Abstract:
У статті вивчається соціокультурний міф, зароджений у певних суспільних колах на конкретних географічних територіях, який знайшов своє відображення у даному романі. Проаналізована метаісторична роль царя Петра в контексті соціокультурного міфу про нього, наповненого апологетичним і антагоністичним змістом. Д. С. Мережковський наводить тіж самі аргументи стосовно Петра-антихриста, які проголошували старообрядці на почату ХVІІІ ст. Особистість Петра побудована на антитезі: цар – носій суто індивідуальних рис, а його син, Олексій, висловлює ідеї народного духу. Олексій, на відміну від батька, – людина Божа. Міф стверджує, що він названий на честь Святого Олексія – людини Божої. Соціокультурний міф, що складає основу роману «Антихрист. Петро і Олексій», щільно пов’язаний із релігійним світоглядом письменника, який сфокусував свою увагу на історико-міфологічних аспектах образу Христа.
Description:
1. Гиппиус В. В. Гоголь / Василий Васильевич Гиппиус. – Ленинград: Мысль, 1924. – 239 с.
2. Заборнов П. Р. Русская литература и Вольтер / Петр Романович Заборнов. – Ленинград: Наука, 1978. – 245 с.
3. Мережковский Д. С. Больная Россия / Дмитрий Сергеевич Мережковский. – Санк-Петербург: Общественная польза, 1910. – 276 с.
4. Мережковский Д. С. Христос и Антихрист: Трилогия / Дмитрий Сергеевич Мережковский. – Москва: Книга, 1990. – Т. 4. – 1990. – 638 с.
5. Руссо Ж. Ж.Трактаты / Жан-Жак Руссо. – Москва : Наука, 1969. – 704 с.
90
6. Успенский Б. А. Histori sub speciae semioticae // Культурное наследие Древней Руси / Борис Андреевич Успеский. – Москва: Наука, 1976. – 460 с.
7. Царёва H. A. Русский символизм: основные принципы и историософия (на материалах творчества Дм. Мережковского, В. Брюсова и А. Белого) : монография / H. A. Царёва. – Владивосток: Изд. ВГУЭС, 2005. – 190 с.
