Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12114
Назва: Методологічні принципи історико-педагогічного аналізу дидактичних засобів природничої освіти в умовах студентоцентрованого підходу
Інші назви: Methodological Principles of Historical and Pedagogical Analysis of Didactic Tools in Science Education Within a Student-Centered Approach
Автори: Дороніна, Тетяна Олексіївна
Ахматова, Наталія Олександрівна
Ключові слова: методологія педагогічного дослідження
дидактичні засоби
природнича освіта
студентоцентроване навчання
суб’єктність здобувача освіти
методологічні принципи
історико-педагогічний аналіз
студентоцентрована освітня парадигма
агентивність
самодетермінація
Дата публікації: сер-2025
Видавництво: Видавнича група «Наукові перспективи»
Бібліографічний опис: Дороніна Т. О., Ахматова Н. О. Методологічні принципи історико-педагогічного аналізу дидактичних засобів природничої освіти в умовах студентоцентрованого підходу. Вісник науки та освіти. (Серія «Педагогіка») : журнал. 2025. № 7 (37). С. 1131–1143. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-7(37)
Серія/номер: Серія «Педагогіка»
Короткий огляд (реферат): У сучасному освітньому дискурсі ключовим стає питання трансформації методології педагогічного дослідження відповідно до нових парадигм, серед яких провідне місце посідає студентоцентроване навчання. Актуалізація методологічної культури у педагогічній науці обумовлена трансформацією сучасної освіти, яка дедалі виразніше орієнтується на ціннісні засади студентоцентрованості. Артикульовано потребу осмислення методології педагогічного дослідження не лише як системи методів, а як цілісного ідейного простору, що забезпечує суб’єктну позицію дослідника та визнає суб’єктність здобувача освіти. В умовах переходу до гуманістично орієнтованої, компетентнісної моделі освіти методологія дослідження виконує не лише інструментальну, а й ціннісно-смислову функцію, забезпечуючи узгодженість між метою, об’єктом і процедурою дослідження. У статті підкреслено, що сучасне педагогічне дослідження потребує опори на багаторівневу систему принципів, які відображають складність, динаміку та міждисциплінарність феномену дидактичних засобів. Стверджується, що дослідження дидактичних засобів природничої освіти потребує методологічної рамки, що враховує соціокультурні трансформації й еволюцію освітніх парадигм. Проаналізовано систему принципів, які забезпечують наукову обґрунтованість і практичну релевантність дослідження, зокрема принципи історизму, цілісності, об’єктивності, детермінізму, практичної доцільності та комплексності. Авторки обґрунтовують доцільність поєднання історико-педагогічного аналізу з ціннісними орієнтирами студентоцентрованого підходу, що дозволяє здійснити глибоку реконструкцію змін у природничій освіті та визначити напрями її подальшого розвитку. Висвітлено методологічні принципи, які забезпечують цілісність і доказовість дослідницького процесу, а також узгодження між концептуальними засадами та практичним контекстом функціонування дидактичних засобів в освітньому процесі. Новизна роботи полягає у запропонованому методологічному баченні аналізу дидактичних засобів як засобу формування суб’єктності здобувача освіти в умовах сучасного студентоцентрованого підходу.
Опис: 1. Адаменко О. Методологічні засади дослідження історії розвитку педагогічної науки. Рідна школа. 2013. №1–2. С.8–14 2. Волобуєва Т. Б. Методологічні основи педагогічного дослідження. Наукова скарбниця освіти Донеччини. 2013. №3 (16). С.71–77. 3. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Український педагогічний словник. Україна: Либідь. Київ, 1997. 366 с. 4. Дмитренко Т. О., Яресько К. В. Методологічні засади науково-педагогічного дослідження: системний і багатовимірний аналіз. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2012. №37. С.25–28. 5. Дороніна Т. О., Кругленко Л. В. Методологічні засади історико-педагогічного висвітлення проблеми полікультурності. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2021. Вип. 40, Т.2. С.210–212. 6. Європейський простір вищої освіти в 2020 році. Звіт про імплементацію Болонського процесу Люксембург: Видавничий дім Європейського Союзу, 2020 р. / пер. з англ. – Міністерство освіти і науки України. Київ: МОН, 2020. 214 с. 7. Ковальова С. В. До проблеми формування методологічної опори науково-педагогічного дослідження. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2014. Вип. 1. С.33–40. 8. Карпенко О. Філософсько-методологічний компонент у структурі науково-педагогічного дослідження. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2018. №7. С.97–10. 9. Литвин А. Методологія у проекції педагогічних досліджень. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2014. №5. С.20–35. 10. Мукан Н., Гаврилюк М. Методологія педагогіки: сутність, принципи, підходи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. №2 (106). С.121–128. 11. Панасенко Е.; Кучков В. Історико-педагогічне дослідження: сутність, принципи та класифікація джерельної бази. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2019. №4 (96). С.113–125. 12. Пасічник Л. В., Дороніна Т. О. Теоретико-методологічні засади історико-педагогічного висвітлення питання підготовки вчителів Української мови та літератури. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2021. №2(3). С.85–90. 13. Цюра С. Методологія порівняльних педагогічних досліджень: принципи, особливості. Український педагогічний журнал. 2015. №4. С. 65–72. 14. Reimagining our futures together: A new social contract for ducation. Paris: UNESCO, 2021. 210 с.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12114
https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-7(37)
ISSN: 2786-6165 Online
Розташовується у зібраннях:Кафедра педагогіки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Вісник 7(37)_Вирізка_Дороніна_Ахматова.pdf21.46 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.