Критичне мислення та феміністична епістемологія

Abstract

В статті розкривається дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Критичне мислення розглядається як універсальний спосіб прийняття рішень, придатний для всіх, і перелік його ознак може тлумачитися як достатній для обмеження методів критичного мислення як раціональних. Універсальність та достатність означень критичного мислення тривалий час піддається критиці з боку феміністичної епістемології і ця дискусія спровокувала низку питань, які стосуються універсальності критичного мислення в культурному просторі загалом: чи залежать його методи і результати від культурних особливостей чи особливостей певного суспільного прошарку. Ми розглядаємо універсальність та достатність означень критичного мислення на матеріалі так званої “гендерної похибки”. Незважаючи на те, що гендерна похибка не знаходить статистично достатнього підтвердження, вона приводить до виникнення інших питань щодо універсальності критичного мислення. Раціональні та аналітичні методи агресивно витісняють інші можливі підходи щодо винесення якісних суджень. Зокрема, ми розглядаємо філософську змагальність як парадигму протиборства, що спричинила несприятливий вплив безпосередньо на саму філософію, марно обмежуючи види теорій, які могли б бути розглянуті, і питання, які могли б бути задані. Крім того, на думку феміністичної епістемології, критичне мислення не є нейтральним, оскільки носій знання не може бути відокремлений від самого знання. Ми приходимо до висновків, що насправді немає значущих відмінностей у результатах критичного мислення серед жінок та чоловіків, але має місце розходження у способах здобуття якісних суджень, що, тим не менш, приводять до потрібного результату. Феміністична епістемологія звертає увагу на переважання агресивних способів аргументації, які відсторонюють незмагальні методи, що розглядаються як менш раціональні. Легітимація як раціональних таких методів як контекстуальність, ситуативність, гносеологічна позиція “точки зору” та зв’язного знання, індивідуальний досвід може розглядатися як спосіб досягнення достатності розуміння критичного мислення.

The article discusses the understanding of critical thinking as a universal feature of a way of thinking based on culturally neutral and objective procedures which allow to obtain qualitative judgments. Critical thinking is considered a universal way of making decisions, suitable for everyone thereby its features list can be interpreted as sufficient to define the methods of critical thinking as rational. The universality and sufficiency of critical thinking definitions have been criticized by feminist epistemology, and this discussion has raised several questions about the universality of critical thinking in the whole cultural space: whether its methods and outcomes depend on particular cultural or social strata. We consider the universality and sufficiency of critical thinking definitions on the matter a so-called “gender bias”. Although gender bias hasn`t been confirmed statistically sufficiently, it raises other questions about the universality of critical thinking. Rational and analytical methods aggressively displace other possible approaches to making qualitative judgments. In particular, we view philosophical competition as a paradigm of confrontation that has had an adverse effect directly on philosophy itself, in vain limiting the types of theories that could be considered and the questions that could be asked. In addition, according to feminist epistemology, critical thinking is not neutral, because the agent of knowledge can not be separated from knowledge itself. We conclude that there are no significant differences in the results of critical thinking among women and men, but there are differences in the ways of obtaining qualitative judgments, which, nevertheless, lead to the desired result. Feminist epistemology draws attention to the predominance of aggressive ways of arguing that remove uncompeting methods considering them as less rational. Legitimation as rational some additional methods, such as contextuality, situationality, the epistemological position of “point of view”, connected knowledge, individual experience, can be seen as a way to achieve sufficient definition of critical thinking.