.15407/fd2024.02.030 Цицерон, М. Т. (1998). Про державу. Про закони. Про природу богів (В. Литвинов, Пер.). Основи. Brandt, R. (2007). Die Bestimmung des Menschen bei Kant. Felix Meiner Verlag. Deligiorgi, K. (2005). Kant and the Culture of Enlightenment. State University of New York Press. Gregory, M. L. (2021). Kant’s Naturrecht Feyerabend, Achenwall and the Role of the State. Kant Yearbook, 13(1), 49–71. Gressis, R. A. (2013). The Relationship Between the Gesinnung and the Denkungsart. In: S. Bacin, A. Ferrarin, C. La Rocca & M. Ruffing (Eds.), Kant und die Philosophie in weltbürgerlicher Absicht: Akten des XI. KantKongresses 2010 (S. 403–412). G. Reimer; W. de Gruyter. Haakonssen, K. (1996). Natural law and moral philosophy: From Grotius to the Scottish Enlightenment. Cambridge University Press. Kant, I. (1911). Gesammelte Schriften: Bd. 3. Kritik der reinen Vernunft (2. Aufl. 1787). G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/details/ kantsgesammeltes03imma/page/n7/mode/2up?view=theater Kant, I. (1911). Gesammelte Schriften: Bd. 4. Kritik der reinen Vernunft (1. Aufl. 1781), Prolegomena. Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Metaphysische Anfangsgründe der Naturwissenschaft. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/details/kantsgesammeltes04kant/page/ n5/mode/2up?view=theater Kant, I. (1913). Gesammelte Schriften: Bd. 5. Kritik der praktischen Vernunft. Kritik der Urteilskraft. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/ details/kantsgesammeltes05imma/page/n5/mode/2up?view=theater Kant, I. (1914). Gesammelte Schriften: Bd. 6. Die Religion innerhalb der Grenzen der blossen Vernunft. Die Metaphysik der Sitten. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/details/kantsgesammeltes06imma/page/n5/ mode/ 2up?view=theater Kant, I. (1917). Gesammelte Schriften: Bd. 7. Der Streit der Fakultäten. Anthropologie in pragmatischer Hinsicht. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/details/kantsgesammeltes07kant/page/ii/mode/2up?view =theater Kant, I. (1923). Gesammelte Schriften: Bd. 8. Abhandlungen nach 1781. G. Reimer; W. de Gruyter. https://www.amazon.de/Immanuel-KantGesammelte-Akademieausgabe-Abhandlungen/dp/3110014971 Kant, I. (1923). Gesammelte Schriften: Bd. 9. Logik. Physische Geographie. Pädagogik. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/ details/kantsgesammeltes09imma/page/n5/mode/2up?view=theater Krieger, L. (1965). Kant and the crisis of natural law. Journal of the History of Ideas, 26(2), 191–210. Merritt, M. (2009). Reflection, enlightenment, and the significance of spontaneity in Kant. British Journal for the History of Philosophy, 17(5), 981–1010. Møller, S. (2020). Kant's tribunal of reason: Legal metaphor and normativity in the Critique of Pure Reason. Cambridge University Press. Piche, C. (2015). Kantian enlightenment as a critique of culture. ConTextos Kantianos. International Journal of Philosophy, 2, 197–216. Thielke, P. (2010). Denkart, Denkungsart. In G. Mohr, J. Stolzenberg, & M. Willaschek (Hrsg.). Kant-Lexikon (S. 375–377). G. Reimer; W. de Gruyter. Vacura, M. (2022). Three concepts of natural law. Philosophy and Society, 33(3), 601–620. Willaschek, M. (2023). Kant und das projekt der aufklärung heute. ConTextos Kantianos. International Journal of Philosophy, 17, 125–133. Brandt, R. (2007). Die Bestimmung des Menschen bei Kant. Felix Meiner Verlag. Cicero, M. T. (1998). On the State. On Laws. On the Nature of the Gods (V. Litvinov, Trans.). Osnovy [in Ukrainian]. Deligiorgi, K. (2005). Kant and the Culture of Enlightenment. State University of New York Press. Gregory, M. L. (2021). Kant’s Naturrecht Feyerabend, Achenwall and the Role of the State. Kant Yearbook, 13(1), 49–71. Gressis, R. A. (2013). The Relationship Between the Gesinnung and the Denkungsart. In: S. Bacin, A. Ferrarin, C. La Rocca & M. Ruffing (Eds.), Kant und die Philosophie in weltbürgerlicher Absicht: Akten des XI. KantKongresses 2010 (S. 403–412). G. Reimer; W. de Gruyter. Haakonssen, K. (1996). Natural law and moral philosophy: From Grotius to the Scottish Enlightenment. Cambridge University Press. Kant, I. (1911). Gesammelte Schriften: Bd. 3. Kritik der reinen Vernunft (2. Aufl. 1787). G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/details /kantsgesammeltes03imma/page/n7/mode/2up?view=theater Kant, I. (1911). Gesammelte Schriften: Bd. 4. Kritik der reinen Vernunft (1. Aufl. 1781), Prolegomena. Grundlegung zur Metaphysik der Sitten. Metaphysische Anfangsgründe der Naturwissenschaft. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/details/kantsgesammeltes04kant/page/n5/ mode/2up?view=theater Kant, I. (1913). Gesammelte Schriften: Bd. 5. Kritik der praktischen Vernunft. Kritik der Urteilskraft. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/ details/kantsgesammeltes05imma/page/n5/mode/2up?view=theater Kant, I. (1914). Gesammelte Schriften: Bd. 6. Die Religion innerhalb der Grenzen der blossen Vernunft. Die Metaphysik der Sitten. G. Reimer; W. de Gruyter.https://archive.org/details/kantsgesammeltes06imma/page/n5/mode/ 2up?view=theater Kant, I. (1917). Gesammelte Schriften: Bd. 7. Der Streit der Fakultäten. Anthropologie in pragmatischer Hinsicht. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/details/kantsgesammeltes07kant/page/ii/mode/2up?view =theater Kant, I. (1923). Gesammelte Schriften: Bd. 8. Abhandlungen nach 1781. G. Reimer; W. de Gruyter. https://www.amazon.de/Immanuel-KantGesammelte-Akademieausgabe-Abhandlungen/dp/3110014971 Kant, I. (1923). Gesammelte Schriften: Bd. 9. Logik. Physische Geographie. Pädagogik. G. Reimer; W. de Gruyter. https://archive.org/ details/kantsgesammeltes09imma/page/n5/mode/2up?view=theater Kleme, G. (2024). Kant on the self-preservation of reason. Philosophical Thought, 2, 30–37 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/fd2024.02.030 Krieger, L. (1965). Kant and the crisis of natural law. Journal of the History of Ideas, 26(2), 191–210. Merritt, M. (2009). Reflection, enlightenment, and the significance of spontaneity in Kant. British Journal for the History of Philosophy, 17(5), 981–1010. Møller, S. (2020). Kant's tribunal of reason: Legal metaphor and normativity in the Critique of Pure Reason. Cambridge University Press. Piche, C. (2015). Kantian enlightenment as a critique of culture. ConTextos Kantianos. International Journal of Philosophy, 2, 197–216. Thielke, P. (2010). Denkart, Denkungsart. In G. Mohr, J. Stolzenberg, & M. Willaschek (Hrsg.). Kant-Lexikon (S. 375–377). G. Reimer; W. de Gruyter. Vacura, M. (2022). Three concepts of natural law. Philosophy and Society, 33(3), 601–620. Willaschek, M. (2023). Kant und das projekt der aufklärung heute. ConTextos Kantianos. International Journal of Philosophy, 17, 125–133. 2025-01-01T00:00:00Z http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12495 Title: С. Балей і філософія самопізнання: паралелі з І. Кантом Authors: Панафідіна, Оксана Петрівна Abstract: У статті запропоновано концептуальну рамку для переосмислення філософії самопізнання С. Балея, яка увінчує його наукову концепцію особистості. Фокус на парадигмі практичної філософії дозволяє врахувати комплексне бачення людини, властиве Балею, і показати його розуміння зв’язку між самопізнанням та ідеальною особистістю. Концепцію самопізнання Балея проаналізовано під кутом зору багаторівневої природи Я та потреби поєднання наукових і філософських підходів. Автор обґрунтовує доречність проведення паралелей між концепцією особистості і самопізнання Балея та кантівською космополітичною концепцією призначення людини. Для обох мислителів головним є питання особистості, перспективи її самовдосконалення, а також максимально широкий погляд на людину, що охоплює різні її виміри – від індивідуальної унікальності до динамічного процесу розвитку та морального ідеалу. У статті показано, що обидва осмислювали особистість через категорії рефлексії, сили волі, характеру, ідеалу, дії, подолання егоїзму, моральності. Ці паралелі явно простежуються, хоча Балей не ідентифікував себе як послідовника Канта. Його висловлювання про Канта демонструють прихильність до рецепції кантівської філософії, спільної для Брентано і Твардовського, яка зосереджувалася виключно на її трансцендентальній складовій і у зв’язку з німецьким ідеалізмом та песимістичною філософією. Загальна емпірично-аналітична установка і неприйняття спекулятивної філософії, характерні для представників Львівсько-Варшавської школи, зокрема для Балея, призвели до сприйняття кантівської філософії як «довгої тіні». Однак, як показує автор, філософія самопізнання і самотворення у Балея парадигмально споріднена з кантівською більш широкою космополітичною концепцією призначення людини. Така перспектива аналізу відкриває нові можливості для осмислення спадку Балея у сучасному гуманітарному дискурсі. Description: 1. Балей С. З книжки Юлїя Пейо п. з. Образованє волї. Балей С. Зібрання праць у п’яти томах, двох книгах / за ред. М. Верникова. Львів–Одеса : ІФЛІС ЛС «Сogito», 2002a. Т. 1. С. 80–84. 2. Балей С. Іммануель Кант (з нагоди 200-тих уродин німецького фільософа). Діло. Львів, неділя 20 квітня 1924, Ч. 88 (10181). С. 2–3. 3. Балей С. Особистість / пер. з польс. О. Гончаренко. Степан Балей у світлі провідних філософських напрямів ХХ століття : [моногр.] / [Гончаренко О., Іваник С., Малецький В. та ін.]; за заг. ред. О. Гончаренко. Львів : ПП «Арал», 2014. С. 304–333. 4. Балей С. Фільософія Вільгельма Віндельбанда (З нагоди його смерти). Балей С. Зібрання праць у п’яти томах, двох книгах / за ред. М. Верникова. Львів–Одеса : ІФЛІС ЛС «Сogito», 2002b. Т. 1. С. 171–173. 5. Верников М. М. Життя і наукова діяльність академіка Степана Балея : [передмова до зібр. пр.]. Зібрання праць у п’яти томах, двох книгах / за ред. М. Верникова. Львів–Одеса : ІФЛІС ЛС «Сogito», 2002. Т. 1. С. 19–79. 6. Гончаренко О. Ідея самопізнання у концепції особистості Степана Балея. Степан Балей у світлі провідних філософських напрямів ХХ століття : [моногр.] / [Гончаренко О., Іваник С., Малецький В. та ін.]; за заг. ред. О. Гончаренко. Львів : ПП «Арал», 2014а. С. 162–179. 7. Гончаренко О. Ідея самопізнання у концепції особистості Степана Балея (до 130-річчя з дня народження). Філософія освіти. 2014b. Вип. 1 (14). С. 284–295. 8. Квас О. С. В. Балей – творець напрямів у польсько-українській гуманістиці ХХ ст. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2017. Вип. 1. С. 46–57. 9. Подоляк М. В. Персонологія Степана Балея. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2014. Вип. 37 (90). С. 44–50. 10. Рассел Б. Мистецтво філософствування. Лекція 1. Мистецтво раціонального припущення / пер. з англ. О. Панафідіної, Я. Шрамка. Актуальні проблеми духовності. 2017. Вип. 18. С. 81–98. DOI: https://doi.org/10.31812/apd.v0i18.12. 11. Синиця А. Кант і Львівський університет. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2024. № 31. С. 7–19. DOI: http://doi.org/10.30970/vps.2024.31.01. 12. Твардовський К. Франц Брентано та історія філософії / пер. з польс. М. Боднарчука. Твардовський К. Вибрані твори. Харків : Фоліо, 2018. С. 19–32. 13. Твардовський К. Чи людина завжди чинить егоїстично? / пер. з польс. М. Боднарчука. Твардовський К. Вибрані твори. Харків : Фоліо, 2018. С. 74–79. 14. Baley S. Drogi samopoznaniа. [wyd. 2]. Kraków : Wiedza – Zawód – Kultura, 1947. 176 s. 15. Baley S. Prof. Kazimierzowi Twardowskiemu w 70-letnią rocznicę urodzin. Polskie Archiwum Psychologii. T. 9, No. 2. Warszawa, grudzień – luty 1936/1937. S. 65–67. 16. Brandt R. Die Bestimmung des Menschen bei Kant. Hamburg : Felix Meiner Verlag, 2007. 628 S. 17. Carrano A. A chi è rivolta la filosofia in senso cosmopolitico? Kant und die Philosophie in weltbürgerlicher Absicht: Akten des XI. internationalen KantKongresses / S. Bacin, A. Ferrarin, C. La Rocca, M. Ruffing (eds.). Berlin – Boston : DeGruyter, 2013. P. 479–490. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110246490.479. 18. Honcharenko O. Koncepcja samopoznania Stefana Baleya. Studia z Historii Filozofii. 2016. No. 6 (4). P. 85–98. DOI: https://doi.org/10.12775/szhf.2015.050. 19. Kant I. Gesammelte Schriften (Bd. 1–29). (АА) (Preußische Akademie der Wissenschaften, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Hrsg.). Berlin : Reimer; de Gruyter, 1900–. 20. Lobeiras M. J. V. Zwischen Wissenschaft und Weisheit. Die Hinwendung zum Praktisch-Anthropologischen in Kants Verständnis der Philosophie. Kant und die Philosophie in weltbürgerlicher Absicht : Akten des XI. internationalen Kant-Kongresses / S. Bacin, A. Ferrarin, C. La Rocca, M. Ruffing (eds.). Berlin – Boston : DeGruyter, 2013. S. 751–762. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110246490.751. Balei, S. (1924). Immanuel Kant (z nahody 200-tykh urodyn nimetskoho filosofa) [Immanuel Kant (on the occasion of the 200th birthday of the German philosopher)]. Dilo, 88 (10181), 2–3. [In Ukrainian]. Balei, S. (2002a). Z knyzhky Yuliia Peio p. z. Obrazovanie voli [From the book of Jules Payot titled «The Education of the Will»]. In M. Vernykov (ed.), Zibrannia prats u piaty tomakh, dvokh knykhakh [Collected Works in Five Volumes, Two Books] (Vol. 1, pp. 80–84). Lviv–Odesa: IFLIS LS «Сogito». [In Ukrainian]. Balei, S. (2002b). Filosofiia Vilhelma Vindelbandta (Z nahody yoho smerti) [The Philosophy of Wilhelm Windelband (on the occasion of his death)]. In M. Vernykov (ed.), Zibrannia prats u piaty tomakh [Collected Works in Five Volumes] (Vol. 1, pp. 171–173). Lviv–Odesa: IFLIS LS «Сogito». [In Ukrainian]. Balei, S. (2014). Osobystist [Personality] / transl. from Polish by O. Honcharenko. In O. Honcharenko (ed.), Stepan Balei u svitli providnykh filosofskykh napriamiv XX stolittia [Stepan Balei in the light of leading philosophical trends of the 20th century] (pp. 304–333). Lviv: PP «Aral». [In Ukrainian]. Baley, S. (1936/1937). Prof. Kazimierzowi Twardowskiemu w 70-letnią rocznicę urodzin. Polskie Archiwum Psychologii, 9 (2), 65–67. Baley, S. (1947). Drogi samopoznania (2nd ed.). Kraków: Wiedza – Zawód – Kultura. Brandt, R. (2007). Die Bestimmung des Menschen bei Kant. Hamburg: Felix Meiner Verlag. Carrano, A. (2013). A chi è rivolta la filosofia in senso cosmopolitico? In S. Bacin, A. Ferrarin, C. La Rocca & M. Ruffing (eds.), Kant und die Philosophie in weltbürgerlicher Absicht: Akten des XI. internationalen Kant-Kongresses (pp. 479–490). Berlin/Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110246490.479 Honcharenko, O. (2014a). Ideia samopiznannia u kontseptsii osobystosti Stepana Baleia [The idea of self-knowledge in the concept of Stepan Balei’s personality]. In O. Honcharenko (ed.), Stepan Balei u svitli providnykh filosofskykh napriamiv XX stolittia [Stepan Balei in the light of leading philosophical trends of the 20th century] (pp. 162–179). Lviv: PP «Aral». [In Ukrainian]. Honcharenko, O. (2014b). Ideia samopiznannia u kontseptsii osobystosti Stepana Baleia (do 130-richchia z dnia narodzhennia) [The idea of self-knowledge in the concept of Stepan Balei’s personality (on the 130th anniversary of his birth)]. Filosofiia osvity, 1 (14), 284–295. [In Ukrainian]. Honcharenko, O. (2016). Koncepcja samopoznania Stefana Baleya. Studia z Historii Filozofii, 6 (4), 85–98. https://doi.org/10.12775/szhf.2015.050 Kant, I. (1900–). Gesammelte Schriften (Bd. 1–29). (Preußische Akademie der Wissenschaften, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Eds.). Berlin: Reimer; de Gruyter. Kvas, O. (2017). S. V. Balei – tvorets napriamiv u polsko-ukrainskii humanistytsi XX st. [S. V. Balei – creator of directions in Polish-Ukrainian humanities of the 20th century]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Psykholohichni nauky, 1, 46–57. [In Ukrainian]. Lobeiras, M. J. V. (2013). Zwischen Wissenschaft und Weisheit: Die Hinwendung zum Praktisch-Anthropologischen in Kants Verständnis der Philosophie. In S. Bacin, A. Ferrarin, C. La Rocca & M. Ruffing (eds.), Kant und die Philosophie in weltbürgerlicher Absicht: Akten des XI. internationalen KantKongresses (pp. 751–762). Berlin – Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110246490.751 Podoliak, M. V. (2014). Personolohiia Stepana Baleia [The personology of Stepan Balei]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh [Pedagogy of creative personality formation in higher and general academic schools], 37 (90), 44–50. [In Ukrainian]. Russell, B. (2017). Mystetstvo filosofstvuvannia. Lektsiia 1. Mystetstvo ratsionalnoho prypushchennia [The art of philosophizing. Lecture 1. The art of rational conjecture] / transl. from English by O. Panafidina, Y. Shramko. Aktualni problemy dukhovnosti [Actual Problems of Mind], 18, 81–98. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.31812/apd.v0i18.12 Synytsia, A. (2024). Kant i Lvivskyi universytet [Kant and Lviv University]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia Filosofski nauky, 31, 7–19. [In Ukrainian]. http://doi.org/10.30970/vps.2024.31.01 Twardowski, K. (2018a). Frants Brentano ta istoriia filosofii [Franz Brentano and the history of philosophy] / transl. from Polish by M. Bodnarchuk. In K. Twardowski, Vybrani tvory [Selected Works] (pp. 19–32). Kharkiv: Folio. [In Ukrainian]. Twardowski, K. (2018b). Chy liudyna zavzhdy chynyt ehoistychno? [Does a person always act selfishly?] transl. from Polish by M. Bodnarchuk. In K. Twardowski, Vybrani tvory [Selected Works] (pp. 74–79). Kharkiv: Folio. [In Ukrainian]. Vernykov, M. M. (2002). Zhyttia i naukova diialnist akademika Stepana Baleia [The life and scientific activity of Academician Stepan Balei: Preface to the collected works]. In Zibrannia prats u piaty tomakh, dvokh knykhakh [Collected Works in Five Volumes, Two Books] (Vol. 1, pp. 19–79). Lviv–Odesa: IFLIS LS «Сogito». [In Ukrainian]. 2025-01-01T00:00:00Z http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12494 Title: Метафiзика культури Карла Поппера: свiт 3 та його значення для людини Authors: Панафідіна, Оксана Петрівна Abstract: Стаття присвячена оригiнальнiй та актуальнiй для сучасної рацiоналiстичної фiлософiї, соцiальних i гуманiтарних наук концепцiї культури Карла Поппера. Автор обґрунтовує доцiльнiсть використання термiну «метафiзика культури» для позначення його концепцiї свiту 3 як створеної людьми об’єктивної реальностi, що зберiгається через мову i здiйснює зворотнiй вплив на здатнiсть людей формувати свою самiсть. Поппер розробив цю концепцiю на основi емерджентного еволюцiонiзму, плюралiстичного iнтеракцiонiзму i критичного рацiоналiзму. Автор стверджує, що Поппер намагався узгодити свою метафiзичну концепцiю з даними сучасної науки. Крiм того, як i свого часу Кант, вiн мав моральну мотивацiю. Поппер був переконаний, що рацiональнiсть, творчiсть, цивiлiзованiсть i моральнiсть потенцiйно приманнi людинi, i прагнув пояснити «Як вони можливi?» у кантiвському дусi. З цiєї перспективи у статтi наголошується, що метафiзика культури Поппера ґрунтується на принципах критичної рацiоналiстичної метафiзики й уникає крайнощiв матерiалiстичного редукцiонiзму, психологiстського суб’єктивiзму та нормативного iдеалiзму. Стаття пропонує реконструкцiю метафiзики культури Поппера на основi чотирьох принципiв: (1) принцип емерджентної екзосоматичної еволюцiї; (2) принцип антропогенностi культури; (3) принцип лiнгвiстичної природи культури; (4) принцип плюралiстичної взаємодiї. Головна стратегiя статтi переважно апологетична. Разом з тим автор звертається до аргументiв тих дослiдникiв, якi критикували попперiвську концепцiю культури. У пiдсумку, метафiзика культури Поппера є фундаментальною, методологiчно послiдовною i значущою. Вона заслуговує на увагу як фiлософiв, так i науковцiв. Однак найбiльш значимим внеском Поппера є з’ясування процесу, через який людина стає самiстю. На цей процес впливають як бiологiчна еволюцiя, зокрема еволюцiя мови, так i взаємодiя зi свiтом культури. Зворотний зв’язок вiд свiту 3, осягнення та розумiння його об’єктiв, критична позицiя щодо продуктiв своєї розумової дiяльностi, дискусiї з iншими людьми є умовами можливостi самотрансценденцiї, самовдосконалення та розвитку людини як зрiлої особистості. Description: 1. Abdula A., Baluta H. Indyvidualizm K. Poppera: vid metodolohii do etyky (in Ukrainian). Visnyk of the Lviv University. Series Philos.- Political Studies. 2021. Vol. 35. P. 9–15. 2. Bloor D. Popper’s Mystification of Objective Knowledge. Science Studies. 1974. Vol. 4. № 1. P. 65–76. 3. Bunge M. Scientific Materialism. Dordrecht : D. Reidel, 1981. 4. Feyerabend P.K. Popper’s Objective Knowledge. Problems of Empiricism: Philosophical Papers. Vol. 2. Cambridge : Cambridge University Press, 1981. P. 168–201. 5. Gadenne V. Is Popper’s Third World Autonomous? Philosophy of the Social Sciences. 2016. Vol. 46. № 3. P. 288–303. 6. Kiesewetter H. Ethical Foundations of Popper’s Philosophy. Karl Popper: Philosophy and Problems. Ed. by A. O’Hear. Cambridge : Cambridge University Press, 1995. P. 275–288. 7. Lube M. Karl Popper, World 3, and the Arts. Philosophy of the Social Sciences. 2016. Vol. 46. № 4. P. 412–432. 8. Musgrave A. Metaphysics and Realism. The Cambridge Companion to Popper. Ed. by J. Shearmur and G. Stokes. Cambridge : Cambridge University Press, 2016. P. 208–229. 9. Niemann H.-J. Die Strategie der Vernunft. Rationalit¨at in Erkenntnis, Moral und Metaphysik. Braunschweig; Wiesbaden : Vieweg, 1993. 10. Niemann H.-J. Karl Poppers Sp¨atwerk und seine «Welt 3». Franco, G. (Hg.) Handbuch Karl Popper. Springer Reference Geisteswissenschaften. Wiesbaden : Springer VS, 2019. S. 101–118. 11. Niiniluoto I. World 3: A Critical Defence. Karl Popper: A Centenary Assessment. Vol. 2: Metaphysics and Epistemology. Ed. by I. Jarvie, K. Milford, and D. Miller. Aldershot : Ashgate, 2006. P. 59–69. 12. Popper K. Knowledge and the Body-Mind Problem. In Defence of Interaction, Lectures Delivered in 1969, Emory University. Ed. by M.A. Notturno. London : Routledge, 1994. 13. Popper K. Language and the Body-Mind Problem. Conjectures and Refutations: The Growth of Scientific Knowledge. New York, London : Basic Books, 1962. P. 293–298. 14. Popper K. Reply to my Critics. The Philosophy of Karl Popper. Ed. by A. Schilpp. Vol. 2, Part III. La Salle, Ill. : Open Court, 1974. P. 959–1197. 15. Popper K. Unended Quest. An Intellectual Autobiography. London : Routledge, 1992. 16. Popper K.R. Three Worlds. In The Tanner Lectures on Human Values. Vol. 1. Ed. by S.M. McMurrin. Salt Lake City : University of Utah Press; Cambridge : Cambridge University Press, 1979. P. 141–167. 17. Popper K.R. Epistemology Without a Knowing Subject. Objective Knowledge: An Evolutionary Approach. Oxford : Clarendon Press, 1972. P. 106–152. 18. Popper K.R. Objective Knowledge: An Evolutionary Approach. Oxford : Clarendon Press, 1972. 19. Popper K.R. Of Clouds and Clocks. An Approach to the Problem of Rationality and the Freedom of Man. Objective Knowledge: An Evolutionary Approach. Oxford: Clarendon Press, 1972. P. 206–255. 20. Popper K.R. On the Theory of the Objective Mind. Objective Knowledge: An Evolutionary Approach. Oxford : Clarendon Press, 1972. P. 153–190. 21. Popper K.R. Quantum Theory and the Schism in Physics. Cambridge : Routledge, 1982. 22. Popper K.R. The Open Society and its Enemies. New One-Volume Edition. Princeton and Oxford : Princeton University Press, 2013. 23. Popper K.R. The Open Universe: An Argument for Indeterminism. From the Postscript to The Logic of Scientific Discovery. Ed. by W.W. Bartley, III. London : Routledge, 1988. 24. Popper K.R., Eccles J.C. The Self and its Brain. Berlin, Heidelberg, New York : Springer–Verlag, 1985. 25. Ribeiro C. Karl Popper’s Conception of Metaphysics and its Problems. Principia. 2014. Vol. 18. № 2. P. 209–226. 26. Sepetyi D. The Third Realm and the Failure of its Naturalization in Karl Popper’s Conception of World 3. Visnyk of the Lviv University. Series Philosophical Science. 2019. Vol. 22. P. 5–11. 2024-01-01T00:00:00Z