Жанри екофікшн в українській дитячій літературі ХХ–ХХІ ст. (на матеріалі чорнобильської теми)

Abstract

Наукову працю присвячено дослідженню жанрів екофікшну, які представлені в українській літературі для дітей та юнацтва ХХ–ХХІ ст. та відображають екологічні проблеми, зокрема аварію на Чорнобильській атомній електростанції та її наслідки. Актуальність дисертаційної роботи зумовлена тим, що екологічні проблеми стали однією з нагальних проблем у сучасному світі. Особливо гостро це питання постало після активного розгортання науково-технічного прогресу. Використання атомної енергетики задля потреб людства з нехтуванням безпеки призвело до однієї з наймасштабніших катастроф – аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ця подія (а її наслідки українці переживають і досі) стала ще однією трагічною віхою історії і знайшла відгук у різних видах мистецтва, особливо в художній літературі. Письменники, зокрема й дитячі, дедалі частіше звертаються до чорнобильської теми, оскільки вона має глобальну екзистенційну сутність: порушує проблему існування людства та його майбутнього. Якщо в ХХ ст. аварію відображали через героїзацію (Л. Даєн, «Чорнобиль – трава гірка») та зображення наслідків для людства і природи (Є. Гуцало, «Діти Чорнобиля»), то сьогодні Чорнобиль передбачає культурну памʼять українців, висвітлення реальних фактів (А. Андржеєвський, «Чорнобильський пес Аксель», А. Мухарський, «Кістяк з Чорнобиля», К. Міхаліцина, «Квіти біля четвертого»; К. Міхаліцина та С. Дворницький, «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи»). Це відображено у творах різних жанрів, як-от: повісті, оповідання, книжки з малюнками, нонфікшн тощо. Мета дисертаційної роботи – на матеріалі чорнобильської теми комплексно дослідити жанри екофікшну в українській дитячій літературі ХХ–ХХІ ст. Наукова проблематика зумовила застосування системи методів, зокрема: інтерпретація, критичний аналіз, порівняльно-історичний, методи порівняння та зіставлення, методи екологічної герменевтики та екокритики, матриці «Природа в культурі» (розроблена групою NaChiLit), прогностичний. Матеріалом для дослідження стали твори: А. Андржеєвський, «Чорнобильський пес Аксель», А. Мухарський, «Кістяк з Чорнобиля», Б. Красавцев, «Чорнобильська ОАЗА», К. Міхаліцина, «Квіти біля четвертого»; К. Міхаліцина та С. Дворницький, «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи», Є. Гуцало, «Діти Чорнобиля», Л. Даєн, «Чорнобиль – трава гірка», а також інші твори екологічної проблематики та чорнобильської тематики ХХ–ХХІ ст. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертаційній роботі: вперше на матеріалі чорнобильської теми комплексно досліджено екофікшн в українській дитячій літературі ХХ–ХХІ ст.; визначено жанровохудожні особливості творів згаданої тематики; уточнено тлумачення основних понять дослідження («література для дітей та юнацтва», «дитяча література», «екологічна література», «екофікшн»); твори літератури для дітей та юнацтва чорнобильської тематики проаналізовано з позицій екокритики та за матрицею «Природа в культурі». Теоретичне значення дослідження полягає у теоретичному й критичному осмисленні літератури для дітей та юнацтва; висвітленню особливостей чорнобильської теми як радянського часу, так і сьогодення. Практичне значення полягає у тому, що зібраний матеріал може бути використаний для роботи під час лекційних та практичних занять з таких курсів, як дитяча література, історія української літератури, дисциплін вільного вибору для здобувачів вищої освіти, у підготовці кваліфікаційних, курсових робіт та інших наукових робіт, посібників, підручників, методичних рекомендацій. Вступ дисертаційної праці містить відомості про актуальність теми дослідження, його мету й завдання, об’єкт й предмет, матеріали дослідження, теоретико-методологічну основу, наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок автора, апробацію результатів дослідження. Перший розділ висвітлює особливості поняття літератури для дітей та юнацтва, аналізуються підходи вітчизняних та зарубіжних дослідників; репрезентує жанри та напрямки дитячої літератури, серед яких один з основних – література про природу; розкриває терміни на позначення такої літератури, а також містить відомості про методи дослідження – екологічну герменевтику та екокритику. Другий розділ окреслює особливості відображення подій в історичному та літературному напрямках дослідниками в радянському союзі та за кордоном, показуючи в такий спосіб два протилежні погляди: з одного боку – героїзацію та жертовність подій аварії, а з іншого – висвітлення фактів та викриття винних у катастрофі; аналізує твори ХХ ст., зокрема, документальну повість Л. Даєна «Чорнобиль – трава гірка» та збірку оповідань Є. Гуцала «Діти Чорнобиля», де продемонстровано перехід від антропоцентричного до екоцентричного підходу. Третій розділ розкриває особливості творів ХХІ ст. екофікшну, поштовхом до написання яких стали Чорнобильська аварія та війна на території України; характеризує специфічні персонажі; висвітлює один з основних елементів сучасних творів – наявність культурної памʼяті як у жанрі книжці з малюнками, так і нонфікшні. Здійснене дослідження дало змогу зробити такі висновки: 1. У сучасному літературознавстві є декілька термінів на позначення дитячої літератури, зокрема, «література для дітей та юнацтва», «дитяча література», «література для дітей» тощо. Цей той вид літератури, який відповідає інтересам та віковим критеріям читачів, при цьому ж відображає актуальні запити суспільства. 2. Тема природи є однією з актуальних у літературі для дітей та юнацтва, що підтверджується аналізом хрестоматій для дитячого читання. Зʼясовано, що не існує єдиного терміна на позначення такої літератури: екофікшн, еколітература, природознавча література, анімалістична література, пейзажна лірика тощо. Умотивовано, що з-поміж інших визначень найбільш оптимальним є поняття «екофікшн», яке охоплює твори, які передбачають описи природи, і такі, що зображують взаємозвʼязки людини та довкілля, зокрема й екологічні проблеми, повʼязані з людською діяльністю. 3. Визначено, що поява та розвиток певного напрямку передбачає обґрунтування відповідних підходів дослідження. Так, для аналізу жанрів екофікшну пропоновані методи екологічної герменевтики та екокритики. Зокрема, матриця «Природа в культурі» (антропоцентризм / екоцентризм; «святкування» (ідеалізацію) / проблематизацію (показ негативного стану), а також трьох вимірів – людина, природа, техно) дала змогу проаналізувати твори ХХ та ХХІ ст., присвячених Чорнобильській аварії. 4. У ХХ ст. в історичному та літературознавчому розрізі сформувались дві протилежні способи зображення аварії на ЧАЕС. Офіційна версія радянського уряду, що полягала у міфологізації та героїзації аварії, порівняння трагедії з Другою світовою війною. Перші твори на тему Чорнобиля дорослої літератури завдяки таким жанрам, як вірші, поеми, повісті тощо підкріплювали радянську міфологію, возвеличуючи самопожертву та подвиг героїв-ліквідаторів. Інший погляд на аварію продемонстровано закордонними та діаспорними дослідниками, що викривали провину та бездіяльність тогочасної влади. 5. Першим твором для дітей та юнацтва стала документальна повість Л. Даєна «Чорнобиль – трава гірка», яка перейняла на себе особливості дорослої літератури. Автор використовує фотографії, документи, особисті листи та біографічні дані задля показу достовірності. Твір, написаний у стилі радянської ідеології, висуває на перше місце людину, її страждання та самопожертву заради майбутнього, тоді як стану природи після аварії майже зовсім не приділено уваги. 6. Проблеми після катастрофи зображує у своїй збірці оповідань «Діти Чорнобиля» Є. Гуцало. Письменник порушує такі питання, як: втрата близьких, хвороби дорослих і дітей; сирітство; проблема абортів через загрозу народження дітей з вадами розвитку. Збірка передбачає перехід від антропоцентричного підходу до екоцентричного, адже природа страждає так само, як і людина від непоправних наслідків аварії на ЧАЕС. 7. У ХХІ ст. гостро постали екологічні проблеми, у звʼязку з чим екофікшн виступає одним з головних напрямків, зокрема, і в літературі для дітей та юнацтва. Чорнобильська аварія та російсько-українська війна послугували створенню багатьох сучасних творів екофікшну. Ці події актуалізували такі екологічні проблеми, як полишення тварин та їх загибель, пожежі, руйнація ґрунтів, отруєння водної екосистеми тощо. Так, ці питання порушуються у таких творах, як в оповіданні «Чорнобильські поневіряння Бучі» В. Васильчука, коміксі «Чорнобильська ОАЗА» та збірці «Еко-історії для моїх маленьких друзів» Б. Красавцева, «Коміксі про екологічні наслідки війни в Україні». Твори екофікшну ХХІ ст. ставлять на перше місце природу, водночас людина – спостерігач. 8. Тварини ставали головними персонажами багатьох творів. Так і у творах екофікшну, присвячених Чорнобильській аварії, зокрема у повістях А. Андржеєвського «Чорнобильський пес Аксель» та А. Мухарського «Кістяк з Чорнобиля», головні герої – мутовані тварини. Через цих персонажів показано наслідки аварії на ЧАЕС. До того ж, твір «Кістяк з Чорнобиля» має дві сюжетні лінії – фантастичну та реальну, які переплетені між собою. Фантастична лінія передбачає показ мутованих тварин та людини, тоді як реальна – показує сучасну родину воїна, який зник безвісти на російськоукраїнській війні. 9. Чорнобиль у ХХІ ст. став надбанням культурної памʼяті українського народу. Прикладом можуть послугувати книжка з малюнками К. Міхаліциної «Квіти біля четвертого» та нонфікшн К. Міхаліциної, С. Дворницького «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи». Книжка з малюнками передбачає дві сюжетні лінії, які переплетені між собою: життя в Зоні родини українських переселенців та художниці наївного мистецтва Марії Примаченко. Нонфікшн-книга репрезентує науковий підхід до висвітлення інформації, де висвітлено факти, історію, зображено складні фізичні та хімічні явища. За допомогою візуального та вербального рівнів автори досягають повного розуміння образу Чорнобиля.