Екологічна відповідальність молоді як детермінанта сталого розвитку промислових регіонів: соціологічний вимір (на прикладі Дніпропетровської області)

Abstract

У дисертації теоретично узагальнено наукові підходи до розуміння екологічної відповідальності як правової та соціально-економічної категорії, уточнено її форми, різновиди, функції і чинники формування. Проаналізовано молодь, як специфічну соціально-демографічну групу, як суб’єкт екологічної відповідальності і реалізації доктрини сталого розвитку, а також уточнено специфічні риси молоді промислового регіону. З’ясовано цілі і стан реалізації доктрини сталого розвитку в промислових регіонах на прикладі міста Кривий Ріг як великого промислового регіону. На основі результатів емпіричних соціологічних досліджень, проведених в Дніпропетровській області (опитування молоді Дніпропетровської області (вибірка 600 респондентів, пропорційна за статтю і віком; червень-вересень 2020 р.), з’ясовано стан екологічної культури, екологічної відповідальності та і ступінь сформованості патернів екологічної поведінки у молоді, яка навчається і яка працює У дисертаційному дослідженні вирішено важливе наукове завдання: концептуалізовано екологічну відповідальність молоді як детермінанту сталого розвитку у промислових регіонах на прикладі Дніпропетровської області, зокрема м. Кривий Ріг, а також емпірично верифіковано головну гіпотезу дисертаційного дослідження і доведено, що молодь промислових регіонів є важливим суб’єктом реалізації доктрини сталого розвитку, однак, маючи певний потенціал екологічної відповідальності, недостатньо реалізує його у своїй соціальній поведінці (побутовій, трудовій, громадській, освітній, культурній, спортивній і т. д.) і не має достатнього соціального досвіду для формування патернів екологічної поведінки і діяльності. Послуговуючись теоріями соціальної дії (поведінки) (М. Вебер), соціальної системи (Т. Парсонс, Р. Мертон) та соціального обміну (Дж. Хоманс, П. Блау), науковими положеннями про соціальну відповідальність (О. Безрукова) та іншими теоріями і концепціями, обґрунтовано зміст і сутність екологічної відповідальності; систематизовано її форми і розширено функції в сучасних умовах екологічних ризиків; удосконалено соціологічне знання про молодь промислових регіонів як специфічну соціально-демографічну групу віком від 15 до 35 років, зокрема обґрунтовано специфічні особливості молоді промислових регіонів; удосконалено розуміння спектру соціальних функцій, які виконує молодь в умовах сталого розвитку, зокрема і у промислових регіонах; набуло подальшого розвитку знання про специфіку реалізації доктрини сталого розвитку у промислових регіонах України (Дніпропетровський, Запорізький, Донецький); поглиблено соціологічне знання про розуміння екологічної культури як ціннісно-раціональної соціальної дії, що орієнтована на отримання економічних благ для задоволення зростаючих потреб з мінімальними ресурсними витратами і яке ґрунтується на трьох базових принципах: необхідності усвідомлення людиною і суспільством характеру своїх дій по відношенню до природи в широкому її розумінні; здійсненні розумної практично-перетворювальної діяльності в навколишньому середовищі з метою задоволення своїх базових потреб; прогнозуванні соціальними суб’єктами наслідків своєї ресурсно-споживчої діяльності; доведено, що рівень екологічної культури суб’єктів економічної діяльності у промислових регіонах залишається доволі низьким, а відтак потребує свого дослідження і підвищення. У дисертаційному дослідженні виявлено, що рівень екологічної культури молоді у промислових містах є невисоким, а точніше нижче середнього, оскільки на «добре» і «відмінно» його оцінили у Дніпрі лише 16% респондентів, у Запоріжжі – 17%, у Кривому Розі – 21%,то у Каменському – 25%, а «незадовільно» – у Дніпрі (35%) і у Запоріжжі (34%), у Кривому Розі – 31%; доведено, що рівень екологічної відповідальності залежить від рівня екологічної культури і є в цілому у молоді м. Кривого Рогу приблизно 2,5 за 5- ти бальною шкалою, оскільки тільки третина респондентів вважає більшість своїх приятелів чи друзів екологічно свідомими людьми, третина зазначила, що меншість з їх оточення можна вважати такими, і кожний четвертий підкреслив, що нікого з свого оточення не вважає екологічно свідомими. У роботі обґрунтовано, що в Україні, зокрема у промислових регіонах (Донецькому, Криворізькому, Запорізькому) реалізація доктрини сталого розвитку гальмується і гострими залишаються такі екологічні проблеми, як: неякісна вода; забруднене повітря; деградація земельних ресурсів; знищення; небезпечні геологічні процеси; накопичення побутових; функціонування об’єктів військової діяльності, з яких 90% морально і фізично застаріли і працюють зі значним перевантаженням; наслідки Чорнобильської катастрофи. Найголовніший ризик – це війна на Сході України, яка триває з березня 2014 р. Виявлено, що шкідливі речовини, які викидаються у повітря промисловими гігантами, суттєво знижують імунітет людей, що збільшує ризики їх захворювань, зокрема серцево-судинних, онкологічних та дихальної системи, а несприятлива екологія є однією з найважливіших причин накопичення мутацій організму, які стосуються генотипу людини. Послуговуючись теоріями патернів (І. Трофімова, Д. Майєрс), теорією настанов (Д. Узнадзе), у роботі обґрунтовано зміст патернів екологічної поведінки і з’ясовано, що приблизно у 60-65% молоді патерни екологічної поведінки не є повністю сформованими, між тим в цілому серед молоді Кривого Рогу 56% опитаних мають внутрішній потенціал на формування патернів відповідальної екологічної поведінки і готові до неї долучитися. З’ясовано, що третина респондентів поділяють думку про те, що молодь міста і області не має достатньо правових знань, щоб захищати свої екологічні права і правові норми стосовно охорони довкілля знають краще ті, хто працює і стикається з вимогами природоохоронних інстанцій. Учні і студенти тільки отримують теоретичні правові знання, які поки не можуть реалізувати на практиці, а відтак вони не залишаються у навичках до природоохоронних заходів. Виявлено, що серед опитаних молодих людей 45% опитаних відчувають відповідальність за екологічний стан і стільки ж – 46% – не відчувають, переносячи її на тих осіб, які мають відповідати за охорону навколишнього середовища. У дисертаційній роботі удосконалено розуміння шляхів і методів реалізації доктрини сталого розвитку в промислових регіонах через активізацію молоді у цьому процесі як активно діючого суб’єкта запровадження інтелігентної спеціалізації, яка передбачає поглиблення співробітництва молодих науковців та підприємців у сфері раціонального використання природних ресурсів і запровадження інноваційних «розумних» технологій. Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному: - обґрунтуванні сутності екологічної відповідальності як ціннісносоціального ресурсу особистості; - обґрунтуванні змісту екологічної відповідальності, який виявляється в тому, що вона одночасно є якістю (властивістю) людини; соціальним феноменом і формою підприємницької поведінки; - обґрунтуванні змісту патернів екологічної поведінки як моделей (зразків, шаблонів) раціонально виваженої економічно-екологічної поведінки; - з’ясуванні того, що молодь промислових регіонів є важливим суб’єктом реалізації доктрини сталого розвитку; - удосконалені соціологічного знання про розуміння екологічної культури як ціннісно-раціональної соціальної дії; - удосконаленні спектру соціальних функцій, які виконує молодь в умовах сталого розвитку, зокрема і у промислових регіонах; - удосконалені знань про специфіку реалізації доктрини сталого розвитку у промислових регіонах України (Дніпропетровський, Запорізький, Донецький); - у систематизації різновидів форм екологічної відповідальності; - у розширенні розуміння функціонального призначення екологічної відповідальності в умовах реалізації доктрини сталого розвитку в промислових регіонах; - у розширенні соціологічного знання про молодь промислових регіонів як специфічної соціально-демографічної групу віком від 15 до 35 років, яка має спільні риси і одночасно відмінні з молоддю країні; - в обґрунтуванні шляхів і методів реалізації доктрини сталого розвитку в промислових регіонах через активізацію молоді у цьому процесі як активно діючого суб’єкта екологічної відповідальності і запровадження інтелігентної спеціалізації. Практичне значення дисертації полягає в тому, що теоретичні положення дисертації, які емпірично верифіковані, можуть бути використаними освітніми закладами, управлінськими структурами державного рівня та місцевого самоврядування, підприємцями і громадськими екологічними рухами для діяльності, яка спрямована на захист природного середовища і формування екологічної культури у населення, зокрема молоді, для реалізації доктрини сталого розвитку у промислових регіонах. Запропонована у дисертації інтелігентна спеціалізація як інноваційна стратегія сталого розвитку враховує удосконалення діяльності молодих науковців, менеджерів, підприємців і владних структур у реалізації розумного еколого-економічного розвитку на основі формування в їх свідомості патернів екологічної поведінки. The dissertation theoretically summarizes the scientific approaches to understanding environmental responsibility as a legal and socio-economic category, its forms, varieties, functions and factors of formation are clarified. The article analyzes young people as a specific socio-demographic group, as a subject of environmental responsibility and implementation of the doctrine of sustainable development, as well as clarifies the specific features of young people in the industrial region. The goals and state of implementation of the doctrine of sustainable development in industrial regions are clarified on the example of the city of Kryvyi Rih as a large industrial region. Based on the results of empirical sociological studies conducted in the Dnipropetrovsk region (survey of youth of the Dnipropetrovsk region (sample of 600 respondents, proportional to gender and age; June-September 2020), the state of environmental culture, environmental responsibility and the degree of formation of patterns of environmental behavior in young people who study and work was formed. The dissertation research solves an important scientific problem: the environmental responsibility of young people as a determinant of sustainable development in industrial regions is conceptualized on the example of the Dnipropetrovsk region, in particular the city of Kryvyi Rih, as well as empirically verified the main hypothesis of the dissertation research and proved that the youth of industrial regions is an important subject of the implementation of the doctrine of sustainable development, however, having a certain potential of environmental responsibility, insufficiently implements it in their social behavior (household, labor, public, educational, cultural, sports, etc.) and does not have sufficient social experience to form patterns of environmental behavior and activity. Using the theories of social action (behavior) (M. Weber), social system (T. Parsons, R. Merton) and social exchange (J. Homans, P. Blau), scientific provisions on social responsibility (O. Bezrukova) and other theories and concepts, the content and essence of environmental responsibility was substantiated; its forms are systematized and functions are expanded in modern conditions of environmental risks; we have improved sociological knowledge about the youth of industrial regions as a specific socio-demographic group aged from 15 to 35 years, in particular, we have also justified specific features of youth of industrial regions; we have improved understanding of the range of social functions performed by young people in the context of sustainable development, including in industrial regions; we have developed the knowledge about the specifics about implementation of the doctrine of sustainable development in the industrial regions of Ukraine (Dnipropetrovsk, Zaporizhia, Donetsk); we have improved sociological knowledge about the understanding of ecological culture as a value-rational social action, focused on obtaining economic benefits to meet growing needs with minimal resource costs and which is based on three basic principles: the need for people and society to realize the nature of their actions in relation to nature in its broad sense; the implementation of reasonable practical-transformative activities in the environment in order to meet their basic needs; forecasting by social subjects the consequences of their resourceconsumer activities; it is proved that the level of ecological culture of economic entities in industrial regions remains quite low, and therefore requires its research and improvement. In the dissertation study, it was revealed that the level of ecological culture of young people in industrial cities is low, or rather below average, since only 16% of respondents rated it «good» and «excellent» in Dnipro, in Zaporizhia – 17%, in Kryvyi Rih – 21%,then in Kamenskoye – 25%, and «unsatisfactory» in Dnipro (35%) and Zaporizhia (34%), Kryvyi Rih – 31%; it is proved that the level of environmental responsibility depends on the level of ecological culture and is generally scored at approximately 2.5 on a 5-point scale among young people of Kryvyi Rih, since only a third of respondents consider the majority of their friends to be environmentally conscious people, a third noted that a minority from their environment can be considered such, and one in four stressed that they do not consider anyone from their environment to be environmentally conscious. The work substantiates that in Ukraine, in particular in the industrial regions (Donetsk, Kryvyi Rih, Zaporizhia) the implementation of the doctrine of sustainable development is hindered and such environmental problems remain: poor-quality water; polluted air; degradation of land resources; destruction; dangerous geological processes; accumulation of household; functioning of military facilities, of which 90% are morally and physically outdated and work with significant overload; the consequences of the Chernobyl disaster. The most important risk is the war in Eastern Ukraine, which has been going on since March 2014. It was found that harmful substances released into the air by industrial giants significantly reduce the immunity of people, which increases the risk of their diseases, in particular cardiovascular and respiratory systems, it can cause cancer, and unfavorable ecology is one of the most important reasons for the accumulation of mutations of the body that relate to the human genotype. Using the theories of patterns (I. Trofimova, D. Myers), the theory of instructions (D. Uznadze), the work substantiates the content of patterns of ecological behavior and it was found out that approximately 60-65% of young people do not have fully formed patterns of environmental behavior, while in general, among the youth of Kryvyi Rih, 56% of respondents have an internal potential to form patterns of responsible environmental behavior and are ready to join it. It was found that a third of respondents share the opinion that young people of the city and region do not have enough legal knowledge to protect their environmental rights and legal norms regarding environmental protection are better known by those who work and face the requirements of environmental authorities. Students only receive theoretical legal knowledge that they cannot yet implement in practice, and therefore they do not have the skills of environmental protection. It is revealed that among the young people surveyed, 45% of respondents feel responsible for the environmental situation and the same number – 46% – do not feel it, transferring it to those persons who should be responsible for Environmental Protection. The dissertation work improves the understanding of ways and methods of implementing the doctrine of sustainable development in industrial regions through the activation of young people in this process as an active subject of the introduction of intelligent specialization, which provides for deepening cooperation between young scientists and entrepreneurs in the field of rational use of Natural Resources and the introduction of innovative «smart» technologies. The scientific novelty of the results obtained is as follows: - justification of the essence of environmental responsibility as a whole value and social resource of the individual; - justification of the content of Environmental Responsibility, which is manifested in the fact that it is simultaneously a quality (property) of a person; a social phenomenon and a form of entrepreneurial behavior; - justification of pattern content of environmental behavior as models (sample, template) of rationally balanced economic and environmental behavior; - finding out the fact that the youth of industrial regions is an important subject of the implementation of the doctrine of sustainable development; - advanced features of sociological knowledge about the understanding of ecological culture as a value-rational social action; - improvement of a range of social functions performed by young people in the context of sustainable development, including in industrial regions; - advanced knowledge about the specifics of implementation of the Sustainable Development doctrine in the industrial regions of Ukraine (Dnipropetrovsk, Zaporizhia, Donetsk); - in systematization of types of forms of environmental responsibility; - in extension of understanding the functional purpose of environmental responsibility in the context of the implementation of the doctrine of sustainable development in industrial regions; - in extension of sociological knowledge about the youth of industrial regions as a specific socio-demographic group aged 15 to 35 years, which has common features and at the same time differs from the youth of the country; - in justification of ways and methods of implementing the doctrine of sustainable development in industrial regions through the activation of young people in this process as an active subject of Environmental Responsibility and the introduction of intelligent specialization. Practical significance of the dissertation consists in the fact that the theoretical provisions of the dissertation, which are empirically verified, can be used by educational institutions, management structures of the state level and local selfgovernment, entrepreneurs and public environmental movements for activities aimed at protecting the natural environment and forming an ecological culture among the population, in particular young people, for the implementation of the doctrine of sustainable development in industrial regions. The intellectual specialization proposed in the dissertation as an innovative strategy for sustainable development takes into account the improvement of the activities of young scientists, managers, entrepreneurs and government structures in the implementation of reasonable ecological and economic development based on the formation of patterns of environmental behavior in their minds.