http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11892 Wed, 11 Mar 2026 09:12:54 GMT 2026-03-11T09:12:54Z http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11920 Title: Психологічні особливості особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом Authors: Давоян, Єлизавета Едуардівна Abstract: У дисертації теоретично узагальнено підходи до розуміння етіології аутизму, розкрито питання психологічних особливостей особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом та проаналізовано їх вплив на аутизацію дитини. Описано умови, що мають вплив на виникнення специфічних рис особистості батьків. Вивчено розуміння соціальної та вторинної аутизації, визначено можливі чинники, які впливають на аутизацію й деталізовано поняття «аутизації». Здійснено порівняльній аналіз особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом та батьків, які виховують нейротипових дітей. Запропоновано два підходи роботи з батьками, що виховують дітей з розладами аутистичного спектру. Розроблено «Записник мами» як допоміжний засіб при роботі з жінкою під час вагітності та перші місяці після народження дитини. Мета дисертаційної роботи полягає в досліджені психологічних особливостей особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом. Результати дослідження базуються на комплексній психологічній діагностиці особливостей особистості 232 батьків. До групи А (батьки, які виховують дитину з аутизмом) увійшло 110 батьків. Загальна кількість батьків, які увійшли до групи Б (батьки, які виховують нейротипову дитину), становила 122 особи. У роботі було використано теоретичні, експериментальні, психодіагностичні, математично-статистичні методи дослідження. Етіологію аутистичних розладів можна розглядати з трьох позицій: клінічної, психоаналітичної та соціально-психологічної. Установлено, що головними особливостями особистості батьків, які виховують дітей з аутизмом, є особистісна тривожність, депресія, нейротизм, психотизм, аутистичні риси й систематизація. Окреслені особливості будуть залежати як від спадковості, так і від впливів зовнішнього оточення. Умови аутизації можуть мати соціальний, внутрішньосімейний і психологічний характер. Порушення взаємодії між батьками й дитиною може викликати аутизацію, вторинну аутизацію дитини, впливати на виникнення аутизації самої родини. Поняття «аутизації» розуміємо як певний процес регресу, що супроводжується виявами аутистичних рис поведінки дитини за певних умов її розвитку або впливу психологічних особливостей батьків (депресії, тривоги, неврозів, психотичних виявів, ситематизації, аутистичних рис) та може призвести до аутистичних станів і в подальшому до аутизму дитини. Було виявлено відмінності в анамнезі сімей А та Б груп. Вони полягали у статі дітей, превалюванні не технічного та точного наукового спрямування освіти й діяльності близьких по родинній лінії другого ступеня нейротипових дітей, наявності більш серйозних проблем зі здоров’ям і психотравм у жінок групи А під час вагітності, наявності в групі А більшої кількості дітей, які мали серйозні захворювання одразу після народження та які починали вимовляти перші слова в більш пізньому віці, ніж діти з групи Б, не стабільний сімейний статус властивий батькам, що увійшли до групи А на відміну від Б. Здійснено порівняння особистості батьків шляхом аналізу утворених плеяд і профілів особистості. Аналіз виявив значні відмінності між візуальними представленнями особистостей батьків обох груп. У батьків групи А психологічні особливості згруповуються у три виражені плеяди з додатковими п’ятьма плеядами, що має вигляд замкненого кола з превалюванням сильних зав’язків між особистісними особливостями. У батьків контрольної групи є вираженою одна плеяда, в якій виокремлюються ще чотири. Аутистичні риси, систематизація, технічне та точно-наукове спрямування перебувають у стороні від основної плеяди на відміну від групи А, де ці психологічні особливості є основними складниками плеяд. Візуальне зображення особистості батьків групи Б є не чітким, більш відкритим, у ньому превалюють помірні зв’язки між особистісними особливостями. Аналіз особистісних профілів виявив, що профілі особистості батьків з групи Б за своїм малюнком є майже ідентичними, а різниця спостерігалась у піках показниках систематизації. Профілі батьків групи А також були схожими, різниця виявилась між піками в депресії. Основна різниця між особистісними профілями чоловіків обох груп спостерігалась у показниках аутистичних рис і систематизації. У жіночих профілях було виявлено більше розбіжностей, що полягали в силі вияву депресії, систематизації й аутистичних рис. У дисертаційній роботі запропоновано – два підходи в роботі з батьками. Як додатковий засіб супроводу жінки під час вагітності та перші місяці після народження дитини запропоновано розроблений нами «Записник мами». Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: - узагальнено й систематизовано психологічну, психофізіологічну психоаналітичну, гуманістичну, системну сімейну теорії, з питань етіології аутизму та впливу особистості батьків на аутизацію дитини; - деталізовано поняття «аутизація»; - визначено психологічні особливості особистості батьків, що виховують дітей з аутизмом; - дістали подальшого розвитку авторська методика «Загальні відомості про родину»; «Анкета зворотного зв’язку для батьків»; засоби виявлення змін у психологічному стані мами та дитини («Записник мами»). Практична значущість полягає у розробленні систематизації рефлексивного методу, спрямованого на вивчення особливостей анамнезу сім’ї; результати дисертаційної роботи можуть виконувати просвітницьку функцію; «Записник мами» може бути корисним як додатковий діагностувальний засіб для фахівців (пренатальні психологи, психологи); результати порівняльного аналізу можуть бути використані у роботі практичних психологів закладів освіти та інших соціальних закладів, корекційних педагогів, педагогів інклюзивно-ресурсних центрів та усіх зацікавлених у розв’язанні проблем щодо аутистичних розладів. Description: 1. Агаєв Н. А., Кокун О. М. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців : метод. посіб. / Н. А. Агаєв, О. М. Кокун, І. О. Пішко, Н. С. Лозінська, В. В. Остапчук, В. В. Ткаченко. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.(Бек 125-129 Спилб. Хан. 100-103). 2. Айзенк Г. Ю., Вильсон Г. Как измерить личность. Москва : Когито-Центр, 2000. 283 с.С. 80–90. 3. Аксьонова С. Ю. Вік батька при народженні дитини. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 3. С. 23–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2016_3_4 4. Александров А. А. Психогенетика: учеб. пособие. СПб. : Питер, 2010. 192 с. 5. Amiri S., Ranjbar F., Hatami R. Psychopathology of the Parents of Autistic Children Based on the Clinical Personality Disorders / Abdi S., et al. (2016), Ann Psychiatry Treatm 1(1). P. 01–05. 6. Анастази А. Дифференциальная психология. Москва : АпрельПресс, 2001. 745 с. 7. Asad Amanat Ali, Xiaoying Cui, Renata Aparecida Nedel Pertile, Xiang Li, Gregory Medley, Suzanne Adele Alexander, Andrew J. O. Whitehouse, John Joseph McGrath, Darryl Walter Eyles. Developmental vitamin D deficiency increases foetal exposure to testosterone. BMC Part of Springer Nature. Malecular Autism. 10. 12. 2020. № 11 DOI: 10. 1186 / s13229-020-00399-2.URL: https://molecularautism.biomedcentral.com/ 8. Аспергер Х. Ааутистические психопаты в детском возрасте / [перевод А. В. Челикова]. Москва : Вопросы психического здоровья детей и подростков. 2010. (10) №2. С. 91–117.URL: http://psychildhealth.ru/2010- 02.pdf 9. Аристотель. О душе / Аристотель; [пер. и прем. В. К. Сережникова, П. С. Попова]. Москва : Государственное социальноэкономическое издательство, 1937. 180 с 10. Autism – and its milder cousin Asperger’s syndrome-is surging among the children of Silicon Valley. Are math-and-tech genes to blame? URL: https://www.wired.com/2001/12/aspergers/ 11. Афанасьєва Н. Є., Перелигіна Л. А. Теоретико-методологічні основи соціально-психологічного тренінгу: навч. посіб. Харків : НУЦЗУ, 2015. 251 с. 12. Бадалян Л. О. Невропатология : учебник [для студентов дефектол. фак. пед. ин-тов]. Москва : Просвещение, 1982. 350 с. 13. Бардышевская М. К. Искаженный дизонтогенез: развитие идей В. В. Лебединского. Педиатр. 2015. Том VI.№4. С. 85–89. 14. Барон-Коэн С. Аутизм и техническое мышление. В мире науки.2013. №1. Январь. С. 48–52. С. 37. 15. Baron-Cohen S. The hyper-systemizing, assortative mating theory of autism. Progress in Neuro-Psychopharmacology & Biological Psychiatry.2006. № 30. Р. 865–872.DOI: 10.1016/j.pnpbp.2006.01.010 16. Baron-Cohen S. The systemizing quotient: an investigation of adults with Asperger syndrome or high-functioning autism, and normal sex differences / S. Baron-Cohen, Richler J., Bisarya D., Gurunathan N., Wheelwright S. Philosophical Transactions of The Royal Society B Biological Sciences. 2003 Feb 28. 358(1430). Р. 361–374. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1693117/pdf/12639333.pdf 17. Baron-Cohen S. Are Geeky Couples More Likely to Have Kids with Autism? Scientific American. November 2012. URL: https://www.scientificamerican.com/article/are-geeky-couples-more-likely-tohave-kids-with-autism/ 18. Батаршев А. В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. СПб. : Речь, 2005. 208 с. С.44–49. 19. Березин Ф. Б., Мирошников М. П., Соколова Е. Д.Методика многостороннего исследования личности. Структура, основы интерпретации, некоторые области применения – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательство «БЕРЕЗИН ФЕЛИКС БОРИСОВИЧ», 2011. – 320 с. 20. Беттельхейм Б. Пустая крепость. Детский аутизм и рождение Я.Москва : Академический Проект ; Фонд «Мир», 2013. 480 с. 21. Бехтерев, В. М. Объективная психология. Москва : Изд-во Юрайт, 2019. 551 с. 22. Бехтерев В.М. Психика и жизнь. Избранные труды по психологии личности. СПб. : Алетейя, 1999. 251 с. 23. Broadbent J., Galic I., Stokes M. A.Validation of Autism Spectrum QuotientAdult Version in an Australian Sample. Autism research and treatment Published online. 2013 May 12. doi: 10.1155/2013/984205. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3665170/ 24. Бронников В. А., Зозуля Т. В., Кравцов Ю. И., Надымова М. С. Словарь по комплексной реабилитации инвалидов: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / В. А. Бронников, Т. В. Зозуля, Ю. И. Кравцов, М. С. Надымова; под науч. ред. В. А. Бронникова; Перм. гос. ун-т. Пермь, 2010. 530 с. 25. Варій М. Й.Психологія особистості: навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2008. 592 с. 26. Винникотт Д. В. Маленькие дети и их матери; [пер. с англ. Н. М. Падалко]. Москва : Класс, 1998. 80 с. 27. Галюк С. П. Дискурс социального бессознательного в концепции языкаЖ. Лакана. Гилея (научный вестник) : сб. научн. Работ. 2009. №26. С. 215–223. 28. Ганушкин П. Б. Клиника психопатий: их статистика, динамика, систематика. Москва : Из-во нижнегородской государственной медицинской академии. Библиотека медицинской классики. Психиатрия, 2017. 124 с. 29. Гендер в деталях. Коли народжувати? Як змінився середній вік материнства за останні сто років. О. Стрельник. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/mater-batkiv/kolinarodzhuvati-yak-zminivsya-vik-materinstva-za-ostanni-sto-rokiv134552.html#:~:text=%D0 30. Гилберт К., Питерс Т. Аутизм. Медицинское и психологическое воздействие: книга для педагогов-дефектологов. Москва : ВЛАДОС, 2005. 144 с. 31. Грин А. Мертвая мать. Французская психоаналитическая школа/ под ред. А. Жибо, А. В. Россохина. СПб. : Питер, 2005. 576 с. 32. Groen Y. , Fuermaier A. B. M., Den Heijer A. E., Tucha O.The Empathy and Systemizing Quotient: The Psychometric Properties of the Dutch Version and a Review of the Cross-Cultural Stability. Althaus Journal of Autism and Developmental Disorders. 2015. 45(9). Р. 2848–2864. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4553147/ 33. Давоян Е. Аналитический акт (случай ребенкааутиста).Бюллетень Фрейдова поля в Украине. Бессознательное: его образование и интерпретация в психоанализе. 2016. С. 128–134. 34. Давоян Є. До питання гендерних відмінностей у проявах раннього дитячого аутизму. Гендерна освіта в сучасному університеті: досвід, проблеми та перспективи : матеріали міждисциплінарної всеукр. наук.-практ. конф. студ. і молодих учених (м. Кривий Ріг, 2014 р.). Кривий Ріг, 2014. С. 95–96. 35. Давоян Є. Обдарованість і аутизм: контент-аналіз дослідженості проблеми. Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика 2014. №2 (13). С. 112–119. 36. Давоян Є. Е. Обдарованість дитини аутиста: корекційнорозвивальна програма. Інсайт : зб. наук. праць студентів, аспірантів та молодих вчених / ред. кол. І. В. Шапошникова, О. Є. Блинова та ін. Херсон, 2015. № 12. С. 95–102. 37. Давоян Є. Творчість і аутизм: контент-аналіз дослідженості проблеми. Художня творчість у контексті проблем її вивчення : матеріали ІІІ Всеукраїнської конференції (до 200 ліття Тараса Шевченко) та І міжнародної конференції, присвяченої 150-літтю Михайла Коцюбинського (м. Бар, 2015). Бар, 2015.С. 46–50. 38. Давоян Є. Тест на систематизацію як одна з можливостей привенції щодо виникнення розладів аутистичного спектру. Предикатори успішної інклюзії: медико-психологічний та соціально-педагогічний аспект : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Кривий Ріг, 22 листоп. 2019 р.). Кривий Ріг, 2014. С.133–137. 39. Давоян Е. Э. Ранняя диагностика аутизма посредством психорисунка. Молодий вчений. 2014. №6 (09). С. 123–127. 40. Давоян Є. Е. Рекомендації для батьків, що виховують дітей з розладами аутистичного спектру. Психоедукаційні нотатки. Пам’яткадорадник / кол. авт., упор. О. С. Шило. Видавничий дім «Гельветика», 2020. 102 с. С. 94–99. 41. Давоян Е. Характеристика кризисов 3-7 лет у детей с РДА. Сurrent trends of development of world psychological practice (Kryvyi Rih, 2014. Арril. 17–18). Kryvyi Rih, 2014. С. 71–74. 42. Денворт Л. «Рассширенный фенотип»: самая легкая форма аутизма. Spectrum News. URL: https://neuronews.com.ua/ua/archive/2015/1%2865%29/article1471rozpovsyudzhenist- shizoafektivnogo- rozladu- v- ukrayini#gsc .tab=0 43. Диагностики эмоционально-нравственного развития / ред. и сост. И. Б. Дерманова. СПб. : Изд-во «Речь», 2002. 171 с. С.124–126. 44. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders: DSM-5 – Washington, DC : London : American Psychiatric Association, 2013. –970 p. 45. Дольто Ф. На стороне ребенка. СПб. : Изд-во «Петербург XXI век», 1997. 515 с. 46. Дольто Ф. Боротьба за дитину. Львів : Клуб сімейного досуга, 2018. 672 с. 47. Дослідження нейропсихологічного статусу дітей з діагнозом «Дитячий Аутизм». URL: http://www.bestreferat.ru/referat-214335.html 48. Эванс Д. Вводный словарь лакановского психоанализа. [пер-д группы ЛС]. URL: http://klex.ru/jxm 102. 49. Энциклопедия глубинной психологии том І. Зигмунд Фрейд: жизнь, работа, наследие / [сост. А. М. Боковикова, В. В. Белова, Ю. И. Куколева, Т. А. Ребеко, Л. Б. Сумм,А. Н. Шапкиной]. Москва : «Когито-Центр», МГМ 1998. Т. 1. 1998. 800 с. 50. Евлампиева Г. А. Социально-психологические факторы социализации аутичных детей дошкольного возраста: влияние семьи и окружающей среды. Психология. Историко-критические обзоры и современные исследования. 2017. Том 6. № 1А. С. 100–117. 51. Zalewska P. Stawanie się rodzicem dziecka z chorobą genetyczną lub wadami wrodzonymi, czyli o miejscu pedagogiki prenatalnej we wczesnym wspomaganiu rozwoju i pedagogice specjalnej.Актуальнı питання корекцıйноï освıти. Педагогічні науки. 2017. №9 (1). С. 66–74. 52. Зеркальные нейроны – ключи к чужому сознанию. URL: http://s mind.ru/zerkalnye-nejrony / 53. Інтернет архів. Національна академія наук України. Фізичні й точні науки. URL:https://web.archive.org/web/20120426182047/http://www.nas.gov.ua/i nnovations/Keywords/5/Pages/default.aspx 54. Калініченко І. О. Особливості формування інклюзивного освітнього середовища для забезпечення всебічного розвитку дитини. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. 2012. № 9. С. 120-126. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apnvlop_2012_9_15 55. Kanner L. Autistic Disturbances of Affective Contact. URL:http://neurodiversity.com/library_kanner_1943.html1 56. Климчук В. О. Математичні методи у психології. Навчальний посібник для студентів психологічних спеціальностей. Київ : Освіта України. 2009. 288 с. 57. Кокун О. М. Психофізіологія: навч. посіб. Київ: ПУЛ, 2006. 184 с. 58. Конюхов Н. И. Справочное издание по психологии: термины, законы, концепции, методы. М.: 1992. – 100 c. 59. Косоногов В. Зеркальные нейроны: краткий научный обзор. Ростов-на-Дону, 2009. 24 с 60. Костюк Г. С. Избранные психологические труды. Москва : Педагогика, 1988. 304 с. 61. Christopher J., Routh David A. Is There Really a Link Between Engineering and Autism?: A Reply to Baron-Cohen et al., Autism. 1998. 1(1), P. 281 – 289 62. Крупник Г. А. Порівняння особливостей взаємин дітей з батьками у підгрупах за порядком народження у сімейній ієрархії. Інсайт: психологічні виміри суспільства / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 3. С. 97–108. 63. Лакан Ж. Стадия зеркала. URL: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/lakan/st_zerk.php 64. Лакан Ж. «Я» в теории Фрейда и в технике психоанализа. Семинары. Москва : Гнозис, Логос, 1999. Кн. 2. 519 с. 65. Лакан Ж. Семинары. Книга 1. Работы Фрейда по технике психоанализа. Москва : Гнозис; Логос, 1998. 432 с. 66. Лакан Ж. Семинары. Книга 11. Четыре основные понятия психоанализа. Москва : Гнозис; Логос, 2004. 304 с. 67. Lee B. K, Eyles D. W, Magnusson C., Newschaffer C. J, McGrath J. J., Kvaskoff D, et al. Developmental vitamin D and autism spectrum disorders: findings from the Stockholm Youth Cohort.Molecular Psychiatry. 2019. Р.1038–1049. URL:https://www.researchgate.net/publication/337071121_Developmental_ vitamin_D_and_autism_spectrum_disorders_findings_from_the_Stockholm_Yout h_Cohort 68. Лебединская К. С., Никольская О. С. Диагностика раннего детского аутизма: начальные проявления. Москва : Просвещение, 1991. 96 с. 69. Лейбин В. М. Психоанализ и философия неофрейдизма. Москва : Изд-во Политическая литература, 1977. 250 с. 70. Леонтьев А. Н. Деятельность сознание личность. Москва : Смысл, Академия, 2005. 352 с. 71. Ling, J., Burton, T. C., Salt, J. L. & Muncer, S. J. (2009). Psychometric analysis of the Systemising Quotient (SQ) Scale. British Journal of Psychology. 2009. 100. P. 539–552. URL:http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1348/000712608X368261/abstract 72. Lundqvist L.-O., Lindner H.Is the Autism-Spectrum Quotient a Valid Measure of Traits Associated with the Autism Spectrum? A Rasch Validation in Adults with and Without Autism Spectrum Disorders. Journal of Autism and Developmental Disorders. 2017. № 47(7): Published online 2017 Apr 19. URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5487751/ 73. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика. Понимание структуры личности в клиническом процессе. М. : Класс, 2015. 592 с. 74. Максименко С. Д. Генезис существования личности. Киев : Издательство ООО «КММ», 2006. 240 с. 75. Максимова Н. Ю. Порушення екологічності стосунків як детермінанта девіантної поведінки. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; [ред.кол.: С. Д.Максименко (гол.ред.), Н. В. Чепелєва (заст.гол.ред.), В. О. Моляко та ін.]. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. Т. VII. Екологічна психологія. Вип. 36. С. 262–270. 76. Малюткіна К. Л. Теорія і практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 192 с. 77. Мамайчук И. И. Психокоррекционные технологии для детей с проблемами в развитии. СПб. : Речь, 2006. 400 с. 78. Манелис H. T. Ранний детский аутизм. Психологические и нейропсихологические механизмы. Школа здоров’я. 1999. Т. 6. №2, 3. С. 6– 21. 79. Метревели И. В школе ребенка с аутизмом. Международный психоаналитический журнал. Текст Жака Лакана «Значение фаллоса». Фрейдово Поле. Санкт-Петербург : Изд. Сергея Ходова, 2009. С.134–139. 80. Мілютіна К. Л., Івашова О. О. Вплив батьківського ставлення до дітей із розладами аутистичного спектру на перспективу інклюзивного навчання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. 2017. Вип. 5(1). С. 98–102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2017_5%281%29__20 81. Микадзе Ю. В. Нейропсихология детского возраста : учеб. пособие. СПб.: Питер, 2013. 288с. 82. Mykhailenko L., Davoian Y. Issues of Future Parents Diagnostic Assessment as a Method of Autism Spectrum Disorders Prevention : proceedings of the III International Scientific Congress Society of Ambient Intelligence 2020 (ISC-SAI 2020). Р.332–338. URL: https://www.atlantis-press.com/proceedings/isc-sai-20/125937242 83. МКб-10 Международный классификатор болезней 10-го пересмотра. URL: https://mkb-10.com/index.php?pid=4211 84. Морева Ю. Е., Сиротина Т. В. Воспитывающая ребенка с аутизмом семья как особая реабилитационная середа : материалы междунар. студ.научн.-практ. конф. «Студент и наука (гуманитарный цикл)». Магнитогорск : ФГБОУ ВПО «МГТУ»., 2017. С. 776-778 85. Morsanyi K., Primi C., Handley Simon J.,Chiesi F.,Galli S. Are systemizing and autistic traits related to talent and interest in mathematics and engineering? Testing some of the central claims of the empathizing–systemizing theory.British Journal of Psychology. 2012. P. 472 – 496 86. Murphy M., Bolton P. F., Pickles A., Fombonne E., Piven J., & Rutter M. (2000). Personality traits of the relatives of autistic probands. Psychological Medicine. 2000. 30(6). P. 1411–1424. URL:https://doi.org/10.1017/S0033291799002949 87. Натарова К. А., Семке А. В., Гуткевич Е. В. Расстройства аутистического спектра (клинико-динамический, региональный и семейный аспекты) : монография. Т.: Изд-во «Иван Фёдоров», 2012. 192 с. 88. Національний класифікатор України «Класифікатор професій» URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text 89. На ты с аутизмом: использование методики Floortime для развития отношений, общения и мышления / сост.: С. Гринспен, У. Серена. Москва : Теревинф, 2013. 512 с. 90. Никольская О. С., Баенская Е. Р., Либлинг М. М. Аутичный ребенок: пути помощи. Москва : Теревинф, 2007. 143 с. 91. Озерна Д. «Годинник цокає» як сексуальність чоловіків залежить від віку та способу життя.URL: https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-46842232 92. Остапчук О., Давоян Є. Обдаровані діти з аутистичними рисами особистості: особливості розвитку і навчання // Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика №2 (17), 2016 – С. 99-113 93. Островська К. О., Островський І. П., Сайко Х. Я. Особливості поведінки дітей з аутизмом у грі з ровесниками. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка ; Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янецьПодільський : Аксіома, 2018 . Вип. 41. С. 240–251. 94. Осьодло В. Проблема сиблінгових стосунків у психології сім’ї: впорядкування наукового дискурсу. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологія. 2017. Вип. 1. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2017_1_8 95. Павлов И. П. Условный рефлекс. СПб.: Лениздат, 2014. 224 с. 96. Платон. Сочинения в четырех томах / [общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи]. Москва : Мысль, 1994. Т. 3. Ч.1. 654 с. 97. Платонов К. Краткий словарь системы психологических понятий 2-е изд., перераб. и доп. M.: Высш. шк., 1984. – 174 с. 98. Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#n11 99. Печникова С. Материнское отношение к ребёнку-аутисту в зависимости от наличия в семье здорового. Психология семьи и больной ребёнок: учеб. пособие. СПб. : Речь, 2011. 400 с. 100. Практикум по психологии состояний: учеб. пособие / под ред. проф. О. А. Прохорова. СПб. : Речь, 2004. 480 с. С.121–122. 101. Питерс Т. Аутизм: от теоретического понимания к педагогическому воздействию. СПб. : Институт специальной педагогики и психологии, 1999. 192 с. 102. Психиатрическая клиника: учеб. пособие / под ред. проф. В. П. Самохвалова. Симферополь, 2003. 608 с. 103. Психодіагностика: практикум / [уклад.: Н. О. Данильченко, А. В. Вертель]. Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. 140 с. 104. Расширенный фенотип аутизма: самая легкая форма аутизма URL: https://outfund.ru/rasshirennyj-fenotip-samaya-legkaya-formaautizma/ 105. Роджерс К. Групповая психотерапія. Москва : Институт общегуманитарных исследований, 2017. 175 с. 106. Roim Rchok. URL: https://iido25jfzbzqkoj6zsldnsilke- adv7ofecxzh2qqi-www-roimrachok-org.translate.goog/ 107. Рыбалка В. В. Теории личности в отечественной философии,психологии и педагогике: пособие. Житомир : Изд-во ЖГУ им. И. Франко, 2015. 872 с. 108. Савченко О. Я. Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Педагогічні науки. 2010. № 1.28. С. 36-50. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2010_1.28_7 109. Салмина А. Б., Пичугина Ю. А., Сумароков А. А., Екимова М. В., Михуткина С. В., Хигашида Х. Подходы к объективизации диагностики заболеванийаутистического спектра. URL: http://www.integration.com.ua/ter_theater/159.html 110. Сборник психологических тестов: пособие / [сост. Е. Е. Миронова]. Ч. 1. Минск : Женский институт «Энвила», 2005. 155 с. 111. Свинцова О. М., Караневская О. В. Эффекты включение родителей детей с рас в коррекционно-развивающую работу посредством их обучения основам поведенческого похода. Москва : «ПАРАДИГМА», #ScienceJuice2019: сборник статей и тезисов. Т. 1, 2020. С. 150–160. 112. Сельвини Палаццоли М., Босколо Л., Чеккин Дж., Прата Дж. Парадокс и контрпарадокс: Новая модель терапии семьи, вовлеченной в шизофреническое взаимодействие / Пер. с итал. – М.: «Когито-Центр», 2002. – 204 с. 113. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии.СПб. : ООО «Речь», 2000. 350 с. 114. Сироткин С. Ф., Мельникова М. Л. Аутизация какклиникопсихологическая и социальная проблема. Социальный мир человека : материалы VII Междунар.научн.-практич.конф. «Человек и мир: миросозидание, конфликт и медиация» (г. Ижевск, 5–7 апреля 2018 г.) / под ред. Н.И. Леонова. Ижевск: ERGO, 2018. Вып. 8. С. 426–429. 115. Словарь определений и терминов. URL: www. aspergers. ru/node/159 116. Smith L. E. The Family Context of Autism Spectrum Disorders: Influence on the Behavioral Phenotype and Quality of Lif. Child Adolesc Psychiatr Clin.January 2014. 23(1). Р. 143–155. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3891371/ 117. Степанов В. Е., Ступницкий В. П. Психология. Москва :Дашков и Ко, 2004. Т. 3. Ч. 1. 576 с. 118. Stanford Encyclopedia of Philosophy. URL:https://plato.stanford.edu/index.html 119. Таблиця відповідності Переліку наукових спеціальностей (Перелік 2011) та Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (Перелік 2015) URL: https://www.krok.edu.ua/download/aspirantura/2016-08/tablitsyavidpovidnosti-pereliku.pdf 120. Теорія і практика інклюзивної освіти : навч-метод. посіб. / [упор. Бондар К. М.]. [2-ге вид., доп.]. Проект «Підтримка інклюзивної освіти у м. Кривий Ріг», 2019. 154 с. 121. Тест AQ. URL: https://www.aspergers.ru/aq/ 122. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Депресія. / Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 2014 року № 1003. URL: https://dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2019/11/2014_1003_ykpmd_depresiya.pdf 123. Франческа А. Введение в психологическую теорию аутизма. Москва: Научная серия, 2000.189 с. 124. Фрайджер Р. Теории личности и личностный рост. СПб.: ПраймЕврознак, 2004. 657 с. 125. Фрейд З. Бессознательное. URL: https://royallib.com/book/freyd_zigmund/bessoznatelnoe.html 126. Фрейд З. Основные принципы психоанализа. Москва–К.: Рефлбук, Ваклер, 1998. 228 с. 127. Фрейд З. Очерки по психологии сексуальности.Москва : Азбука классика, 2014. 224 с. 128. Фрейд З. Психоанализ детских страхов. Москва : Азбукаклассика, 2012. 288 с. 129. Фрейд З. «Я» и «Оно». Москва : Азбука-классика, 2015. 288 с. 130. Фурманов И. А., Фурманова Н. В. Основы групповой психотерапии: учеб. пособие. Минск : Тесей, 2004. 256 с. 131. Head A. M., McGillivray J. A. & Stokes M. A. Gender differences in emotionality and sociability in children with autism spectrum disorders. Molecular Autism 5, 19.2014. URL:https://doi.org/10.1186/2040-2392-5-19 132. Хмизова О. В. Організація психокорекційної роботи з батьками дітей з особливими потребами як складова цілісного процесу ранньої соціальної реабілітації. Соціальна робота в Україні: теорія і практика: науково-методичний журнал. 2011. № 3/4. С. 203–211. 133. Хомуленко Б. В., Марченко Э. М. Семейная динамика аутизма. Структура трансформации: монография. Х.: Диса Плюс, 2020. 208 с. 134. Xiaojing L. I., Wang Q.,Wu Y.,Wang S., Huang Y., Li T. Personality characteristics and neurocognitive functions in parents of children with Autism Spectrum Disorder.Shanghai Archives of Psychiatry. 2017. Vol. 29. № 1. Р. 41– 47.URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5518253/#:~:text=Co mpared%20to%20the%20parents%20of,limited%20social%20skills%20and%20m aturity 135. Черниговская Т. В. Зеркальный мозг, концепты и язык: цена антропогенеза. Физиологический журнал им. И.М.Сеченова. 2006. Т. 92. №1, С. 84–99. 136. Шрамм P. Детский аутизм и ABA : ABA (Applied BehaviorAnalisis): терапия, основанная на методах прикладного анализа поведения / [пер. с англ. 3. Измайловой-Камар ; науч. ред. С. Анисимова]. Екатеринбург : Рама Паблишинг, 2013 .208 с. 137. Шултина Д. А., Филиппова Н. В., Барыльник Ю. Б. Проблема аутизма. Терапевтический подход к решению вторичной аутизации семьи. Бюллетень медицинских Интернет-конференций. 2014. Том 4. № 11. С. 1295–1297. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/problema-autizma-terapevticheskiypodhod-k-resheniyu-vtorichnoy-autizatsii-semi/viewer 138. Шульженко Діана. Аутизм – не вирок. Львів : Кальварія, 2010. 224 с. 139. Шульженко Д. І. Психологічні основи корекційного виховання дітей з аутистичними порушеннями. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/10600 140. Wakabayashi A., Baron-Cohen S., and Wheelwright S. Are autistic traits an independent personality dimension? A study of the Autism-Spectrum Quotient (AQ) and the NEO-PI-R.Personality Individ. Diff. 2006. Vol. 41. P. 873 – 883. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11920 2021-01-01T00:00:00Z http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11894 Title: Методика формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи Authors: Богяну, Катерина Олександрівна Abstract: У дисертації представлено результати інноваційного наукового дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Здійснено розробку, обґрунтування й експериментальну перевірку авторської методики, спрямованої на практичне впровадження педагогічних умов і відповідних їм методів формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, відображено відомість про апробацію отриманих результатів дослідження, особистий унесок здобувача, публікації, структуру й обсяг роботи. У першому розділі «Теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» проаналізовано сучасний стан вивчення означеної проблеми в педагогічній теорії, обґрунтовано сутність поняття «готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» та визначено структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. На основі вивчення сучасного стану проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи в педагогічній теорії з’ясовано, що зазначена проблема ще не була предметом цілісного наукового дослідження вчених. Обґрунтовано поняттєво-термінологічне поле дослідження, зокрема: «підготовка», «професійна підготовка майбутнього вчителя», «готовність вчителя», «інклюзивне навчання», «підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва», «учні основної школи». Надано потрактування поняттю «готовність майбутнього вчителя музичного мистецтв до інклюзивного навчання учнів основної школи», яке розглядаємо як професійно-особистісне утворення, результат підготовки в закладі вищої педагогічної освіти, що забезпечує набуття гуманістичного світогляду, професійно-педагогічної компетентності, ціннісного ставлення до музичної педагогіки, освітньої інклюзії для роботи з учнями основної школи, які мають особливі освітні потреби». Визначено структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, у складі наступних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивно-знаннєвого, психологокомунікативного, діяльнісно-творчого. У другому розділі «Методика формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» розкрито наукові підходи і принципи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи; обґрунтовано педагогічні умови та методи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Обґрунтовано методику формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи на засадах наукових підходів, як: гуманістично-комунікативного культурологічного, особистісно-зорієнтованого творчо-технологічного компетентнісного підходів та відповідних їм педагогічних принципів. Спроєктовано модель методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи (яка містить чотири блоки: цільовий, теоретично-методологічний, процесуальний, критеріально-результативний), до складу якої входять педагогічні умови формування зазначеного явища (стимулювання мотиваційної установки і потреби майбутніх учителів музичного мистецтва в опануванні цінностями освітньої інклюзії; активізація пізнавального потенціалу студентів в опануванні теоретичних і методичних засад інклюзивного навчання учнів; накопичення здобувачами освіти практичного досвіду застосування методів формування емоційно-емпатійної сфери учнів з особливими освітніми потребами і методів розвиту Soft skills в процесі мистецької комунікації; забезпечення діяльніснотворчого зростання майбутніх учителів музичного мистецтва для здійснення інклюзивного навчання учнів основної школи з використанням інноваційних методик, технологій) та чотири комплекси методів, відповідні кожній умові. У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи» здійснено діагностичне дослідження формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи; впровадження методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи в закладі вищої педагогічної освіти; аналіз та інтерпретація результатів експериментальної роботи Проведено педагогічний експеримент з метою виявлення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, впровадження зазначеної методики. Визначено методику діагностики рівнів сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Відповідно до окреслених структурних компонентів зазначеного явища обґрунтовано відповідні їм критерії, як: мотиваційнопотребовий, пізнавально-змістовний, емоційно-емпатійний, діяльніснокреативний. На констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено чотири рівні сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва: початковий, репродуктивний, продуктивний, креативний. Методику формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи впроваджено на чотирьох етапах формувального дослідження: мотиваційно-стимулювальному, пізнавально-розвивальному, комунікативно-формувальному, креативнопедагогічному. За результатами педагогічної діагностики на результативному етапі експерименту виявлено, що у порівнянні з констатувальним етапом дослідження кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з початковим рівнем сформованості готовності до інклюзивного навчання учнів основної школи зменшився на 23,07%, а у КГ – зменшився на 3,34%; кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з репродуктивним рівнем зменшився на 42,3%, а у КГ – збільшився на 3,33%; кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з продуктивним рівнем збільшився на 42,31%, а у КГ – лишився без змін; кількість майбутніх учителів музичного мистецтва ЕГ з креативним рівнем збільшився на 23,07%, а у КГ – на 1%. З’ясовано, що рівень сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи експериментальної групи наприкінці педагогічного експерименту став значно вищим, ніж у майбутніх учителів контрольної групи, з опертям на статистику зроблено висновок про ефективність методики формування досліджуваного явища. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: здійснено цілісне дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи; розкрито сутність поняття «готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи», що в дослідженні розглянуто як професійно-особистісне утворення, результат підготовки в закладі вищої педагогічної освіти, що забезпечує набуття гуманістичного світогляду, професійних компетентностей, ціннісного ставлення до музичної педагогіки, освітньої інклюзії для роботи з учнями основної школи, які мають особливі освітні потреби; обґрунтовано структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи в єдності мотиваційно-ціннісного, когнітивно-знаннєвого, психолого-комунікативного, діяльнісно-творчого компонентів; розроблено й теоретично обґрунтовано методику формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, основу якої складають педагогічні умови: стимулювання мотиваційної установки і потреби майбутніх учителів музичного мистецтва в опануванні цінностями освітньої інклюзії; активізація пізнавального потенціалу студентів в опануванні теоретичних і методичних засад інклюзивного навчання учнів; накопичення здобувачами освіти практичного досвіду застосування методів формування емоційноемпатійної сфери учнів з особливими освітніми потребами і методів розвиту Soft skills у процесі мистецької комунікації; забезпечення діяльнісно-творчого зростання майбутніх учителів музичного мистецтва для здійснення інклюзивного навчання учнів основної школи з використанням інноваційних методик, технологій та комплекс відповідних до кожної умови методів; визначено критерії та показники оцінювання рівнів сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи: мотиваційно-потребовий, пізнавально-змістовний, емоційноемпатійний, діяльнісно-креативний; методику діагностики сформованості зазначеного явища. Уточнено сутність понять «професійна підготовка майбутнього вчителя», «готовність майбутнього вчителя», педагогічні принципи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Подальшого розвитку набули основні стратегії роботи майбутніх учителів музичного мистецтва з учнями основної школи з особливими освітніми потребами, які мають фізичні, емоційні, когнітивні та мовні порушення. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці й апробації діагностичної та експериментальної методики формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи, впровадженої в освітній процес під час викладання навчальних дисциплін «Хоровий клас», «Хорове диригування», «Вокальний клас», «Методика загальної музичної освіти та інтегрованого курсу «Мистецтво», елективного курсу «Сучасні технології інклюзивного музичного навчання» з використанням арт-терапевтичних (музикотерапевтичних) технологій, творчих проєктів, вебінарів, відеопрезентацій, самостійних аналітичних завдань, пошуково-евристичних завдань, диспутів, тренінгів, сугестивних і творчих методів, конкурсів планів-конспектів уроку, методів «ТРВЗ»-педагогіки», практичного показу. Результати дослідження можуть бути використані в розробленні освітньо-професійних програм, робочих програм навчальних дисциплін, навчально-методичного забезпечення, у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва, підвищенні кваліфікації учителів музичного мистецтва. The dissertation presents the results of an innovative scientific investigation on developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. It includes the formulation, justification and experimental proof of the author’s methodology aimed at practical implementation of pedagogical conditions and corresponding methods to prepare future music art teachers for inclusive education of middle school students. The introduction justifies the relevance of the dissertation topic, the aim, the objectives, the subject, the scope, the methods of research, the academic novelty, the practical importance of the results obtained, as well as provides details on the approbation of the results obtained, the candidate’s personal contribution, the publication, the structure and the scope of the work. The first chapter, “Theoretical Foundations of Developing Future Music Art Teachers’ Readiness for Inclusive Education of Middle School Students”, analyses the current state of research on the issue in pedagogic theory. It provides rationale for the essence of the concept of “readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students” and outlines the structure of the readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students. The study of the current state of research on developing the readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students in pedagogic theory reveals that the issue has not yet been comprehensively addressed in scientific research. The conceptual and terminological framework of the research is established, including the terms: “preparation”, “professional preparation of future teachers”, “teacher readiness”, “inclusive education”, “preparation of future music art teachers” and “middle school students”. The concept of “readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students” is defined as a professional and personal development, the outcome of training in a higher pedagogical institution which ensures the acquisition of a humanistic worldview, professional and pedagogical competence, a value-based approach to music pedagogy, and educational inclusion for working with middle school students with special educational needs. The structure of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is outlined, comprising of motivation and value, cognitive and knowledge-based, psychological and communicative, as well as creative and activitybased components. The second chapter, “The Methodology for Developing Future Music Art Teachers’ Readiness for Inclusive Education of Middle School Students”, explores the scientific approaches and principles for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. It also outlines the pedagogical conditions and methods for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. The methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is grounded in several scientific approaches, including humanistic and communicative, cultural, person-centred, creative and technological, competence-based approaches, along with their corresponding pedagogical principles. A model of the methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is proposed (consisting of four blocks: target-setting, theoretical and methodological, procedural, and criteria-result blocks), which includes the pedagogical conditions for developing the readiness (stimulating the motivational attitude and the need for future music art teachers to embrace the values of inclusivity in education; activating students’ cognitive potential to understand the theoretical and methodological foundations of inclusive education; enabling the students to accumulate practical experience in using methods for developing emotional and empathetic spheres for students with special needs, as well as developing soft skills in artistic communication; and ensuring the activity-based and creative growth of future music art teachers to implement inclusive education for middle school students using innovative methods and technologies) and four sets of methods tailored to each of the conditions. The third chapter, “Experimental Proof of the Methodology for Developing Future Music Art Teachers’ Readiness for Inclusive Education of Middle School Students”, examines the development of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students; the implementation of the methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students in a higher pedagogical institution; the analysis and interpretation of experimental testing results. A pedagogical experiment was conducted to identify the levels of readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students, as well as the implementation of the outlined methodology. The study establishes a methodology for assessing the levels of readiness of future music art teachers for inclusive education of middle school students. According to the key structural components of the readiness, relevant criteria were established, including motivational and need-based, cognitive and content-based, emotional and empathetic, creative and activity-based components. During the fact-stating stage of the pedagogical experiment, four levels of readiness of future music art teachers were identified: initial, reproductive, productive, and creative. The methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students was implemented in four stages of the formative research: motivational and stimulative, cognitive and developmental, communicative and formative, as well as creative and pedagogical. At the resultative stage of the experiment, the outcomes of the pedagogical assessment showed that, compared to the fact-stating stage of the research, the number of future music art teachers in the experimental group (EG) with an initial level of readiness for inclusive education of middle school students decreased by 23.07%, while in the control group (CG), it only decreased by 3.34%. In the EG, number of future music art teachers with a reproductive level of readiness dropped by 42.3%, while in the CG, it increased by 3.33%. The number of future music art teachers in the EG with a productive level rose by 42.31%, while no change in the CG. The number future music art teachers in the EG with a creative level increased by 23.07%, while in the CG, it grew by just 1%. The findings indicate that by the end of the pedagogical experiment, the readiness level of future music art teachers for inclusive education of middle school students in the experimental group was significantly higher than that in the control group, which supports the conclusion that the methodology for developing readiness was effective. The scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time: a comprehensive study has been conducted on the development of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students; the essence of the concept of “future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students” was explored, defined in the study as a professional and personal formation and the result of training in a higher pedagogical institution, ensuring the acquisition of a humanistic worldview, professional competences, and a value-based attitude to music pedagogy and educational inclusivity for working with middle school students with special needs; the structure for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is outlined, integrating four key components, including motivation and value-based, cognitive and knowledge-based, psychological and communicative, as well as creative and activity-based components; the methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students is proposed and theoretically justified, with the methodology based on several pedagogical conditions, such as: stimulating the motivational attitude and the need for future music art teachers to embrace the values of inclusivity in education; activating students’ cognitive potential to understand the theoretical and methodological foundations of inclusive education; enabling the students to accumulate practical experience in using methods for developing emotional and empathetic spheres for students with special needs, as well as developing soft skills in artistic communication; and ensuring the activity-based and creative growth of future music art teachers to implement inclusive education for middle school students using innovative methods, technologies and the set methods tailored to each of the conditions; criteria and indicators for evaluating the levels of future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students are identified as: motivational and need-based, cognitive and contentbased, emotional and empathetic, creative and activity-based ones; a methodology for assessing this readiness is also explored. The essence of the concepts of “professional training of future teachers” and “readiness of future teachers” has been ascertained, along with the pedagogical principles for developing the future art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students. Additionally, the main strategies for future music art teachers working with middle school students who have special educational needs including those with physical, emotional, cognitive and language impairments have been further developed. The practical importance of the results obtained in the research lies in the development and approbation of an assessment and experimental methodology for developing future music art teachers’ readiness for inclusive education of middle school students, integrated into the educational process during courses such as “Choral Class”, “Choral Conducting”, “Vocal Class”, “Methods of General Music Education and Integrated ‘Arts’ “Course”, and the elective course “Contemporary Technologies in Inclusive Music Education” using art therapy (music therapy) techniques, creative projects, webinars, video presentations, independent analytical tasks, heuristic search tasks, debates, workshops, suggestive and creative methods, lesson plan competitions, “Theory of Inventive Problem Solving” methods, and practical demonstrations. The results of the study can be applied in developing educational and professional programs, academic course working programs, teaching method materials, and in the professional training of future music art teachers, as well as in the ongoing professional development of music art teachers. Description: 1. Артюшина, М. В., Котикова, О. М., Романова, Г. М. (2007). Психологопедагогічні аспекти реалізації сучасних методів у вищій школі. М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Київ : КНЕУ. 528. 2. Балакірєва, В. (2018). Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів до організації трудового навчання молодших школярів. Гірська школа Українських Карпат, 19, 66–70. http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2018_19_16 3. Барбінова, А. (2021). Структура готовності вчителів до професійної діяльності в умовах інклюзії. Український Педагогічний журнал, 1, 58–64. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-1-58-64 4. Бедрич, Я. (2013). Категорія інклюзивності у філософському висвітленні. Лінгвістика XXІ століття : нові дослідження і перспективи, 26–32. http://nbuv.gov.ua/UJRN/linds_2013_2013_5 5. Беземчук, Л. В., Голота, М. А. (2023). Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до національного виховання учнів в умовах реалізації ідей НУШ. Час мистецької освіти. Мистецька освіта : наукові дискусії : зб. статей ХІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Харків. 71–75. 6. Безлюдна, В. (2016). Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов у системі вищої освіти. Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології, 4, 178–185. 7. Бєдна, Ю. О. (2023а). Методика педагогічної корекції уваги дітей молодшого шкільного віку з особливими потребами в процесі навчання музики. [Дис. док. Філ., Україн. держ. унів. ім. М. Драгоманова], Київ. 212. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/43400/Biedna_dis.pdf?se quence=1&isAllowed=y 8. Бєдна, Ю. О. (2023b). Особливості впливу музичних творів на процес сприйняття та психофізіологічний стан дітей з аутизмом на уроках музичного мистецтва. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти, 29, 185–191. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2023.29.23 9. Білавич, Г. М., Мальона, С. Б., Костащук, Я. (2021). Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами крізь вимір сьогодення. Молодь і ринок, 9 (195), 11–17. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.243884 10. Білявська, О. Д., Гапончук, О. Д. (2019). Адаптована додаткова програма елементарного підрівня мистецької школи «Музична освіта – дітям з особливими освітніми потребами». Інклюзія в мистецькій освіті : виклики, практики, перспективи, 79–85. 11. Бовсунівська, Н. (2022). Інклюзивна музична освіта : перспективи та проблеми. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки, 2(109), 240–255. http://eprints.zu.edu.ua/35678/1/19.pdf 12.Богяну, К. О. (2019). Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивної музичної освіти: теоретичний аспект. Мистецька освіта : теорія, методологія, технології, ІІ Всеукраїнська науковопрактична конференція, Кривий Ріг, 180–183. 13. Богяну, К. О. (2020a). Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії: поняттєво-термінологічний аспект. Наукові записки, 191, серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 222–227. 14. Богяну, К. О. (2020b). Структура професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої інклюзії: теоретичний аспект. Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін, ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, Умань, 15–18. 15. Богяну, К. О. (2021a). Технології музичного навчання дітей з особливими потребами. Мистецька освіта: традиції, сучасність, перспективи, ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція здобувачів вищої освіти та молодих учених, Кривий Ріг, 205–210. 16. Богяну, К. О. (2021b). Характеристика мотиваційно-ціннісного компоненту інклюзивної готовності майбутнього вчителя. The XXVI International Science Conference «Topical issues of practice and science», London, Great Britain, 394–398. 17. Богяну, К. О. (2021c). Вокалотерапія – як одна з музико-терапевтичних методик. Міжнародна науково-практична онлайн конференція, Світові освітні тренди: створення творчого середовища STEAM – навчання, Київ, 27–30. 18. Богяну, К. О. (2023). Наукові підходи та педагогічні принципи формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інклюзивного навчання учнів основної школи. Південноукраїнські мистецькі студії. Науковий журнал, випуск 1(2). Одеса: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 5-11. 19. Бодальов, А. А., Каштанова, Т. Р. (1975). Теоретико-методологічні аспекти вивчення емпатії. Групова психотерапія при неврозах, 11–19. 20. Бойко, В. О. (2012). Інклюзивна освіта : до питання визначення поняття та особливостей її запровадження. Наукові записки. Психолого-педагогічні науки, 4, 7–10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2012_4_3 21. Бойчук, Ю. Д., Бородіна, О. С., Микитюк, О. М. (2015). Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя основ здоров’я : монографія. Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, Харків : ХНПУ. 117. 22. Бондар, В. І. (2009). Теоретико-нормативні засади організації моніторингу якості освітньо-професійної підготовки вчителів на засадах компетентнісного підходу. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17 : Теорія і практика навчання та виховання, 10, 3–11. 23. Бондар, В. І. (Ред.). (2003). Спеціальна педагогіка : понятійнотермінологічний словник. Луганськ : Alma-mater. 436. 24. Бриль, М. (2019). Проблемні аспекти впровадження інклюзії в мистецькій освіті. Інклюзія в мистецькій освіті : виклики, практики, перспективи, 12– 18. 25. Булатова, Л. А. (2002). Гендерний аспект підготовки учителя. Наукові праці. Серія : Педагогічні науки, №2. 21. 26. Бусел, В. Т. (Ред.). (2005). Великий тлумачний словник української мови. Перун. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000989 27. Валентик, Н. (2010). Інклюзивна освіта, за і проти. Директор школи, №14– 15. 45–58. 28. Василенко, Л. М. (2003). Взаємодія вокального і методичного компонентів у професії професійної підготовки майбутнього вчителя музики [Автореф. дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова]. 29. Васильєва, Г. (2021). Формування методичної компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в умовах інклюзивного середовища [Автореф. дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]. https://uacademic.info/ua/document/0421U103757 30. Васько, О. О., Соловйова, К. В. (2014). Методи активного навчання в методикоматематичній підготовці майбутніх вчителів початкових класів. Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології, 4 (38), 315–323. 31. Васянович, Г. (2021). Етюди інклюзії : феноменологічно-персоналістичний підхід. Т. В. Новак (Ред.), Матеріали IV Всеукраїнської науковопрактичної онлайн конференції : «Сучасний стан та перспективи розвитку освіти: теорія, практика, інновації». ВЦ КОГПА ім. Тараса Шевченка, 137–147. 32. Вознюк, О. В., Дубасенюк, О. В. (2009). Цільові орієнтири розвитку особистості у системі освіти : інтегративний підхід : монографія. Видво ЖДУ ім. І. Франка, Житомир. 684. https://core.ac.uk/download/pdf/12084826.pdf 33. Волошина, О. В. (2017). Підготовка майбутніх учителів до навчальновиховної роботи в умовах інклюзивного середовища. Особлива дитина, 1, 31–40. http://nbuv.gov.ua/UJRN/DLog_2017_1_6 34. Воронюк, І. В. (2003). Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу молодших школярів [Дис. канд. псих. наук, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова]. 35. Гавриш, І. В. (2006). Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності [Дис. доктора пед. наук, Харківський національний університет ім. Г. Сковороди]. https://uacademic.info/ua/document/0506U000306 36. Гекало, Л. (2013). Розвиток творчого потенціалу педагога. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки, 123 (2), 63–66. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2013_123%282%29__18 37. Гончаренко, С. У. (2003). …І насамперед – прикладна наука. Вид-во Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут. 38. Горбенко, С. С. (2007). Історія гуманізації музичної освіти дітей шкільного віку. Вид-ць : ПП Зволейко Д. Г. 39. Горностай, П. П., Титаренко, Т. М. (Ред.). (2001). Психологія особистості : Словник-довідник. Рута. 40. Гребінь, О., Швайченко, В, Левенець Н. (2023). Основи звукотехніки. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського. 342. 41. Григор’єва, В. В. (2010). Культурологічні засади підготовки вчителя музики у вищому навчальному закладі. Наука і освіта, 7. 68–71. dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/13773 42. Гудзь, О. А. (2020). Методи розвитку художньої емпатії у майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 4 (133), 71–78. https://doi.org/10.24195/2617-6688- 2020-4-9 43. Гумінська, О. О. (2003). Уроки музики в навчальній школі : методичний посібник. Навчальна книга – Богдан, Тернопіль. 104. 44. Гусейнова, Л. В. (2005). Формування готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності [Автореф. дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]. https://uacademic.info/ua/document/0405U003493 45. Давидюк, М. О. (2023). Практичні аспекти підготовки майбутнього педагога до роботи в інклюзивних класах. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми, 67, 112–120. https://doi.org/10.31652/2412-1142- 2023-67-112-120 46. Даофен, С. (2015). Методика використання інноваційних технологій у підготовці майбутніх учителів музики до співацької діяльності [Дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]. https://uacademic.info/ua/document/0415U005458 47. Дашак, А. (2003). Божественна природа звуку. Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл культури і таємниці, Львів : Світ. 108. 48. Дегтярьова, Г. С., Козяр, М. М., Матійків, І. М., Руденко, Л. А., Шиделко, А. В. (2012). Психологічні аспекти професійної підготовки конкурентоздатних фахівців. Л. А. Руденко (Ред.). https://core.ac.uk/download/pdf/32306975.pdf 49. Демченко, Ю. (2012). Особливості формування самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів математики. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки, 103, 122–103. https://core.ac.uk/download/pdf/53036367.pdf 50. Дичківська, І. М. (2004). Інноваційні педагогічні технології. Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів, Київ : Академія, 218. 51. Добровольська, Р. О. (2020). Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти [Дис. доктора філософії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського]. https://uacademic.info/ua/document/0820U100481 52. Драганчук, В. (2010) Музична терапія : теорія та історія. РВВ «Вежа» Волинського національного університету ім. Лесі Українки. 53. Дубасенюк, О. А. (1994). Основи теорії і практики професійної виховної діяльності педагога. Житомирський державний педагогічний інститут. 54. Дубасенюк, О. А. (Ред.). (2009). Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики. ЖДУ ім. І. Франка. 55. Дубасенюк, О. А., Семенюк, Т. В., Антонова, О. Є. (2003). Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності. ЖДУ ім. І. Франка 56. Дудорова, Л. Ю. (2012). Формування готовності майбутніх учителів до організації туристичної діяльності школярів. Теоретичний та науковометодичний часопис «Вища освіта України» : Педагогіка вищої школи : методологія, теорія, технології, 3 (46), 123–129. 57. Дьюхерст-Меддок, О. (1998) Цілющій звук. 58. Дьяченко, М. И., Кандыбович, Л. А. (1976). Психологические проблемы готовности к деятельности. Изд-во БГУ. 59. Єльникова, В., Куценко, В., Маслов, В. та ін. (2012). Теоретико-методичні основи підготовки керівників до оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу. УМО. 60. Єфіменко, С. М. (2015). Розвиток інтелектуально-творчого потенціалу майбутнього учителя технологій у процесі професійної підготовки [Дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]. 61. Жаворонкова, Г. В., Мельник, Л. Ю. (2018). Сучасна направленість методології наукового пошуку в дослідженні формування економіки знань в інформаційному суспільстві. Економіка та держава, 2, 16–21. 62. Желанова, В. В. (2016). Готовність майбутнього вихователя до розвитку творчого потенціалу дошкільника : сутність та структура. Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія : Педагогіка. Соціальна робота, 1 (38), 123–126. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuped_2016_1_30 63. Жуков, В. П. (2017). Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до організації інтегрованого навчання учнів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 55, 174–180. 64. Задворняк, Л. С. (2020). Організація позааудиторної роботи зі студентською молоддю як умова підвищення ефективності освітнього процесу. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : збірник наукових праць, 58, 91–98. 65. Закон України «Про освіту». (2017). Закон України Про освіту зі змінами 2024 р. № 2145-VIII від 05.09.2017, редакція від 21.11.2021. https://urst.com.ua/act/pro_osvitu 66. Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». (1998). Закон України Про професійну (професійно-технічну) освіту зі змінами 2023 р. № 3025-IX від 10. 04.2023 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#Text 67. Замелюк, М. І. (2014а). Психолого-педагогічні погляди на феномен готовності до педагогічної творчості. Матеріали V Міжнародної наук.- практичної конференції науковців, аспірантів та студентів «Актуальні проблеми соціальної педагогіки, початкової та дошкільної освіти». П. М. Гусак, Н. І. Корпач (Ред.), 95–99. Вид-ць : ПП Іванюк В. П. 68. Замелюк, М. І. (2014b). Формування інтелектуально-творчої особистості майбутнього вихователя : теорія і технологія. Вид-ць : ПП Іванюк В. П. 69. Занюк, С. (1997). Психологія мотивацій та емоцій. Волинський державний університет. 70. Іванова, О. (2022). Особливості розвитку комунікативного компонента психологічної готовності педагога НУШ до професійної діяльності. Естетика і етика педагогічної дії, 26, 94–102. 71. Ісаєва, О. С., Грицько, М. І. (2023). Культурологічний підхід як важлива складова у підготовці студентів-медиків. Теорія та методика професійної освіти, 55 (Т. 2), 97–99. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2023/55.2.20 72. Канюк, С. С. (2002). Психологія мотивації. Либідь. 73. Квітка, Н. О., Галій, А. І. (2011a). Місце музичної терапії у вихованні дітей зі складними порушеннями психофізичного розвитку. Педагогіка здоров’я. ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 285–290. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6315 74.Квітка, Н. О. (2011b). Музикотерапія для дітей з особливими освітніми потребами в закладах дошкільного типу. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, вип. 2. 83–90. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2011_2_11. 75. Киричук, О. В., Роменець, В. А. (1996). Основи психології. Либідь. 76. Клопов, Р. В. (2013). Теорія і практика професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій [Автореф. дис. доктора пед. наук, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського]. https://uacademic.info/ua/document/0512U000134 77. Коваль, Л. В. (2010). Система професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування загально навчальних технологій [Автореф. дис. доктора пед. наук, Академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти]. 78. Коваль, Л. В. (2015). До проблеми виявлення рівня готовності старших дошкільників із ДЦП до засвоєння навичок письма. Освіта осіб з особливими потребами : шляхи розбудови, 3 (1), 93–97. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2012_3%281%29__13 79. Ковальова, Т. А. (Ред.). (2005). Великий тлумачний словник української мови. Фоліо. 80. Ковальський, Р. І. (2017). Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі [Дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук, Київський університет імені Бориса Грінченка]. C. 239. 81. Коврігіна, Л. (2018). Актуальні проблеми інклюзивного навчання в Україні. Педагогічні інновації : ідеї, реалії, перспективи, 1, 33–40. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ped_in_2018_1_6 82. Козир, А. В. (2008). Професійна майстерність учителів музики : теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти. НПУ ім. М. П. Драгоманова. 83. Колупаєва, А. (2011). Інклюзивна освіта в теорії і практиці діяльності школи. Директор школи, 7. 15–21. 84. Колупаєва, А. (2012). Основи інклюзивної освіти. «А. С. К.». https://www.slideshare.net/slideshow/ss-68118978/68118978 85. Кондрашова, Л. В. (2012). Формирование личности потенциала будущих специалистов как показатель качества высшего образования. Вісник СевНТУ. Серія : Педагогіка, 127, 3–5. 86. Коновець, С. В. (2012). Теоретичні і методичні основи творчого розвитку майбутнього учителя образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах [Дис. доктора пед. наук, Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих]. https://uacademic.info/ua/document/0512U000464 87. Концепція інклюзивної мистецької освіти. (2020). Наказ МКМС від 27.01.2020 № 339. 88. Копняк, Н., Корицька, Г., Литвинова, С., Носенко, Ю., Пойда, С., Сєдой, В., Сіпачова, О. та ін. (2015). Моделювання й інтеграція сервісів хмароорієнтованого навчального середовища. ЦП «Компринт». 89. Кохан, О. М. (2020). Soft skills як необхідний компонент конкурентоспроможності майбутніх фахівців. Soft skills – невід’ємні аспекти формування конкурентоспроможності студентів у XXI столітті : Міжвузівський науково-методичний семінар, 43–45. 90. Крушельницька, Я. В. (2000). Фізіологія і психологія праці. КНЕУ. 91. Кузава, І. Б. (2013). Інклюзивна освіта дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку : теорія і практика. ПП Іванюк В. П. 92. Курлянд, З. Н. (2008). Психолого-педагогічні умови формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх учителів. Наука і освіта. 2008, 8–9, 171–175. 93. Курлянд, З. Н. (Ред.). (2007). Педагогіка вищої школи. Знання. 94. Лавринець, А. П. (2019). Розвиток творчого потенціалу вчителя музичного мистецтва в умовах післядипломної педагогічної освіти [Дис. канд. пед. наук, Університет менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України]. 95. Летичевська, О. (2023) Нотатки української музикознавиці в Единбурзі. Народна творчість та етнологія, 3(399), 110–114. https://nte.etnolog.org.ua/uploads/2023/3/publications/110.pdf 96. Лорман, Т., Деппелер, Д., Харві, Д. (2010). Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі. Вид-ць : СПД-ФО Парашин І. С. 97. Луцан, Н. І. (2019). Наукові підходи до організації навчання дітей з особливими освітніми проблемами. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки, 1 (64). 152–156. 98. Ляшенко, О. Д. (2014). Інклюзивна мистецька освіта: інноваційна проблема ХХІ ст. Професійна мистецька освіта і художня культура : виклики ХХІ ст., 483–491. 99. Максименко, С. Д, Зайчук, В. О., Клименко, В. В., Соловієнко, В. О. (2000). Загальна психологія. Форум. 100. Максимова, О. О. (2016). Комунікативна компетентність вчителя початкової школи. Молодь і ринок, 5 (136), 59–63. 101. Малюк, О. Ю. (2010). Методологічні особливості формування інформаційно-комунікативної компетенції у студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність». Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, 12 (199), 158–162. 102. Маніфест гуманної педагогіки (2011). Всеукраїнська культурно-освітня асоціація гуманної педагогіки. Всеукраїнське громадське об’єднання.http://gumanpedagog.org.ua/ind%20ex.php?option=com_content& view=article&id=127&Itemid=57 103. Масол, Л. (2012). Мистецтво : 5–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 104. Матвієнко, О. (2019). Аналіз проблеми готовності майбутніх учителів початкової школи до корекційної роботи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 62 (1), 113–116. 105. Матвєєва, О. О. (2008). Формування творчої уяви майбутніх педагогівмузикантів у процесі професійної підготовки [Дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук, Харків]. С. 235. 106. Матюх, Т. М. (2015). Емпатійні витоки створення та сприйняття художнього образу. Гуманітарний часопис, 1, 74–80. 107. Міністерство освіти і науки України «Національна стратегія для забезпечення якісного інклюзивного навчання». (2024). https://mon.gov.ua/news/uriad-ukhvalyv-natsionalnu-stratehiiu-dliazabezpechennia-iakisnoho-inkliuzyvnoho-navchannia 108. Мішеніна, Т. М., Пустильник, О. С., Барабаш, К. В. (2022). Фізичне і музичне виховання в інклюзивному просторі: культурософія сучасного освітнього дискурсу. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, №83. 52–57. 109. Мішешіна, Т. М. (2021). Фітнес-технології у здоров’язбережувальній траєкторії здобувачів освіти: аксіологія національних традицій. Materiály XVIII Mezinárodni vĕdecko-praktická conference «Přední vĕdeckĕ novinky - 2021», Praha, 44–46. 110. Мішеніна, Т. М. (2013). Формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у вищих педагогічних навчальних закладах. [Дис. на здоб. наук. ступ. док. пед. наук, Інститут педагогіки НАПН України]. 469 111. Мойсеюк, Н. Є. (2006) Готовність до професійної діяльності: суть і шляхи формування. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Вип. 12, ДОВ: Вінниця. Київ : Вінниця. С.364-368. 112. Молчанова, А. О. (2013). Толерантність як ціннісна основа професійної діяльності педагога. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. 113. Морозова, О. О. (2011). Методика формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики ВНЗ. НПУ ім. М. П. Драгоманова. 114. Нерубасська, О, Шепелєва В. (2023). Вплив музикотерапії на психологічний стан людини. Науковий журнал «Габітус», 47, 200–203. https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2023.47.35 115. Нечай, С. (2008). Методичні особливості формування професіоналізму майбутніх вихователів у питаннях музичного виховання дітей дошкільного віку. Вища школа, 10, 66–72. 116. Нечепоренко, М. А. (2019). Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку [Дис. канд. пед. наук, Вінницький національний аграрний університет]. https://uacademic.info/ua/document/0419U002246 117. Ничкало, Н. Г. (2008) Українські концепції професійної освіти : тенденції і перспективи. Педагогічна і психологічна науки в Україні, 5, 39–47. 118. Овсієнко, Л. М. (2018). Методика навчання лінгвістики тексту майбутніх учителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу [Дис. доктора пед. наук, Київський університет імені Б. Грінченка]. 119. Овчаренко, Н. А. (2013) Особистісно орієнтований підхід у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва до вокальнопедагогічної діяльності. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Серія : Психолого-педагогічні науки, 2, 148– 153. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2013_2_28 120. Овчаренко, Н. А. (2014). Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності : теорія та методологія. Вид-ць : Р. А. Козлов. 121. Овчаренко, Н. А. (2016). Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до вокальнопедагогічної діяльності [Дис. доктора пед. наук, Криворізький державний педагогічний університет]. 122. Овчаренко, Н. А. (2019). Інклюзивний потенціал музичної освіти : теоретичний дискурс. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки, 182, 35– 38. 123. Овчаренко, Н. А., Богяну, К. О. (2019). Інклюзивна музична освіта: теоретико-аналітичний аспект. Актуальні питання мистецької освіти та виховання, вип 1-2 (13-14), Суми, 286–293. 124. Олексюк, О. (2006). Музична педагогіка. КНУКМ. С. 165-171. 125. Олексюк, О. М. (2004). Методика викладання гри на народних інструментах. ДАККіМ. 126. Олексюк, О. М. (2013). Музична педагогіка. Національний університет ім. Б. Грінченка. 127. Осадчий, В. (2013). Система інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету [Дис. доктора пед. наук, Національна академія педагогічних наук України, Університет менеджменту освіти]. https://uacademic.info/ua/document/0513U000951 128. Отич, О. М. (2005). Мистецтво у змісті професійної підготовки майбутнього педагога професійного навчання. ІнтерГрафіка. 129. Падалка, Г. М. (2020). Освітні інновації у організації підготовки вчителів мистецтва. Методологія неперервної освіти та наукового дослідження, 453–462. 130. Пащенко, О. В., Гриценок, І. А., Софій, Н. З., (2011). Індекс інклюзії : професійно-технічний навчальний заклад. ТОВ «Видавничий дім «Плеяди». https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/3014/1/Sofiy_N_1.pdf 131. Пехота, О. М. (1997). Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учителя [Дис. доктора пед. наук, Академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти]. https://uacademic.info/ua/document/0597U000247 132. Пєхота, О. М. (2010). Формування технологічної культури сучасного викладача університету. Науковий Вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, 1 (31), 6–10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2010_1.31_3 133. Поліхроніді, А. Г. (2021). Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти [Дис. канд. пед. наук, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського]. https://uacademic.info/ua/document/0421U101499 134. Полонська, Т. К. (2021). Розвиток навичок майбутнього (soft skills) – нові виклики перед українською школою. The combination of theory and practice, experience and perspectives, 36–38. 135. Пометун, О. (2005). Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти. Рідна школа. 136. Попова, О., Жуков, В. (2023). Професійна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва в контексті сучасних викликів. Перспективи та інновації науки, 8 (26), 265–267. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023- 8(26)-265-277 137. Порошенко, М. (2019) Інклюзивна освіта: навчальний посібник. ТОВ «Агенство Україна», Київ. С. 300. 138. Призванська, Р. А. (2018). Індивідуальний підхід до застосування музичної терапії у роботі з дітьми з розладами спектра аутизму. Вісник Львівського університету. Серія : Педагогіка, 33,186–193. 139. Призванська, Р. А. (2021). Психологічні засади музикотерапевтичної роботи з дітьми із розладами аутистичного спектра [Дис. канд. пед. наук, Львівський національний університет імені Івана Франка]. https://uacademic.info/ua/document/0421U101920 140. Приладишева, Л. М., Федорова, О. В. (2019). Дослідно-експериментальна робота з підготовки майбутніх учителів до навчально-виховної роботи в умовах інклюзивної освіти. Інноваційна педагогіка, 12 (Т. 1), 133–138. 141. Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти. (2018). Наказ МОН України від 16.07.2018 № 776. https://mon.gov.ua/npa/prozatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti 142. Ракітянська, Л. (2020). Формування емоційного інтелекту майбутніх учителів музичного мистецтва : теорія та практика : монографія. Видць : Чернявський Д. О. Кривий Ріг. С. 487. 143. Ракітянська, Л. М. (2021a). Теорія і практика формування емоційного інтелекту майбутніх учителів музичного мистецтва в університеті. [Дис. на здоб. наук. ступ. док. пед. наук, Київський університет імені Бориса Грінченка]. С. 592. 144. Ракітянська, Л. М. (2021b). Soft skills – інновація світового освітнього простору. Materials of the ХХVІ – the International Science Conference «Topical issues of practice and science», Great Britain. May 18–21. С. 453–455. 145. Растригіна, А. (2014). Інноваційний контекст професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки, 133 (1), 57–64. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2014_133%281%29__10 146. Растригіна, А. М. (2023). Ціннісні основи арт-комунікацій у мистецькопедагогічній освіті: інтеграційно-дисциплінарний дискурс. Наукові записки ЦДУ ім. В. Винниченка. Серія: Педагогічні науки, вип.209, 86–92. 147. Растригіна, А. М. (2024a). Підготовка майбутніх педагогів-музикантів до травмоінформованої допомоги через арт-комунікації. Сучасна освіта в Україні: особливості розвитку в умовах воєнного стану та повоєнні перспективи: колективна монографія. Дніпро: Середняк Т. К., 73–92. 148. Растригіна, А. М. (2024b). Імплементація зарубіжного досвіду арткомунікаційної взаємодії у підготовку майбутніх вчителів музичного мистецтва. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 213. Кропивницький: Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. 291–296. 149. Рейзенкінд, Т. Й. (2006). Дидактичні основи професійної підготовки вчителя музики в педуніверситеті. Видавничий дім. 150. Ржевський, Г. (2012). Психологічна готовність магістрів до педагогічної діяльності. Вісник Київського національно-торговельно-економічного університету, 4, 73–89. 151. Рибченко, Л. К. (2017). Застосування корекційних технологій в роботі з дітьми із аутизмом. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 34, 79–85. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2017_34_15 152. Ростовський, О. Я. (2001). Методика викладання музики в основній школі: навч. метод. посібник, Тернопіль, 272. 153. Рубанець, О. М. (2007). Методологічні аспекти проявів когнітивного в сучасній науці. Мультиверсум. Філософський альманах, 64, 147–156. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/75064 154. Руденок, А. І. (2019). Корекційна музикотерапевтична програма пізнавальної активності дітей з особливими потребами. Теорія і практика сучасної психології, 1, 168–172. 155. Рудницька, О. П. (1994). Вплив музичного сприйняття на розвиток професійно значущих якостей майбутнього вчителя. Педагогіка і психологія, 4, 96–106. 156. Савченко, О. (2009). Якість початкової освіти : сутність і чинники впливу. Початкова школа, 8, 1–6. 157. Садова, І. (2015). Особливості підготовки майбутнього вчителя до навчання дітей з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти. Актуальні питання гуманітарних наук, 14, 313-318. 158. Самсонов, В. В., Сільвестров, А. М., Тачиніна, О. М. (2022). Методологія наукових досліджень та приклади її використання. НУХТ. https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/2e87cf56-8154-4565-9392- 2e34b0f60356/content 159. Семенова, А. В. (Ред.). (2006). Словник-довідник з професійної педагогіки. Пальміра. 160. Сєваст’янова, О. А. (2020). Теоретичні аспекти побудови структурнофункціональної моделі процесу соціалізації студентської молоді у виховному процесі ЗВО. Інноваційні програми і проекти в психології, педагогіці, освіті : матеріали ІІ міжнар. наук.-практич. конф, 63–69. https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/handle/123456789/5347 161. Сидоренко, Т. Д. (2021). Культура інклюзивної кумунікації викладача мистецьких дисциплін. Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва : міжгалузеві диспути, матеріали XXII міжнар. наук.- практич. інт. конф., 256–260. 162. Сидоренко, Т. Д. (2023). Арт-терапія як необхідна складова педагогічної діяльності в інклюзивній мистецькій освіті. Перспективи та інновації науки, 14(32), 419–429. 163.Сидоренко, Т. Д., Білоненко, Г. О. (2024). Емоційне зцілення мистецтвом: інклюзивні підходи до роботи з дітьми-переселенцями в рамках інтегрованого курсу «Мистецтво». Актуальні питання у сучасній науці, №6 (24), 993–1004. 164. Сисоєва, С. (2006). Основи педагогічної творчості. Міленіум. 165. Сисоєва, С. О., Поясок, Т. Б. (2008). Психологія та педагогіка. Вид-ць : ПП Щербатих О. В. 166. Сисоєва, С. О., Соколова, І. В. (2012). Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження. Видавничий Дім «ЕКМО». 167. Скрипниченко, О. В., Долинська, Л. В., Огороднійчук, З. В. (2005). Загальна психологія. Либідь. 168. Смоленцева, Г. (2019). Забезпечення рівного доступу до мистецької освіти. Інклюзія в мистецькій освіті: виклики, практики, перспективи, 22–28. http://arts-library.com.ua/handle/123456789/309 169. Соколенко, Т. М. (2020) Моделювання як методологічний принцип організації освітнього процесу в умовах ОПДЮТ. Вид-во Б. І. Маторіна. 170. Солдатенко, М. М. (2006). Теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності. Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова. 171. Соловей, Я. (2015). Музика у духовному розвитку особистості. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія : Педагогіка та психологія, 1, 121–125. 172. Сорочан, Т. М. (2019). Феномен педагогічної майстерності як методологія трансформації професіоналізму педагогів нової української школи. Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук, 1, 9–11. 173. Співаковський, О. В., Щедролосьєв, Д. Є. (2006). Управління ІТ вищих навчальних закладів : як інформаційні технології допомагають зробити управління ефективним. Атлант. 174. Стеценко, О. (2008). Зцілення людини словом, музикою і піснею. Центрально-Українське видавництво. 175. Стратан-Артишкова, Т., Гайдай, Л. (2014). Творчо-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва в контексті модернізації вищої педагогічної освіти. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки, 132, 31–34. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2014_132_10 176. Танько, Т. П. (2004). Теорія та практика музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічних університетах [Дис. доктора пед. наук, Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди]. https://uacademic.info/ua/document/0504U000402 177. Ткаченко, T. (2019). Роль музикотерапії в оздоровчій виховній і моральній функції особистості. Педагогічна освіта : теорія і практика, 27, 257–261. http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2019_27_46 178. Ткаченко, Т. В. (2008). Формування професійно-педагогічної культури вчителя музики. ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 179. Ткаченко, Т. В. (2010). Теоретико-методичні основи формування вокальнозвукової культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки [Автореф. дис. доктора пед. наук, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]. 180. Тороп, К. С., Лопатіна, М. В., Прядка, І. Є., Шпилєва, Ю. І. (2022). Модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Мистецтво» для 5–6 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку. 181. Торубара, О. М. (2007). Мотиваційна сфера особистості сучасного студента: фактори та умови формування в процесі професійного становлення. Збірник наукових праць «Педагогічні науки», 45, 371–376. https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/1389 182. Троцко, Г. В., Довженко, О. О. (2005). Педагогічне спілкування : вчительучень (історичний аспект). ХНПУім. Сковороди. 183. Тушева, В. В. (2016). Культурологічний підхід як теоретико-методологічна основа стратегії формування науково-дослідницької культури майбутніх вчителів музики. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Серія : Педагогічні науки, 4 (86), 155–162. 184. Хомич, Л. О. (1998). Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. Магістр-S. 185. Хомич, Л. О. (2013). Педагогічні умови підвищення ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя. Збірник наукових праць Бердянського педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки, 26– 35. 186. Хриков, Є. М. (2011). Педагогічні умови в структурі наукового знання. Шлях освіти, 2, 11–15. 187. Цзінчен, Б. (2017). Формування готовності до саморозвитку майбутнього вчителя музики у процесі вокально-хорового навчання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14 : Теорія і методика мистецької освіти, 23, 95–100. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_014_2017_23_22 188. Цибульська, О. В. (2021). Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до виховання у молодших школярів культури здоров’язбереження [Дис. канд. пед. наук, Волинський національний університет імені Лесі Українки]. 189. Ціжуй, У. (2018). Художня емпатія: сутність і структура. Теорія і методика мистецької освіти : збірник науково-методичних статей, 1, 73–78. 190. Чайка, В. М. (2006). Підготовка майбутнього вчителя до саморегуляції педагогічної діяльності. В. М. Чайка (Ред.). 191. Черкасов, В. (2015). Професійно-педагогічна підготовка майбутніх педагогів-музикантів у вищих навчальних закладах мистецького спрямування. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Педагогічні науки, 139, 14–18. 192. Черкасов, В. Ф. (2014). Теорія і методика музичної освіти. Вид-во КДПУ ім. В. Винниченка. 193. Черніченко, Л. (2017). Структура, критерії та рівні готовності майбутніх логопедів до інноваційної діяльності в умовах інклюзивного навчання. Витоки педагогічної майстерності, 19, 352–357. http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8622 194. Шаоцян, Ю. (2022). Формування вокально-фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах здоров’язбережувальних технологій [Дис. доктора філософії, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського]. 195. Шапар, В. Б. (2004). Психологічний тлумачний словник. Прапор. 196. Шапар, В. Б. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Прапор. 197. Шевців, З. М. (2016). Основи інклюзивної педагогіки. «Центр учбової літератури». 198. Шевченко, О. М. (2019). Культурологічний підхід у професійній підготовці майбутніх музикантів-педагогів. Norwegian Journal of development of the International Science, 33 (2), 53–57. https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/11070 199. Шикун, А. Ф., Шикун, А. А., Скотников, М. В. (2007). Професійнопсихологічна підготовленість до діяльності як психологічна проблема. 200. Шинкарук, В. (Ред.). (1986). Філософський словник. Вид-во : УПЕ. 201. Шинкарук, В. І. (Ред.). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Абрис. 202. Шиян, Р. Б. (2022). Типова освітня програма. https://mon.gov.ua/osvita2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/navchalni-programi-dlya-1-4- klasiv 203. Шумська, Л. (2022). Технології розвитку soft skills в системі фахової бакалаврської підготовки хорових диригентів. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія : Психолого-педагогічні науки, 2, 121–130. https://doi.org/10.31654/2663- 4902-2022-PP-2-121-130 204. Юр’єва, К. А. (2009). Дослідження готовності вчителів початкових класів до роботи в умовах політехнічного соціуму. Гуманізація навчального процесу : збірник наукових праць, 145–150. 205. Ягупов, В. В. (2002). Педагогіка. Либідь. 206. Ягупов, В. В. (2013). Методологічні вимоги компетентнісного походу у професійній освіті. Вища освіта України : теорет. та науково-метод. часопис. Педагогіка вищої школи : методологія, теорія, технології, 3 (50), 82–85. 207. Ягупов, В. В. (2015). Суб’єктність учнів як основна детермінанта дистанційного навчання в системі професійно-технічної освіти. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, 11, 29–36. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2016_11_5 208. Яцюк, І. (2012). Інклюзивна освіта в умовах сучасного загальноосвітнього навчального закладу. Нова педагогічна думка. 2, 159–161. 209. Abrams, B. (2005). Evaluating qualitative music therapy research. In B. Wheeler (Ed.) Music Therapy Research, 246–258. 210. Aigen, K. (2005). Music-сentered мusic тherapy. Gilsum, NH : Barcelona Publishers. 211. Algood, N. (2005). Parents' views of family group music therapy for children with autism spectrum disorders. Music Ter. Prospect, 23, 92–99. https://doi.org/10.1093/mtp/23.2.92 212. Amir, D. (1992). Awakening and expanding the self : Meaningful moments in music therapy process as experienced and described by music therapists and music therapy clients. 213. Ardita, D., Shqipe A. (2022). Music as an inclusion tool : can primary school teachers use it effectively? Rast musicology journal, 10 (3), 345–363. https://doi.org/10.12975/rastmd.20221032 214. Bielski, M. (2020). The Benefits of Music Therapy and the Integration of Music Therapy into a Standard Curriculum for Special Needs Students. In BSU Honors Program Theses and Projects, 315. https://vc.bridgew.edu/honors_proj/315 215. Bradt J, Dileo C, Magill L, Teague A. (2016). Music interventions for improving psychological and physical outcomes in cancer patients. Cochrane Database of Systematic Reviews, 8. 173–180. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006911.pub3 216. Bruscia, K. (1989). Definition of Music Therapy. Spring House Books. 217. Deci, E., Ryan, R. (2000). Intrinsic and Extrinsic Motivations : Classic Definitions and New Directions. Contemporary Educational Psychology, 25, 54–67. 218. Devolli, А., Avdiu-Kryeziu, S. (2022). Music as an inclusion tool: can primary school teachers use it effectively. Rast musicology journal 10(3), 345–363. 219. Dhomi, A. (2010). Prej notës deri te kënga (From note to song). University of Pristina. 220. Dommange, T., (2010). L'Homme musical. La notation en mots dans l'œuvre de Schumann. 221. Drake Music (n. d). Drake Music : Leaders in music, disability and technology. http://www.drakemusic.org 222. Dymond, R. (1950). Personality and Empaty. Journal of Consulting Psychology, 14, 343–350. 223. Foley, S. (2017) Music Education and Its Impact on Students with Special Needs. Scholarship and Engagement in Education, 1 (1), 1–7. https://scholar.dominican.edu/seed/vol1/iss1/11 224. Gabrielsson, A., Lindström, S. (1995). Can Strong Experiences of Music Have Therapeutic mplications? In Steinberg, R. (ed.). Music and the Mind Macine. The Psychophysiology and Psychopathology of the Sense of Music. SpringerVerlag. 225. Greenberg, D. M. (2017). The world's first music therapist. https://www.psychologytoday.com/au/blog/the-power-music/201704/theworld-s-first-music-therapist 226. Guten, S., Portet, F., Picot, MC, Pommy, C., Messgoody, M., Jabelkir, L., et al. (2009). Effects of music therapy on anxiety and depression in patients with dementia of the Alzheimer type : a randomized controlled trial. Dementia and Geriatric Cognitive Disorders, 28, 36–46. 227. Hoffman, M. L. (1982). Affect and moral development. New Directions for Child Development, 16, 83–103. 228. Hourigan, R. (2008). Learning strategies for performers with special needs. Teaching Music, 15 (6), 26–38. 229. Jellison, Judith A., (2019). Inclusive Music Classrooms and Programs in Gary E. McPherson, and Graham F. Welch (eds). The Oxford Handbook of Music Education, 2, Oxford Handbooks, 65–80. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199928019.013.0005_update_001 230. Kennaway, J. (2012). Bad Vibrations : The History of the Idea of Music as a Cause of Disease. 231. Kenny, B. J., Gellrich, M. (2002). Improvisation. In Parncutt, R. & McPherson, G. E. (Ed.) The Science and Psychology of Music Performance. Creative Strategies for Teaching and Learning, 117–134. Oxford University Press. 232. Kenton, W. (2019). Soft Skills. https://www.investopedia.com/terms/s/softskills.asp 233. McCaffrey, T., Carr, C., Solly, H. P., & Hens, K. (2018). Music therapy and mental health recovery : looking for a way forward. Voices : World Music Therapy Forum, 18 (1). https://doi.org/10.15845/voices.v18i1.918 234. McKay, J. (2012). Universal Music-Making : Athanasius Kircher and Musical Thought in the Seventeenth Century. [PhD diss., Harvard University]. 235. Mead, G. (1934). Mind, Self and Society. University of Chicago Press. 236. Ovcharenko, N., Sysoieva, S., Samoilenko, A., Chebotarenko, O., & Bohianu, K. (2021). Formation of prospective music art teachers’ readiness for inclusive educational activity. Amazonia Investiga, 10 (45), 175–184. https://doi.org/10.34069/AI/2021.45.09.18 237. Pelliteri, J. (2000). Music therapy in the conditions of special education. Journal of pedagogical and psychological counseling, 11 (3/4), 379–391. https://www.researchgate.net/publication/287154039_Music_Therapy_in_the_ Special_Education_Setting 238. Piaget, J. (2001). Studies in Reflecting Abstraction. Psychology Press. 239. Picard, T. (2011). Le méloscepticisme des penseurs et écrivains européens : proposition de typologie. Recherches & Travaux, 78, 13–35. https://doi.org/10.4000/recherchestravaux.442 240. Smith, Y. (2018). Types of music therapy. https://www.newsmedical.net/health/Types-of-Music-Therapy.aspx. 241. Sobol, E. (2008). Attitude and approach to teaching music for special students. Rowman and Littlefield. https://remix.berklee.edu/able-books/2/ 242. Spiro, N., Himberg, T. (2016). Analysis of changes in music therapy interactions of children with communication difficulties. Philosophical Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, 371 (1693). https://doi.org/10.1098/rstb.2015.0374 Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11894 2024-01-01T00:00:00Z http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11893 Title: Педагогічні умови застосування адаптивного карате у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти Authors: Барабаш, Катерина Віталіївна Abstract: У дисертації проведено теоретичний аналіз і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні педагогічних умов, розробленні й експериментальній перевірці відповідної методики, спрямованої на застосування методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження; розкрито методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий унесок здобувача, подано відомості про апробацію, публікації, структуру й обсяг роботи. У першому розділі «Теоретичні основи фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами із застосуванням методів адаптивного карате» проаналізовано сучасний стан вивчення означеної проблеми в педагогічній теорії і практиці, висвітлено особливості фізкультурної освіти і фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами; розкрито зміст фізичного виховання учнів різних нозологічних груп із застосуванням методів адаптивного карате; критерії та показники його ефективності. Проведений теоретичний аналіз засвідчив, що фізичне виховання учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного середовища є складовою частиною фізкультурної освіти і важливим чинником їхнього гармонійного розвитку, соціалізації та здоров’язбереження. Визначено, що адаптивне фізичне виховання є процесом, що спеціально налаштовується на індивідуальні можливості кожної дитини з урахуванням медико-фізіологічних показників, психоемоційного стану та специфіки комунікації, ураховує обмеження й потреби осіб із особливостями розвитку, надаючи перевагу у виборі засобів тим, що сприяють їх фізичному благополуччю й соціальній інтеграції. Виокремлені методики адаптивного фізичного виховання, які обираються залежно від нозологічної групи учнів з особливими освітніми потребами, з-поміж яких різновиди гімнастик, елементи бойових мистецтв, йога, фізкультурно-оздоровчі практики. З’ясована роль і значущість адаптивного карате, проаналізовані головні філософських підвалини, бойові техніки й ката, які можуть бути доцільною основою фізичного виховання дітей із особливими освітніми потребами різних нозологічних груп. Розкрито зміст вправ адаптивного карате, що забезпечують у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами досягнення профілактично-лікувального, здоров’язбережуваного й загальнорозвивального ефекту. Обґрунтовано критерії оцінювання ефективності методів адаптивного карате у фізичному вихованні дітей з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти. Зокрема, фізкультурно-оздоровчий критерій має на увазі ступінь позитивних змін у фізичному стані учнів з особливими освітніми потребами під впливом занять адаптивним карате. Особистісно-мотиваційний критерій характеризує внутрішню готовність учня брати участь у фізкультурно-оздоровчій діяльності, зацікавленість у власному фізичному розвитку. Соціально-комунікативний критерій виявляє ступінь включеності учня в заняття адаптивним карате, різновиди активностей і комунікації з іншими учнями та тренером. Пізнавально-діяльнісний критерій стосується здатності учнів засвоювати і використовувати знання з основ адаптивного карате, ступеня сформованості навичок самоспостереження й самоконтролю. З’ясовано, що процес адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами має поетапний характер і передбачає поступовий перехід від низького до високого рівня сформованості відповідних фізичних та особистісних якостей. У другому розділі «Методичне забезпечення застосування адаптивного карате у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти» розкрито наукові підходи, принципи, методи, технології та методики адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами, обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність цього процесу. За результатами аналізу напрацювань у галузі інклюзивної фізкультурної освіти визначено, що адаптивне фізичне виховання учнів із особливими освітніми потребами ґрунтується на міждисциплінарній методології, принципах доступності та безпечності, варіативності, послідовності та поступовості, оздоровчої спрямованості, мотивації й позитивного підкріплення, соціалізації, гуманізму й толерантності, орієнтується на положення особистісно орієнтованого, біомедичного, психолого-педагогічного, інклюзивного й системного підходів. Визначено групи методів адаптивного фізичного виховання учнів з особливими освітніми потребами: загальнопедагогічні (словесні, наочні, практичні, методи контролю і самоконтролю), специфічні методи фізкультурної освіти (фізичні вправи, методи організації та контролю), спеціально-педагогічні (адаптації вправ, індивідуалізації, ритмізації, моделювання соціальної взаємодії) та корекційно-розвивальні (сенсомоторної корекції, ритуалізованого виконання, дихальної гімнастики, м’язової релаксації, ігрові). Виокремлено та описано специфічні методи адаптивного карате у фізичному вихованні дітей із особливими освітніми потребами, зпоміж яких фізичні рухи і вправи, що поступово ускладнюються; методи демонстрації, повторення вправ, анімаційної наочності, словесні методи (команди, інструктаж, рахунок, покроковий рахунок, скандування), метод образотворення, драматизації, контролю і корекції. Систематизовано й описано комплекс здоров’язбережувальних технологій адаптивного карате (фітнес-технології з адаптивним компонентом, релаксаційно-дихальні технології, технології сенсорної інтеграції, корекційнореабілітаційного спрямування, інформаційно-комунікаційні технології підтримки, технології емоційного залучення), спрямовані на фізичний розвиток, профілактику вторинних порушень, підтримку психоемоційного стану та формування культури здоров’я учнів із особливими освітніми потребами. Розкрито особливості застосування методик адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти, які враховують сенсорну чутливість, рівень соціалізації, когнітивні та моторні особливості дітей. Зафіксовано особливості методики проведення занять для дітей із РАС, які спираються на принципи структурованості занять, візуальної підтримки, індивідуального і парного підходу, уведення елементів ритуалу та передбачають поетапне оволодіння учнями системою адаптованого карате. Обґрунтовано педагогічні умови застосування методів адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами, з-поміж яких: урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів із особливими освітніми потребами; поєднання традиційних та інноваційних методів і прийомів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами; використання навантажень різної інтенсивності та проведення різних форм рухової активності на заняттях з адаптивного карате з урахуванням стану фізичного здоров’я учнів із особливими освітніми потребами; підвищення психолого-педагогічної і медико-біологічної грамотності батьків учнів із особливими освітніми потребами під час педагогічного супроводу фізичного виховання дітей. У третьому розділі «Організація та методика проведення дослідноекспериментальної роботи» висвітлено результати проведення педагогічного експерименту, спрямованого на перевірку ефективності методики використання методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти і педагогічних умов, що підвищують її результативність. Презентована методика фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами закладів загальної середньої освіти була сформована з урахуванням психофізіологічних особливостей розвитку дітей із РАС і ґрунтувалася на принципах адаптивності, прогресивності, структурованості, позитивного підкріплення й візуальної підтримки. Її реалізація тривала шість місяців. Заняття проводилися у форматі групових тренувань (по 4–5 осіб) двічі на тиждень, а також індивідуально – один раз на тиждень. Важливою складовою методики була цілеспрямована робота з батьками, що мала на меті посилення ефективності педагогічного впливу й підтримку дитини в домашньому середовищі. Загалом, у межах реалізації методики використання методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти, було розроблено й апробовано: картки індивідуального розвитку та рівневу шкалу досягнень; методики поетапного формування рухових навичок з урахуванням нозологічних особливостей; систему методів і прийомів адаптивного карате, зокрема словесних, ігрових, сенсорно-моторних і контролюючих; адаптовані здоров’язбережувальні технології, що охоплюють фітнес- і релаксаційні комплекси, хатха-йогу, ІКТ; структуру занять із врахуванням принципів візуальної підтримки, ритуалізації, мотиваційного залучення; комплекс вправ адаптивного карате з елементами хатха-йоги; методичну підтримку батьків у межах програми «Партнерство заради здоров’я»; а також засоби моніторингу ефективності реалізації методики. Проведений після завершення дослідно-експериментальної роботи кількісний, якісний і статистичний аналізи підтвердили ефективність запропонованої методики й педагогічних умов застосування методів адаптивного карате у фізичному вихованні учнів із особливими освітніми потребами. Результати експерименту продемонстрували статистично значущу позитивну динаміку в експериментальній групі за всіма критеріями: фізкультурно-оздоровчим, особистісно-мотиваційним, соціальнокомунікативним і пізнавально-діяльнісним. За результатами апробації методики і педагогічних умов в учнів експериментальної групи зафіксовано позитивну динаміку у загальних рівнях ефективності фізичного виховання із застосуванням методів адаптивного карате: на 8,3% стало більше учнів, які продемонстрували високий рівень, на 8,3% – середній, натомість на 16,7% стало менше учнів із показниками низького рівня. Статистичний аналіз результатів з використанням U-критерію Манна–Уїтні засвідчив невипадковість цих зрушень. У контрольних групах суттєвих змін не сталося. Зафіксовано також високий рівень задоволеності батьків від упровадженої методики (у 87% випадків), що свідчить про її прийнятність, доступність і цінність для сімей вихованців. Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми інклюзивної фізкультурної освіти. Перспективи подальшого розвитку досліджуваного феномену полягають у поглибленні науково-методичних засад адаптивного фізичного виховання учнів із особливими освітніми потребами, зокрема через розроблення індивідуалізованих програм з урахуванням типу порушення, віку та рівня соціалізації дитини. Подальший інтерес становить аналіз довготривалих результатів впливу занять адаптивним карате на емоційновольову сферу, поведінкову стабільність і соціальну адаптацію учнів з особливими освітніми потребами, що сприятиме зміцненню практичних основ інклюзивної освіти. Description: 1. Альошина, А. І., Іваніцький, А. І. (2018). Зміст технології корекції порушень постави дітей із вадами слуху. Молодіжний науковий вісник Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт, 30, 42– 53. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnv_2018_30_8 2. Альошина, А., Іваніцький, Р. (2018). Особливості вертикальної стійкості тіла школярів 11-14 років з вадами слуху. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 24–28. 3. Альошичева, Т.Б., Нестеренко, Н.М. (2018). Використання різних видів роботи на уроках індивідуальної слухо-мовної роботи в молодших класах. Педагогіка здоров’я : зб. наук. пр. VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (18- 19 трав. 2018 р., м. Харків) (с. 659–661). Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Відновлено з https://cutt.ly/GbnrVAo 4. Афанасьєв С., Бурдаєв, К. (2018). Характеристика опорно-ресорних властивостей стопи дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2, 46– 52. 5. Базима, Н. В. (2023). Розвиток мовлення з аутизмом. Харків: Видво «Ранок», ВГ «Кенгуру». 6. Байда, Л.Ю., Красюкова-Еннс, О.В. (Ред.) (2012). Інвалідність та суспільство. Київ. Відновлено з https://core.ac.uk/download/pdf/33687968.pdf 7. Барабаш, К. В. (2024). Інтегративна система рухових вправ на заняттях з адаптивного карате у фізичному вихованні дітей з особливими освітніми потребами. Інноваційна педагогіка, 75, 37–41. doi: 10.32782/2663- 6085/2024/75.5 8. Барабаш, К. В. (2024). Методичні завваги до занять з адаптивного карате з учнями з особливими освітніми потребами. Інноваційна педагогіка, 77, 33–38. doi: 10.32782/2663-6085/2024/77.5 9. Барабаш, К. В. (2024). Особистісно зорієнтований підхід у фізичному вихованні учнів з особливими освітніми потребами на заняттях з адаптивного карате. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 95, 15–19. doi: 10.32782/1992-5786.2024.95.2 10. Барабаш, Я. С., Касецька, М. В. (2018). Корекційно-розвиткові заняття з лікувальної фізкультури як засіб зняття емоційної напруги та зменшення рівня ситуативної тривожності у дітей з порушенням слуху та у дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Інклюзивне навчання в Новій українській школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (26-27 берез. 2018 р., м. Теребовля) (с. 101–104). Київ: Інтерсервіс. Відновлено з https://cutt.ly/rbKGvaF 11. Барбінова, А. (2021). Структура готовності вчителів до професійної діяльності в умовах інклюзії. Український Педагогічний журнал, 1, 58–64. doi: 10.32405/2411-1317-2021-1-58-64 12. Безкопильний, О.О. (2020). Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності в основній школі. Черкаси : ЧНУ ім.Б. Хмельницького. 13. Беляк, Ю.І. та ін. (2018). Теоретико-методичні основи оздоровчого фітнесу. Львів: ЛДУФК. 14. Бех, І.Д. (2018). Особистісно орієнтована освіта: теоретикотехнологічні засади. Київ: Либідь. 15. Бєлєнька, Г., Гаращенко, Л. (2018). Рух + гра = рухлива гра, або як позбутися гіподинамії. Вихователь-методист дошкільного закладу, 7, 49–59. 16. Бичко, Л.Ф. (2019). Інклюзивне навчання: методичні орієнтири. Київ: Центр навчальної літератури. 17. Бичко, Н.М. (2019). Основи здоров’язбереження в сучасному освітньому процесі. Харків: ХНПУ ім. Г. Сковороди. 18. Білавич, Г.М., Мальона, С.Б., Костащук, Я. (2021). Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами крізь вимір сьогодення. Молодь і ринок, 9 (195), 11–17. doi: 10.24919/2308-4634.2021.243884 19. Білоус, О.С., Щербина, С. М. (2024). Підготовка майбутніх учителів до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Alfred Nobel University Journal of Pedagogy and Psychology, 2 (28), 7–14. doi: 10.32342/3041- 2196-2024-2-28-1 20. Блонова, Т. М. (2020). Сучасні підходи до формування здоров’язбережувальної компетентності в учнів зі зниженим слухом в умовах спеціального закладу освіти. Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців : зб. наук. пр., 8, 268–273. Відновлено з https://cutt.ly/NbjDtGl 21. Бобренко, І.В. (2016). Фізичне виховання дітей дошкільного віку з помірною розумовою відсталістю. У Дидактичні та методичні засади спеціальної освіти розумово відсталих дошкільників (с. 209–250). Київ: Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. 22. Бобренко, І.В. (2017). Розвиток фізичних якостей як важливий аспект адаптивного фізичного виховання дошкільників з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня. Теорія і практика спеціальної педагогіки та психології: зб. наук. пр.: до 100-річчя від дня народження професора І.Г. Єременка, 9, 172–185. 23. Богдан, І.О. (2016). Карате як олімпійський вид спорту та засіб фізичного виховання: лекція для студентів 1 курсу. Львів: ЛДУФК. 24. Богініч, О.Л. (2001). Фізичне виховання дошкільників засобами гри. Київ: СП «ЧИП». 25. Бойченко, Н.В. (2018). Дослідження особливостей навчання техніці каратистів- новачків. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищих навчальних закладах, 1, С. 5–8. 26. Бойченко, Н.В. (2019). Розвиток координаційних здібностей дзюдоїстів новачків. Єдиноборства, 1(11), 15–23. 27. Бойченко, Н.В. Пашков, І.М., Ананченко, К.В. (2018). Удосконалення комбінаційної техніки каратистів стилю «кіокушинкай». Слобожанський науково-спортивний вiсник, 1(45), 29–33. 28. Бойчук, Ю. Д. (Ред.). (2017). Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження. Харків: Вид. Рожко С. Г. 29. Бойчук, Ю.Д., Бородіна, О.С., Микитюк, О.М. (2015). Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя основ здоров’я. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 30. Бондаренко, В. В., Бондаренко, М. Р. (2020). Актуальні проблеми корекції рухової функції дітей з порушенням слуху. Проблеми та перспективи розвитку фізичного виховання, спорту і здоров’я людини : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. (23–24 квітня 2020 р.) (с. 180–184). Полтава: Сімон. 31. Борисенко, Л.Л. (2018). Фізична культура як інклюзивне середовище. Система надання освіти дітям з особливими освітніми потребами в умовах сучасного закладу: Зб. за матеріалами VІ Всеукр. наук.- практ. конф. (12 груд. 2018 р.) (с. 23–26). Лисичанськ: ФОП Чернов О. Г. 32. Боюн, Л. (2014). Дихальні вправи : для поліпшення самопочуття й активізації розумової діяльності учнів під час уроку. Біологія, 17, 6–9. 33. Булатова, М. М., Усачов, Ю. О. (2008). Сучасні фізкультурнооздоровчі технології у фізичному вихованні. Теорія і методика фізичного виховання, 2, 320–353. 34. Бурдаєв, К.В. (2018). Біологічні передумови до розробки технології формування статодинамічної постави дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі адаптивного фізичного виховання. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 15: Наук.-пед. проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 11(105), 21–26. Відновлено з http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/25136/Burdaiev.pdf?sequenc e=1 35. Вакуленко, Л. О., Клапчук, В. В. (2019). Основи реабілітації, фізичної терапії, ерготерапії. Тернопіль: ТДМУ. 36. Веремчук, А., Хом’як, О. (2021). Інноваційні технології навчання дітей з особливими освітніми потребами. Збірник наукових праць «Психологопедагогічні проблеми сучасної науки», 1(5), 71–78. 37. Вікарі, С. (2019). У нас дитина з аутизмом. Допомога сім’ям із дітьми з аутизмом : практ. реком. для батьків і педагогів; пер. з італ. І. В. Кононова. Харків: Ранок. 38. Вільчковський, Е., Денисенко, Н., Цьось, А. та ін. (2010). Оптимізація фізичного розвитку дитини у вітчизняній системі освіти. Запоріжжя: ЗОІППО. 39. Гавердовський, Ю. К. (2007). Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література. 40. Галай, М.Д. (2017). Диференціація фізичних навантажень молодших школярів у процесі навчання вправ з м’ячем (Автореф. дис. канд. пед. наук). Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 41. Галій, Л.В. (2018). Теорія і методика адаптивної фізичної культури:. Львів: ЛДУФК. 42. Гаращенко, Л.В. (2014) Розвиток ідеї здоров’язбереження у фізичному вихованні дітей в дошкільних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ. 43. Гаяш, О.В. (2016). Корекційно-розвивальна робота з дітьми з особливостями психофізичного розвитку: Науково-методичний посібник для вчителів інклюзивного навчання, асистентів учителів, які працюють з дітьми з психофізичними порушеннями в умовах загальноосвітніх навчальних закладів, соціальних педагогів, батьків. Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО. 44. Гевко, І. (2019). Інклюзивна освіта в Україні: сучасний стан та проблеми розвитку. Науковий Вісник МНУ ім. В. О. Сухомлинського. Педагогічні Науки, 1 (64), 52–58. 45. Горопаха, Н.М. (2014). Фізичне виховання дошкільників та молодших школярів у контексті інклюзивної освіти: проблеми наступності та перспективності. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти, 10, 11–15. 46. Горшкова, Г. В. (2020). Структура готовності майбутніх вчителівлогопедів до застосування адаптовних фізичних вправ у професійній діяльності. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки, 1, 106–112. 47. Грубар, І. Грабик, Н. (2017). Модельна характеристика каратистів. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 3, 20–26. 48. Грушко, О. В. Розвивальний потенціал комбінаторної мовленнєвої гри. Г. С. Тарасенко (Ред.), Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти (с. 179–180). Київ: Видавничий Дім «Слово». 49. Губарєв, С.В. (2018). Медико-педагогічні основи фізичної реабілітації школярів з обмеженими можливостями. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 9, 45–50. 50. Гузар, В.М., Савченко-Марущак, М.С., Шалар, О.Г. (2016). Вплив фізичної підготовленості на властивості особистості юних каратистів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 139 (1), 45–48. 51. Давиденко, Г.В. (2015). Теоретико-методичні засади організації інклюзивного навчання у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу (Автореф. дис. канд. пед. наук). Ін-т вищої освіти НАПН України. Київ. 52. Даніелс, Е., Стаффорд, К. (2000). Залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх класів. Львів: Т-во «Надія». 53. Данілавічютє, Е. А., Литовченко, С. В. (2012). Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі. Київ: Видавнича група «А.С.К». 54. Дегтяренко, Т. М. (2011). Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегія управління. Суми : Університетська книга. 55. Дегтяренко, Т. М., Вавіна, Л. С. (2008). Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальних закладах для дітей з особливими потребами. Суми: Університетська книга. 56. Дегтяренко, Т. М., Картава, Ю.А. (Ред.). (2015). Теоретичні та методичні аспекти корекційно-реабілітаційної діяльності. Суми: Мрія. 57. Дерень, О., Пруська, А., Рибак, Ю. (Ред.) (2015). Діти із синдромом Дауна: факти, навчання, допомога. Київ: Плеяди. 58. Джевага, В.В. (2017). Корекція порушень координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху в процесі фізичного виховання. (Дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту). Національний університет фізичного виховання і спорту України. Київ. 59. Дубасенюк, О. А. (2012). Теоретико-технологічні засади впровадження особистісно орієнтованого підходу у професійно педагогічній підготовці майбутнього вчителя. У Професійна педагогічна освіта: особистісно орієнтований підхід (с. 14–40). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 60. Дубасенюк, О. А. (Ред.) (2024). Діяльнісні засади підготовки майбутніх компетентних фахівців в умовах сучасних викликів. Житомир: Видво ЖДУ ім. І. Франка. 61. Дубинська, О. Я., Петренко, Н. В. (2020). Сучасні фітнестехнології у фізичному вихованні учнівської і студентської молоді: проєктування, розробка та особливості. Суми: СумДПУ. 62. Дубогай, О.Д. (2017). Теоретико-методичні основи фізичного виховання дітей з особливими освітніми потребами. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. 63. Дубровін, А. Ф. (2018). Корекція координаційних розладів глухих школярів у процесі адаптивного фізичного виховання. Сучасні реабілітаційно-спортивні технології: теорія і практика : тези доп. ІІ регіон. наук.-практ. конф. (5 лют. 2018 р., м. Полтава) (с. 44–46). Відновлено з https://cutt.ly/MWPbxAj 64. Дудар, О. П. (2014). Синестезія як соціально-культурне та мистецько-хуждожнє явище: естетична візія. Вісник Житомирського державного університету: філософські науки, 6 (78), 41–46. 65. Дудіна, М. (2020). Синестезія. Як ми відчуваємо кольори та звуки на смак. Відновлено з https://bit.ua/2020/07/synaesthesia/ 66. Душка, А.Л. (2018). Дитина з розладами аутистичного спектра: інклюзивне навчання за нозологіями. Київ: Ранок. 67. Євдокименко, Л.В. (2021). Методика фізичного виховання дітей з порушеннями розвитку. Харків: Основа. 68. Єжова, О. О. (2020). Спортивна фізіологія у схемах і таблицях: посібник для студентів фізичної культури. Суми: СумДПУ. 69. Єпіфанова-Кожевнікова, Т. В. (2018). Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням як засіб розвитку мовлення та фізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями слухової функції. Педагогіка здоров’я : зб. наук. пр. VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (18-19 трав. 2018 р. м. Харків) (с. 697–681). Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Відновлено з https://cutt.ly/GbnrVAo 70. Єфименко, М. М. (2014). Основи корекційно спрямованого фізичного виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату (Автор. докт. пед. наук). Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 71. Єфімова, С.М., Королюк, С.В. (2011). Лідерство та інклюзивна освіта. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»». 72. Закон України № 1060-XII. «Про освіту». (1991). Відомості Верховної Ради України, 34, ст. 451. 73. Закон України № 2402-III. «Про охорону дитинства» (2001). Відомості Верховної Ради України, 22, ст. 981. 74. Закон України № 2961-IV. «Про реабілітацію і інвалідів в Україні» (2005). Відомості Верховної Ради України, 44, ст. 2757. 75. Зязюн, І.А. (2011). Філософія педагогічної дії. Черкаси: ЧНУім. Богдана Хмельницького. 76. Іваненко, А. М. (2022). Методика фізичної реабілітації у закладах освіти. Суми: СумДПУ. 77. Іваненко, С. В. (2022). Основи адаптивної фізичної культури. Харків: Основа. 78. Іваніцький, Р. Б. (2018). Ефективність упровадження технології корекції порушень постави дітей із вадами слуху з використанням засобів оздоровчого фітнесу в процесі адаптивного фізичного виховання. Молодіжний науковий вісник Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт, 31, 25–30. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnv_2018_31_6 79. Іваніцький, Р., Альошина, А., Бичук, О. (2018). До питання доцільності впровадження варіативного модуля «фітнес» у процес фізичного виховання дітей із вадами слуху. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2, 59–63. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2018_2_10 80. Іванюк, В. (2021). Організаційні аспекти інклюзивного фізичного виховання учнів з порушеннями слуху в закладах загальної середньої освіти. Роль фізичної культури і спорту в збереженні та зміцненні генофонду нації : матеріали Всеукр. наук.-практ. онлайн-конф., (м. Полтава, 15–16 квітня 2021 р.) (с. 70–73). Полтава: Сімон. 81. Ільїна, О.В., Шевцов, А.Г. (2015). Нейропсихологічний підхід у корекції розвитку дітей з психофізичними порушеннями. Актуальні питання корекційної освіти, V, 68–78. 82. Історія карате. Karate Club Ippon (2025). Відновлено з https://2000teoriya.blogspot.com/p/blog-page_4.html?utm_source 83. Кас’яненко, О. М. (2018). Формування готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми дошкільного віку в умовах інклюзії (Автореф. дис. канд. пед. наук). Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Тернопіль. 84. Кашуба, В., Маслова, О., Ричок, Т. (2017). Аналіз рівня практичних умінь до здоров’яформуючої діяльності дітей та підлітків з вадами слуху. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2, 54–58. 85. Кашуба, В., Маслова, О., Ричок, Т. (2018). Технологія корекції фізичного стану школярів з вадами слуху в процесі фізичного виховання. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 1, 42–48. 86. Кашуба, В., Савлюк, С. (2018). Теоретико-методичні основи профілактики та корекції просторової організації тіла дітей 6-10 років з депривацією сенсорних систем у процесі адаптивного фізичного виховання. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 70–78. 87. Кипиченко, Н. (2023). Інклюзивна освіта в НУШ: виклики воєнного часу. Відновлено з https://osvita.ua/school/inclusive_education/89560/ 88. Кізенко, О.М. (2017). Фізичне виховання учнів з особливими потребами. Соціальний педагог, 3 (123), 57–59. 89. Кіндзер, Б.М. (2015). Швидке відновлення показників серцевосудинної системи після значних психофізичних навантажень в кіокушинкай карате з допомогою ката «Санчін». Здоров’я, спорт, реабілітація, 30–34. 90. Клименко, Л. (2018). Квіти для друга : розвиток мови та емойційновольової сфери дитини. Дефектолог, 12, 7–16. 91. Кобель, І. Г., Dickinson, J. (2018). Моделі інклюзії для глухих: погляд із США. Актуальні питання корекційної освіти. Педагогічні науки, 11, 133–147. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/apko_2018_11_15 92. Когут, І. О. (2015). Соціально-гуманістичні засади розвитку адаптивної фізичної культури в Україні. Львів: СПОЛОМ. 93. Кожуріна, І. Є. (2018). Підготовка майбутніх учителів до індивідуально спрямованої фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх закладах (Дис. канд. пед. наук). Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Одеса. 94. Козак, Д. В. (2018). Лікувальна фізична культура. Тернопіль: ТДМУ. 95. Колишкін, О. В. (2003). Адаптивне фізичне виховання слабочуючих учнів спеціальної школи. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка. 96. Колишкін, О. В. (2014). Теоретико-практичні основи адаптивної фізичної культури. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка. 97. Коломієць, Ю. В. (2021). Вплив занять карате-до на розвиток швидкісно-силових якостей дітей 6-8 років (Магістер. Робота). СумДПУ ім. А. С. Макаренка. Суми. 98. Колупаєва, А. А. (2018). Інклюзивна освіта. Педагогічні технології інклюзивного навчання. Київ: Кенгуру. 99. Колупаєва, А. А. (2019). Інклюзивна освіта: реалії та перспективи. Київ: «Самміт-Книга». 100. Колупаєва, А. А., Таранченко, О. М. (2019). Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: практ. рек., контакт учителя та дитини. Київ: Літера. 101. Колупаєва, А.А. (Ред.) (2012). Основи інклюзивної освіти. Київ: «А. С. К.». 102. Колупаєва, А.А. (Ред.). (2010). Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами. Київ: ТОВ ВПЦ «Літопис-ХХ». 103. Конох, А.П. (2022). Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями в процесі практичної підготовки. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2 (116), 106–115. doi: 10.24139/2312-5993/2022.02/106-115 104. Косарєва, Г.М. (2016). Формування толерантного ставлення до дітей з особливими потребами у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (Автореф. канд. пед. наук). Рівненський держ. гуманіт. університет. Рівне. 105. Костенко, І. П. (2023). Педагогічна підтримка родин у контексті інклюзивної освіти. Теорія та методика навчання, 1, 123–135. doi: 10.287/2410-6000/2023.01/123-135 106. Костюкевич, В. М., Шевчик, Л. М. Сокольвак, О. Г. (2015). Метрологічний контроль у фізичному вихованні та спорті. Вінниця: Планер. 107. Кравчук, І. А. (2021). Адаптивне фізичне виховання як засіб соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 10, 126–130. 108. Круцевич, Т.Ю. (2020). Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література. 109. Лаврентьєва, О.О. (2019). Ергономічний підхід до організації освітнього здоров’язбережувального середовища. У Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі : колективна монографія (с. 94–111). Тернопіль: Осадца В.М. doi: 10.5281/zenodo.3266175 110. Лактіонов, С. І. (2021). Психологія особистісного розвитку в умовах інклюзивного навчання. Харків: ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 111. Ліфар, С. А. (2016). Реабілітаційна педагогіка: теоретикометодологічні основи. Запоріжжя: ЗНТУ. 112. Лоза, Т. О. (2021). Хатха-йога в процесі фізичного виховання різних груп населення. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, 340 (І), 192–201. Віднослено з https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/11486/1/document.pdf 113. Лорман, Т., Депплер, Д., Харві, Д. (2010). Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі; пер. з англ. Київ: СПД-ФО Парашин І.С. 114. Луценко, І. В., Заєркова, Н. В. (2015). Індивідуальна програма розвитку: метод. матеріали. Київ: Плеяди. 115. Луцик, І. І. (2021). Сенсорна інтеграція у фізичному вихованні дітей з порушеннями розвитку. Львів: ЛДУФК. 116. Луцик, Ю. В. (2021). Рухова активність як ресурс зміцнення здоров’я дітей з ООП. Педагогіка і психологія, 2, 25–30. 117. Лях, В. І., Засєкін, А. В. (2010). Теорія і методика фізичного виховання. Київ: Олімпійська література. 118. Лященко, В. М. (2023). Формування професійної компетентності фахівців інклюзивно-ресурсних центрів в умовах післядипломної освіти. (Дис. д-ра філософії). Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Харків. 119. Маріонда, І. І., Мордвінцев, Г. О. (2023). Роль адаптивного фізичного виховання в системі педагогічної освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 90, 90–93. doi: 10.31392/NPU-nc.series5.2022.90.18 120. Мартиненко, С. М. (2022) Педагогічні основи адаптивного фізичного виховання дітей з інвалідністю. Теорія та методика фізичного виховання, 2, 25–31. 121. Мартиненко, С. М. (2022). Адаптація технік бойових мистецтв у фізичній реабілітації. Освіта і розвиток обдарованої особистості, 4(91), 94– 98. doi: 10.31392/347-9200/4-91 122. Мартинчук, О.В. (2010). Основи корекційної педагогіки: [навч. метод. посіб. для студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта»]. Київ: Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка. 123. Мартинчук, О.В., Вертугіна, В.М. (2012). Діти з особливими освітніми потребами. Київ: Ун-т ім. Б. Грінченка. 124. Мартинюк, І. А. (2008). Патопсихологія. Київ: Центр учбової літератури. 125. Маслова, О., Гопей, М. (2017). Обґрунтування необхідності розробки інноваційних технологій для оптимізації процесу фізичного виховання дітей з вадами слуху. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 3, 78–85. 126. Маслова, О.В. та ін. (2018). Ендоекологічні підходи формування здоров’я дітей з вадами слуху у процесі адаптивного фізичного виховання. Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 15: Наук.-пед. проблеми фіз. культури (фіз. культура і спорт), 6, 59–62. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2018_6_14 127. Мельниченко, О. В. (2022). Здоров’язбережувальні технології в роботі з дітьми з особливими потребами. Педагогіка і психологія, 3(108), 57– 61. 128. Мельниченко, С. Ю. (2022). Інноваційні оздоровчі технології в адаптивному фізичному вихованні. Черкаси: В-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького. 129. Мигалюк, В. (2014). Подолання вад засобами фізичного виховання. Дефектолог, 11 (95), 20–24. 130. Миронова, С. П. (2014). Шляхи реалізації корекційно-розвиткового компоненту інклюзивного навчання. Комплексний супровід дітей з психофізичними порушеннями в умовах навчально-реабілітаційного центру: матеріали ІІІ-ї Міжнародної наук.-практ. конф. (27–28 квітня 2014 р., м. Луганськ). (с. 137–139). Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». 131. Мирошниченко, Н. О. (2018). Адаптивна фізична культура як засіб реабілітації та соціальної адаптації слабочуючих дітей спеціалізованої школи. Сучасні реабілітаційно-спортивні технології: теорія і практика : тези доп. ІІ регіон. наук.-практ. конф. (5 лют. 2018 р., м. Полтава) (с. 80–83). Полтава: ПІЕП. Відновлено з https://cutt.ly/MWPbxAj 132. Михно, Л. С. (2020). Йога-аеробіка у фізичному вихованні молодших школярів. Суми: СумДПУ. 133. Мішеніна, Т. М., Пустильник, О. С., Барабаш, К. В. (2022). Фізичне і мовно-музичне виховання в інклюзивному просторі: культурософія сучасного освітнього дискурсу. Формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 83, 52–57. doi: 10.32840/1992-5786.2022.83.8 134. Мога, М. Д. (2019). Корекція моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом. Вінніця: Твори. 135. Москвітіна, Д. А. (Ред.). (2020). Гуманітарні виміри сучасної медичної освіти. Запоріжжя: ЗДМУ. 136. Мукан, Н., Козіброда, Л. (2021). Значення фізичного виховання і спорту у соціалізації дітей з особливими потребами. Молодь і ринок, 1 (187), 27–32. 137. Мусієнко, О., Кізло, Н. (2021). Досвід застосування біомеханічних принципів керування рухами у адаптивному фізичному виховання дітей з розладами спектру аутизму. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови, 1(13), 175-189. doi: 10.33189/epsn.v1i13.94 138. Нагорна, О. (2014). Особливості застосування оздоровчих технологій до дітей з особливими освітніми потребами. Нова педагогічна думка, 2, 36–40. 139. Назар, П. С., Шевченко, О. О. , Гусєв, Т. П. (2013). Медикобіологічні основи фізичної культури і спорту. Київ: Олімпійська л-ра. 140. Найда, Ю. М., Ткаченко, Л. М. (2012). Соціальна інклюзія. Стандарти громадсько-активної школи: соціальна інклюзія. Київ: ТОВ «Видавничий Дім «Плеяди». 141. Наказ МОН України № 635 від 15.06.2021 «Про затвердження переліку особливих освітніх потреб дітей з порушеннями розвитку». 142. Нечипоренко, В. (2016). Організація інклюзивного навчання дітей і молоді з особливими освітніми потребами. Директор школи, 9/10, 41–71. 143. Нечипоренко, В.В. (2020). Підготовка фахівців для корекційної роботи з аутичними дітьми дошкільного віку. Науковий часопис Нац. пед. університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, 39, 81–90. 144. Ніколаєнко, С. О. (2012). Особливості когнітивного компонента в психологічній структурі сугестивного впливу педагога. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 39, 155–161. 145. Овчаренко, Н. А. (2019). Інклюзивний потенціал музичної освіти: теоретичний дискурс. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки, 182, 35–38. 146. П’ятничко, С. В. (2018). Організація та зміст індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять з ритміки в класах для дітей з порушеннями слуху. Інклюзивне навчання в Новій українській школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (26 -27 берез. 2018 р., м. Теребовля) (с. 187–192). Київ: Інтерсервіс. Відновлено з https://cutt.ly/rbKGvaF 147. Панасюк, С.І., Гладун, Т.В. (2022). Програма «Адаптивне карате» для учнів з розладами аутистичного спектра. Київ: Інститут проблем виховання НАПН України. Відновлено з https://lib.iitta.gov.ua/738400/ 148. Пангелова, Н. Є. (2018). Застосування елементів східних оздоровчих систем у фізичному вихованні дітей: теоретико-методологічний аспект. Спортивний вісник Придніпров’я, 3, 107–112. 149. Перхун, Л. В. (2017). Формування особистості дитини у системі інклюзивної освіти Франції (Автореф. канд. пед. наук). Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. І. Франка. Дрогобич. 150. Породько, М. І. (2018). Особливості застосування фізичної реабілітації з дітьми заутистичним спектром порушень. Матеріали звітних наукових конференцій факультету педагогічної освіти (с. 110–113). Львів: ЛНУ імені Івана Франка. 151. Породько, М. І. (2018). Фізична реабілітація і аутизм. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. 152. Породько, М. І. (2019). Діагностика психомоторного розвитку дитини з аутизмом. Предикатори успішної інклюзії: медико-психологічний та соціально-педагогічний аспекти: матеріали Всеукраїнської науковопрактичноїконференцій, м. Кривий Ріг. (с. 129–132). Кривий Ріг: КДПУ. 153. Порошенко, М. А. (2019). Інклюзивна освіта. Київ: ТОВ «Агенство «Україна». 154. Рибалко, Л. М. (Ред.) (2019). Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі. Тернопіль : Вид. Осадца В. М. 155. Рибалко, Л.М. (2021). Фізкультурно-оздоровча модель здоровʼязбережувальних технологій у закладах загальної середньої освіти. Спортивна наука та здоров’я людини: Наукове електронне періодичне видання, 1(5), 84–103. doi: 10.28925/2664-2069.2021.17 156. Ріпак, І. М. (2008). Теорія і методика фізичного виховання (розділ «Вікові аспекти фізичного виховання»). Львів: Сполох. 157. Руденко, Н. О. (2020). Цифрові засоби в роботі з дітьми з особливими потребами. Київ: Шкільний світ. 158. Руденко, С. А. (2020). ІКТ у роботі вчителя фізичної культури: нові виклики інклюзії. Інноваційна педагогіка, 27, 93–96. 159. Русан, Л. С. (2010). Гра як ефективний засіб пізнання світу і себе в ньому. Г. С.Тарасенко (Ред.), Організація дитячої дошкільної та початкової освіти (с. 51–57). Київ: ВД «Слово». 160. Савлюк, С. (2017). Передумови розробки концепції з формування просторової організації тіла дітей із депривацією сенсорних систем у процесі фізичного виховання. Вісник Прикарпатського національного університету. Серія: Фізична культура, 25-26, 269–277. 161. Савченко, Н. М. (2020). Адаптивне фізичне виховання дітей з РАС. Львів: Сполох. 162. Савченко, С. В. (2020). Адаптивне карате як засіб фізичного виховання школярів з особливими освітніми потребами. Педагогічні науки, 88, 102–107. 163. Саєнко, В. Г. (2019). Спортивно-педагогічне вдосконалювання: східні єдиноборства. Луганськ: СПД Рєзніков В. С. 164. Сак, Т. (2010). Контроль та оцінювання соціальної компетентності учнів з особливостями психофізичного розвитку в інклюзивному класі. Дефектологія. Особлива дитина: навчання і виховання, 4 (58), 8–11. 165. Саливон, О. (2021). Особливості фізичного розвитку та рухових порушень у школярів з порушенням зору. Роль фізичної культури і спорту в збереженні та зміцненні генофонду нації : матеріали Всеукр. наук.-практ. онлайн-конф., (м. Полтава, 15–16 квітня 2021 р.) (с. 129–132). Полтава: НУПТ ім. Ю. Кондратюка. 166. Сенченко, М. І. (2019). Інклюзивне навчання: теорія і практика. Харків: Основа. 167. Сергієнко, Л. П. (2016). Теорія та методика дитячого і юнацького спорту. Київ: Кондор-Видавництво. 168. Сергієнко, Л.П. (2001). Комплексне тестування рухових здібностей людини. Миколаїв: УДМТУ. 169. Синьов, В. М., Кальченко, О. В. (2021). Спеціальна педагогіка. Київ: Центр учбової літератури. 170. Ситник, І. В. (2022). Організаційно-педагогічні умови адаптивного фізичного виховання учнів з порушеннями слуху. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 3 (143), 113–116. 171. Сімко, А. В. (2019). Особливості діагностики та корекції психомоторного розвитку дошкільників з інтелектуальними порушеннями на заняттях фізичного виховання. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки), 12, 234–245. 172. Скидан, С. О., Макаренко, Н. Г., Барабаш, К. В. (2024). Правові засади організації інклюзивного середовища у вищій школі (на прикладі розроблення здоров’язбережувальних технологій). Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». Серія «Психологія». Серія «Медицина», 1(35), 332– 342. doi: 10.52058/2786-4952-2024-1(35)-332-342 173. Слобожанінов, А. А., Батюк, А. М. (2022). Особливості сучасного методологічного підходу щодо засобів фізичного виховання дітей та молоді (європейський контекст). Інноваційна педагогіка, 44 (3), 130–132. 174. Соколенко, О.І. (2015). Адаптивна фізична культура: навч.-метод. посіб. для магістрантів спеціальності «Фізичне виховання». Старобільськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. 175. Співак, Н. А., Ігнатенко, С. А. (2022). Розвиток координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку на заняттях з карате. Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини : матеріали VІ інтернет-конференції (м. Одеса, 17-18 листопада 2022 р.) (с. 178–183). Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович. 176. Супрун, М.О, Осипчук, М.І. (2015). Організація інклюзивного навчання в Україні. Українська корекційна освіта історія та перспективи розвитку: Збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної студентської конференції, м. Київ, 24–25 верес. 2015 р. (с. 91–95). Київ: Ун-т ім. Б. Гринченка. 177. Супрун, М.О., Висоцька, А.М, Гладченко, І.В. (2017). Соціалізація дитини з обмеженими розумовими можливостями в сучасному освітньому вимірі. Київ: ІСП НАПН України. 178. Таранченко, О.М., Найда, Ю.М. (2012). Диференційоване викладання в інклюзивному навчальному закладі. Київ: Видавнича група «А.С.К.». 179. Тарасенко, Г. С. (Ред.). (2010). Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти. Київ: ВД «Слово». 180. Тарасун, В., Хворова, Г. (2004). Концепція розвитку, навчання і соціалізації дітей з аутизмом. Київ: Науковий світ. 181. Тимченко, Л.М. (2020). Психологічна підтримка батьків дітей з ООП. Харків: Мачулін. 182. Тодоров, П. І. (2015). Корекційна спрямованість фізичного виховання дітей з вадами слуху. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2, 62–69. 183. Туяхова, В. В. (2015). Використання інноваційних технологій на уроках фізичної культури. Відновлено з https://urok.osvita.ua/materials/edu_technology/48360/. 184. Форостян, О.І. (Ред.) (2018). Лікувальна фізична культура: програма з корекційно-розвиткової роботи для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями слуху (для дітей зі зниженим слухом). Одеса: В-во Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського». Відновлено з https://lib.iitta.gov.ua/711509 185. Христова, Т. Є., Суханова, Г. П. (2015). Основи лікувальної фізичної культури: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. «Фізичне виховання». Мелитополь: Колор Принт. Відновлено з http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/1946/1/ЛФК.pdf. 186. Худолій, О. М. (2007). Загальні основи теорії і методики фізичного виховання : навчальний посібник. Харків: ОВС. 187. Чередніченко, С.В., Коломієць, Ю.В. (2021). Гуртково-секційні заняття з карате-до, як засіб розвитку швидкісно-силових якостей молодших школярів. Сучасні технології в галузі фізичного виховання, спорту, фізичної терапії та ерготерапії : збірник наукових праць за матеріалами ХІ Міжнародної науково- методичної конференції (4-5 квітня 2021 р.) (с. 67–69).. Харків: В-во НАНГ України. 188. Шевців, З. М. (2016). Основи інклюзивної педагогіки. Київ: Центр учбової літератури. 189. Шевченко, С. П. (2019). Соціальна інтеграція дітей з особливими потребами: соціологічний аспект. Київ: Інститут соціології НАН України. 190. Шинкаренко, В.І. (Ред.) (2011). Індекс інклюзії: загальноосвітній навчальний заклад. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди». 191. Шишова, І. О. (2014). Емоційно-творчий аспект підготовки студентів психолого-педагогічного профілю до роботи із дітьми з особливими потребами. Наукові записки. Серія Педагогічні науки, 133, 222–227. 192. Шиян, Б. М. (2006). Теорія і методика фізичного виховання школярів. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 193. Шульженко, Д. І. (2010). Психологічні основи корекційного виховання дітей з аутистичними порушеннями (Автореф. докт. психол. наук). Інститут психології ім. Г. Костюка. Київ. 194. Щербина, С. М., Батюк, А. М. (2025). Інформаційно-просвітницька робота з батьками в педагогічному супроводі учнів з особливими освітніми потребами у фізичному вихованні. Актуальні питання у сучасній науці, 4(34), 1334–1344. doi: 10.52058/2786-6300-2025-4(34)-1334-1343 195. Язловецький, В. С. (2004). Основи фізичної реабілітації. Кіровоград: РВВ КДПУ. 196. Яценко, С. Л. (2015). Сутнісні аспекти особистісно орієнтованої освіти. Проблеми освіти, 85, 116–122. 197. Яшна, О. П. (2013). Методика навчання адаптивній фізичній культурі в умовах центрів соціальної реабілітації. Мелітополь: Видавничий будинок ММД. 198. Яшна, О. П. (2016). Теоретичне обґрунтування навчання фізичним вправам дітей з синдромом раннього аутизму. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 1, 124–127. 199. Block, M. E., Taliaferro, A., Moran, T. (2019). Physical activity and youth with disabilities: barriers and supports. Preventing Chronic Disease, 16. doi: 10.5888/pcd16.180275 200. Galantino, M.L., Galbavy, R., Quinn, L. (2008). Therapeutic effects of yoga for children: A systematic review of the literature. Pediatric Physical Therapy, 20(1), 66–80. doi: 10.1097/PEP.0b013e31815f1208 201. Haegele, J. A., Sutherland, S. (2019). Perspectives of students with disabilities toward physical education: A qualitative inquiry review. Quest, 71(3), 282–297. doi: 10.1080/00336297.2019.1602545 202. Haegele, J. A., Zhu, X. (2019). Experiences of parents of children with disabilities in adapted physical education. European Journal of Adapted Physical Activity, 12(1). Retrieved from https://eric.ed.gov/?id=EJ1227091 203. Hokanson, A., Lewis, Z.H., Foster, E., Killick, L. (2023). The efficacy of yoga interventions for children with autism: a systematic review. Journal of Yoga and Physiotherapy, 10(3), 555786. doi: 10.19080/JYP.2023.10.555786 204. Hutzler, Y., Sherrill, C. (1999). Disability, physical activity, psychological well-being and empowerment: A life span perspective. In R. Lidor, & M. Bar-Eli (Eds.), Sport psychology: Linking theory and practice (pp. 281-300). Morgantown, WV: Fitness Information Technology. 205. Katz, J. (2017). Toward a vision of inclusive learning communities: it takes the village. London: Emerald Publishing Ltd. 206. Kim, J.-R. (2011). Influence of teacher preparation programmes on preservice teachers’ attitudes toward inclusion. International Journal of Inclusive Education, 15 (3), 355–377. 207. Kudláček, M., Svozil, Z., Groffik, D. (2023). Adaptive karate program for children with autism spectrum disorder. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/373705351_Adaptive_Karate_Program_f or_Children_with_Autism_Spectrum_Disorder 208. Penrhyn Stanley, A. (2012). The life and correspondence of Thomas Arnold: late head master of Rugby School, and regius professor of modern history in the University of Oxford. Cambridge University Press. 209. Rybalko, L., et al. (2023). Рreparation of future specialists in physical culture and sports with an aim of preserving and restoring physical and mental health of individuals. Acta Balneologica, LXV,6(178), 401-405. doi: 10.36740/ABAL202306109 210. Rybalko, L., et al. (2024). Overcoming Using fitness technologies to address post-traumatic stress disorders by using fitness technologies. Journal of Physical Education and Sport, 24(7), 1569–1581. doi: 10.7752/jpes.2024.07177 211. Schmidt, M. Cagran, B. (2011). Classroom climate in regular primary school settings with children with special needs. Educational Studies, 37, 171–195. 212. Singleton, M. (2015). Preface to the Serbian edition of Yoga Body. Neopress Publishing. Retrieved from http://www.salzmannschule.de 213. Skalski, D. (2015). Biologiczna koncepcja edukacji wychowania fizycznego. W.J. Nelak, E. Zieliński. (Red.), Bezpieczeństwo i ratownictwo (s. 101– 116). Bydgoszcz: Wyższa Szkoła Nauk o Zdrowiu. 214. Virk, J., Arora, A., Sood, R.S. (2010). Fundamental of inclusive education. NY: Twentyfirst Century Publication. 215. Waitoller, F.R. (Ed.) (2011). Inclusive education: examining equity on five continents. London: Harvard Education Press. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11893 2025-01-01T00:00:00Z