Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/0564/548
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКолоїз, Жанна Василівна-
dc.date.accessioned2017-01-23T11:58:21Z-
dc.date.available2017-01-23T11:58:21Z-
dc.date.issued2014-
dc.identifier.citationКолоїз Ж. В. Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць / Ж. В. Колоїз // Типологія та функції мовних одиниць : науковий журнал. – Луцьк, 2014. – № 2. – С. 127–138.uk
dc.identifier.urihttp://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/0564/548-
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.31812/0564/548-
dc.description1. Алефиренко Н. Ф. Фразеология и паремиология : [учеб. пособ. для бакалав. ур. фил. образ.] / Н. Ф. Алефиренко, Н. Н. Семененко. – М. : Флинта: Наука, 2009. – 344 с. 2. Важеніна О. Бурлескно-травестійні традиції І. П. Котляревського в мові химерної прози Є. П. Гуцала [Електронний ресурс] / О. Важеніна. – 2011. – Режим доступу : http://litmisto.org.ua/?p=9126 3. Гуцало Є. П. Позичений чоловік. Приватне життя феномена [роман-дилогія] / Євген Пилипович Гуцало. – К. : Рад. письменник, 1982. – С. 5–324. 4. Колоїз Ж. В. Українська пареміологія [навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл.] / Колоїз Ж. В., Малюга Н. М., Шарманова Н. М.; за ред. Ж. В. Колоїз. – Кривий Ріг : ТО «ЦЕНТР-ПРИНТ», 2012. – 349 с. 5. Пермяков Г. Л. Основы структурной паремиологии / Г. Л. Пермяков.– М. : Наука, 1988. – 224 с. 6. Українські приказки, прислів’я і таке інше / [уклав М. Номис / упоряд., приміт. та вступна ст. М. М. Пазяк]. – К. : Либідь, 1993. – 768 с.-
dc.description.abstractУ статті йдеться про паремії як одиниці, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним. Власне паремії розглядаються як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, які формують прагматичний центр висловлювань, найбільш повно й абсолютно недвозначно віддзеркалюють суть ситуацій, становлять одне з невичерпних джерел посилення експресивності, поглиблення логізації оповіді, відповідно, набувають особливої естетичної значущості, увиразнюють позитивну чи негативну оцінку створюваних автором ситуацій. Досліджуються стилістичні ресурси, на яких ґрунтується художність, поетичність власне паремій, передусім акцентується на метафорі, антитезі, гіперболі. Наголошується й на тому, що задля посилення художньої виразності письменник вдається до трансформації форми відповідних одиниць, яка зазвичай спричиняє й ті чи ті семантичні модифікації, що загалом актуалізує значення усталеного виразу, оновлює експресивність, осучаснює образність.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk
dc.subjectпареміяuk
dc.subjectпареміологічна одиницяuk
dc.subjectтекстuk
dc.subjectстилістичні ресурсиuk
dc.subjectхудожні особливостіuk
dc.subjectтрансформаціяuk
dc.titleСтилістичні ресурси власне пареміологічних одиницьuk
dc.typeArticleuk
Розташовується у зібраннях:Кафедра української мови

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Колоїз Ж. В. Стилістичні ресурси власне пареміологічних одиниць.docx39.5 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.