У статтi демонструється хибнiсть i недоречнiсть застосування ярлика позитивiзму по вiдношенню до аналiтичної фiлософiї у цiлому. На прикладi концепцiй Б. Рассела i К. Поппера показано, що вихiднi установки вчень фiлософiв аналiтичного напрямку можуть докорiнним чином вiдрiзнятися вiд засадничих принципiв позитивiзму.
