Концепція людини в есеїстиці Костянтина Москальця

Abstract

Магістерську роботу присвячено дослідженню концепції людини в есе Костянтина Москальця «Людина на крижині», «Споглядання черешні», «Місяць милування місяцем».У процесі аналізу творів сформульовано цілісну художню концепцію автора. Людина у творах митця постає духовно незалежною, постійно перебуває в пошуках власного Я, душевної рівноваги, і понад усе прагне свободи. Цю свободу автор вбачає в єдності людини з природою, усвідомленні себе її частиною. Акцентовано на оригінальному світобаченні письменника: на його думку, зрозуміти сенс буття, по-справжньому відчути цінність життя людина зможе, лише об’єднавшись із природою, повернувшись у її лоно. Тільки в спогляданні, милуванні нею можна врівноважитися та знайти життєву гармонію. Важливим для розуміння авторської концепції є категорія нікомуненалежності. Так, вихід із соціуму, єднання з природою задля зцілення, прагнення бути інакшим, бути собою, іноді самотнім та відчуженим – єдиний можливий шлях до справжнього себе, можливість викристалізуватися, стати автентичною людиною.